"В умовах хворої природи не може бути здорових людей"

4.1. Демографічні процеси та регіональні особливості природного руху населення
За даними обласного управління статистики на 1 січня 2002 р. чисельність постійного населення області становила 1264,5 тис. осіб. За 2001 рік вона скоротилась на 17,7 тис. чол. в основному за рахунок природного скорочення, обсяг якого становив 16,4 тис. чол. Негативна тенденція щодо природного скорочення населення не припиняється, зниження рівня народжуваності - найстійкіший негативний параметр демографічної кризи. Природне скорочення населення спостерігається в усіх районах області і має значно більшу інтенсивність (12,9 %0), ніж в середньому по Україні ( 7,5 %0 в 2000 р. ). У сільській місцевості його розмір був вищим, ніж у міських поселеннях. Позитивним фактом є зменшення немовлячої смертності, коефіцієнт дитячої смертності (кількість померлих немовлят на 1000 народжених живими) зменшився за рік на 13,0%.
Природний рух населення за останні роки характеризують дані, наведені в табл. 4.1.1. та на діаграмі (рис. 4.1.).

Питома вага міського населення нижче, ніж по Україні, і становить 59%. З 1997 р. по 2001 р. чисельність його збільшилась на 2 %, в той час як сільського зменшилась майже на 10%.
Середня очікувана тривалість життя при народженні складає 67,9 років (61,8 р. - чоловіки, 74,1 р.- жінки), міського населення - 68,7 років (63,0 - чоловіки, 74,5 - жінки), сільського населення - 66,3 р. (59,7 - чоловіки, 73,7 - жінки).
Основними причинами смерті залишаються хвороби органів кровообігу - 64,3% до всіх причин смертності (по Україні цей показник, що відноситься до інтегрованих показників сталого розвитку, в 2000 р. становив 61,2%). Показник смертності від злоякісних новоутворень складає 201,0 на 100 тис. населення (10,2% до всіх випадків). Високий рівень материнської смертності: 59,16 на 100 тис. народжених живими, в 2000р. - 68,0 (по Україні - 24,7).
4.2. Динаміка захворюваності населення
У порівнянні з минулим роком рівень захворюваності в цілому по області: дорослих - знизився, дітей та підлітків - зріс, про що свідчать дані табл. 4.2.1.
Поширеність майже всіх хвороб зросла (табл. 4.2.1, табл.4.2.2, табл.4.2.3 рис. 4.2.), за винятком хвороб органів дихання.

Рівень хворобливості (дані по дорослим та підліткам) за 10 років зріс в 1,58 р., захворюваності - в 1,23 р. Найбільш поширеними хворобами населення області є хвороби органів дихання, системи кровообігу, ендокринної системи, розладу живлення, порушення обміну речовин. Частота хвороб органів дихання має тенденцію зниження, що може бути пов(язано із зниженням обсягів викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. З 1999 по 2001 рр. поширення хвороб органів дихання зменшилось майже на 5%.
В 2001 р. на території області постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС дорослого населення налічувалось 95219 чол., в тому числі: ліквідаторів - 10933 чол., евакуйованих - 1648 чол., проживаючих на території радіоекологічного контролю - 82668 чол. Динаміка чисельності, показників хворобливості, захворюваності, смертності постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС дорослого населення наведені в табл. 4.2.5.
Смертність цього контингенту населення перевищує середньообласний показник (24,8 проти 19,6 на 1000 чол.) і за 5 років збільшилась на 32%. Найбільший рівень смертності серед проживаючих на території радіоекологічного контролю (26,2 на 1000 чол. відповідного населення). З 1997 по 2001 рік рівень первинної захворюваності постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС дорослого населення зменшився, в той час як рівень хворобливості значно зріс (на 38%) і складає 23125,3 на 10 тис. відповідного контингенту (в середньому по області по хворобливості дорослих та підлітків - 16772). Найбільше зріс рівень хворобливості ліквідаторів (на 56,7%).
Динаміка чисельності, показників хворобливості, захворюваності, смертності дітей, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС наведені в табл. 4.2.6.
Захворюваність дітей, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, майже на 20 % більше за середньообласний.
4.3. Епідемічна ситуація в області
Інфекційна захворюваність населення в області в 2001 році, в порівнянні з минулим роком, знизилась на 8,7% і показники її не перевищують середні по Україні. Таких результатів досягнуто за рахунок зниження захворюваності на грип (на 42%), гострі кишкові інфекції (на 37,9%), венеричні захворювання - гонорею та сифіліс (на 18,8% та 4,1% відповідно). Не зареєстровано жодного випадку поліомієліту, паратифів, малярії, сибірки, бруцельозу. Зниження захворюваності відбулось також за рахунок попередження спалахів і своєчасної роботи у вогнищах хвороб. Кількість осіб, що захворіли на гострі кишкові інфекції, зменшилась у всіх районах області, крім Куликівського, Новгород-Сіверського, Прилуцького.
Разом з тим в 2001 році на 8,2% зросла захворюваність на сальмонельози і складає 22,5 на 100 тис. населення проти 20,8 в минулому році. Високі рівні зареєстровано в Корюківському та Чернігівському районах, де сталися групові захворювання в неорганізованих колективах. В Городнянському районі зареєстровано випадок черевного тифу. Зараження відбулося на території неблагополучного по черевному тифу населеного пункту від бактеріоносія. Хворий і бактеріоносій проліковані, повторних випадків захворювання у вогнищі не зареєстровано.
Продовжує збільшуватись кількість хворих на вірусні гепатити. Найбільша питома вага (79,5%) припадає на хворих вірусним гепатитом А. Захворюваність цією інфекцією зросла на 76,8% і становить 87,5 на 1000 тис. населення проти 49 у 2000 році. Підйом захворюваності пояснюється черговим багаторічним циклом, що характерний для даної інфекції. Найвищі рівні спостерігаються у Бобровицькому (117,4 на 1000 тис. населення), Козелецькому (220,0), Корюківському (300,0), Куликівському (258,0), Носівському (156,0), Чернігівському (258,0) районах та м. Чернігові (118,2), де були зареєстровані групові захворювання та сімейні вогнища з двома і більше хворими. 21,6% захворівших на вірусний гепатит А - діти. Більш, ніж третина випадків серед всього населення області, припадає на жителів м. Чернігова. В цілому за 2001 рік в області на гепатити захворіло 1395 осіб.
Епідемічна ситуація з особливо-небезпечних інфекцій в області в 2001 році залишалась напруженою. Зростання захворюваності відмічено по всій групі інфекцій. У порівнянні з 2000 роком на 5,2% збільшилась захворюваність на туберкульоз органів дихання. За рік зареєстровано 776 випадків захворювань, що становить 60,3 на 100 тис. населення проти 744 випадків (57,8 на 100 тис. населення) в 2000 році. Кількість виявлених деструктивних форм туберкульозу органів дихання збільшилась на 13,0%. Особливо напруженою епідемічна ситуація з туберкульозу залишається в Городнянському (134,4 на 100 тис.) Носівському (88,5), Ріпкинському (80,1), Бахмацькому (73,1), Чернігівському (70,7) районах. У звітному році зростання показників відмічено у 12 районах області. Зареєстровано 3 випадки захворювання дітей підліткового віку з розпадом легеневої тканини, а також 7 випадків захворювання вчителів, вихователів дитячих дошкільних закладів на різні форми легеневого туберкульозу в 4-х районах (Коропському, Сосницькому, Щорському, Срібнянському) і м. Чернігові.
В області склалась дуже напружена епізоотична ситуація по сказу. За 2001 рік зареєстровано 250 вогнищ сказу тварин (в 2000 році - 213). Збільшилась захворюваність серед лисиць, собак, котів. Така ситуація призвела до випадку захворювання на сказ людини. У липні померла від гідрофобії людина, що була покусана домашньою кішкою.
В 2001 році значно (на 64,4%) збільшилась захворюваність на лептоспіроз: зареєстровано 96 випадків (або 7,4 на 100 тис. населення), 9 хворих померло. У 2000 р. захворіло 58 осіб (4,5 на 100 тис. населення), 8 - з летальним кінцем. Випадки захворювань зареєстровано в 16 районах і 3-х містах області. Найбільша кількість в Борзнянському (20), Менському (8), Ріпкинському (16), Прилуцькому (7) районах, м.Чернігові (8).
4.4. Оздоровлення населення
Чернігівська область завдяки своїм кліматичним умовам та природним ресурсам має значний оздоровчий потенціал. В області налічується 58 оздоровчих закладів тривалого перебування, зокрема 8 санаторіїв (з них 5 дитячих), 2 пансіонати з лікуванням, 6 санаторіїв-профілакторіїв, 1 будинок відпочинку, 1 дитячий оздоровчо-санаторний позаміський заклад, 40 баз та інших закладів відпочинку. У 2001 році не працювало 17 оздоровчих закладів, з них 14 через відсутність коштів на експлуатацію, 1 - дозволу СЕС. Влітку функціонувало 74 дитячі та юнацькі табори відпочинку, з них 11 - стаціонарних. В оздоровчих закладах тривалого перебування оздоровлено 27234 чол. (з числа постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС - 16466 чол.), в дитячих таборах відпочинку - 9355 чол.
Міжгосподарські санаторії обласного об(єднання "Чернігівсільгоспздравниця" "Десна" с.Ладинка Чернігівського району, "Пролісок" с.Лісове Ніжинського району, "Остреч" м. Мена, "Берізка" с.Сухополова Прилуцького району розташовані в мальовничих куточках області, на берегах річок та озер в лісових масивах, мають природні лікувальні ресурси, власну лікувальну мінеральну воду, а санаторій "Остреч" і лікувальну торфогрязь. Оздоровчі заклади об(єднання в 2001 році забезпечували себе автономними джерелами тепла, електроенергії, питної води та системою водовідведення. Питна вода споживачам подавалась з свердловин і відповідала вимогам стандартів. Якість води постійно контролювалась районними СЕС. Всі здравниці об(єднання мають пляжі, районні СЕС давали дозвіл на користування пляжем за умові, що вода відкритих водойм відповідала за бактеріальними аналізами вимогам стандартів.
В санаторії "Десна" виробила свій ресурс свердловина мінеральної води. За висновками спеціалістів вона ремонту не підлягає. Область втратила ефективний природний лікувальний фактор для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту. На будівництво нової свердловини мінеральної води необхідно 550 - 600 тис. грн.
Поліпшенню стану здоров'я людей сприятиме впровадження принципів сталого розвитку в країні, комплексного екологічного моніторингу, що дасть змогу вчасно виявляти негативні зміни довкілля, запобігати їх впливу на здоров(я населення.