2.2. Водні ресурси

 Волинська область характеризується розвинутою річковою мережею та багатством своїх водних ресурсів. По території області протікає 132 річки загальною протяжністю 3415 км, їх річний поверхневий стік становить майже 5 млрд. м³. Усі річки області належать до водних об'єктів загальнодержавного значення, найбільші з них р.р. Прип'ять Західний Буг(прикордонна), Стир, Турія, Стохід. В області налічується 221 озеро загальною площею водного дзеркала 145,85 км², 12 водосховищ загальною площею водного дзеркала 2203,4га та об'ємом 41,23млн м³ а також 439 ставків загальною площею водного дзеркала 3985,8га. Досить значні запаси підземних вод, цей показник становить 990 млн. м³

 2001 рік в загальному характеризується як близький до середнього по водності в умовах Волинської області, для річок області характерною була нерівномірність стоку, їх гідрологічний режим обумовлювався особливостями погоди. Пік весняної повені на річках спостерігався в середині квітня, кінець весни та початок літа були маловодними, в середині літа та середині осені, після випадання інтенсивних дощів, відбулось значне підвищення рівнів води. Аналіз та узагальнення інформації по проходженню весняної повені та літнього і осіннього підвищення рівнів води показали, що до виникнення негативних екологічних явищ це не призвело.

Так, стабільно бездефіцитним є водний баланс області, надлишок якого становить понад 6500 млн. м³/рік, причому суттєвим є те, що спостерігається тенденція по стабілізації , а по деяких показниках і покращання якісних характеристик водного балансу, що підтверджується результатами проведених хімічних аналізів води поверхневих водойм області.

 Цього результату вдалось добитись завдяки покращанню ефективності роботи каналізаційних споруд та мереж області. Внаслідок проведення оперативного інспекційного контролю з боку Держуправління, проведенню об'єктами – водокористувачами робіт по профілактиці, ремонту та реконструкції діючих КОС, було досягнуто суттєвого зменшення скиду у поверхневі водні об'єкти забруднених зворотних вод. Так, у 1999 році цей показник становив 35,32 млн. м³, у 2000 році – 32,18 млн. м³, у 2001 році – 7,36 млн. м³. Відповідно простежується тенденція по збільшенню обсягів скидання у водойми області нормативно очищених зворотних вод, а саме: 1999 рік – 5,35 млн. м³, 2000 рік – 5,41 млн. м³, 2001 рік – 28,52 млн. м³. Забезпечили нормативну очистку зворотних вод найбільші в минулому забруднювачі поверхневих водойм – КОС підприємства “Луцькводоканал”, Ковельського, Ратнівського та Володимир-Волинського УВКГ, з незначним перевищенням нормативних показників працювали КОС Нововолинського УВКГ. Також не було допущено випадків екстремально високих рівнів забруднення водних об'єктів. Як наслідок, було досягнуто покращання санітарного стану та якості води поверхневих водойм області.

 Проте в області ще залишились невирішеними ряд питань по забезпеченню охорони водних ресурсів від забруднення. Водопровідно - каналізаційне господарство області характеризується значною зношеністю та замортизованістю основних фондів, яка досягає 60-80%, а в деяких випадках 100%. Значна частина споруд та мереж водопроводу і каналізації потребує ремонту, реконструкції та модернізації. Для розвитку і покращання стану водопровідно – каналізаційного господарства області розроблена і затверджена “Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства області на 1998-2005 роки”, реалізація якої здійснюється незадовільно через відсутність необхідних коштів. Проблемними залишились вирішення питань очистки від забруднення підземних вод в районі військового аеродрому м. Луцька та очистки зворотних вод Маневицькою ВК-42.

 Суттєвим кроком у позитивному вирішенні проблем по раціональному використанню та охороні водних ресурсів є затвердження рішенням обласної ради “Регіональної екологічної програми “Екологія-2010”, головною метою якої є реалізація на території Волинської області заходів, спрямованих на охорону природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки населення.

 Основні показники водокористування за 1999 – 2001 роки в цілому по області а також по басейнах річок та галузях економіки показані в таблицях 2.2.1. – 2.2.6.