3.6. Радіоактивне забруднення
|
|
3.6. Радіоактивне забруднення |
|
Суб’єктами моніторингу радіоактивного забруднення наволишнього природного середовища в області є Рівненський обласний центр гідрометеорології, Рівнгенська гідрогеолого-меліоративна експедиція, Рівненський обласний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції, Рівненська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини та сенепідслужба області.
Згідно з “Програмою спостережень за радіоактивним забрудненням природного середовища у зоні діючих атомних електростанцій” (далі “Програма”) на регіональну лабораторію спостережень за станом радіаційного забруднення навколишнього природного середовища Рівненського ЦГМ покладені наступні завдання:
- систематичне спостереження за рівнями радіаційного забруднення природного середовища в зоні впливу Рівненської та Хмельницької АЕС;
- оперативне виявлення і кількісна оцінка рівнів радіоактивного забруднення місцевості і окремих об'єктів, викликаного діяльністю Рівненської та Хмельницької АЕС;
- оцінка радіаційної небезпеки, що виникла в результаті забруднення території;
- спостереження за динамікою радіаційного стану на території, що зазнала забруднення;
- накопичення, узагальнення та передача інформації про радіаційний стан в районах розміщення АЕС;
- створення даних на базі ЕОМ з результатами контролю як основи для оцінки впливу АЕС на стан природного середовища.
Дані, одержані в результаті спостережень, на постійні мережі лабораторії табл. 3.10 (див. додатки) використовуються для оцінки радіаційного стану, прийняття відповідних рішень, вироблення заходів з підвищення ефективності системи спостережень.
При безаварійній роботі АЕС Программа передбачає:
- щоденні спостереження за потужністю експозиційної дози гама-випромінювання на 4 пунктах контролю;
- щоденний вимір проб атмосферних випадінь приземного шару атмосфери для визначення загальної бета-активності з пунктів радіометричного контролю;
- щомісячний контроль радіоактивного забруднення річок і водоймищ в районі розміщення РАЕС та ХАЕС;
- щоквартальний відбір проб грунту та рослинності (в теплий період - другий-четвертий квартали) та один раз на рік (в холодний період - перший квартал) проб снігу для визначення радіонуклідного складу.
Щодобове спостереження за потужністю експозиційної дози гама-випромінювання проводиться Рівненським обласним центром гідрометеорології по м.Рівне, АМСЦ м.Рівне, м.Сарни та м.Дубно. Росту величини експозиційної дози гама-випромінювання по пунктах спос-тереження не встановлено, появу “свіжих” радіоактивних продуктів не зареєстровано.
Детальний аналіз подається в табл. 3.11 (див. додатки).
Паралельно обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснювалися заміри потужності дози зовнішнього гамма-випромінювання. Превищень існуючих нормативі згідно НРБУ-97 не зареєстровано.
В 2001 р. проводився радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря по двох пунктах спостереження: м.Сарни, АМСЦ Рівне.
В табл. 3.11 приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь по пунктах спостереження, які практично не відрізняються за величиною.
Табл. 3.11. Середньомісячна (Рсер.) і максимальна добова (Рмакс.) сумарна бета-активність атмосферних випадінь по пунктах спостереження, Бк/м2×добу
|
МІСЯЦЬ |
АМСЦ РІВНЕ |
САРНИ |
||||
|
Рсер. |
Рmax. |
Сумарна |
Рсер. |
Рmax. |
Сумарна |
|
|
Січень |
1.9 |
3.5 |
59.4 |
2.1 |
3.7 |
65.7 |
|
Лютий |
2.1 |
4.3 |
58.6 |
2.3 |
5.7 |
64.9 |
|
Березень |
2.1 |
5.5 |
64.9 |
2.3 |
5.5 |
70.1 |
|
Квітень |
1.9 |
5.7 |
57.7 |
2.1 |
5.0 |
64.2 |
|
Травень |
2.0 |
5.7 |
61.5 |
2.2 |
5.5 |
69.4 |
|
Червень |
2.2 |
5.1 |
66.3 |
1.9 |
5.6 |
57.1 |
|
Липень |
2.0 |
5.2 |
61.0 |
1.9 |
6.2 |
58.0 |
|
Серпень |
2.0 |
5.5 |
61.3 |
2.3 |
5.3 |
70.5 |
|
Вересень |
2.1 |
5.4 |
63.9 |
2.2 |
6.2 |
66.5 |
|
Жовтень |
2.1 |
5.4 |
65.8 |
2.3 |
6.0 |
70.9 |
|
Листопад |
2.2 |
5.8 |
65.4 |
2.1 |
5.4 |
63.7 |
|
Грудень |
2.2 |
6.1 |
69.4 |
2.4 |
5.6 |
73.8 |
|
СУМА за 2001 р. |
- |
- |
755.2 |
- |
- |
794.8 |
На протязі року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 1,5-2 рази.
Річна сума атмосферних випадінь по пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,5 рази (584 Бк/м2 – середнє по колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).
Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/м2 за добу по пунктах спостереження не виявлено.
Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст цезію-137 по пунктах спостереження.
Детальний аналіз по двох пунктах спостереження, що знаходяться в Рівненській області (Сарни, АМСЦ Рівне) наводиться в табл. 3.12.
Табл. 3.12.Щомісячні значення гама-спектрометричного аналізу проб аерозольних випадінь на вміст цезію-137 по пунктах спостереження (Бк/м2× добу)
|
Назва метеостанції |
МІСЯЦІ |
За рік |
||||||||||||
|
січень |
лютий |
березень |
квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
жовтень |
листопад |
грудень |
min |
Max |
|
|
АМСЦ Рівне |
0.03 |
0.09 |
0.11 |
0.13 |
0.06 |
0.09 |
0.11 |
0.03 |
0.10 |
0.09 |
0.06 |
0.23 |
0.03 |
0.23 |
|
Сарни |
0.09 |
0.11 |
0.10 |
0.10 |
0.09 |
0.03 |
0.10 |
0.18 |
0.10 |
0.08 |
0.09 |
0.05 |
0.05 |
0.18 |
Радіоактивне забруднення поверхневих вод в Рівненській обл. визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Тому при вивченні даного питання суб’єктами моніторингу цьому приділялась найбільша увага.
Так сумарна бета-активність проб води та снігу, що відбиралися в холодний період року в зонах дії РАЕС та ХАЕС згідно з Програмою на протязі 2001 р. не перевищувала 5,4×10-11 Кi/л.
В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для аналізу на вміст в них цезiю-137.
Практично на протязі всіх строків відбору проб в зоні дії РАЕС концентрація цезію-137 в р.Стир нижче атомної електростанції (промливневий стік) була більшою від концентрації цього радіонукліду в пункті відбору проби, розташованому по течії вище АЕС (водозабір). Вміст цезію-137 в пробах води, відібраних протягом року в точці відбору біля гідропосту р.Стир (РАЕС), змінювалась вiд 0,37×10-12 до 3,69×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація складає 1,27×10-12 Кi/л; в промливневих стоках РАЕС від 0,88×10-12 до 2,89×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 1,64×10-12 Кi/л; в водозаборі РАЕС від 0,33×10-12 Кi/л до 3,106×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 1,39 ×10-12 Кi/л; в промстоках РАЕС (с.Бабка) від 0,41×10-12 Кi/л до 3,26×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 1,53 ×10-12 Кi/л.
Концентрація цезію-137 у пробах, відібраних нижче ХАЕС (Ставок-охолоджувач), практично на протязі всього року, так як і на РАЕС, була вищою або на рівні з концентрацією цього радіонукліду у пробах, відібраних вище АЕС (с.Полянь).
Вміст цезію-137 в пробах води, відібраних протягом року в точках відбору р.Горинь (с.Вельбівно), змінювалась від 0,49×10-12 до 2,35 ×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація складає 1,44×10-12 Кi/л; в ставку-охолоджувачі ХАЕС від 0,92×10-12 до 2,24×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 1,49×10-12 Кi/л; в водоскидному каналі ХАЕС — від 0,80×10-12 до 3,88 ×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 2,03×10-12 Кi/л; в водозаборі - від 0,76×10-12 до 2,81×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 1,31×10-12 Кi/л; в р.Горинь (с.Полянь) - від 0,39×10-12 до 2,80 ×10-12 Кi/л, середньорічна концентрація – 1,20×10-12 Кi/л. Детальний аналіз надається в табл. 3.12 (див. додатки).
Концентрації цезію-137 в пробах води, відібраних в зонах дії РАЕС та ХАЕС, не перевищують рівнів, встановлених НРБУ-97 та ДР-97.
Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції, яка акредитована на право проведення вимірювання показників вмісту радіонуклідів в поверхневих, підземних та зворотних водах, проводився контроль рівнів радіоактивного забруднення водних об’єктів комплексного призначення.
Спостереження на протязі останніх 10 років за рівнями радіоактивних забруднень показують, що в проточних водоймах області вміст радіоцезію та стронцію-90 нижчий від показників, що вимагають “Допустимі рівні-97” в 10-15 разів (норма за “ДР-97” 54 пКі або 2 В (бекерелі) на літр питної води).
Стічні води Хмельницької АЕС мають незначні рівні забруднення за радіоцезієм-137 та за стронцієм-90.
По ХАЕС найбільший рівень викидів радіоцезію в р.Горинь зареєстровано в квітні 1994 р. - до 18 пК/л.
По РАЕС найбільший рівень викидів радіоцезію в р.Стир зареєстровано в червні 2000 р. - до 396 пК/л.
Аналіз спостережень за 10 останніх років показує, що помітні ознаки циклічності кількості радіоцезію в скидах (зливові стоки) РАЕС в р.Стир.
Забруднення води стронцієм-90 за кількістю відносно
пропорційно зв’язане з радіоцезіем і складає менше 0,1 від рівнів забруднень
по радіоцезію.
Радіохімічними дослідженнями
води поверхневих водоймищ санепідслужбою робласті перевищень “ДР-97” зареєстровано
не було.
Щільність забруднення проб грунту цезієм-137, щo відбиралися в точках санітарно-захисної зони протягом другого-четвертого кварталів 2001 р. змінювалась відповідно для РАЕС від 0,04 Кi/км2 до 0,36 Кi/км2, а для ХАЕС від 0,01 Кi/км2 до 0,03 Кi/км2. Щільність забруднення проб грунту калієм-40 змінювалась відповідно для РАЕС від 0,15 Кi/км2 до 0,28 Кi/км2, а для ХАЕС від 0,11 Кi/км2 до 0,42 Кi/км2. Детальний аналіз надається в табл. 3.13 (див. додатки).
За програмою еколого-агрохімічноі паспортизації сільськогосподарських угідь області проводилось радіологічне та токсикологічне обстеження грунтів. В 2001 році роботи проводились в Гощанському, Зарічненському, Корецькому, Острозькому та Рівненському районах. Всього було обстежено116,4 тис. га грунтів, виконано 1700 визначень забруднення грунтів цезієм-137 і – 400 зразків - стронцієм-90.
Минулого року було завершено другий тур радіологічного обстеження області. За період другого туру було всього обстежено 646,3 тис. га угідь на цезій-137, з них 217,9 тис. га на стронцій-90.
Щільність забруднення земель цезієм-137 понад 1 Кі/км2 складає 73,9 тис. га (11,4 %), з них понад 5 Кі/км2 – 1,3 тис. га (0,2 %).
Щільність забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90 понад 0,02 Кі/км2 мають 130,4 тис. га (59,9 %).
За результатами першого туру радіологічного обстеження
всього було обстежено 713,3 тис. га , з них щільність забруднення цезієм-137
понад 1 Кі/км2 мали 157,1 тис. га (22%). Щільність забруднення стронцієм-90
знаходилася на тому ж рівні.
Щільність забруднення угідь, обстежених в 2001 р., представлена в табл.
3.14.
Табл. 3.14. Щільність забруднення сільськогосподарських угідь, обстежених в 2001 р. (за даними Рівненського обласного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції)
|
Район |
Щільність забруднення, Кi/км2 |
|||
|
Цезієм-137 |
Стронцієм-90 |
|||
|
min |
max |
min |
max |
|
|
Гощанський |
0,01 |
0,30 |
0,01 |
0,04 |
|
Зарічненський |
0,13 |
4,55 |
0,01 |
0,05 |
|
Корецький |
0,01 |
0,45 |
0,01 |
0,04 |
|
Острозький |
0,01 |
0,09 |
0,01 |
0,03 |
|
Рівненський |
0,01 |
0,05 |
0,01 |
0,03 |
Результати досліджень сільгоспугідь цих районів попередніх років показують, що щільність забруднення грунтів цезієм-137 складала:
Гощанський район - 0,03-0,94 Кі/км2
Зарічненський район - 0,3-6,8 Кі/км2
Корецький район - 0,02-1,34 Кі/км2
Острозький район - 0,01-0,9 Кі/км2
Рівненський район - 0,03-0,99 Кі/км2.
За радіологічними показниками обстежені сільгоспугіддя Гощанського, Корецького Острозького та Рівненського районів безпечні для ведення сільськогосподарської діяльності і не потребують якихось додаткових заходів для зниження радіаційного впливу.
Порівнюючи результати двох турів обстеження, можна зробити висновок, що щільність забруднення грунту цезієм-137 поступово знижується за рахунок природного розпаду, виносу з урожаєм, вертикальної та горизонтальної міграції радіонуклідів по грунтовому профілю.
Щiльнiсть забруднення проб рослинності цезієм-137 в точках відбору санітарно-захисної зони змінювалась відповідно для РАЕС від 0,01 Бк/кг до 0,34 Бк/кг, а для ХАЕС - від 0,01 Бк/кг до 0,03 Бк/кг. Щiльнiсть забруднення проб рослинності калієм-40 змінювалась відповідно для РАЕС від 0,09 Бк/кг до 0,30 Бк/кг, а для ХАЕС - від 0,11 до 0,43 Бк/кг.
Обласна та 6 районних державних лабораторій ветеринарної медицини північної зони здійснюють Радіологічний контроль за об’єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин на вміст цезію 137 в м’язах тварин), а лабораторії ветсанекспертизи - за продуктами, які надходять на ринки.
З 6-ти північних районів області виділено контрольні пункти по 5 господарств в кожному, де відбираються проби кормів, молока, м’яса, вироблених в цих господарствах.
Вибірково досліджується молоко від корів індивідуального сектору, а також корми, які використовуються для годівлі тварин.
В 2001 р. службою ветеринарної медицини було проведено
радіохімічних досліджень на визначення питомої активності стронцію–90 в наступному
матеріалі:
Молоко (господарства) - 28 проб, середнє -
0,5 Бк/л,
М’ясо (господарства) - 5 проб, -
- 1,0 Бк/кг,
Кістки -5 проб, -- 50,0 Бк/кг,
Корми (господарства) - 72 проби,- - 4,6 Бк/кг,
Інші (харчова прод.) - 167 проб, - - 6,0 Бк/кг;
спектрометричних на визначення питомої активності Сs-137:
Молоко (господарства) - 119 проб, вищеДР-97 - 2 проби,
Молоко (інд. сектор) - 145 проб, - - 125 проб,
М’ясо (господарства) - 22 проби, - - 2 проби,
М’ясо (інд. сектор) - 9 проб, - - 7 проб,
Корми (господарства) - 368 проб,
Корми (інд. сектор) - б проб,
Інші (харч. прод. і сировина) - 514 проб, - - 4 проби,
радіометричних досліджень в РДЛВМ в 6-ти забруднених північних районах:
Молоко (господарства) - 640 проб, - - 1 проба,
Молоко (інд. сектор) - 1786 проб, - - 436 проб,
М’ясо (господарства) - 55 проб,
М’ясо (інд. сектор) - 47 проб, - - 6 проб,
Корми (господарства) - 2159 проб, - - 15 проб,
Корми (інд. сектор) - 528 проб, - - 21 проба,
Інші об’єкти - 404 проби, - - 39 проб.
Прижиттєво на наявність радіонуклідів в м’язах тварин досліджено 1254 голови. Лабораторії ветсанекспертизи провели 118670 досліджень, з них вище ДР-97 - 464 проби.
Окрім того хімвідділом обласної державної лабораторії ветмедицини було виявлено 32 позитивних проби патматеріалу на фосфід цинку, 2 проби кормів, що перевищували ГДК на нітрити і 120 проб продуктів, що перевищували ГДК на нітрати.
Отже радіаційна обстановка в Рівненській обл. за виключенням 6-и північних районів області була стабільною. Радіоактивне забруднення грунту, рослинності, снігу, поверхневих вод та повітря в порівнянні з 2000 р. істотних змін не зазнало. Основними радіонуклідами, що визначали радіоактивне забруднення контрольованих об’єктiв природного середовища у 2001 р., були цезiй-137 та калій-40. Внесок у забруднення інших радіонуклідів незначний.
