"Нас, жителів Землі, можна порівняти з пасажирами корабля, яким дано певний запас води, але пасажири судна можуть розраховувати, що у випадку нестачі води якесь інше судно допоможе їм, тоді як ми у Всесвіті одинокі з нашим невеликим запасом води, необхідної для життя"
Ж.І. Кусто

За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір у 2001 році становить 140,9 млн. куб.метрів.
У порівнянні з 2000 роком (134,8 млн.куб.м.) забір свіжої води збільшився на 6,1 млн.куб.м. (4,52%) (рис. 2.1).

За цей період збільшився водозабір поверхневої води на 6,48 млн. куб.м. або 10,89%, це пояснюється збільшенням забору поверхневої води КЕП Чернігівська ТЕЦ ТОВ фірма "Технова" (в зв'язку із збільшенням виробництва електро і теплоенергій), а підземної води - продовжується тенденція на зменшення, що становить 0,42 млн. куб. м, або 0,56% (табл. 2.2.1.)
Збільшилось використання водних ресурсів і по основних галузях народного господарства до 128,6 млн.куб.м. у 2001 році проти 122,0 млн. куб.м у 2000 році або на 5,4%.
Забезпеченість водою населення у комунальному секторі в межах 50,1 куб.м. на рік або близько 150 літрів води на добу на одного мешканця.
Як і в минулі роки, промисловість є найбільшим споживачем водних ресурсів - 69,88 млн.куб.м. на рік або 54,34% від загального використання (рис.2.2.).

Забір і використання води в галузях народного господарства в динаміці дано в табл. 2.2.2.
За останні роки забір води по басейну р. Десна, відповідно до загального забору води в області, має незначні коливання.
Загальний скид стічних вод, як і водоспоживання, за останні роки має тенденцію до зменшення із 103,5 млн. куб.м у 1999 році до 102,2 млн.куб.м у 2001 році (12,5%). Але у порівнянні з 2000 роком загальний скид стічних вод збільшився на 5,93 млн. куб. м, або 6,16%.
Таке становище зі скидами стічних вод пов'язане із загальним зниженням використання водних ресурсів та загальним спадом виробництва як промислового, так і сільськогосподарського.
Динаміка водоспоживання та водовідведення зведена до табл. 2.2.3.
Джерелами забруднення поверхневих водних об'єктів залишаються підприємства комунального господарства - 98,9% скидів від загального обсягу забруднених стічних вод, м"ясомолочної промисловості - 0,74%, переробної промисловості - 0,36%. Скид забруднених стічних вод зменшився у порівнянні з 2000 роком на 0,58 млн.куб.м або 1,79% і становить 31,76 млн.куб.м. (рис.2.3).

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Тут скиди зменшились із 85,97 млн.куб.м у 1999 році до 82,57 млн.куб.м у 2001 році, або
на 3,4 млн.куб.м (3,95%). (рис. 2.4, 2.5).

Скидання зворотних вод, типи очищення у розрізі річкових басейнів та перелік підприємств - забруднювачів дано в таблицях: 2.2.4; 2.2.5; 2.2.6.
Обсяги зворотного та повторного водопостачання зменшились і становлять 170,42 млн.куб.м, що на 3,82% менше рівня 2000 року. Відсоток економії свіжої води становить у 2001 році 68,28 проти 71,13 у минулому році.
Зміни у обсягах зворотного та повторного водопостачання пов'язано з загальним спадом виробництва на окремих підприємствах, у зв'язку з чим ці показники зменшились у порівнянні з минулим роком на 3,82% (ВАТ Чернігівське підприємство "Хімволокно" - на 8,3 млн. куб. м, ВАТ "Укрнафта" НГВУ "Чернігівнафтогаз" м. Прилуки - 0,3 млн.куб.м.).
Дані по використанню води в системах зворотного та повторного водопостачання зведені у таблицю 2.2.7.
Позитивні зрушення у напрямку раціонального використання водних ресурсів є тільки на деяких великих (в обсягах водоспоживання) підприємствах, де відсоток економії свіжої води в межах 81-99%. Це: Гнідинцівський газопереробний завод - 98%, , ВАТ "Укрнафта" НГВУ "Чернігівнафтогаз" м. Прилуки - 96%, Олишівське газосховище - 99%, Концерн "Чексіл" - 83%. Але взагалі, ця проблема залишається актуальною, так як вона пов'язана з економією енергоресурсів на видобуток та перекачку водних ресурсів. Особливо це спостерігається у переробній промисловості (м"ясомолочні, цукрові, крохмальні заводи), де в останні роки не відбувається зменшення використання свіжої води.
З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об'єктів, Держуправлінням доведені до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення.
Станом на 31.12.2001 року в області діючих дозволів на спеціальне водокористування 618. Необхідно продовжити термін дії або отримати нові дозволи по 543 об'єктах - водокористувачах, з яких 354 знаходяться у сільському господарстві. Найбільше їх необхідно переоформити у Ріпкинському, Козелецькому, Бобровицькому, Прилуцькому, Чернігівському і ряді інших районів. У 2001 році видано нових або переоформлено діючих 118 дозволів на спеціальне водокористування (табл. 2.2.8).
Для контролю за станом раціонального використання водних ресурсів та для попередження порушень водного законодавства було проведено 820 перевірок водокористувачів. За порушення було оштрафовано 97 осіб на суму 37 тис. грн. За самовільне водокористування та скиди забруднених стічних вод у водойми області порушникам пред'явлено 55 позовів на суму 68 тис. грн.
Покращалась робота очисних споруд ЗАТ "Комунальник" смт. Ріпки, ТОВ "Комунальник" м. Н-Сіверський, Мринського управління підземного зберігання газу і ряді інших.
Стабільно, з достатньою якістю очистки працюють очисні споруди ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", ДНВП "Обрій", Прилуцький орендний завод "Пожмашина" і ряд інших.
Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській області проводить постійний лабораторний контроль за станом поверхневих водойм області, ефективністю роботи очисних споруд та впливом їх на гідрохімічний склад води річок.
На території Чернігівської області налічується 81 комплекс очисних споруд штучної та природної біологічної очистки загальною потужністю 203,61 тис.м3 /добу. З них 42 очисних споруд працюють в режимі штучного біологічного очищення з подальшим скидом очищеної стічної води в водойми. Через зупинку виробничої діяльності підприємств призупинена на невизначений час робота 10 очисних споруд . З працюючих 32 споруд загальною потужністю 164,11 тис.м3 /добу ефективно, без забруднення водойм на протязі року працювали очисні споруди 12 підприємств області : ВАТ "Корюківська ФТП", ДНВП "Обрій" с.Снов"янка, ВАТ "Киселівський льонозавод", Ніжинського, Семенівського та Прилуцького ВУВКГ (о/с №1 та №2), ОП "Пожмашина " с.Ладан, Мринського ВУПЗГ, ТОВ "Комунальник" м.Н-Сіверський, Ріпкинського льонозаводу, ВАТ "Н-Сіверський м"ясокомбінат".
Недостатньо ефективно протягом року працювали очисні споруди 8 підприємств області: КП "Водоканал" м.Бахмач, ЗАТ "Комунальник" м. Щорс, КП "Чернігівводоканал", Борзнянського та Коропського ВУЖКГ, Ічнянського ВУВКГ, ВАТ "Комунсервіс" смт. Ріпки, в/ч 3330 с.Розсудів.
Решта підприємств працювали протягом року незадовільно. Продовжували скидати висококонцентровані стічні води ЗАТ "Н-Сіверський сирзавод", ВАТ "Бахмачм"ясокомбінат", ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", ТОВ "Петрівський крохмально-паточний комбінат".
Практично без очищення скидали стічні води Козелецьке, Варвинське та Куликівське ВУЖКГ. Внаслідок непідготовки до переробки великої кількості молока на деякий період були виведені з ладу очисні споруди ВАТ "Бобровицький молокозавод"; здійснили скиди неочищених стічних вод ВАТ "Менський сир", ДП "Коропський сирзавод". Значно погіршили роботу о/с Остерського ВУЖКГ, без дозволу та з перевищенням ГДК для водойм рибогосподарського призначення скидалися стічні води слідчого ізолятору № 32 м.Н-Сіверський (табл. 2.2.9).
В цілому водокористування в Чернігівській області не набуло якісних змін в бік покращання (табл. 2.2.10).
Як і в минулі роки, причиною перевищення нормативів ГДС є:
* фізична та моральна застарілість очисних споруд;
* перевантаженість або недовантаженість очисних споруд;
* порушення технологічного регламенту експлуатації очисних споруд;
* відсутність в потрібному об"ємі капітальних та поточних ремонтів, зношеність обладнання .
В 2001 році було проведено 77 перевірок дотримання нормативів ГДС підприємствами м.Чернігова та області. Проаналізовано 277 проб стічної води, де виконано 6094 визначення.
Протягом року були введені в дію очисні споруди повного біологічного очищення на ВАТ "Н-Сіверський м"ясокомбінат"; розпочата реконструкція о/с ЗАТ "Бахмачм"ясокомбінат" та о/с Варвинського ВУЖКГ; закінчена розробка проектної документації на реконструкцію очисних споруд ЗАТ "Н-Сіверський сирзавод ". Незадовільні темпи будівництва нових очисних споруд та реконструкції існуючих негативно відображуються на якісному стані поверхневих водойм області.
Протягом року контролювався гідрохімічний склад 24 річок та 8 озер по 78 створам, при цьому була відібрана 271 проба поверхневої води, де виконано 6233 визначення.
Як і в минулі роки, відчутним залишається вплив водокористувачів на гідрохімічний стан малих річок Бабка, Мена, Парасючка, Іченька, Бистриця, Борздна, Борзенка, Безіменного струмку (м.Щорс). Майже в усіх створах по цих водоймах, а особливо в створах нижче скиду очисних споруд відмічається перевищення гранично-допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому, нітритам, органічним речовинам за БСКп. Забруднення малих річок недостатньо очищеними стічними водами підсилюється обмеженим природним живленням , слабкою течією та порушенням вимог щодо прибережної захисної смуги.
Через відсутність очисних споруд зливових вод та низьку екологічну свідомість громадян не покращується гідрохімічний стан р. Стрижень.

Середньорічна концентрація забруднюючих речовин, які надходять до цієї водойми із зливовими водами міста, багатократно перевищує ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Для порівняння:

Як наслідок такого антропогенного тиску, в гирлі р.Стрижень на протязі року фіксувалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по вмісту органічних речовин за БСКп - в 2,6 рази, нітритам - в1,5 рази, нафтопродуктам- в 1,2 рази.
Недостатньо ефективна робота очисних споруд КП "Чернігівводоканал" приводить до подальшого забруднення недостатньо очищеними стічними водами р.Білоус. Для порівняння нижче наведені середньорічні (2001 рік) концентрації забруднюючих речовин по різних створах р. Білоус:

Кількість забруднюючих речовин в гирлі р. Білоус у порівнянні з минулим роком збільшилась : тут фіксувалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому в 11разів, нітритам в 3 рази, органічних речовинах по БСКп - в 2,6 рази, фосфатах в 1,6 рази.
По території Чернігівської області протікають 4 основні притоки р. Десни- середні річки Судость, Сейм, Снов та Остер. Вміст забруднюючих речовин в воді гирла річок Сейм та Судость протягом року не перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення , окрім марганцю, що можливо за рахунок природних факторів. Гідрохімічний склад води в р. Снов у порівнянні з минулим роком покращився, перевищення ГДК зафіксовано лише по залізу загальному та марганцю в 4,3 та 7 разів відповідно.
Викликає занепокоєння також стан р. Остер. Зростаючий антропогенний тиск на цю водойму приводить до подальшого її забруднення. В гирлі цієї водойми у порівнянні з минулим роком зросла кількість завислих речовин, органічних речовин за БСКп (1,6 ГДК), збільшилась кількість фосфатів.
Аналогічна ситуація по р. Удай - притоці р.Дніпро: внаслідок незадовільної роботи очисних споруд Варвинського ВУЖКГ в нижньому створі у порівнянні з верхнім в наднормативних кількостях зростає кількість амонію сольового (2,9 ГДК), нітритів (1,4 ГДК), органічних речовин за БСКп (1,7 ГДК), СПАР (1,1 ГДК). Але завдяки процесам самоочищення в створі р.Удай на кордоні з Полтавською областю фіксується незначне перевищення ГДК по вмісту органічних речовин за БСКп та традиційне для річок Полісся перевищення по вмісту заліза загального та марганцю :

Погіршився у порівнянні з минулим роком якісний склад р. Шостки, що є наслідком недостатньо ефективної роботи о/с підприємств Сумської області. В гирлі цієї водойми протягом року фіксувалися перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по вмісту амонію сольового в 1,6 рази, нітритів в 3,1 рази, фосфатів в 1,2 рази, фенолів в 2 рази, органічних речовин за БСКп в 2,4 рази. Проте завдяки значній водності р.Десни, вплив на неї р.Шостки поки що не відчутний.
Гідрохімічний стан р.Ірпи, яка перетинає кордон з Росією, на протязі останніх років є досить стабільним . За останні 5 років річка стала значно чистішою і не справляє помітного впливу на якість води р.Снов, але в гирлі Ірпи перевищуються ГДК для водойм рибогосподарського призначення по органічних речовинах за БСКп в 1,7 рази, залізу загальному в 3,4 рази та марганцю в 8,5 рази.
Якісний склад основної водної артерії Чернігівщини - р.Десни за основними показниками лишився на рівні минулих років. Аналіз якості води в створах на кордоні з Брянською областю Росії та Київською областю показує незначне збільшення в нижньому створі у порівнянні з верхнім кількості фосфатів. В обох створах відмічається перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по вмісту органічних речовин за БСКп в 1,7 та 1,5 рази відповідно. Перевищення ГДК по вмісту заліза загального в 1,2-1,5 рази та марганцю в 4-7,3 рази можливо за рахунок природних факторів. Для порівняння:

Середній вміст забруднюючих речовин у створах річок на кордоні Чернігівської області наведено в табл.2.2.11.
Виконуючи "Програму спостережень за радіологічними та гідрохімічними показниками на транскордонних водних об"єктах з Білорусією та Росією", Держуправління екоресурсів веде постійне спостереження за якісним станом р.р. Десна та Судость в 2 створах з періодичністю 8 разів на рік. Якісний стан цих транскордонних водних об"єктів знаходиться на рівні минулорічних показників, постійне перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення фіксується лише по вмісту заліза загального та марганцю, що можливо за рахунок природних факторів.
Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція веде спостереження за станом поверхневих водойм області по 60 створах, досліджуючи проби води по 45 показниках. 33,2% досліджених проб води в місцях культурно-побутового користування не відповідають гігієнічним вимогам по санітарно-хімічним показникам проти 32,8 % в 2000 році, по бактеріологічних показниках 30,6% проти 30,9% в 2000 році.