2.4. Надра

 Мiнерально-сировинний потенцiал Волинськоi областi характеризуеться наявнiстю в надрах 18 видiв корисних копалин, серед яких 12 видiв, таких як: вугiлля, газ природний, гелiй, торф, германiй, пiсок скляний, пiдземнi прiснi та мiнеральнi води, торфяна грязь, сировина цементна, мiдь i фосфорити вiдносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Останнi два види (мiдь i фосфорити) розвiданi недостатньо, їх запаси не визначенi, а мiсце їх залягання до державного фонду родовищ поки що не вiднесені (таблиця 2.4.1.).

 В цiлому надра областi достатнi для забезпечення збалансованого розвитку промисловостi i сiльського господарства i могли б задовiльнити потреби областi у мiнеральнiй сировинi. Проте є ряд недолiкiв, якi iстотно знижують ефективнiсть використання надр, не забезпечують iх належноi охорони i спричиняють виникнення протирiчь мiж використанням надр i охороною навколишнього природного середовища. Одніею із причин цього є вiдсутнiсть обласної програми розвитку мiнерально-сировинноi бази, рацiонального використання i охорони надр областi.

 Згідно "Концепції поліпшення екологічного становища гірничо-видобувних регіонів України", екологічний стан Волинського (Нововолинського) гірничовидобувного району Львівсько-Волинського кам'яновугільного регіону визнаний "суттєво погіршеним". Внаслідок інтенсивної гірничовидобувної діяльності тут накопичено 31 млн. тонн шахтних порід, в яких, згідно матеріалів геолого-екологічних досліджень виявлене стійке перевищення в 2-4 рази вмісту ванадію, гелію, нікелю, кобальту, інших елементів, які в різних сполуках відносяться до першого і другого класу небезпеки. 7714 га. земної поверхні в межах підроблених територій зазнала просідання, внаслідок чого почалися процеси підтоплення і заболочування, пошкодження промислових об'єктів, розриви каналізаційних мереж, тощо. Ситуація ускладнилася ще більше після прийняття рішення про ліквідацію 6 шахт. Із передбачених на природоохоронні заходи при ліквідації шахт 14232 тис. грн. освоєно лиш 2044.4 тис.грн.

 Рекультивацiя порушених земель майже не проводиться, в 2001 році рекультивовано всього 58 гектарiв. В той же час станом на 01.01.2001 р. в області обліковано 6128 га порушених земель. Якiсть рекультивацii дуже низька, що не дає змоги корисного використання рекультивованих земель в народному господарствi.

 Мiнерально-сировинний потенцiал областi використовується незадовiльно (табл.1). За 7 років з 1995 по 2001 рік відсоток використання надр зменшився більше ніж в 2 рази. В наведених показниках не врахованi надрокористувачi, якi використовують пiдземнi прiснi води, iх 1028, причому на облiку у державному кадастрi родовищ i проявiв корисних копалин перебувае лиш 19 родовищ.

 Якiсть пiдземних вод, якi використовуються для господарськопитного водопостачання в основному відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питна" i ГОСТ 2761-84 "Джерела централiзованого господарського водопостачання", як по бактерiологiчних так i по санiтарно-гiгiенiчних показниках за винятком незначного перевищення ГДК по вмiсту iонiв залiза (Омельянiвське, Ратнiвське родовища). В поодиноких випадках зафiксовано перевищення вмiсту амiаку (Луцьке родовище, Вербаево-Лучицький водозабiр, який на даний час закритий i не експлуатуеться). По результатам дослiджень Волинськоi обласноi СЕС, вмiст радiонуклiдiв не перевищуе допустимих рiвнiв та концентрацiй.

 Незадовiльним також являеться виготовлення надрокористувачами документiв на право користування надрами. Станом на 01.01.02 р. лiцензii на право користування надрами отримали 48 надрокористувачiв, якi розробляють 36 родовищ корисних копалин, а гiрничi вiдводи оформили лиш 11 надрокористувачiв /табл.2.4.2./. На користування водою гiрничий вiдвiд не передбачений.

 Геологічна будова області та її гідрогеологічні та геоморфологічні умови сприятливі для розвитку різних фізико-геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, грунтова і водна ерозія. Формування вказаних процесів тісно пов'язане з техногенною діяльністю людини і неотектонічними рухами.

 З метою забезпечення рацiонального, комплексного використання надр для задоволення потреб областi в мiнеральнiй сировинi, охорони надр i вiдвернення негативного впливу при користуваннi надрами на людей i навколишне природне середовище необхiдно:

 1. Розробити, затвердити та забезпечити реалiзацiю обласної програми розвитку мiнерально-сировинноi бази, рацiонального використання i охорони надр областi, врахувавши в ній природоохоронні вимоги

 2.Провести інвентаризацiю родовищ i запасiв корисних копалин з врахуванням техногенних змiн, якi пройшли з часу iх затвердження і вимог природоохоронного законодавства, в т.ч.з врахуванням тої обставини, що деякі території, в межах яких розташовувалися родовища корисних копалин перейшли в категорію земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення і в даний час перебувають під охороною держави.

 3.Передбачити еколого-геологiчне картування територii областi для оцiнки стану геологiчного середовища та його змiн пiд впливом господарськоi дiяльностi. і впровадження державного монiторингу навколишнього природного середовища.

 4. Активiзувати i пiдвищити ефективність державного управлiння, а також посилити державний контроль в галузi геологiчного вивчення, охорони i використання надр Волинськоi областi.

 5. Налагодити ефективний механiзм розподiлу платежiв за користування надрами мiж вiдповiдними мiсцевими бюджетами.

 6. Створити мiсцевий iнформацiйний банк даних про державний кадастр родовищ i проявiв корисних копалин, а також про державний баланс запасiв корисних копалин i налагодити механiзм iнформування про мінерально-сировинний потенціал вiдповiдніі органи державноi виконавчоi влади.

 7. Забезпечити розробку обласної "Програми екологічної реабілітації Нововолинського району Львівсько-Волинського вугільного басейну" і повне використання передбачених, на природоохоронні заходи, коштів в сумі 14232 грн.

Таблиця 2.4.1. Мінерально-сировинна база Таблиця 2.4.2. Використання надр