2.3. Земельні ресурси та грунти

 Загальний земельний фонд областi становить 2014.4 тис.га, який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, так станом на 01.01.2001р. серед сiльськогосподарських угiдь нараховується: рiллi - 674.3 тис.га, що становить 33.4 відсотка , оптимальний рівень - 40 відсотків,багаторiчних насаджень - 11.3 тис.га, сiножатей-156.4 тис.га, пасовищ - 213.6 тис.га, крім того лісистість території області становить 31.7 відсотка, оптимальний рівень – 30 відсотків.

 Вiдповiдно до 3-х зон: Полiськоi, Перехiдноi, i Лісостепової основними типами грунтiв є дерново-пiдзолистi, опiдзоленi, дерновi та болотнi. Крiм цього, в областi видiленi 6 природно-сiльськогосподарських районiв, для яких проведено бонiтування грунтiв на основi даних про iх природнi властивостi, що мають сталий характер та iстотно впливають на врожай сiльськогосподарських культур i становлять для сiльськогосподарських угiдь в цiлому по областi 27 балiв, для рiллi - 28, для багаторiчних насаджень -29, сiножатей - 25, пасовищ - 23 бали.

 У вiдповiдностi з економiчною оцiнкою земель, грунти областi мають загальну оцiнку орних земель по виробництву валовоi продукцii 48 балiв, по вирощуванню зернових культур /по врожайностi/ - 43, цукрових бурякiв - 41, льону - 55 i картоплi - 78 балiв.

Кислих грунтів нараховуеться 223.3 тис.га, тобто 20,9 вiдсотока вiд сiльгоспугiдь. Разом з тим слід відмітити, що обсяги вапнування зменшуються з кожним роком, так в 1993 роцi вапнування було проведено на площi 21420 га, а в 1999 роцi на площi тiльки 51 га, що в 420 раз менше вiд 1993 року. У 2001 році вапнування проведено на площі 192,0 га.

 Значно скоротились за останні роки обсяги внесення органiчних i мiнеральних добрив, застосування пестицидів. Так, в 1990 роцi на 1 га посiвноi площі вносилося 241кг мiнеральних добрив, а в 1999 році тільки 37 кг, у 2001 році-38, органічних в 1990 році на 1 га посiвної площi 15,7 т, а в 1999 році тільки 3,8 т, у 2001 році-3,1т, а в 1993 році було застосовано пестицидів (по діючій речовинi) 1,24 кг на 1 га ріллі, а в 1999 році тільки 0,15 кг, що призводить до забур"янення значних територій, одна з причин це відсутність коштів.

 Одним з основних показників родючості грунтів є вміст гумусу. Розрахунки балансу гумусу в грунтах областi показують, що в останнi роки в результати рiзкого зменшення внесення органічних i мінеральних добрив вміст гумусу почав знижуватись i створився його вiд'емний баланс. Якщо в середньому за 1986-1990 роки баланс гумусу був позитивний i складав плюс 2,4 центнера на гектар, то вже в 1996 році мінус 0,4 центнера. А за останні роки цей показник ще більше погіршився.

 З метою недопущення зниження родючості грунтів, раціонального використання органічних i мінеральних добрив, хімічних мелiорантiв та інших засобів хімізації, в 1996 році згідно Указу Президента України від 2 грудня 1995 року №1118/95, в областi прийняте розпорядження облдержадмiнiстрацii про виконання плану суцiльноi агрохiмiчноi паспортизацii земель. Так, в 1996 роцi iз запланованих 94 господарств Володимир-Волинського, Iваничiвського та Горохiвського районiв фактично було обстежено 77. В 1997 роцi передбачалось обстежити землi 84 господарств Камiнь-Каширського, Ковельського i Турiйського районiв на загальнiй площi сiльгоспугiдь 192.8 тис.га. Фактично в 1997 роцi агрохiмiчну паспортизацiю проведено в 49 господарствах на площi 59.9 тис.га, або 31% до плану. В 1998р. агрохiмiчну паспортизацiю виконано в 51 господарствi на площi 49 тис. га, що становить тiльки 29 % від запланованого, в 1999р.в 59 господарствах на площі 78,7 тис.га, що становить 55% від запланованого, а в 2001 році на площі 103,1 тис.га, що становить більше 70%.

 Негативні природні і антропогенні явища призводять до деградації земель, пов"язаної з ерозією (зниженням родючості грунтів, яроутворенням, погіршенням фізичних властивостей грунтів), радіоактивним забрудненням території, порушенням грунтового покриву внаслідок будівельних робіт, погіршенням стану кормових угідь, в результаті заростання їх лісом і чагарником і т.д..

          В результаті дії ерозії зменшується товщина орного шару, знижується вміст гумусу в грунті, погіршується його структура, водно-повітряний режим. Інтенсивний розвиток ерозійних процесів зумовлюється високим рiвенем розорюваностi земель i розширенням площi просапних культур, порушенням агротехнічних правил охорони грунтів при вирощуванні сільськогосподарських культур на схилах і грунтах з легким механічним складом, нераціональним використанням земель, безсистемним і надмірним випасанням худоби, відсутністю захисних лісових насаджень.

В областi пiддається воднiй ерозii 105.5 тис.га (95,3 тис.га с/г угідь), крiм того нараховується дефляцiйно небезпечних земель 257.8 тис.га (225,6 тис.га с/г угідь). Водною ерозією найбільш вражені сірі опідзолені, темно-сірі та чорноземи опідзолені, чорноземи малогумусні і слабогумусні, вітрова ерозія має місце на грунтах легкого механічного складу: дерновоприховано-підзолистих піщаних і глинисто-піщаних, дерново-підзолистих піщаних, глинисто-піщаних і супіщаних, дернових карбонатних глинисто-піщаних та на осушених торфово-болотних грунтах.

Встановлено, що на слабозмитих грунтах внаслідок неправильного їх використання урожай сільськогосподарських культур знижується до 20, середньозмитих - до 40 і сильнозмитих - до 60 відсотків.

 З метою створення єдиного грунтозахисного комплексу Волинською фiлiєю інституту "Укрземпроект" розроблена "Схема протиерозiйних заходiв на перiод до 2005 року". Вiдповiдно були розробленi проекти внутрiгосподарського землеустрою з контурномелiоративною органiзацiею територii по 95 сiльськогосподарських пiдприемствах областi в 6-ти районах (Локачинському, Луцькому, Горохiвському, Володимир-Волинському, Кiверцiвському, Iваничiвському) на площi 255.5 тис.га. Цими проектами передбачалось створити 1407 га. захисних лiсопосаджень, залуження орних земель на площi 13.4 тис.га, будiвництво протиерозiйних гiдротехнiчних споруд на площi 1212 га. Але у зв`язку з припиненням фiнансування в натуру винесено проекти тiльки в 50 господарствах i лише близько 30% елементiв проектiв. В 1999 роцi державні кошти на залуження не виділялись, на гiдротехнiчне протиерозiйне будiвництво витрачено 71,4 тис.грн., лiсовi захиснi насадження в 1999р. створено на площi тiльки 176 га, що явно недостатньо.

 Станом на 01.01.2002 р. площа порушених земель становить 6128,0 га . В 1999 роцi рекультивовано тiльки 80 га земель,що становить менше чим 1,4 відсотка вiд порушених i є явно недостатньо. На 01.01.2002 р. відповідно порушених 6128,0 рекультивовано 58,0 га.

 В 1997 р. на несiльськогосподарськi потреби вiдведено 4.20 га сільськогосподарських угiдь, в т.ч. 0.37 га ріллі, а в 1999р вже 176,6 га с/г угiдь в т.ч. ріллі 154,5 га. В 2001 р.відведено 223,0 га сільськогосподарських угідь для комерційної продажі.

 Станом на 1 сiчня 2002 року загальна площа осушених земель в областi становила 416,6 тис.га, в т.ч. 236,6 тис.га з закритим дренажем, з двобiчним регулюванням водного режиму 157,1тис.га. Експлуатацiю мелiоративних систем в областi здiйснюють сiм управлiнь осушувальних систем до складу яких входять 15 експлуатацiйних дiльниць.

 На значнiй частинi систем (на площi понад 80 тис.га) мелiорацiя проводилася 20 i бiльше рокiв тому,системи потребують реконструкцii.

          Не виконується постанова КМУ від 14 липня 1993р. №537 в пунктах розробки діючих програм розвитку меліорації, майже повністю припинені роботи по введенню нових об'єктів осушення і реконструкції діючих систем.

 За останні 6-7 років знизився рівень технiчноi експлуатацii, внаслiдок чого канали замулюються, заростають чагарниками i мелiоративнi системи не в змозі забезпечити оптимальний режим для вирощування с/г культур.

 Значна частина мелiоративних систем малоефективні i потребують реконструкцii, це стосуеться в першу чергу тих систем, де осушення проводилось сiткою вiдкритих каналiв недостатньо обладнаних водорегулюючимиi дорожними спорудами.

 Внаслiдок послаблення контролю та невжиття заходiв з боку мiсцевих виконавчих органiв, безвiдповiдального ставлення окремих керiвникiв будiвельних, сiльськогосподарських пiдприємств, окремих громадян до збереження державного майна вiдмiчаються випадки руйнування мелiоративноi мережi, гiдротехнiчних споруд, розкрадання обладнання насосних станцiй. При спорудженнi комунiкацiйних мереж на мелiоративних землях нерiдко допускаеться пошкодження гiдротехнiчних споруд. Непоодинокi випадки,коли виконавчi органи на мiсцях вiддають меліоровані землi пiд забудову.

 Осушенi землi використовуються незадовiльно. За останнi роки значно знизились об'єми робiт по пiдвищенню родючостi грунтiв, по заготiвлi торфокомпостiв, по вапнуванню грунтiв, по проведенню культур-технiчних робiт. Як наслiдок вищевказаних причин не досягаеться планова врожайнiсть сiльськогосподарських культур, знижуеться родючiсть осушених земель, низька вiддача вiд мелiорацii в цiлому, пiдтоплення земель, вторинне заболочування, деградацiя грунтiв i т.д..

          Волинська гiдрогеолого-мелiоративна партiя облводгоспу провела аналiз стану грунтiв на шести осушувальних системах областi i прийшла до висновку,що на:

 -осушувальнiй системi р. Прип"ять грунти добре гумусованi,потужнiсть гумусових горизонтiв 20-40 см. Пiд торфом залягає перехiдний горизонт сизо-сiрого кольору глибиною 40-50см, нижче в болотних грунтах залягає вода. Данi грунти мають 2,5-4,5% гумусу, рН 6-6,8 т.б слабокислi. Вирощування сiльгоспкультур можливе лише пiсля осушування. Пiдвищена кислотнiсть у грунтi негативно впливає на врожай с/г культур, створює несприятливi умови для росту i розвитку рослин, знижує ефективнiсть мiнеральних добрив. Пiдвищення ефективної родючостi цих грунтiв можливе лише при застосуваннi комплексу агротехнiчних та мелiоративних заходiв, а саме: вапнування, внесення органiчних i мiнеральних добрив.

 - Тростянецькiй осушувальнiй системi найбiльш поширенi є дерново-пiдзолистi (це пiсчанi та глинопiсчанi), дерново-середньопiдзолистi (переважно супiщанi) i дерново-сильнопiдзолистi, (торфоболотнi i торфовi грунти). Вмiст гумусу в орному шарi на системi протягом 1994-1999рр змiнився з 2,2 до 1,55%. Кiлькiсть гумусу втрачається внаслiдок його мiнералiзацiї, залежить вiд багатьох агротехнiчних факторiв серед яких найважливiше мiсце займають сiвозмiна, удобрення та обробiток грунту. Слiд вiдмiтити, що грунти (супiщанi i пiщанi) в основному забезпеченi рухомими формами Р2О5 i К2О лише недостатьньою кiлькістю рухомого гiдролiзованого азоту.

 - на Оконськiй осушувальнi системi вмiст гумусу у грунтi з роками (1994-1999) зменшився з 3,3 до 2,0, що потребує вапнування. У грунтi недостатня кiлькiсть рухомих форм азоту, фосфору, калiю, що вказує на рiзке зменшення (або вiдсутнє) внесення мiнеральних добрив;

 - на осушувальнiй системi Верхiв`я р. Стохiд вмiст гумусу на свiтлосiрих грунтах становить 1,3-1,5% в сiрих 2,3%. рН слабокисла до нейтральної. Вмiст азоту 2,5-11,0 мг/ на 100г грунту, фосфору 0,6-5,0 мг/ на 100г грунту калiю 1,2 -6,0мг/ на 100г грунту, що говорить про недостатню забезпеченiсть поживними речовинами. Зольнiсть торфянникiв змiнюється в межах 6,3-15%.

 - на Копаївськiй осушувальнiй системi мiнеральнi грунти за вмiстом гумусу (0,2-2,0%) слабозабезпеченнi. По вмiсту основних елементiв живлення (рухомi форми азоту, фосфору i калiю) грунти вiдносяться до середнiх - дуже низьких груп за забезпеченнiстю цими елементами. Вмiст нiтратного азоту менше 10мг на 100г грунту. Вмiст рухомого фосфору коливається в межах вiд 0,8 до 10мг на 100 г грунту на мiнеральних грунтах i 0,5-14,0 мг на 100г грунту торфяних грунтах. Вмiст рухомого калiю (К₂О) в мiнеральних грунтах вiн становить 26 мг на 100 г грунту, а в торфяних 58,8 мг на 100г грунту.

 Осушенi грунти в бiльшостi випадкiв бiднi на вмiст мiкроелементiв, що часто приводить до значного недобору врожаю;

 - на Красновольськiй осушувальнiй системi спостерiгається з 1994-1998рр недостатня кiлькiсть рухомих форм азоту, фосфору i калiю.

 Для пiдвищення врожайностi оптимальний режим живлення необхiдно створювати передусiм для культур якi вимогливi до пiдвищеного рiвня живлення i забезпечують високу вiддачу вiд добрив.

Площа радiацiйно-забруднених сiльгоспугiдь в потерпiлих вiд аварii на ЧАЕС районах областi становить 163.1 тис. га, з них: рiллi 73.8 тис.га, природних кормових угiдь - 89.3 тис.га. Найбiльша кiлькiсть радiацiйно-забруднених земель у Маневицькому районi-62.2 тис.га.

 Землi на бiльшiй частинi Волинськоi областi дерново-пiдзолистi i торфо-болотнi з високим коефiцiентом переходу радiонуклiдiв в рослини (в 3-18 разiв вище, нiж по мiнеральних землях).

 Основним в забрудненних районах є одержання радiацiйно чистоi продукцii, що забезпечуеться усуненням кислоi реакцii грунтiв шляхом проведення вапнування iз послiдуючим внесенням органiчних i мiнеральних добрив, але об'єми внесення iх за останнi роки значно скоротилися.

 Щодо забруднення грунтiв важкими металами то по даним лабораторних дослiджень воно спостерiгаеться (по свинцю) бiля основних автотрас областi.

          Для поліпшення ситуації пропонується місцевим органам влади забезпечити реалізацію даржавних, розроблення і здійснення регіональних програм раціонального використання та охорони земель, відновлення родючості грунтів, поліпшення навколишнього природного середовища.

Таблиця 2.3.1. Земельний фонд Таблиця 2.3.2. Структура земельного фонду України за цільовим призначенням Таблиця 2.3.3.Заходи щодо охорони земель Таблиця 2.3.4. Розподіл орних земель за крутизною схилів Таблиця 2.3.5. Наявність деградованих і малопродуктивних земель та їх консервація у 2001 р. Таблиця 2.3.6. Наявність порушених, відпрацьованих земель та їх рекультивація , тис. га Таблиця .2.3.7..Відведення земель для несільськогосподарських потреб , га Таблиця 2.3.8. Види відводів земель для державних та громадських потреб