|
Моніторинг довкілля в Чернігівській області здійснюється
рядом організацій і установ різних міністерств та відомств (табл.
3.1.). При аналізі загального екологічного стану області використовувалися
дані існуючої системи відомчих спостережень. Дані спостережень суб'єктів
моніторингу та аналіз рівнів забруднення атмосферного повітря, поверхневих
та підземних вод наведено далі.
Атмосферне повітря
Чернігівським обласним центром з гідрометеорології спостереження за
станом забруднення атмосферного повітря проводилися в м.Чернігові на 2
стаціонарних постах. Визначався вміст чотирьох основних домішок - пилу,
двоокису сірки, окису вуглецю та двоокису азоту. Крім того, визначався
вміст специфічних речовин - бенз/а/пірену та 8 важких металів - заліза,
кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку.
Середньорічні концентрації основних домішок, що визначалися, становили:
двоокису азоту - 1,5 ГДК; двоокису сірки - 0,5 ГДК; окису вуглецю - 0,4
ГДК; пилу - 0,2 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за
ГДК.
Вміст бенз/а/пірену визначався лише 3 місяці, оскільки з технічних причин
Донецька регіональна лабораторія, яка виконує ці аналізи, працює неритмічно.
Середньомісячна концентрація бенз/а/пірену дорівнювала 0,8 ГДК.
Максимальна з разових концентрацій двоокису азоту перевищувала максимальну
разову ГДК у 3,6 рази у жовтні, 2-2,9 рази в інші місяці. Повторюваність
випадків перевищення максимально разової ГДК з двоокису азоту в цілому
по місту дорівнювала 26%.
Максимальна концентрація окису вуглецю досягла 1,0 ГДК, пилу - 0,2ГДК,
двоокису сірки - 0,4 ГДК.
Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно
нижчими за відповідні ГДК. Найбільша з них - 0,7 ГДК спостерігалася по
залізу в червні.
Рівень забруднення повітря на обох постах практично не відрізнявся. У
порівнянні з минулим роком спостерігалось деяке зниження рівня забруднення
атмосферного повітря двоокисом азоту, вміст інших домішок істотно не змінювався.
Спостереження за випадінням радіоактивних продуктів з атмосфери та їх
вмістом в приземному шарі проводяться метеостанціями в м.м. Чернігові
та Щорсі.
В 2001 році сумарна бета- активність випадків (при допустимому рівні 3300
Бк/м2) становила: у м.Чернігові 684 Бк/м2 , у м. Щорсі 709 Бк/м2 .
Середньомісячні концентрації сумарної бета- активності у приземному шарі
атмосфери за даними спостережень метеорологічної станції у м. Щорсі становили
8 - 25 х 10-5 Бк/м2 (при допустимому рівні 19,6 Бк/м2) .
Чернігівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією спостереження
за станом атмосферного повітря проводилося в 18 районах і містах області,
в тому числі на 39 маршрутних постах в м.м. Чернігові, Ніжині, Прилуках,
Н -Сіверському по 14 інгредієнтах: пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю,
двоокис азоту, фенол, формальдегід, сірчана кислота, диніл, толуол, аміак,
свинець, сірководень, хлор та його сполуки.
Питома вага результатів досліджених проб атмосферного повітря в житловій
забудові населених місць , що перевищують ГДК, складає 6,07 % проти 6,6%
в 2000 році.
Перевищення ГДК по сірчаному ангідриду становить 3,4% проти 5,7% в 2000
році.
Держуправлінням екоресурсів в Чернігівській області протягом року контролювалися
викиди 54 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря (ДЗА) на
13 підприємствах м.Чернігова та області. При цьому було відібрано 279
об'єднаних проб, в яких виконано 603 визначення. Контролювалися азоту
оксиди, аміак, вуглецю оксид, етилену оксид, капролактам, ксилол, пил,
сажа, сірки діоксид, уайт-спірит, фенол, формальдегід. В 5 ДЗА виявлено
5 випадків перевищення технологічних нормативів по оксиду вуглецю та оксидам
азоту та в 2 ДЗА - перевищення нормативів ГДВ по вуглецю оксиду та уайт-спіриту
від 2 до 5 разів.
Поверхневі та підземні води
Державне управління екоресурсів в Чернігівській області веде спостереження
за станом поверхневих водойм області по 78 створах. При цьому контролюється
гідрохімічний склад води 24 річок та 8 озер області за 33 показниками
фізико-хімічного складу. Детальна характеристика екологічного стану водойм
області наведена в розділі 2.2.
Чернігівський обласний центр з гідрометеорології здійснює моніторинг
поверхневих вод у відповідності з затвердженими планами робіт. Проводяться
систематичні спостереження за рівнями і витратами води, температурою води,
станом водних об'єктів, стоком наносів тощо. Крім того, у пунктах Н-Сіверський,
Чернігів, Мутине, Щорс, Неданчичі здійснюється відбір зразків води в основні
фази гідрологічного режиму для аналізу гідрохімічного складу. У пунктах
Неданчичі, Чернігів відбираються гідробіологічні зразки. На р.Дніпро біля
с. Неданчичі відбираються зразки води та наносів на вміст радіонуклідів.
Аналізи та узагальнення виконуються лабораторією Центральної геофізичної
обсерваторії в м. Києві. Спостереження за станом забруднення р.Десни в
р-ні м.Чернігова проводились в 2 створах. За даними спостережень вміст
розчиненого у воді кисню був задовільним і становив 12,0-12,6 мг О2 /дм3.
Максимальні величини були на рівні 14,9 - 15,4 мг О2 /дм3.
Вода р.Десни в районі м.Чернігова забруднена сполуками важких металів,
фенолами та нафтопродуктами.
Середні концентрації дорівнювали: по сполуках міді - 2 ГДК, цинку 4 -8
ГДК, марганцю - 5 ГДК, хрому шестивалентного - 7 ГДК, фенолів 3-5 ГДК
в обох створах спостережень, по нафтопродуктах- 3 ГДК в створі в межах
міста.
Протягом року спостерігалося 6 випадків високого забруднення сполуками
важких металів. Максимальні концентрації досягали рівня 14 - 24 ГДК по
сполуках цинку, 11-12 ГДК по сполуках хрому шестивалентного.
У порівнянні 3 2000 роком дещо збільшився рівень забруднення води нафтопродуктами
та сполуками цинку в створі в межах міста та зменшився вміст сполук цинку
в верхньому створі спостережень.
Вміст решти забруднюючих речовин суттєво не змінився.
За гідробіологічними спостереженнями планктонні угрупування р.Десна на
ділянці м.Чернігів перебували в нестійкому і нестабільному стані. Низький
розвиток зоопланктону свідчив про забруднення вод річки, особливо в зимовий
період. Фітопланктон був більш чисельним і різноманітним. В січні домінували
синьо-зелені та діамантові водорості, в червні - діамантові та зелені.
Високий відсоток організмів ?-мезапробної зони (до 72%) також свідчив
про несприятливі умови для розвитку фітопланктону. Індекс сапробності
в цей період змінювався від 2,11 до 2,25, середній - 2,18. Слід вказати,
що в червні відмічено підвищену евтрофність вод річки в р-ні м.Чернігова
(біомаса 5,673 - 5,414 мг/дм3).
В цілому, стан планктоценозу вказував на антропогенну екологічну напругу.
В порівнянні з минулим роком змін не виявлено.
В цілому, якість деснянської води в спостережних створах відповідала вимогам
ІІІ класу , 4-ї категорії якості вод, b-мезапробної зони. Тип трофності:
взимку - оліготрофні, влітку - ев-політрофні.
Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводить спостереження
за станом водного басейну в 60 створах згідно моніторингу. Дослідження
проб води проводяться по 45 показниках і оцінюються згідно вимог СанПіН
4630-88.
По області 33,2% досліджених проб води водойм в місцях культурно-побутового
користування не відповідають гігієнічним вимогам по санітарно-хімічним
показникам проти 32,8% в 2000 році, по бактеріологічним показникам 30,6%
проти 30,9% в 2000 році. Проведено також 192 дослідження вмісту радіонуклідів
в водоймах області, перевищень ДР-97 не встановлено.
В 2001 році досліджено 7590 проб води із водопровідної мережі області
на санітарно-хімічні показники, із них не відповідають гігієнічним нормативам
8,3% проб проти 8,9% в 2000 році, в тому числі : по органолептичним 613
проб, по загальній мінералізації - 6 проб, на вміст речовин, що не перевищують
ГДК санітарно-токсичні (аміак, нітрати, нітрити) - 50 проб. Із 10850 проб
, досліджених в 2001 році на мікробіологічні показники, відхилення становили
3,2% проти 4,5% в 2000 році.
Із 35 комунальних водогонів не відповідає санітарним вимогам 1 (смт Семенівна)
по високому вмісту нітратів в питній воді - до 100 мг/дм3 в артсвердловині
та 95 мг/дм3 в водопровідній мережі.
Питома вага відхилень питної води з артсвердловин по санітарно-хімічним
показникам в 2001 році зменшилась до 16,3 % проти 18,2% в 2000 році.
Покращилась якість води артсвердловин по санітарно-хімічним показникам
в Борзнянському, Варвинському, Ічнянському, Городянському та інших р-нах,
погіршилась - в Менському (100%), Семенівському (20%) та інших районах.
Питома вага відхилень питної води з артсвердловин по мікробіологічним
показникам зменшилась до 1,7% в 2001 році проти 1,8 в 2000 році.
Покращилась якість питної води з артсвердловин по мікробіологічним показникам
в Варвинському, Чернігівському районах, погіршилась - в Городянському
(22,7%) , Корюківському (7,1%) районах.
Досліджено на вміст радіонуклідів 353 проби питної води. Перевищень нормативів
ДР -97 не виявлено.
Деснянським регіональним управлінням водних ресурсів відповідно до програми
радіологічного моніторингу поверхневих вод, в 2001 році щоквартально відбиралися
проби води в 9 підконтрольних створах: р.Десна, (с.Спаське) - зона впливу
Смоленської АЕС та на транскордонних створах : р.Десна (с.Камінь, с.Мурав'ї),
р.Снов (с.Тимоновичі, с.Горськ, с.Забрама - Росія), р.Ірпа (с.Городок),
р.Судость (с.Мурав'ї), р.Дніпро (с.Кам'янка).
Згідно міжурядової угоди між Україною та Російською Федерацією на транскордонних
річках Судость, Ірпа, Снов проводились спільні відбори проб води, сторони
обмінювалися результатами аналізів, аналізували отримані результати та
перспективи спільної роботи.
Відповідно до плану моніторингових робіт в 2001 році було відібрано 36
проб на радіологічний контроль, який проводився за 2 показниками: вміст
90Sr та 137Сs. Вміст радіонуклідів в усіх пробах за 2001 рік не перевищує
нормативних вимог (2 Бк/кг) за НРБУ - 97 (табл. 3.2.).
При проведенні гідрохімічного моніторингу контролювалися 11 створів поверхневих
вод басейну р.Десни, 3 створи контролювалися спільно з КПР по Брянській
області. Було відібрано 60 проб річної води (у т.ч. спільно з КПР по Брянській
обл. -12).Аналіз води виконувався по 25 показниках .
Згідно "Програми та порядку організації робіт по проведенню спільних
обстежень малих транскордонних річок Ревна та Ірпа, розташованих на територіях
України та російської Федерації", спільно з КПР по Брянській області
та інститутом гідробіології НАН України було відібрано 8 проб води на
малих річках Семенівського району.
Гідрохімічні аналізи води поверхневих водойм свідчать, що практично всі
контрольовані показники якості води знаходяться в межах допустимих норм
для водойм рибогосподарського призначення . Тільки в деяких випадках перевищуються
гранично- допустимі концентрації по залізу: в створах по р.Десні -від
2 до 2,7 разів; по р. Снов - від 2,5 до 4 разів; по р.р. Ірпі та Ревні
від 2 до 2,6 разів. В створах по р.р. Ревні та Ірпі спостерігалися також
перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по вмісту азоту
амонійного від 2 до 2,6 разів. Вищевказані перевищення ГДК викликано природними,
а не антропогенними факторами.
КП "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради проводить
постійний контроль якості питної води в м. Чернігові. Господарсько-питне
водопостачання м. Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, до
яких входять 92 артсвердловини бучацького та нижньо-крейдяного водоносних
горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів та з 4 окремо розташованих артсведловин.Вода,
яка подається в водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Кількість
пунктів спостережень за якістю питної води становить:
* по артсвердловинах - 96,
* перед надходженням в водопровідну мережу - 4,
* розподільча водопровідна мережа - 652,
* будинки з підвищувальними установками - 83.
Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая".
Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного
в
часі і характерного для даних водоносних горизонтів.
На протязі 5 років залишається стабільним такий показник, як аміак (сумарно)
в межах 0,4-0,67 мг/дм3, повністю відсутні нітрити та нітрати. Це дозволяє
стверджувати про відсутність органічного забруднення водоносних горизонтів.
Цей висновок підтверджує також сталість показника перманганатної окислюваності
0,79-1,87 мг/дм3 .
За останні п'ять років змін хімічного складу та мікробіологічних показників
підземних вод артсвердловин КП "Чернігівводоканал" не виявлено
(табл.3.3).
Чернігівська гідрогеологомеліоративна експедиція проводить роботи по
нагляду за якістю дренажних вод у відповідності до вимог "Керівництва
по здійсненню моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель".
Згідно проекту робіт спостереження за якістю дренажних вод ведуться на
12 еталонних осушувальних системах Чернігівської області. Водовідбір проводиться
по сезонах року (тричі на рік) на стаціонарних точках, які знаходяться
в місцях кінцевих скидів дренажних вод в водоприймачі. Завдяки такому
розміщенню точок контролюється якість води всього водозбору системи. Зважаючи
на розташування систем і характер використання меліорованих земель, можливим
чинником забруднення можна вважати сільськогосподарську діяльність. Одночасно
з водовідбором проводяться обстеження систем з метою виявлення можливих
джерел забруднення, таких як склади міндобрив, загони худоби , скиди відходів
і ін. Якість води визначається кількісними показниками хімічного складу,
а також вмістом забруднюючих хімічних речовин (аміачного, нітритного та
нітратного азоту, хлоридів, заліза загального, міді, марганцю, алюмінію,
хрому, нікелю).
За результатами аналізів дренажні води прісні, переважно гідрокарбонатно-кальцієві
першого і другого типу. Вміст забруднюючих речовин не перевищує ГДК. У
порівнянні з минулим роком збільшилась концентрація аміачного азоту в
окремі періоди на осушувальних системах Кучинівка, Калита-Гало, Крюкова;
зменшилась на системах Доч Гали, П.Замглай, Остер Ічер., Тур'я.
На осушувальних системах Чамарово, Остер Іч., Примаково, Крюкова, Остер
ІІІч , Калита- Гало відмічена поява нітратного азоту, вміст якого не перевищує
ГДК. На осушувальній системі Смолянка відсутній нітритний азот, на осушувальній
системі Калита - Гало відсутній нітратний азот.
Збільшилась концентрація забруднення хлоридами на о/с Кучинівка, Тур'я,
Калита-Гало, Крюкова, Остер Іч., Примаково, Смолянка, Остер ІІІ ч. Щодо
окисного заліза, то воно в звітному році відсутнє і зустрічалося лише
в кінці вегетаційного періоду на о/с Кучинівка.
Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони
родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" ведеться
спостереження за вмістом нітратів в питній воді. В 2001 році було обстежено
95 зразків води з шахтних колодязів, 18 зразків з побутових свердловин
та 10 з свердловин для водогону.
Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів в джерелах
водопостачання . В воді шахтних колодязів в 85% зразків вміст нітратів
перевищував допустимий рівень з максимальним значенням 395 мг/дм3 , що
майже в 9 разів перевищує норматив. Значно менший вміст нітратів в воді
побутових свердловин, де перевищення допустимого рівня складає менше 2
разів. Не виявлено перевищення допустимого рівня вмісту нітратів в воді
свердловин для водогону, де максимальний вміст їх дорівнює 7 мг/дм3 .
Враховуючи вищенаведене, нагальною потребою є будівництво побутових свердловин
для забезпечення питною водою окремих критичних об'єктів (школи, дитячі
садки, лікарні) населених пунктів, що дасть можливість зменшити надходження
в організм людей надлишку нітратів.
Грунти
Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони
родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" з 1976
року проводяться спостереження за щільністю забруднення грунту , динамікою
його агрохімічних показників в 4 районах на 7 стаціонарних пунктах , які
розташовані в:
* с.Ковпита Чернігівського р-ну,
* с.Дніпровське Чернігівського р-ну,
* с.Боромики Чернігівського р-ну,
* с.Підлісне Козелецького р-ну,
* с.Тужар Козелецького р-ну,
* с.Малинівка Ріпкинського р-ну,
* с.Жадове Семенівського р-ну.
Моніторинг радіологічних, токсикологічних і агрохімічних даних проводився
по 21 показнику: гамма-фон, щільність забруднення цезієм та стронцієм,
вміст обмінного калію,кальцію та магнію, ємність вбирання , гідролітична
кислотність, рН (сол)., вміст гумусу, вміст рухомого фосфору, важких металів
(кадмію, свинцю, міді, цинку), нітратів, мікроелементів (бор, марганець,
), вміст залишкових кількостей пестицидів (ДДТ, ГХЦГ).
Контрольні ділянки знаходяться в поліській зоні області на дерново-підзолистих
грунтах легкого гранулометного складу. Це обумовлює їх підвищену кислотність,
невисокий вміс гумусу, недостатню забезпеченість поживними речовинами.
Значення рН на 6 контрольних ділянках знаходилось в межах 4,1-5,8 і на
одній -6,0. Вміст гумусу в грунті 5-ти контрольних ділянок коливався в
межах 0,73-1,85 %, на одній контрольній ділянці (с.Малинівка) -2,03 ,
в с.Боромики - 2,4%, що слід розцінювати як хороші. На переважній більшості
контрольних ділянок вміст обмінного калію досить низький (32 - 76 мг/кг
ґрунту). Вміст в грунті рухомого фосфору на 5 -ти контрольних ділянках
знаходиться в межах 30 - 93 мг/кг ґрунту і лише в двох - 153 та 196 мг/кг
. Вміст обмінного кальцію і магнію знаходився в межах , відповідно 2,0-7,1
і 0,36- 0,79 мгекв/100г ґрунту, що по градації забезпеченості оцінюється
як низький.
В 2001 році в грунті сільгоспугідь Варвинського, Бахмацького, Борзнянського,
Талалаївського та Куликівського районів визначали вміст найбільш небезпечних
для довкілля важких металів- свинцю і кадмію.
Найвищий середній рівень вмісту рухомих форм свинцю в грунті виявлений
в Бахмацькому районі - 5,23мг/кг ґрунту, що оцінюється як слабкий рівень
забруднення. Найвищий максимальний вміст свинцю виявлений в Варвинському
р-ні - 10,12 мг /кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення.
Середній вміст свинцю в ґрунтах 5 -ти районів становить 5,01мг/кг ґрунту,
що близько до показників в цілому по 22 районах області (табл.
3.4.).
Мінімальний вміст свинцю в 5-ти районах , як і в цілому по області, має
фонове значення. Перевищень ГДК цього токсиканту не виявлено.
Найбільший середній вміст рухомих форм кадмію виявлено в грунті сільгоспугідь
Бахмацького району - 0,17 мг/кг, що відповідає слабкому рівню забруднення
. Найменший середній вміст цього токсиканту виявлений в Куликівському
районі - 0,12мг/кг ґрунту. Мінімальний вміст його має фонове значення.
Перевищення ГДК по кадмію при дослідженні в 2001 році по області не виявлено
(табл..3.5.).
Дослідження вмісту рухомих форм свинцю і кадмію проводились на полях,
які безпосередньо прилягають до залізничних та шосейних магістралей, а
також бурових по добуванню нафти. При цьому, за результатами досліджень,
значних розбіжностей між цими полями і іншими сільгоспугіддями не виявлено.
Лише на полі біля бурової в ТОВ "Богданівське " Варвинського
району вміст свинцю дорівнював 6,45 мг/кг грунту проти 4,77 мг/кг в середньому
по інших полях, отже був у 1,4 рази більший.
Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого
малогумусними легкими за гранулометричним складом грунтами, які мають
низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних
важких металів. Тому вміст в таких грунтах навіть відносно невеликих кількостей
важких металів може призвести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської
продукції.
Взагалі, питання забруднення грунтів важкими металами недостатньо обґрунтоване
методиками досліджень, допустимими нормами. Чинні ГДК занадто загальні,
не враховують їх сукупної негативної дії, хоча відомо, що вона в декілька
разів вища, ніж найбільш висока дія одного металу. Є необхідність в уточненні
методик досліджень, які б визначали рухомі і валові форми вмісту в грунті
металів.Необхідно провести спеціалізовані наукові дослідження, спрямовані
на встановлення нових нормативів вмісту важких металів в грунті та с/г
продукції.
Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2001 році в грунті був визначений
в 706 зразках ґрунту з 5 районів області (табл. 3.6.).
Як і в попередні роки, їх вміст виявлений в незначній кількості досліджених
зразків, в 2000 році в 1,4%, в 2001 році - 2,5%. Це пояснюється зменшенням
в останні роки використання засобів захисту рослин в господарствах області.
Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводить спостереження
за станом грунту в 25 районах і містах області, в тому числі в постійних
точках:
- в місцях виробництва продукції рослинництва - 5 точок,
- на території промислових підприємств - 14 точок,
- на території санітарно-захисних зон промпідприємств - 16 точок,
- в зоні впливу підприємств - 16 точок,
- в зоні впливу транспортних магістралей - 24 точки,
- в місцях застосування пестицидів та міндобрив - 17 точок,
- на території полігонів , звалищ ТПВ - 30 точок,
- в житловій зоні (в тому числі дитячі заклади, дитячі майданчики) - 111
точок,
- в зоні пляжів - 50 точок.
Питома вага результатів досліджених проб ґрунту по хімічним показникам
, що не відповідають санітарним нормам та гігієнічним нормативам, складає
1,8% проти 1,44% в 2000 році, на пестициди 0% проти 5% в 2000році, на
солі важких металів 1,3% проти 0% в 2000 році.
Держуправлінням екоресурсів в Чернігівській області вибірково обстежено
206 проб грунту земель природоохоронного призначення, населених пунктів,
промисловості, сільськогосподарського призначення, автошляхів на вміст
важких металів, аніонів, нафтопродуктів та на відповідність агрохімічним
вимогам. Виявлено 36 випадків перевищення фонового вмісту нафтопродуктів
вздовж траси нафтопродуктопроводу "Гнідинці - Прилуки".
|
