"Мета природних територій, які знаходяться під особливою охороною - реалізація права дикої природи на існування".

Вилучення певного простору природи із сфери господарської діяльності для підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи є класичним напрямком природоохоронної діяльності. Тому охорона та відтворення природного, або близького до нього стану ландшафтів є одним з найважливіших завдань розвитку природно-заповідного фонду Чернігівської області.
Станом на 1.01.2002 р. природно-заповідний фонд області нараховує 647 об'єктів загальною площею 132473,2 га, що становить 4,15 % від загальної площі області. 21 об'єкт, загальною площею 9876 га, віднесений до категорії загальнодержавного значення. Природно-заповідний фонд складають 6 категорій об'єктів: заказники ( 437, загальна площа 113488,4 га ), пам'ятки природи (133, загальна площа 804,39 га), парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ( 23, загальна площа 415,8 га), заповідні урочища ( 52, загальна площа 17551,6 га ), дендрологічні парки ( дендропарк "Тростянець", площа 204,7 га ), зоологічні парки ( Менський зоопарк, площа 9 га ).

Природно-заповідний фонд області характеризується великою кількістю об'єктів невеликої площі ( більше половини об'єктів мають площу до 100 га ), переважна більшість з яких гідрологічні ( 4 заказники загальнодержавного і 260 заказників місцевого значення, 6 пам'яток природи загальнодержав-ного значення і 24 пам'ятки місцевого значення ). За районами області природно-заповідний фонд розподілений досить нерівномірно. Найбільший відсоток заповідності в Щорському - 8,1 %, Куликівському - 7,2%, Городнянському - 6,2%, Прилуцькому - 6,1 %, Корюківському - 5,95 %, Ріпкинському - 5,93 % районах, найменший - у Варвинському - 1,3% та Козелецькому - 1,6 % районах.
Проводиться постійна робота по розвитку та удосконаленню мережі природно-заповідного фонду області. Про це свідчать два рішення Чернігівської обласної ради від 30.10.2001 р. та 27.12.2001 р. про внесення змін та доповнень до мережі природно-заповідного фонду області. Згідно яких в Бобровицькому районі з метою збереження цінних лісових насаджень створено 4 нові ботанічні заказники місцевого значення загальною площею 2148 га, в Бахмацькому районі, для збереження в природному стані болотних масивів "Гайворонське" та "Острів" - 2 гідрологічні заказники місцевого значення загальною площею 287,5 га, переведено в статус заповідного урочища загальнозоологічний заказник місцевого значення "Радомська дача" ( Семенівський район ), переведено в статус заповідного урочища та збільшено площу загальнозоологічного заказника місцевого значення "Гніздищанська дача" ( Городнянський район ) з 412 до 2208,9 га , та загальнозоологічного заказника місцевого значення "Чамарове" (Менський район ) з 80 до 572,6 га, виведено зі складу природно-заповідного фонду ботанічну пам'ятку природи місцевого значення "Дуб брецький" (Корюківський район ). З метою збереження в природному стані одного з найбільших у Чернігівському Поліссі болотних масивів в 2000 році Указом Президента України в Ріпкинському районі створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Замглай". Враховуючи унікальні ландшафти цієї території, її біорізноманіття, в 2001 році до Державної служби заповідної справи направлено подання на включення "Замглаю" до Переліку водно-болотних угідь загальнодержавного значення.
Законом України " Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", обласною Програмою "Екологія - 2010" та Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженою Постановою Верховної Ради України № 177/94-ВР, на території Чернігівської області заплановано створення чотирьох територій природно-заповідного фонду багатофункціонального напрямку на значних площах: Ічнянського та Мезинського національних природних парків, "Дніпровського" та "Деснянського" природних заповідників.
В 2001 році підготовлено необхідні матеріали Проекту Указу Президента України щодо створення в Ічнянському районі Ічнянського національного природного парку площею 76,8 тис.га . Проведені роботи і підготовлені матеріали попереднього погодження місця розташування Мезинського національного природного парку площею 31,6 тис.га в Коропському районі. Зі створенням Ічнянського національного природного парку відсоток заповідності території області становитиме близько 6,5 %, а Мезинського - 7,5 %.
Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській області у 2001 році підтримало ініціативу створення в Козелецькому районі регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський", який своєю площею буде частково охоплювати територію, заплановану під Деснянський природний заповідник, і може на певний час бути його альтернативою. Одночасно, зі створенням цього об'єкту, з'являється перспектива об'єднання окремих ділянок природних ландшафтів у територіально цілісну систему з дієвою державною службою охорони, що є суттєвим при впровадженні державної природоохоронної політики в життя.
В зв`язку з проведенням реформи в аграрному секторі економіки, відбулися зміни землекористувачів і землевласників територій природно-заповідного фонду. Враховуючи ці зміни, в 2001 році Держуправлінням переоформлені охоронні зобов'язання з новими землекористувачами, головним чином сільськими та селищними радами, проводилась робота щодо недопущення розпаювання і приватизації земель природно-заповідного фонду.
В 2001 році державними регіональними та районними екологічними інспекціями погоджені вибіркові санітарні рубки на 2 об'єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та 59 об'єктах місцевого значення на площі 1420,93 га об'ємом 19223,4 м3. ( табл. 2.8.1.)
З обласного природоохоронного фонду на витрати, пов'язані з природно-заповідним фондом області, в 2001 році виділено 23,0 тис. грн. ("Тростянець"- 10,0 тис. грн., Менський зоопарк - 10, 0 тис. грн., роботи по підготовці матеріалів для створення Ічнянського національного природного парку - 3,0 тис. грн.). З місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища на встановлення інформаційно-охоронних знаків виділено в Ріпкинському районі 0,6 тис. грн. і в Талалаївському 2,0 тис. грн.
Відділом заповідної справи та екомережі Держуправління ведеться активна співпраця з науковцями і студентами Чернігівського державного педуніверситету ім. Т.Г.Шевченка. В 2001 році, під час експедицій для виконання дипломних і наукових робіт, проводились обстеження природно-заповідних об'єктів області, практичні висновки і рекомендації яких використанні для доповнення наукових характеристик заповідних об'єктів.
Екологічні та громадські організації, навчальні заклади різних рівнів, державні установи області взяли активну участь в проведенні "Маршу парків - 2001". Проведено роботу по наведенню порядку в зелених зонах міст та сіл, на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду області, проведена акція школярів "Подвір'я моєї школи", заходи для привернення уваги широких кіл населення до проблем охорони та збереження природно-заповідних об'єктів. В рамках проведення акції "Парк тисячоліття" закладені парки в Козелецькому, Коропському, Чернігівському районах, смт Сосниця, м. Бобровиця та Прилуки.
Історико-культурна спадщина
До Державного реєстру національного надбання України в Чернігівській області включені 153 пам'ятки, до яких з повним правом належать парки-пам"ятки садово-паркового мистецтва та дендропарки.
Поєднання історичної та культурної спадщини з унікальною природною цінністю - характерна риса багатьох заповідних об'єктів Чернігівщини. Вона притаманна і діючим в області двом Національним заповідникам: історико-культурному заповіднику "Качанівка" і архітектурно-археологічному заповіднику "Чернігів стародавній", а також Новгород-Сіверському історико-культурному музею- заповіднику "Слово о полку Ігоревім", Батуринському історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця", Тростянецькому дендропарку, включеним до Державного реєстру національного надбання України. У всіх вищенаведених закладах є штатні одиниці працівників, які здійснюють нагляд за закріпленими територіями та їх упорядкуванням.
На період 2001-2004 років розроблені програми поетапного відтворення палацо-паркового ансамблю заповідника "Гетьманська столиця", проведення ремонтно-реставраційних робіт, благоустрою території та відновлення історичного ландшафту заповідника "Качанівка", а також план заходів з відтворення історичного середовища смт.Седнів, одним з пунктів якого є реконструкція Лизогубівського парку.
Величезне значення як в історичному, так і ботанічному плані має Тростянецький дендрологічний парк, який засновано в 1834 році. Характерною особливістю парку є його високохудожні ландшафти, краєвиди, мальовничі галявини. Для його окраси на його території були створені системи штучних гір, ставків. Від усіх інших цей парк відрізняється багатою деревно-чагарниковою рослинністю, яка нині налічує понад 1700 різновидів і форм. Поряд з місцевими рослинами в парку акліматизовані представники флори Північної Америки, Далекого Сходу, Китаю, Японії, гірських районів Криму і Кавказу. Тростянецький дендропарк є природоохоронною науково-дослідною установою, підпорядкованою НАНУ, має земельну ділянку площею 204,7 га, надану в постійне користування.
Більшість парків Чернігівщини закладені в 18-19 століттях навколо маєтків таких, як садиба Галаганів в с.Сокиринці Срібнянського району, садиба Мусіних-Пушкиних в с.Стольне Менського району, садиба Лизогубів в смт Седнів, садиба Кочубея в с. Тиниця, садиба Жевахових в смт Линовиця. Закладались вони з використанням мальовничих ландшафтів та природних лісових масивів і займали значні площі. На жаль, сучасна площа розташованих в Чернігівській області 22 парків-пам"яток садово-паркового мистецтва місцевого значення та Сокиринського парку загальнодержавного значення становить всього 415,8 га, припинення подальшого зменшення площ, нецільове використання території є одним з проблемних питань в їх збереженні.
Істотно змінена і структура парків, через інтенсивну рекреаційну експлуатацію і недостатній догляд за насадженнями. Більшість парків нашої області перебуває у віданні сільських та селищних рад, ніяких коштів на їх утримання не виділяється, впорядкування проводиться головним чином у вигляді громадських екологічних акцій. Тому дедалі гостріше виникає необхідність реконструкції насаджень, відновлення первинних ландшафтів за науково обгрунтованими проектами утримання та реконструкції, закріплення меж з винесенням їх в натуру.
Рекреаційні ресурси
Завдяки своїм природним ресурсам та кліматичним умовам Чернігівська область має значний оздоровчо-рекреаційний потенціал для лікування, масового відпочинку та туризму. З оздоровчо-лікувальними цілями в області створено 58 санітарно-курортних закладів. Влітку працюють 74 дитячі оздоровчі табори, розташовані в мальовничих куточках області, на берегах річок та озер, в лісових масивах.
Санаторії "Десна" с.Ладинка Чернігівського району, "Пролісок" с.Лісове Ніжинського району, "Остреч" м.Мена, "Берізка" с.Сухополова Прилуцького району мають природні лікувальні ресурси, власну лікувальну мінеральну воду, а санаторій "Остреч" і лікувальну торфогрязь.
Згідно Закону України "Про курорти", території, на яких розташовані здравниці, що мають природні лікувальні властивості, фактично являються курортними територіями місцевого значення, але для оголошення природних територій курортними, необхідні позитивні висновки екологічної та санітарно-гігієнічної експертиз та відповідне рішення обласної державної адміністрації. Через відсутність необхідних коштів та зацікавленості в цьому відповідних установ і організацій, в 2001 році в Чернігівській області не прийнято жодного рішення про оголошення природних територій курортними.
Землі рекреаційного призначення - зони масового відпочинку та туризму, становлять близько 20 % території області. Освоєність їх досить нерівномірна, а використання характеризується неврегульованістю та стихійністю.
На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, було створено більше 100 рекреаційних пунктів. На сьогодні 72 пункти закріплені за ДЛГО "Чернігівліс", інші були у віданні міжколгоспних лісгоспів, сільськогосподарських та промислових підприємств. Високе рекреаційне навантаження викликає необхідність частого ремонту та реконструкції цих пунктів. В 2001 році проведено відновлення, ремонт та благоустрій всіх 8 рекреаційних пунктів, розташованих в Коропському районі за рахунок ДЛГО "Чернігівліс" та комунального підприємства "Короплісгосп", за якими вони закріплені.