5. РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

          Слід зазначити, що особливості природних умов Рівненщини, геологічної та гідрогеологічної будови її території разом із сукупною дією комплексу техногенних чинників, таких як наслідки аварії на ЧАЕС, негативний вплив осушувальних меліорацій, господарської діяльності, роблять екологічну обстановку в окремих регіонах області досить напруженою.

          Більшість населених пунктів області, які зазнали радіоактивного ураження внаслідок аварії на ЧАЕС, розташовані серед боліт та лісів на бідних мінеральними елементами малоглинистих піщаних і торфових ґрунтах, що характеризуються надзвичайно високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини. Високі рівні залягання дзеркала ґрунтових вод та постійне перезволоження ґрунтів, значна їх збідненість на елементи мінерального живлення рослин, посилена ерозія та інтенсивний площинний змив (особливо у весняно-осінні періоди), різке зменшення в останні роки внесення на поля господарств органічних і мінеральних добрив, особливо фосфорно-калійних при застосуванні переважно азотних, скорочення заходів з вапнування кислих ґрунтів призводять до підвищеного надходження радіонуклідів в рослини.

          Діяльність промислових підприємств Рівненщини (хімічна, машинобудівна, гірничодобувна, будівельних матеріалів, ядерна енергетика та ін.), а також недосконалість діючих систем очищення промислових стоків та газів призводять до утворення техногенних аномалій важких металів, нітритів, нітратів, органічних шкідливих сполук тощо, розташованих, як правило, поблизу населених пунктів. Крім того, значна частина речовин-забруднювачів в розчиненій та нерозчиненій формах мігрує у просторі і часі водним та вітровим шляхами, утворюючи нові техногенні аномалії в місцях, далеких від джерел забруднення. Особливо це стосується районів Полісся, розташованих в межах високої заплави р. Прип’ять, де в період повені відбувається розвантаження з водного середовища значної маси теригенного матеріалу, змитого із значних за розмірами площ, в склад якого входять забруднені радіонуклідами, важкими металами та іншими речовинами частинки ґрунту, рослинні залишки тощо.

          Виходячи з даних геологічної і гідрогеологічної будови Полісся, між ґрунтовими водами четвертинного горизонту і підземними водами палеогенового і крейдяного горизонтів в багатьох випадках відсутні суцільні регіональні водоупори, що призводить до існування гідравлічного зв’язку між водами цих горизонтів. При потраплянні четвертинних вод, що містять певну кількість радіонуклідів, відбувається забруднення підземних вод палеогенового і крейдяного горизонтів, які є основним джерелом питного і господарського водопостачання населених пунктів краю.

          Через значну забрудненість радіонуклідами продукції рослинництва і тваринництва (особливо молока корів приватного сектору, які випасаються на неугіддях та в лісах), питних вод, а також внаслідок надходження інгаляційним шляхом (через пил) серед населення Поліського регіону йде інтенсивне накопичення радіонуклідів у життєво важливих органах в небезпечних для здоров’я і життя кількостях.

          Оскільки значні дози внутрішнього опромінення населення одержує за рахунок продуктів харчування, особливо актуальним на забруднених територіях є суворе дотримання технологій вирощування сільськогосподарських культур, застосування комплексу агромеліоративних заходів, спрямованих на зниження коефіцієнтів переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини. Насамперед, це - вапнування кислих ґрунтів, внесення підвищених доз фосфорно-калійних добрив, поверхневе та докорінне поліпшення ґрунтів луків і пасовищ. При цьому слід відмітити, що в Поліській зоні лише близько 20 % ґрунтів ріллі мають нейтральну реакцію, решта ж - кислі і потребують вапнування.

          До техногенних чинників, що обумовлюють зниження родючості ґрунтів сільськогосподарських угідь і призводять до трансформації режиму підземних вод у Поліському регіоні, слід віднести негативний вплив осушувальних меліорацій, особливо на торфовищах. Реалiзацiя минулими роками програми мелiорацiї заболочених та перезволожених земель призвела до протирiччя мiж обсягами введення додаткових мелiорованих земель i можливостями їх освоєння згiдно проектних вимог. Брак матерiально-технiчних ресурсiв, низький рiвень агротехнiки, невиконання технологiчних i природоохоронних вимог щодо використання осушених земель, недостатня ефективнiсть їх освоєння обумовили розвиток негативних процесiв на осушуваних i прилеглих до них землях. Внаслідок браку коштів на догляд і експлуатацію осушувальних і зрошувальних мереж частина з них нині виходить з ладу, а землі переводяться у немеліоровані угіддя.

          Тотальна меліорація земель призвела до збільшення швидкості скиду підземних вод у відкриті водотоки, виносу солей, переосушення родючого шару ґрунту і взагалі змінила інженерно-геологічні властивості покривних відкладів. Проведення широкомасштабних осушувальних робіт в ще більшій мірі ускладнило досить несприятливий геохімічний режим території, а також агроекологічний фон для реабілітації забруднених радіонуклідами ґрунтів.

          Для покращання екологічної обстановки в області необхідно, в першу чергу, нарощувати темпи будівництва нових та здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння діючих природоохоронних об’єктів і потужностей. На жаль, нестабільність в економіці негативно позначилась як на рівні життя населення, так і на здійсненні багатьох екологічних програм. Через гострий бюджетно-фінансовий дефіцит недостатньо фінансуються природоохоронні об’єкти, які б дозволили забезпечити поліпшення стану всіх і, в першу чергу, водних ресурсів регіону.       Важливою для Рівненщини залишається проблема підтоплення населених пунктів ґрунтовими водами, яке відбувається, в основному, в період паводків та повеней.

          Тому для послідовного вирішення даних проблем необхідно розробити на рівні керівництва області і спеціально на те уповноважених органів комплексну програму охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на близьку і далеку перспективу, а вже в 2002 р. вести роботи з:

-       підвищення ефективності державного контролю за природоохоронною діяльністю суб’єктів господарювання; забезпечення ефективної взаємодії з правоохоронними органами та іншими контролюючими службами області; забезпечення повного стягнення збитків за порушення екологічного законодавства та штрафних санкцій; впровадження комп’ютерних методів обробки інформації аналітичного забезпечення контрольної діяльності; здійснення заходів в рамках запровадження нової концепції регулювання охорони атмосферного повітря;

-       вирішення питання фінансування виробництва з переробки фосфогіпсів ВАТ “Рівнеазот”;

-       забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд області;

-       інтенсифікації сільськогосподарського виробництва;

-       здійснення комплексу організаційно-технічних заходів в рамках забезпечення функціонування Рівненського державного природного заповідника; створення регіональних ландшафтних парків “Дермансько-Мостівський” в Здолбунівському, “Погориння” в Гощанському та “Демидівський” в однойменному районах;

-       посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів;

-       здійснення комплексу заходів із впровадження регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області на базі системи регіонального екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;

-       забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;

-       посилення контролю за зберіганням на підприємствах області токсичних промислових відходів та небезпечних речовин;

-       розвитку науково-дослідних робіт з екологічної тематики;

-       удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.

-       запровадження екологічного аудиту на теренах області;

-       запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;

-       забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища;

-       запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах:

-       встановлення податкових, цінових, кредитних, та інших пільг для підприємств та фірм, які виготовляють конкурентоздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;

-       підвищення рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій.