3.2. Дані спостережень та аналіз рівнів забруднення поверхневих та підземних вод.

 

Моніторинг поверхневих вод суші Держуправлінням екоресурсів в Житомирській області в 2001 році,  проводився у 18 пунктах по 23 створах на 11 річках – р.Тетерів, р.Случ, р.Ірша, р.Гнилоп’ять, р. Уж, р.Норинь, р.Гуйва, р.Уборть, р.Роставиця, р.Кам’янка, та р.Ірпінь (див. Табл.3.1).

На протязі 2001 року відібрано та проаналізовано 89 проб поверхневих вод, тобто “Програма моніторингу поверхневих вод суші в Житомирській області “ виконана на 97,6 %.

Аналізи виконувалися за 30-ма показниками - титриметричними, потенціометричними, фотоколориметричними та атомно-абсорбційними методами згідно методик, затверджених Мінекоресурсів  України по “Переліку тимчасово допущених до використанння та атестованих методик визначення складу та властивостей проб об’єктів довкіллля”.

Протягом 2001 року виконано 2670 визначень проти 2640 у 2000 році.

За результатами аналізів виявлено 214 перевищень ГДК – в основному по таких показниках, як ХСК, сольовий амоній, загальне залізо, сполуки міді та хрому загального (див. Табл.7.4).

Крім того, в області проводився моніторинг поверхневих вод Житомирським обласним центром по гідрометеорології за 12-ма створами (постами) на річках: Тетерів – 4 пости, Случ – 3 пости, Уж  та Гнилоп’ять -  по 2 пости та Уборть – 1 пост. Всього відібрано 69 проб на вміст 16 інгредіентів (див. Табл.3.1). При облгідрометеоцентрі лабораторія відсутня, тому проби відбираються та доставляються до Центральної геофізичної обсерваторії м.Києва (ЦГО)., про що вона інформує по результатах аналізів річкиТетерів в районі м.Житомира (4,5 км вище міста (водосховище “Відсічне”) та 2,5 км нижче міста.

У порівнянні з 2000 роком стан річки Тетерів залишався стабільним,  лише в літній період спостерігалась екстремальна ситуація з вмістом  марганцю. Його вміст в 13-14,5 разів перевищував ГДК. Причиною такого явища була надзвичайно висока температура повітря, а разом з тим і води,   що призвело до порушення окисловідновних процесів у водоймі, спостерігалось також різке зниження розчиненого кисню по цій же пичині. В міру спадання температури якість води покращилась .На кінець року перевищень вмісту марганцю не спостерігалось.

Порівнюючи з минулим роками (1998-2000р) стан річок Случ, Уж, Гнилопя’ть, Гуйва, Ірша, Роставиця, Кам’янка і Ірпінь залишився стабільним. Спостерігаеться покращення якості води в річках Норинь і Уборть.

Крім цього проводився моніторинг поверхневих вод області ще на  5-ти  основних водозаборах  області – це р.Тетерів (водосховище “Відсічне”, вище м.Житомира), р.Уж (водозабір с.Поліське, вище м.Коростеня), р.Ірша (водозабір Малинської паперової фабрики), р.Гнилоп’ять (водозабір вище міста Бердичіва) та р.Случ  (водозабір вище м.Новоград-Волинського), гідрохімічною лабораторією ГГМП (гідрогеомеліоративної партії) Житомирського облводгоспу.

Проби відбирались по річках Случ та Тетерів щомісяця, а на річках Гнилоп’ять, Уж та Ірша  - щоквартально. Дані спостережень показали, що, в основному, перевищення спостерігаються по загальному залізу, БСК та сольовому амонію.

Аналізуючи дані спостережень трьох лабораторій (Держуправління, ЦГО та ГГМП), можна зробити висновок , що санітарний стан поверхневих вод області у порівнянні з 1998 по 2001 рік , в цілому майже не змінився.  

 

Табл. 3.1. Середовища, які  контролюються  суб’єктами  моніторингу довкілля та число точок спостережень
Таблиця 3.1.1.Дані спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря в м. Житомир
Таблиця 3.1.2. Результати контролю  стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосфери, що здійснювались відділом  моніторингу та аналітконтролю 
Таблиця 3.1.3.Результати контролю промвикидів в атмосферу на окремих підприємствах області
Табл. 3.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних  заходів.
Табл. 3.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля
Таблиця 3.3.1.  Хіміко-аналітичний контроль грунтів.