6.2. Ядерна та радіаційна безпека
|
|
6.2. Ядерна та радіаційна безпека |
|
На території Рівненської обл. розташоване ВП “Рівненська АЕС”, на якій в 2001 р. експлуатувалось два енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 та один енергоблок ВВЕР-1000.
З початку 2001 р. було допущено 17 порушень в роботі АЕС. Недовироблення електроенергії при порушеннях склало 331,188 млн. кВт год.
В 2001 р. з 17 порушень 6 були складними – складались з декількох відмов обладнання або помилок персоналу, кількість аномальних подій в ході порушень – 25.
Порушення в роботі РАЕС в 2001 р. за шкалою INES наведені в табл. 6.3.2.
Порушень меж та умов безпечної експлуатації АЕС в 2001 р. не було. Порушення не мали радіаційних наслідків (виходу радіоактивних продуктів за встановлені межі, опромінення персоналу, населення, забруднення радіоактивними продуктами обладнання, приміщень та території).
Для виключення впливу РАЕС на довкілля проводиться безперервний контроль викидів з усіх вентиляційних труб (ВТ) АЕС, контроль активності атмосферного повітря та атмосферних опадів, хвої, ґрунту, рослинності, продукції сільського господарства. Величини радіоактивних викидів в атмосферу контролюються по групам радіонуклідів: інертним радіоактивним газам (ІРГ), довго живучим радіонуклідам (ДЖН) та йоду.
Сумарний викид груп радіонуклідів енергоблоками РАЕС в 2001 р. наведений в табл. 6.3.2.
Активність повітря в 2001 р. була обумовлена радіонуклідами природного походження. Відношення 7Be до чорнобильського 137Cs складає близько 1%. Радіонуклідів техногенного походження, в тому числі і 131I, не виявлено. Виділити внесок викидів РАЕС в зовнішнє середовище на фоні природного та чорнобильського фону неможливо.
Оскільки хвоя є біологічним індикатором, у її пробах спостерігається достатньо висока активність 137Cs та 134Cs.
Питома активність хвої в населених пунктах зони спостереження наведена в табл. 6.3.3.
При дослідженні свіжої трави в пробах 131І не виявлений. Проби аналізувались на g-спектрометрію.
У всіх продуктах харчування в 2001 році 131І невиявлений. Не виявлено і інших радіонуклідів, що викидаються у атмосферу, окрім 137Cs чорнобильського походження. Підвищений склад його у продуктах пояснюється великим коефіцієнтом переходу “ґрунт – розчин - рослина”.Надходження радіонуклідів в організм людини здійснюється здійснюється інгаляційним шляхом і динаміка цього надходження залежить від мікроклімату на робочому місці, характеру та обсягу ремонтних операцій, що проводяться на обладнанні 1-го контуру або на системах, пов’язаних з ним. Аналіз результатів вимірювань за минулі роки показує, що спостерігається деяке зменшення у персоналу середнього рівня внутрішнього вмісту радіоактивних речовин.
Місто Кузнецовськ знаходиться в зоні, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. З 1990 р. лабораторією зовнішнього радіаційного контролю проводиться вимірювання вмісту радіоізотопів цезію у жителів міста. У неорганізованому порядку обстежуються люди з розташованих поблизу населених пунктів.
Вимірювання проводяться з метою виявлення осіб з перевищенням контрольних рівнів. Контрольні рівні (КР) для Рівненської області становлять:
· для дорослих - 14800 Bq/організм;
· для дітей - 3700 Bq/організм.
За результатами контролю щомісячно в СМСЧ-3 подаються списки з виявленими перевищеннями для проведення профілактичних заходів.
Загалом на РАЕС реалізований комплекс організаційних і технічних заходів, що забезпечують радіаційну безпеку обслуговуючого персоналу і виключають шкідливий вплив АЕС на навколишнє середовище і населення.
Джерела іонізуючого випромінювання (далі ДІВ) у вигляді радіоактивних речовин або пристроїв широко використовуються у промисловості, медицині, наукових закладах тощо області.
Небезпеку, зв’язану з викоританням ДІВ, значною мірою зумовлює активність радіонуклідв, форма їх застосування, енергія випромінювання та інші фактори. Використання генераторів випромінювання та закритих радіонуклідни ДІВ створює ризик зовнішнього опромінення.
Небезпеку, зв’язану з використанням ДІВ, обмежує держава шляхом регулювання безпеки діяльності з ДІВ, яка передбачає: встановлення норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки; надання дозволів на ведення діяльності, зв’язаної з ДІВ; здійснення нагляду за дотриманням вимог та умов наданих дозволів.
Тому Держуправлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області в 2001 р. проводилась робота по обліку та контролю за станом зберігання, експлуатації і захоронення джерел іонізуючого випромінювання (ДIВ) на підприємствах, в установах та організаціях області, які використовують ДIВ у своїй виробничій діяльності. Основні напрямки контролю – це дотримання підприємствами стандартів, норм і правил радіаційної безпеки та радіаційного захисту.
Гострою проблемою є наявність в області підприємств,
які не використовують на даний час ДІВ, але не мають умов для збереження їх
та коштів на оплату передачі ДІВ до спеціалізованих підприємств.
На протязі року здійснено 59 перевірок підприємств, що мають джерела іонізуючого
випромінювання.
Радіоактивні відходи в області утворюються на підприємствах і установах, які в своїй виробничий діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання та на об'єктах атомної енергетики області – Рівненській АЕС.
В процесі експлуатації основного обладнання енергоблоків утворюються рідкі, тверді і газо-аерозольні радіоактивні відходи.
Рідкі радіоактивні відходи (продукт очистки радіоактивних вод) утворюються на установках спецводоочистки. Сховища рідких радіоактивних відходів (РРВ) являють собою металічні баки з корозійно стійкої сталі. Кожний бак встановлено в залізобетонний бокс, виконаний по 1 категорії сейсмостійкості, облицьований корозійно стійкою сталлю на висоту розливу боксу. Кожний бокс обладнаний приямком та системою виявлення вологи. Для виключення виходу РРВ в навколишнє середовище передбачений багатобар’єрний захист і контроль цілісності бар’єрів. Для системи сховищ РРВ передбачено контроль:
· рівнів у ємностях;
· появи вологи в приміщеннях;
· складу радіонуклідів в спостережних свердловинах навколо будівлі.
Контроль за технічним станом і цілісністю ємностей РРВ здійснюється шляхом постійного контролю оперативним персоналом появи води в каньйонах ємностей РРВ по сигналізаторам рівня та щомісячного візуального контролю, а також періодичного (1 раз на квартал) вимірювання хімічного та радіоізотопного складу ґрунтових вод зі свердловин, розташованих по периметру будівлі спецкорпусу № 1. За весь період експлуатації спецкорпусу № 1 в ґрунтових водах контрольних свердловин не виявлено радіонуклідів станційного походження. Об’єм сховищ РРВ розрахований на весь період експлуатації РАЕС з врахуванням періодичної переробки відходів. Надходження у навколишнє середовище відходів цього типу повністю виключається. До рідких радіоактивних відходів відносяться також мастильні матеріали обертових механізмів. Це, в основному, масла, активність яких незначна.
Тверді радіоактивні відходи утворюються в результаті забруднення експлуатаційних матеріалів радіоактивними речовинами при вигорянні палива в реакторі. Це, в основному, фільтри очистки повітря, металеві деталі обладнання та ін. Вони зберігаються в спеціальних ємностях спецкорпусу. В навколишнє середовище ці відходи не надходять. Ємності також розраховані на весь проектний період експлуатації РАЕС.
В питанні перспективи переробки твердих радіоактивних відходів найбільш актуальною на сьогоднішній день є проблема мінімізації низькоактивних відходів.
На виконання Програми уточнення радіаційного стану на території Рівненської області, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, продовжується дозиметрична паспортизація населених пунктів, радіометричні обстеження населення, продовжується створення баз даних з радіаційного моніторингу.
За програмою агрохімічної паспортизації сільськогосподарських угідь 2001 р. проводилось уточнення радіаційного стану території Гощанського, Зарічненського, Корецького, Острозького та Рівненського районів.
Також 2001 р. було завершено другий тур радіологічного обстеження області. За даний період було всього обстежено 646,3 тис. га угідь на цезій-137, з них 217,9 тис. га і на стронцій-90.
Щільність забруднення земель цезієм-137 понад 1 Кі/км2 складає 73,9 тис. га (11,4%), з них понад 5 Кі/км2 – 1,3 тис. га (0,2%).
Щільність забруднення сільськогосподарських угідь стронцієм-90 понад 0,02 Кі/км2 мають 130,4 тис. га (59,9%).
За результатами першого туру радіологічного обстеження всього було обстежено 713,3 тис. га, з них щільність забруднення цезієм-137 понад 1 Кі/км2 мали 157,1 тис. га (22%). Щільність забруднення стронцієм-90 знаходиться на тому ж рівні. Зменшення радіоактивно забруднених територій пояснюється зменшенням обсягів обстеження, в основному природних кормових угідь, природним розпадом радіонуклідів, виносом з урожаєм та міграцією радіонуклідів.
З метою уникнення надмірного надходження радіонуклідів з грунту в рослини на площах, де спостерігається їх високий вміст, необхідно здійснювати комплекс заходів, спрямованих на зниження коефіцієнтів переходу, а саме: вапнування кислих грунтів та внесення підвищених доз фосфорно-калійних добрив.
Крім цього загальна щорічна потреба у вапнуванні кислих грунтів по області становить не менше 50 тис. га. За 2001 рік практично провапновано лише 1168 га.
Для здешевлення проведення вапнування кислих грунтів слід ширше застосовувати місцеві вапнякові матеріали - вапняки, крейду, мергель, зернисті фосфорити, а також відходи промисловості, які містять в своєму складі карбонатну форму кальцію. Найбільш ефективним матеріалом в зоні лісостепу та полісся є відходи цукрового виробництва - дефекати, які містять 50-80% карбонатів у перерахунку на СаСО3, 0,2-0,5% азоту, 0,2-0,7% фосфору, 0,2-0,7% калію, а також 10-15% органічної речовини.
В цих умовах значно посилюється роль біологізації землеробства, використання місцевих ресурсів для збереження та підвищення родючості грунтів, які можуть бути використані безпосередньо в господарствах.
Це використання місцевих форм і видів органічних добрив, застосування сидератів, розширення площ бобових та багаторічних трав тощо.
