4. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

4.1. Демографічні процеси. Природний рух населення

          В 2001 р. чисельність населення області продовжувалася скорочуватися через подальше зниження природного приросту населення з –1,2 на 1000 населення в 2000 р. до –1,4  - в 2001 р. і від’ємне сальдо міграції в області. Дані про кількість населення області на початок 2002 р. уточнюються в зв’язку з Всеукраїнським переписом населення. 

            Природний рух населення в області за останні роки характеризують дані, наведені в табл. 4.5 і 4.6 (див. додатки) та на діаграмах (рис. 4.1-4.3).

Рис. 4.1. Природний приріст (скорочення) населення (на 1000 чол.)

          У 2001 р. кількість померлих перевищила кількість народжених в 12 районах області. Порівняно з 2000 р. величина природного скорочення населення найбільше зросла в Радивилівському р-ні (на 2.1 ‰) та в  Дубровицькому і Корецькому районах збереглась тенденція до природного скорочення населення, в решті регіонів області величина природного приросту населення збільшувалася, але набувала від’ємних значень, тобто кількість населення продовжувала зменшуватися, крім Березнівського, Володимирецького, Рокитнівського ра-нів та міст Рівне і Кузнецовськ, хоча за абсолютною величиною і в цих регіонах природний приріст населення зменшується.

          Величини природного приросту (скорочення) населення визначаються рівнями народжуваності і смертності. У 2001 р. порівняно з 2000 р. рівень народжуваності в області зменшився з 11.7 до 11.2 новонароджених на тисячу чоловік населення, а рівень смертності понизився з 12.9 до 12.6 померлих на 1000 жителів.

          В порівнянні з попереднім роком у 2001 р. кількість народжених зменшувалась майже у всіх адміністративних одиницях області, лише в Гощанському ра-ні вона зросла на 0,6‰ і в Рівненському р-ні та м.Рівне лишилась на попердньому рівні.

          Як і в 2000 р., вищим від середньообласного (11.2 ‰) залишається рівень народжуваності в 6 північних районах області: Рокитнівському (18.4 ‰), Володимирецькому (16.4 ‰), Сарненському (14.9 ‰), Березнівському (15.4 ‰), Зарічненському (13.4 ‰), Дубровицькому (12.3 ‰) та в м. Кузнецовськ (11.3 ‰).

          У 2001 р. дещо змінилася ситуація зі смертністю населення, яка зменшилась на 0.3 ‰.

          Зростання числа померлих зареєстровано тільки в 3 районах та м.Кузнецовськ (4,1‰) – в Березнівському 12,3‰, Радивилівському 15,7%, Сарненському 11,4‰. Кількість померлих зменшилась в більшості районів області та в м.Рівне (від 0,1‰ в Рокитнівському і Рівненському р-нах до 2,1‰ в Млинівському р-ні). У Володимирецькому і Дубровицькому р-нах смертність лишилась на минулорічному рівні.

Рис. 4.2. Народжуваність (на 1000 чол.)

Рис. 4.3. Смертність (на 1000 чол.)

Малюкова смертність у розрахунку на 1000 народжених живими в 2001 р. зменшилась до 10.9 у порівняння з попереднім роком, коли вона становила 13.7. Показник дитячої смертності серед народжених живими був вищим середньообласного в семи районах і містах Рівне і Кузнецовськ. Найвищі рівні дитячої смертності зареєстровані в Рівненському (17.3 ‰), Млинівському (16.1 ‰) і Володимирецькому (13.7 ‰) районах.

4.2. Аналіз динаміки та регіональних особливостей змін захворюваності населення

У 2001 р. в порівнянні з попереднім роком загальний рівень захворюваності населення в цілому по області зріс з 6409.2 до 7161.0 на 10000 жителів, або на 11.7% (в 4,7 раза в порівнянні з ростом між 1999 р. і 2000 р.). Спостерігалось зростання рівнів захворюваності всіх категорій населення: дорослих - на 13.1%, підлітків – 22,9 та дітей до 14 років - на 8.8%.

          Динаміка захворюваності населення Рівненщини за останні 3 роки наведена в табл. 4.1.

Табл. 4.1. Рівень захворюваності населення у Рівненській області (на 10 тис. осіб)

          Серед населення переважає дитяча захворюваність.

          В структурі поширеності хвороб провідними залишаються хвороби органів дихання - 3179 випадків на 10 тис. населення та хвороби системи кровообігу – 3235,3, хвороби ендокринної системи, розлади живлення, порушення обміну речовин складали - 768 випадків на 10 тис. населення, хвороби крові і кровотворних органів – 251,4 та новоутворення – 224.1 випадків на 10 тис. населення.

          Динаміка поширеності серед населення області хвороб системи кровообігу, органів дихання, ендокринної системи, крові та кровотворних органів, новоутворень за останні 5 років наведена в табл. 4.2.

Табл. 4.2. Поширеність хвороб (на 10 тис. осіб)

          Поширеність хвороб всіх класів в порівнянні з попереднім роком значно зросла: систем кровообігу на 13,4%, органів дихання – 7,3%, новоутворень – 17,8%, ендокринної системи, розладів живлення, порушення обміну речовин -– 9,8%, крові та кровотворних органів – 3,7%.

          Дещо зменшилась онкологічна захворюваність (з 247,1 до 240,1 на 100 тис. осіб) і на туберкульоз (з65,6 до 65,2 на 100 тис. осіб), хоча насторожує ріст середньообласного рівня поширеності цих захворювань (з 1157,7 до 1331,7 і 250,1 до 255,3 на 100 тис. осіб відповідно).

          Динаміка онкологічних захворювань в Рівненській області наведена в табл. 4.3.

Табл. 4.3. Онкологічна ситуація в Рівненській області у 1999-2001 рр.

          Починаючи з 1990 р., в області постійно зростає захворюваність на туберкульоз, перевищуючи середній рівень по Україні. В більшості районів області і обласному центрі захворюваність на туберкульоз зросла за ці роки в 1.5-2 раза. В цілому по області захворюваність активним туберкульозом збільшилась з 34.5 випадків на 100 тис. населення у 1990 р. до 65.2 у 2001 р. (табл. 4.4).

Табл. 4.4. Поширеність та захворюваність туберкульозу серед населення Рівненської області за 1999-2001 р. (на 100 тис.осіб)

4.3.Епідемічна ситуація

                Епідемічна ситуація в м. Рівне в 2001 р. в цілому була спокійною. Епідемічний процес по більшості нозологій носив помірний характер з відображенням властивостей основних рушійних сил.. В звичайні фонові показники не вклалась захворюваність шигельозами, особливо тими, етіологічним чинником яких являється Shigella sonnei і в меншій мірі Shigella flexneri (інші серовари не виявлялися ні при діагностичних, ні при профілактичних обстеженнях). Показники захворюваності шигельозами були найнижчими з 1970 р. 3 групи кишкових інфекцій незвичним чином проявила себе група ротавірусних гастроентероколітів (Rotavirus infection). Ріст захворюваності ротавірусними діареями є не стільки наслідком епідеміологічних властивостей скільки збільшенням кількості обстеженого контингенту.

Кінець 2001 р. початок 2002 р. ознаменувався активізацією коревої краснухи (Rubella), що ймовірно звв’язано з простотою реалізації другої ланки епідпроцесу, особливо серед контингенту віком до 14 років (у старшому віці інфекція носить абортивний або інапаратний перебіг). Ще однією причиною росту ймовірно є масивна контамінація збудником.

Предметом особливої уваги в минулому році була група нозокоміальних інфекцій, певною мірою це пояснюється навантаженням на ЛПУ.

Інвазованість паразитозами населення м.Рівне в 2001 р. залишилась на рівні 2000 року.

Інвазованість аскарісом люмбрікоідес складає 0,4%, тріхоцефалюс тріхоуріс 0,1%, ентеробіус вермікуляріс 4,7%, лямблія інтестіналіс - 0,8%.

Не реєструвався теніоз, теніарінхоз, трихінельоз, ехінококоз та гіменолепіс нана.

Спокійна обстановка по плазмодіям маляріс, тріхомоніс гомініс, діфілоботріум лята, балантідіум колі, стронгілоідес, опісторхіс фелінеус.

Табл. 4.1. Рівень захворюваності населення у Рівненській області (на 10 тис. осіб)

Табл. 4.2. Поширеність хвороб (на 10 тис. осіб)

Табл. 4.3. Онкологічна ситуація в Рівненській області у 1999-2001 рр.

Табл. 4.4. Поширеність та захворюваність туберкульозу серед населення Рівненської області за 1999-2001 р. (на 100 тис.осіб)

Табл.4.5. Динаміка демографічних процесів в Рівненській області

Табл.4.6. Динаміка демографічної ситуації в Рівненській області в 1999-2001 рр.