8.   УПРАВЛІННЯ   В    ГАЛУЗІ   ОХОРОНИ   ДОВКІЛЛЯ

Одними із найважливіших функціональних елементів державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні головні засади економічного механізму природокористування:

-платність за спеціальне використання природних ресурсів та за шкідливий вплив на довкілля;

-цільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів та забруднення довкілля, на ліквідацію джерел забруднення, відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані.

Головною метою економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності є:

-стимулювання природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на  довкілля, раціонального та  ощадливого використання природних ресурсів та зменшення енерго- і  ресурсомісткості одиниці продукції шляхом впровадження еколого-економічних інструментів;

-створення за рахунок коштів, отриманих від екологічних зборів та  платежів, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів та робіт.

8.1. Збір за забруднення навколишнього природного середовища

До 1999 року облік платників збору за  забруднення довкілля та контроль за своєчасністю внесення платежів здійснювався органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Укераїни. Проте, можливість контролю за станом надходження коштів на спеціальні рахунки місцевих рад органами цього Міністерства обмежені, що давало можливість окремим платникам уникати сплати цього збору.

Після введення в дію постанови КМУ від 01.03.99р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» та вжиття відповідних заходів, зокрема, оновлений підхід до обліку платників збору за забруднення довкілля та здійснення податковими органами контролю за сплатою цього збору, надходження до природоохоронних фондів, в тому числі до обласного та місцевих, за останні роки значно зросли.
Динаміка надходження та використання грошових коштів обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області за останні 3 роки наведена в табл. 8.1 та 8.2.

Загальні суми надходжень збору за забруднення навколишнього природного середовища в 2001 році до Державного, обласного та місцевих природоохоронних фондів наведено в табл. 8.4.

          З метою удосконалення впровадження економічного механізму природокористування в 2001 році спеціалістами держуправління було заключено договір з ДП «Еко-Кінескоп» ВАТ «Кінескоп» на «Розробку та впровадження програмного комплексу «Екологія. Збір за забруднення навколишнього природного середовища». На сьогодні комплекс знаходиться на опрацюванні спеціалістами відділу. На підставі опрацьованих комплексом даних підприємствами Рівненської області нараховано збір за  забруднення навколишнього природного середовища за 2001 рік на загальну суму 1152.4 тис. грн. (рис.8.1.)


Рис.8.1.Нараховані суми  збору за забруднення довкілля підприємствами Рівненській області за  2001 р. в розрізі видів забруднення (тис. грн.)

Із загальної нарахованої суми збору за забруднення довкілля в межах доведених лімітів нараховано 786.5 тис. грн. збору, понад встановлені ліміти – 166.6 тис. грн., із них:

- за викиди стаціонарними джерелами забруднення - 383.5 тис. грн.,

          в  т.ч. - 33.3 тис. грн. -  за  понадлімітні викиди;

- за викиди від пересувних джерел забруднення - 199.3 тис. грн.;

- за скиди забруднюючих речовин у водойми - 359.4 тис. грн.;

          в т.ч. - 88.7 тис. грн. - за понадлімітні скиди;

- за розміщення відходів - 210.2 тис. грн.,

- в т.ч. - 44.6 тис. грн. - за  понадлімітне розміщення відходів.

Наочний аналіз нарахованих сум збору за забруднення довкілля в 2001  р. наведено на рис. 8.2.


Рис.8.2.Аналіз нарахованих сум  збору за забруднення довкілля підприємствами Рівненській області за 2001 р.  (тис. грн.)

8.2. Стан фінансування екологічної галузі

Головною метою створення фондів охорони навколишнього природного середовища є концентрація коштів для цільового фінансування природоохоронних та  ресурсізберігаючих заходів, у  тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. При цьому кошти природоохоронних фондів повинні не підміняти, а доповнювати бюджетні кошти і кошти, що виділяються для цієї мети підприємствами-природокористувачами. Кошти із природоохоронних фондів видаються у  формі грантів, безповоротної грошової допомоги.              

В 2001 році до держуправління екоресурсів надійшло запитів на фінансування природоохоронних заходів на загальну суму 3 млн. 200 тис.грн. Всього в 2001 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було надано грантів на загальну суму 1035.0 тис.грн. для виконання 52 природоохоронних заходів. (табл. 8.5).

Рис.8.3.Використання коштів обласного природоохоронного фонду за 2001 р. за напрямками

 


1- Охорона і раціональне використання водних ресурсів – 349.7 тис.грн.

2- Охорона атмосферного повітря – 4.0 тис.грн.

3- Охорона і раціональне використання земель – 273.0 тис.грн.

4- Охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів – 5.5 тис.грн.

5- Охорона і  раціональне використання природних рослинних ресурсів – 21.3 тис.грн.

6- Збереження природно-заповідного фонду -  147.9 тис.грн.

7- Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових від-ходів -–29.0 тис.грн.

8- Наука, інформація і освіта, підготовка кад-рів,екологічна експертиза, організація праці -–204.6 тис.грн.

В 2001 р. з Державного природоохоронного фонду в Рівненській області було профінансовано 7 природоохоронних заходів на загальньну суму 749.4 тис. грн. (табл. 8.6.):

Рис. 8.4. Використання коштів Державного природоохоронного фонду


за 2001 р. за напрямками.

1- Охорона і раціональне використання водних ресурсів – 540.0 тис.грн.

2- Охорона і раціональне використання земель – 99.4 тис.грн.

3- Раціональне використання і зберігання токсичних відходів, відходів виробництва, твердих побутових відходів – 110.0 тис.грн.

Пріоритетними для фінансування з Державного та обласного природоохоронних фондів охорони навколишнього природного середовища були визначені напрямки з охорони і раціонального використання водних ресурсів, земель, збереження природозаповідного фонду, зберігання відходів виробництва і побутових відходів та підвищення екологічної освіти і виховання громадскості (рис. 8.5).

Рис.8.5. Загальний аналіз використання коштів Державного та обласного природоохоронних фонів за 2001 р. за напрямками


1- Охорона і раціональне використання водних ресурсів – 889.7 тис.грн.

2- Охорона атмосферного повітря – 4.0 тис.грн.

3- Охорона і раціональне використання земель – 372.4 тис.грн.

4- Охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів – 5.5 тис.грн.

5- Охорона і  раціональне використання природних рослинних ресурсів – 21.3 тис.грн.

6- Збереження природно-заповідного фонду -  147.9 тис.грн.

7- Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових від-ходів –139.0 тис.грн.

8- Наука, інформація і освіта, організація праці -–204.6 тис.грн.

Вдосконалення діючого економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності та формування стабільних джерел фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до  ринкових відносин має  стати органічною складовою системи управління і  регулювання економіки, стимулювати охорону і  відтворення природно-ресурсного потенціалу країни шляхом створення відповідних економічних умов (інвестиційних, податкових, кредитних тощо).         

Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними елементами економічного механізму природокористування мають бути:

-плата за спеціальне використання природних ресурсів;

-плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на  довкілля;

-система фінансування і кредитування природоохоронних заходів  (державний і  місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);

-екологізація податкової та  цінової систем;

-підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.

8.3. Аналіз справляння плати (податку) за землю, збору за спеціальне користування природними ресурсами

Проте, як видно, в сучасних умовах проблема фінансування природоохоронних заходів набуває особливої гостроти, тому що зазначених коштів природоохоронних фондів надзвичайно недостатньо на фінансування заходів, пов'язаних із відтворенням та підтриманням природних ресурсів у належному стані. Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законодавчими актами кошти від збору за спеціальне використання природних ресурсів повинні спрямовуватись на  відтворення та підтримання природних ресурісів у належному стані. У складі Державного бюджету виділено відповідний розділ «Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека», з  якого здійснюються планові видатки на фінансування природоохоронних заходів, які передбачені загальнодержавними програмами охорони довкілля. Реальний стан фінансування капітального будівництва природоохоронних об’єктів наведений в табл. 8.3 (див. додатки).

В 2001 році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на  2001 рік» до місцевих бюджетів надходили кошти плати за землю та за спецкористування ресурсами тільки місцевого значення. Аналіз надходження коштів плати за землю наведено в табл. 8.7.

Надходження коштів збору за використання природних ресурсів до бюджетів за 2001 р. наведено в таблиці 8.8.

Аналіз надходження коштів збору за спеціальне використання природних ресурсів в порівнянні з  1999 та  2000 роками наведено в таблиці 8.9.
 Проте чинним законодавством не встановлено механізм акумулювання та цільового використання коштів від збору за спеціальне використання природних ресурсів, що надходять в доходні частини місцевих бюджетів. Ці кошти не «маркуються» і «розчиняються» в бюджетах.

Як наслідок, кошти від зазначених зборів не використовуються за їх цільовим призначенням на збереження, охорону і відтворення природних ресурсів, а ідуть на вирішення нагальних проблем місцевих бюджетів.

Залишається тільки сподіватись, що до нашої свідомості прийде розуміння важливості недопущення шкідливого природокористування, необхідність фінансування відтворення природних ресурсів як запорука продовження життя на землі.

8.4. Результати еколого-експертної діяльності

Протягом 2001 року еколого-експертна  та  погоджувальна    діяльність державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. проводилась  по таких основних напрямках:

          - проведення державної екологічної експертизи проектних матеріалів (ТЕО, ТЕР, проектів, робочих проектів та  ін.);

          - розгляд матеріалів попереднього погодження місць розташування об’єктів;

          - участь у роботі обласної містобудівної ради, у робочій групі з підготовки  матеріалів з розміщення об’єктів нафтопродуктозабезпечення, у державних та державних технічних комісіях з прийняття закінчених будівництв об’єктів;

- проведення державної екологічної експертизи  діючих виробництв.

          За звітний період відділом держекоекспертизи було проведено 130 експертиз  проектних матеріалів, з яких  негативно оцінено 12 (табл. 8.4).

Значну частину розглянутих проектних матеріалів (54) склали матеріали ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище), в т.ч. діючих виробництв.

Серед розглянутих проектних матеріалів, які були оцінені позитивно, слід відмітити:

1. “Матеріали оцінки впливів на навколишнє природне середовище (ОВНС)  ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”.

2. Робочий проект “Влаштування технологічної лінії по випуску пакувальної продукції для харчових потреб ТзОВ “Укрротодрук” в м.Рівне”.

3. Робочий проект “Відновлення Хрінниківської ГЕС на рСтир”.

4. ОВНС полігону по знешкодженню твердих побутових відходів м.Острог (с.Слобідка).

5. Робочий проект “Реконструкція Клесівського гранітного кар’єру”.

6. Робочий проект “Склад нафтопродуктів в м.Костопіль”.

Серед розглянутих проектних матеріалів, які були оцінені негативно:

1. “Техніко-економічний розрахунок (ТЕР) необхідності руслорегулюючих та протипаводкових заходів на дільниці р.Прип’ять в межах Рівненської області".

2. Робочий проект “Реконструкція з розширенням виробничого приміщення  під цех по переробці молока потужністю 20 т/добу в с.Злинець Дубенського р-ну”.  

3. Робочий проект “Розширення дільниці ламінування деревинностружкових плит на ТОВ “Комбінат деревинних плит” м. Костопіль”.

За звітний період відділом держекоекспертизи розглянуто 27 матеріалів попереднього погодження вибору земельних ділянок під розташування об’єктів, в т.ч. 22 матеріали відносились до промислового будівництва.

В рамках комплексної державної експертизи на замовлення Рівненської обласної служби Укрінвестекспертизи проведена екологічна експертиза 29 проектних матеріалів.

На виконання розпорядження голови ОДА від 25.05.2000 р. № 266 “Про заходи щодо обов’язкового проведення державної екологічної експертизи деревопереробних та деревообробних підприємств на території області” відділом держекоекспертизи у 2001 р. проведено державну екологічну експертизу документації по 23 об’єктах. По 6 об’єктах документація отримала негативний висновок і була направлена на доопрацювання. Виробнича діяльність 2 об’єктів (ВАТ «Поліссябудресурси» в смт.Клевань та ПП «Метацентр» в м.Березне) щодо дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства оцінена негативно.

На виконання розпорядження голови ОДА від 5.02.2001 р. № 61  “Про заходи щодо обов’язкового проведення державної екологічної експертизи молоко- та м’ясопереробних підприємств на території області” відділом держекоекспертизи у 2001 р. проведено державну екологічну експертизу документації по 14 об’єктах. По 3 об’єктах документація отримала негативний висновок і була направлена на доопрацювання.

На контролі відділу державної екологічної експертизи знаходилось питання  розміщення, будівництва та реконструкції автозаправних станцій на території області. За постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. № 142 автозаправні станції увійшли до “Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554. Внаслідок цього для автозаправних станцій (в тому числі і діючих) стало обов’язковим здійснення державної екологічної експертизи. 

У 2001 р. відділом держекоекспертизи  проведено 41 експертизу проектної документації на будівництво (реконструкцію) АЗС та стосовно діяльності діючих АЗС.

Табл.8.1.Надходження та використання грошових коштів, обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (грн.)
Табл.8.2.Надходження та  використання грошових коштів місцевих(село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища (грн.)
Табл. 8.3. Показники природоохоронного будівництва у Рівненській області
Табл.8.4.Надходження грошових коштів до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (тис.грн.)
Табл.8.4a. Еколого-експертна  та  погоджувальна    діяльність за 2001  рік
Табл.8.5. Перелік заходів, які профінансовані за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2000 р. (тис. грн.)
Табл.8.6 Перелік заходів, які профінансовані з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2001  році.(тис.грн.)
Табл.8.7.Надходження коштів плати за землю до місцевого бюджету за 1999-2001 рр. (тис. грн.)
Табл.8.8.Надходження грошових коштів збору за використання природних ресурсів від суб'єктів підприємницької діяльності Рівненської області до бюджетів за 2001 рік (тис. грн.)
Табл.8.9.Аналіз надходження грошових коштів збору за використання природних ресурсів до бюджетів за 1999-2001 роки (тис. грн.)
Табл.8.10.Аналіз фактичних надходжень до місцевих бюджетів коштів плати за  землю та збору за використані природні ресурси області за 2000-2001 рр. (тис. грн.)