2.4. Надра

2.4.1. Стан, охорона та використання надр

На сьогодні в надрах Рівненської обл. виявлено понад 18 видів корисних копалин та відкрито 624 їх родовища, з них розробляється (торфу - 6, цегельно-черепичної сировини - 10, будівельного каменю - 18, прісних вод - 22, мінеральних вод та ін. родовищ - 28).
Розвідана мінерально-сировинна база Рівненщини практично за 2001 р. не змінилася. А от кількість розроблюваних родовищ зменшилася на одне родовище агрохімічної сировини, на п'ять - черепично-цегляної (табл. 2.4.1 (див. додатки)). За об'ємом видобутку переважають камінь будівельний, крейда, черепично-цегляна сировина, торф.
Крім того в північній частині області (Зарічненський і Володимирецький райони) виявлені знахідки уламків алмазоносних кімберлітів, аналогічних таким, що відомі у родовищах Якутії і Південної Африки. Найперспективнішою площею на відкриття корінних родовищ алмазів на сьогодні вважається Перекальська кільцева структура в Зарічненському районі. Відновлене в 2001 році бюджетне фінансування геологорозвідувальних робіт у цьому напрямку дає перспективу виявлення корінних родовищ алмазів Рівненщини. Пошуки ведуться шляхом проведення наземних магніто- і електророзвідувальних робіт з наступною завіркою перспективних аномалій бурінням.
На територію області поширюється Рівненсько-Волинський міднорудний район північно-західного регіону України, що має територію загальною площею понад 9800 км2. В Рівненщині він охоплює поліські райони, зокрема Володимирецький і Костопільський, в межах яких розташований перспективний Рафалівський рудний вузол.
Глибина залягання рудних горизонтів тут коливається в межах від 20 до 600 м, їх потужність досягає 1-1,5 м. Однак вивченість проявів міді на даний час ще дуже слабка і потребує значних коштів.
З метою прискорення вивчення промислових родовищ міді в регіоні складена державна програма "Мідь України", вирішуються питання про залучення державних і зарубіжних інвестицій для її реалізації.
При виявленні промислових родовищ видобуток буде проводитись кар'єрним способом.
Забезпеченість області фосфорними добривами не перевищує 10-15% її потреб. Значну частину дефіциту у фосфорних добривах в області та в регіоні в цілому можна перекрити за рахунок освоєння місцевих ресурсів фосфатної сировини. Практичний інтерес являють зернисті фосфорити у відкладах сеноманського ярусу крейди.
Оцінені ресурси і запаси зернистих фосфоритів шести покладів Здолбунівського рудного вузла становлять 81,1 млн. т агроруди або 4,9 млн. т Р2О5 при середніх потужностях продуктивних горизонтів 1,5-1,9 м і вмісті Р2О5 в руді 5,9-6,5 %.
В залежності від глибини залягання продуктивних горизонтів можливий як відкритий (кар'єрний) видобуток, так і використання нетрадиційного методу експлуатації родовищ зернистих фосфоритів - свердловинного гідровидобутку. На Милятинському родовищі в Острозькому районі ТОВ "Західно-Українське гірниче підприємство" завершило пошуково-розвідувальні роботи.
Балансові запаси зернистих фосфоритів родовища загальнодержавного значення опробовані Державною комісією по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України, які відповідають технічним умовам "Зернисті фосфорити для добрив" за категорією С2 у кількості 4,145 млн. т агроруди, або 0,287 млн. т Р2О5 .
На Копитківському родовищі Здолбуніського району оперативний приріст запасів категорії С1 складає 4,083 млн. т агроруди, або 0,213 млн. т Р2 05.
ТОВ "Західно-Українське гірниче підприємство" розпочало роботи по промисловому освоєнню Милятинського родовища і вже видобуло першу партію агроруди в кількості 10 тис. т. Технологія розробки родовища дозволяє збільшити видобуток агроруди.
На Рівненщині в межах Сарненського і Дубровицького районів розвідані два родовища бурштину: "Пугач" і "Вільне". Їх розробляє дочірнє підприємство "Бурштинові копальні" державної акціонерної компанії "Українські поліметали".
Рівненський бурштин характеризується унікальними ювелірними властивостями, прекрасною кольоровою гамою, може використовуватись як сировина для виготовлення високоякісних лаків, фарб та ін.
Крім розвіданих в області існують великі перспективи з виявлення нових родовищ на території Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського і Сарненського районів.
В області субмеридіональною смугою шириною 10-15 км залягають відклади волинської трапової формації (базальти і туфи), доступні для відкритої розробки. На бут і щебінь розвідано 6 родовищ базальтів із запасами близько 65 млн. т, з яких розроблялися 3 з обсягом річного видобутку до 800 тис. м3.
Базальти можуть більш ефективно використовуватись як сировина для виробництва тонких і супертонких базальтових волокон, мінеральної вати, кам'яного литва, цементу тощо. Для цих цілей ведеться переоцінка запасів Івано-Долинського родовища базальтів.
Прикладом розвіданого родовища базальтів для комплексного використання може служити Iванчівське родовище, запаси якого становлять 112,7 млн. т, в т. ч. базальтів для волокон - 61,5 млн. т, базальтів і туфів для мінеральної вати - 51,2 млн. т.
В процесі вивітрювання туфів утворюються сапоніти. Ця сировина може широко використовуватись як каталізатор, стимулятор, дезактиватор, сорбент, підживлювач при відгодівлі тварин і меліорант радіоактивного забруднення ґрунтів.
На сході Рівненської області на доступній для кар'єрного видобутку глибині розташовані масиви габро, діоритів і гранітів, які характеризуються високими декоративними властивостями.
Серед гранітів найбільший практичний інтерес мають масиви в Рокитнівському, Березнівському та Корецькому районах.
В даний час експлуатується чотири родовища лицювального каменю із запасами до 7,0 млн. м3 гірської маси, в т. ч. два родовища гранітів (Клесівське та Осмалинське) і 2 родовища габроїдів (Кисорицьке і Ясногірське). Крім того ведеться видобуток блочного базальту із запасів Берестовецького та Івано-Долинського родовищ базальтів.
Iснуюча сировинна база лицювального каменю області дозволяє створити потужне виробництво відповідної продукції, що, в свою чергу, вимагає значних капітальних вкладень.
Область дуже багата на родовища будівельних матеріалів, серед яких переважають родовища пісків, глини, крейди і будівельного каменю. Як будівельний камінь широко використовуються інтрузивні та ефузивні породи: граніти, гранодіорити, базальти тощо. Подрібнений камінь (бутовий і щебінь) використовують переважно як заповнювач бетону, шляховий щебінь, для спорудження фундаментів і будівель.
У Володимирецькому, Зарічненському, Рокитнівському і Сарненському районах області розвідані 37 родовищ сапропелю із загальними балансовими запасами 12,4 млн. т., який своїми властивостями близький торфу. Це цінна природна речовина переважно біогенного походження, що утворилась під водою на дні прісноводних водойм із залишків планктонних та бентосних організмів при визначальній ролі бактеріальних процесів, що відбуваються в поверхневих шарах донних відкладів. В основному сапропель використовується як органічне добриво. У той же час, він може служити сировиною для хімічної і парфюмерної промисловості, як кормові добавки, лікувальні грязі. Проте жодне з родовищ не експлуатується.

2.4.2. Підземні води


Територія Рівненщини знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинних та пластових вод.
На протязі 2001 року не відбулося значних змін в області активного водообміну, і прогнозні ресурси підземних вод складають 3602,5 тис.м3/добу, в тому числі експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ СРСР, УТКЗ - 452,3 тис. м3/добу.
В області налічується 12 родовищ і 35 ділянок родовищ підземних вод, по яких затверджені експлуатаційні запаси. Ступінь розвіданості прогнозних ресурсів - 13%. Водовідбір прогнозних ресурсів води - 315,5 тис. м3/добу, в тому числі з розвіданих експлуатаційних родовищ відбирається 136,6 тис. м3/добу, що становить 30% від затверджених запасів. Резерв прогнозних ресурсів - 328,0 тис. м3/добу, в тому числі експлуатаційних запасів - 315,7 тис. м3/добу. Нових родовищ у 2001 р. не розвідано.
Інтенсифікація роботи водозаборів та практична відсутність контролю за їх роботою з боку експлуатаційних і гідрогеологічних служб приводить до незворотніх небезпечних змін навколишнього природного середовища. Прикладом є негативні зміни гідрогеологічних умов в районі дії Горбаківського водозабору в Гощанському районі.
Серед інших ресурсів, що можуть скласти економічну базу Рівненщини, значне місце належить мінеральним водам. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобутку - основа майбутнього розвитку цієї перспективної галузі.
Найбільш перспективними мінеральним водами є хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, які мають найбільше поширення в області. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Запаси цих вод розвідані в Жобрині та Олександрії Рівненського району, Степані Сарненського району. В багатьох пунктах хлоридно-натрієві води видобуваються (Острог, Костопіль, Верхівськ Острозького р-ну).
В 2001 році хлоридно-натрієві води з мінералізацією 2,0-2,5 г/дм3 попередньо вивчені на лівобережжі р.Стир у Володимирецькому районі.
Також в області широко розповсюджені хлоридно-натрієві високомінералізовані води на глибинах більше 1000 м. Ці води вивчені на Жобринському родовищі, запаси якого становлять 240 м3/добу. При мінералізації 32 г/дм3 вміст брому в них дорівнює 104 мг/дм3, йоду - 8,5 мг/дм3.
В районі с.Берег Дубнівського району знайдені сульфатно-натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм3.
Слабомінералізовані залізисті води з вмістом загального заліза 11-40 мг/дм3 вивчені в районі Клесова Сарненського р-ну, Корця, Володимирця.
Радонові мінеральні води з концентрацією радону більше 5 нКі/дм3 зустрічаються в районі сіл Вири Сарненського району, Маренин Березнівського району та м.Корець. В м.Корець розвідані запаси в кількості 280 м3/добу при концентрації радону 20 нКu/дм3.
Природні столові води мають поширення в північній частині області. Це ультрапрісні води мінералізацією 0,2 г/дм3 в покладах верхньої крейди, що залягають на глибинах 30-80 м. Природно-столові води виявлені в 2001 р. і в с.Вельбівно Острозького району. Ресурси підземних мінеральних вод заслуговують на подальші дослідження.
Високий рівень техногенного навантаження на геологічне середовище як правило обумовлює комплексні зміни геолого-гідрогеологічних і ландшафтно-геоморфологічних умов, які можуть призводити до стійкого прогресуючого погіршення стану навколишнього середовища.
Планомірне вивчення розвитку екзогенних геологічних процесів є одним з критеріїв для оцінки змін природних умов у сільськогосподарському виробництві, в усіх видах будівництва та в інших питаннях раціонального природокористування.
У 2001 р. проводився цілий комплекс досліджень з розвитку бокової і яружної ерозії, карстово-суфозійних процесів, оцінки гідродинамічного стану в районі Рівненської АЕС.
Результати свідчать про стабільність проявів бокової ерозії на ділянках річок Горинь та Случ.
А от при проведенні спостережень за просіданням земної поверхні в районі Гощанського водозабору активізації не встановлено.
Найбільша активність яружної ерозії, як і раніше, знаходиться в межах Мізоцького кряжу, де активізація відзначається в 75 ярах, які знаходяться в активній стадії розвитку, або в яких стабілізувалась донна ерозія різного ступеню активізації. Втричі збільшився лінійний ріст ярів за окремими вершинами.
На території Рівненщини відзначені прояви карстово-суфозійного процесу. На Кузнецовській ділянці, де карст розвинутий у покритій та напівпокритій стадіях, було обстежено 215 поверхневих форм. Значних проявів активізації та новоутворених форм не виявлено.
Однією із форм охорони надр є дієвий контроль за їх вивченням і розробкою. Так Рівненським територіальним геологічним відділом "Геоінформ" за період ліцензування розвідки та експлуатації надр різним геологічним підприємствам видано 26 ліцензій на геологічне вивчення корисних копалин області, в т. ч. ПП "Віліха" для розвідки з дослідно-промисловою розробкою Гальбінського родовища гранодіоритів, північному державному регіональному геологічному підприємству "Північгеологя" для пошуків корінних родовищ алмазів на Кухотсько-Більській площі.
Станом на 1.01.2002 р. із 84 родовищ, що експлуатуються в області, на 61 видані відповідні ліцензії, в т. ч. 5 ліцензій видано в 2001 р. а саме: ТОВ "Діабаз" на експлуатацію Кисорицького родовища габро, що в Роктнівському р-ні, ТОВ "Технобуд" на розробку родовища габро-діабазів "Пщілля" та родовища гранітів "Клесівське-6" Сарненського р-ну. На 10 родовищ держуправлінням екології та природних ресурсів в Рівненській обл. видані погодження на отримання ліцензій. До них належать Надслучанське родовище мінеральної природно-столової води, "Рокитнівське-2" родовище піску, Клесівське родовище бурштину "Пугач", південна ділянка родовища бурштину "Вільне" в Дубровицькому районі.
Необхідно наголосити на певних поширених порушеннях при експлуатації надр області, що впливають на стан навколишнього природного середовища, серед яких ведення гірничих робіт за межами гірничих відводів, відсутність проектів розробки на деяких торфородовищах, неузгоджена з органами державного гірничого нагляду ліквідація і консервація кар'єрів, наявність несанкціонованих розробок піску, крейди, суглинку, що призводить до прискорення процесів яроутворення та зневоднення прилеглих територій, відсутність даних з оцінки впливу гірничодобувних робіт на довкілля, оскільки на час розробки проектів складання розділу ОВНС не вимагалося, а розділи "Охорона природи" в зазначених проектах містять узагальнену інформацію і носять неконкретний характер, використання застарілих технологій видобутку та переробки сировини, що характерне для більшості підприємств, не дозволяє отримувати продукцію, що відповідала б вимогам євростандартів.
В зв'язку з важким економічним становищем майже у всіх районах області проводиться ліквідація та консервація цегельних заводів сільськогосподарських підприємств. Ці роботи ведуться з порушенням чинного законодавства. Не вирішується питання рекультивації земель, порушених гірничими роботами. Переважна більшість діючих гірничодобувних підприємств області не забезпечена належним геолого-маркшейдерським супроводженням видобувних робіт через відсутність кваліфікованого інженерного персоналу.
Загалом же в 2001 р. основними напрямками освоєння мінерально-сировинних ресурсів була інтенсифікація робіт з комплексного використання базальтів, розширення видобутку місцевої сировини для виробництва будівельних матеріалів, а також мінеральних та прісних вод. Освоєння цих ресурсів може змінити статус господарства Рівненщини з агропромислового на аграрно-індустріально-гірничодобувний. Загальний стан використання надр в 2001 р. представлений в табл.2.4.2.

 

Табл.2.4.1.Мінерально–сировинна база Рівненської області

Таблиця 2.4.2. Використання надр