3.4. Забруднення поверхневих вод
|
|
3.4. Забруднення поверхневих вод |
|
Контроль поверхневих вод області здійснюють перш за все державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. згідно програми моніторингових досліджень, Рівненський обласний центр гідрометеорології, санепідемслужби області та Рівненська гідромеліоративна експедиція.
За даними моніторингових спостережень управління екології та природних ресурсів в Рівненській обл. загалом стан поверхневих водотоків області останнім часом покращується (1999-2001 рр.) (див розділ 2.2.5).
Аналогічні висновки зроблені і Рівненським обласним центром гідрометеорології в основному за результатами спостережень річок Устя і Горинь, які відносяться до третьої категорії спостереження, тобто проби води в заданих 5-х пунктах відбиралися і аналізувалися щомісячно, регулярно велися спостереження гідрологічних даних (швидкості та витрати води), а також рівня забруднення біогенними речовинами – азотом нітритним, азотом нітратним, азотом амонійним, завислими та забруднюючими речовинами – хромом шестивалентним, синтетичними поверхнево-активними речовинами, нафтопродуктами і т.д.; металами – сполуками міді, цинку та заліза загального. Крім того проводилися “аналізи 1-го дня”, тобто фіксувалася температура, вміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю, рівень рН та біохімічне споживання кисню (БСК5).
Як вже говорилося в розділі 2.2.5, протягом 1991-2001 рр., спостерігається зниження рівня забруднення в усіх пунктах спостережень, але в “літні” місяці (травень-вересень) рівень забруднення зростає і фіксується перевищення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) по всіх показниках забруднення.
Протягом десяти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р.Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд міста. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин та неспроможністю очисних споруд “нейтралізувати” забруднення, а динаміка зниження рівня забруднення обох річок пояснюється зменшенням промислових викидів підприємствами міста.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 1992 р. та 2001 рр. р.Устя нижче міста представлений в табл. 3.5 (див. додатки).
Максимальні забруднення спостерігаються в травні-вересні місяці, в цей же період спостерігається дефіцит розчиненого у воді кисню, його вміст знижується до 2-3 мг/дм3.
Значно нижчий рівень забруднення по всіх інгредієнтах забруднення спостерігається у верхній частині р.Устя, 20,5 км вище м.Рівне. В останні роки середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом нітратним, азотом амонійним, нафтопродуктами та синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР) не перевищували ГДК, вміст кисню становив 9,0-11,0 мг/дм3. Сереньорічний вміст хрому шестивалентного знизився від 0,012 мг/дм3 1992 р. до 0,003 мг/дм3 2001 р.; вміст сполук міді – від 0,015 мг/дм3 до природного фону в 1992 р. до 0,005 мг/дм3 до природного фону 2001 р. Однак в окремі місяці спостерігається перевищення ГДК по БСК5 та вмісту сполук цинку.
Аналогічна тенденція до зниження рівня забруднення спостерігається і в пунктах спостереження р.Горинь.
Помірний рівень забруднення річки спостерігався в пункті 8,0 км вище смт.Оржів. В останні 3-4 роки середньорічний вміст основних компонентів забруднення не перевищував ГДК та спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню, однак в окремі місяці зафіксовані перевищення ГДК по вмісту шестивалентного хрому, азоту нітритного, БСК5 та азоту амонійного.
Більш забрудненою є р.Горинь в пунктах спостереження в межах смт.Оржів, нижче скиду стічних вод ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод ВАТ “ОДЕК Україна”.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 1992 і 2001 рр. представлений в табл. 3.4 (див. додатки).
Вміст розчиненого у воді кисню спостерігався в межах 11,0-5,4 мг/дм3, забруднення азотом нітратним та синтетичними поверхнево-активними речовинами в середньому не перевищувало ГДК.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 30.03.98 р. “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, Закону України “Про меліорацію земель” в частині ведення моніторингу осушуваних земель та керуючись відомчими нормативними документами ВБН 33-5.5-01-97 і ВНД 33-5.5-04-98, Рівненський облводгосп виконує роботи з ведення моніторингу осушуваних земель Рівненської області та здійснює моніторинг довкілля в частині контролю якості поверхневих вод за гідрохімічними та радіологічними показниками.
Програма Державного моніторингу довкілля в частині контролю якості поверхневих вод за гідрохімічними та радіологічними показниками на 2001 р. по Рівненській області затверджена наказом Держводгоспу №16 від 22.02.1999 р., погоджена з Дніпровським БУВР від 26.02.01 р. за № АС/6-221.
Згідно програми радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів басейну р.Дніпро були виконані радіологічні і гідрохімічні аналізи проб води в наступних пунктах спостережень:
р.Стир (притока Прип’яті)
- 48 км - смт.Зарічне (кордон з республікою Бєларусь) - щоквартально;
- 152 км - с.Сопачів - щомісячно;
- 152 км - промислові стічні води РАЕС - щомісячно;
- 152 км - зливові стічні води РАЕС - щомісячно;
- 183 км - м.Кузнецовськ (5 км вище міста)- за показниками щоквартально і щомісячно;
р. Горинь (притока р.Прип’ять)
- 67 км - с.Висоцьк (кордон з республікою Бєларусь) - щоквартально;
- 480 км - с.Вельбівне (зона впливу ХАЕС) - щомісячно;
- річка Гнилий Ріг (притока р.Горинь) - 6 км - ставок охолоджувач ХАЕС;
- 491 км – смт.Нетішин (зона впливу ХАЕС) – щомісячно;
р.Вілія (притока р.Горинь)
-1 км - м.Острог (зона впливу ХАЕС) - щоквартально;
р.Прип’ять
- 420 км - с.Сенчиці (кордон з республікою Бєларусь) - щоквартально.
За результатами гідрохімічних аналізів у 2001 р. відмічено загальні перевищення вмісту нітритів нижче водоскиду РАЕС (с.Сопачів) за місяцями:
квітень - 0,322 мг/дм3;
травень - 0,200 мг/дм3;
червень - 0,423 мг/дм3;
липень – 1,107 мг/дм3;
серпень - 0,625 мг/дм3;
вересень - 0,307мг/дм3;
грудень - 0,225 мг/дм3.
У вересні відмічено перевищення вмісту сольового амонію (2,64 мг/дмЗ) нижче водоскиду РАЕС (с.Сопачів).
Показник рН не перевищував гранично допустимих меж (6,5-8,5) і становив:
р. Стир - 6,9-8,4;
р. Горинь - 7,9-8,0;
р. Прип’ять - 7,0-7,9.
Біологічне споживання кисню (БСКповне) перевищувало допустиму норму 3,0 мг О2/дмЗ:
р.Стир (м.Кузнєцовськ, квітень) - в 1,4 рази;
с.Сопачів (нижче РАЕС, квітень) - в 1,9 рази;
(травень) - в 1,2 рази;
(червень) - в 1,1 рази;
(липень) - в 1,1 рази;
(серпень) - в 1,5 рази;
(вересень) - в 1,1 рази;
(грудень) - в 1,03 рази;
смт.Зарічне (кордон з республікою Бєларусь):
(серпень) - в 1,3 рази;
(грудень) - в 1,05 рази.
Вміст у воді хлоридів, сульфатів, загального заліза, нітратів, магнію, кальцію - в межах допустимих концентрацій.
Результати моніторингових спостережень Рівненської гідрогеолого-меліоратнвної партії основних гідрохімічних показників двох основних водотоків Рівненської обл. у трьох поперечниках:
1.р.Стир (м.Кузнєцовськ, водозабір Рівненської атомної електростанції);
2.р.Стир (с.Сопачів, нижче водоскиду РАЕС);
3. р.Горинь (с.Висоцьк, кордон з республікою Бєларусь)
свідчать:
1. Загальний екологічний стан річок Стир і Горинь, а отже і їх водозборів, добрий. За середніми багаторічними показниками критичного періоду межені згідно з Українськими нормативами води відносяться до 2-го класу якості (чисті) і за максимальними показниками - до 3-го класу (задовільної чистоти). За Польськими нормами (закладеними в основу норм ЄЕС) води відповідно I-го і ІІ-го класу (придатні для рибогосподарських потреб та рекреації).
2. Перевищення ГДК за фосфатами, амонійним та нітритним азотом, а також БСК5 ілюструє сучасний процес евтрофізації досліджуваних водотоків. Про це свідчить також процес збільшення азотних та кисневих показників за період спостережень.
3. Базові гідрохімічні та радіологічні показники річок Стир та Горинь стабільні.
З метою підвищення репрезентативності моніторингових спостережень необхідно розширювати мережу контрольованих об’єктів за рахунок дослідження хімічного та радіологічного стану озер, водосховищ і ставків.
Відповідно до вимог ДСанПІНу №4630-88 “Охорона поверхневих водойм від забруднення” санепідслужби області ведуть спостереження за якістю поверхневих вод в 71 визначеному створі на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного навантаження, мають найбільшу довжину, протікають через основні господарсько-промислові зони і використовуються населенням для купально-оздоровчих цілей.
На протязі 2001 р. спеціалістами СЕС відібрано та досліджено 481 проба води із відкритих водоймищ на санітарно-хімічні і 1444 проби на мікробіологічні показники, з них не відповідали нормативним вимогам 104 проби (21,6% і 23,4% відповідно).
Невідповідність якості води із поверхневих водоймищ за хімічними показниками фіксувалась в основному за завислими речовинами, вмістом розчинного кисню, БПК5, нафтопродуктами, аміаком, загальним залізом, формальдегідом, окислюваністю.
Невідповідність за бактеріологічними показниками пояснювалась перевищенннями за індексом ЛІІК.
Як вже відмічалось в розділі 2.2, на екологічний стан річок Рівненської області найбільш негативно впливають стічні води підприємств житлово-комунального господарства. Внаслідок зношеності комунікацій, обладнання та споруд очисних станцій збільшилась кількість аварійних ситуацій на каналізаційних системах населених пунктів області, що призводить до скидання у водні об’єкти неочищених стічних вод. Штрафні санкції, які вживаються до винуватців забруднення, малоефективні і не сприяють нормалізації екологічного стану водостоків.
Тому спеціалістами СЕС протягом року здійснювався плановий контроль за експлуатацією 75 об’єктів, що мають випуски стічних вод у поверхневі водоймища, в т. ч. 46 господарсько-побутових і 29 промислових. В порівнянні з минулим роком відбулось зменшення промислових підприємств і збільшення госппобутових за рахунок зміни характеру стічних вод.
В м.Рівне знаходиться 5 постійних створів спостереження за поверхневими водами в місцях використання їх населенням: 3 - на озері Басів Кут та 2 – на р.Устя. Рівненською міською санепідстанцією дослідження проводились в 2001 р. на санітарно-хімічні та бактеріологічні показники: відібрано 59 та 78 проб води відповідно. В 25 пробах (42,3 %) вода не відповідала гігієнічним нормативам за санітарно-хімічними показниками, у тому числі за БСК5 - 6 проб, вмістом заліза - 4, розчиненого кисню – 6, аміаку – 9. В 2000 р. ці показники значно гірші.
На мікробіологічні показники не відповідали гігієнічним вимогам 50 проб, або 64%.
Як вже зазначалось в розділі 2.2, забезпечення населення Рівненської області питною водою здійснюється із підземних горизонтів 1050-ма артезіанськими свердловинами систем централізованого та децентралізованого водопостачання, стан яких також охарактеризований в розділі 2.2.
Із артезіанських свердловин централізованих водопроводів в минулому році на санітарно-хімічні показники досліджено 1077 проб питної води, 242 проби не відповідали існуючим вимогам, тобто 22,5%.
На мікробіологічні показники досліджено 1235 проб, 33 з них не відповідали вимогам - 2,7%.
Безпосередньо забезпечує населення обласного центру водою підприємство “Рівнеоблводоканал”, за даними лабораторного контролю якого у 2001 р. вода із 95 перевірених артсвердловин усіх водозаборів підприємства відповідає 1 та 2 класу джерел водопостачання та залишається в цілому стабільною за вмістом. Дещо зменшився вміст заліза загального в деяких свердловинах Горбаківського водозабору, збільшилась жорсткість води свердловин майданчика №4.
На виході з насосних станцій м.Рівне підприємством “Рівнеоблводоканал” відібрано 317 проб на хімічні та мікробіологічні дослідження. Всі проби відповідали вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая”.
З водопровідної мережі м.Рівне відібрано 2565 проб, виконано 15390 хімічних та 5130 бактеріологічних досліджень. Виявлено перевищення з оганолептичних показників в 7 пробах.
У водопровідних мережах Дубенської, Здолбунівської, Квасилівської дільниць підприємства питна вода відповідала ГОСТу за всіма показниками, за винятком виявлених 3 проб в с.Новомильськ за мутністю та загальним залізом, 3 – за жорсткістю в м.Дубно.
