|
Спостереження за станом хімічного забруднення поверхневих вод проводились на 101 річці, 15 водосховищах, 7 озерах, 1 каналі у 198 пунктах на 316 створах. Аналіз якості поверхневих вод свідчить, що в багатьох басейнах, особливо Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Сіверського Дінця залишається високим вміст сполук важких металів, в деяких басейнах — сполук азоту, нафтопродуктів, фенолів (табл. 4.3.) Майже всі водні об'єкти, на яких проводяться спостереження, належать до забруднених та дуже забруднених. Серед них в більш-менш задовільному стані знаходились річки гірського Криму, хоча і в цьому басейні протягом 1998 р. спостерігались високі концентрації азоту амонійного на річках Ускют і Таракташ. На 80 водних об'єктах (64% об'єктів, на яких ведуться спостереження), зафіксовано близько 900 випадків високого забруднення поверхневих вод 14 інгредієнтами. Випадки високого забруднення спостерігались на річках басейнів Дніпра (Дніпро, Горинь, Десна, Сула, Тетерів, Ворскла, Унава, Десна, Самара, Інгулець) — 240, Сіверського Дінця (Сіверський Донець, Уди, Казенний Торець, Бахмут, Лугань, Біленька) — 205, Дністра (Дністер, Тисьмениця, Опір, Стрий) — 65, річках Приазов'я (Кальміус, Кальчик, Булавин, Молочна) — 64, басейнів Західного Бугу (Західний Буг, Полтва, Луга) — 48, Дунаю (Дунай, Латориця, Віча) — 38, на Південному Бузі — 30. У водосховищах Дніпровського каскаду зафіксовано 197 випадків високого забруднення, з них 127 випадків — у Київському та Канівському водосховищах. Усі ці річки і водосховища є найбільш забрудненими. У порівнянні з попереднім роком суттєвого поліпшення якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками не спостерігалось, хоча намітилась незначна тенденція до зниження рівня забрудненості. Деяке зменшення вмісту азоту амонійного, азоту нітритного спостерігалось на річках басейнів Дунаю і Дністра. У воді Дніпровських водосховищ і річок Західного Бугу зменшився вміст сполук міді. Разом з тим помічено збільшення концентрації сполук міді у воді річок басейну Південного Бугу, сполук цинку — в річках басейну Дніпра. Стан гідробіоценозів Спостереження за станом поверхневих вод за гідробіологічними показниками проводились на 49 річках та 10 водосховищах, одному озері в 101 пункті на 192 створах. Комплексна оцінка стану екосистем за гідробіологічними показниками засвідчила антропогенну екологічну напругу на 71% контрольованих водних об'єктів; решта водних об'єктів характеризувалися екологічною напругою з елементами регресу (табл. 4.4.) . Планктоценоз Стрию перебував на межі регресу, а на Латориці планктонні угруповання знаходились в стані регресу.) В останні роки на окремих водних об'єктах спостерігалося покращання стану екосистем. На водосховищах Дніпровського каскаду суттєво знизився розвиток синьо-зелених водоростей, що свідчить про зменшення надходження у водойми біогенних речовин. У порівнянні з 1997 р. стан планктоценозу поліпшився на Інгулі, Мокрій Московці, Кальміусі і в Кременчуцькому водосховищі. Погіршення умов для планктонних угруповань спостерігалося на Канівському, Дніпровському, Каховському водосховищах і на ріках Мокра Плотва та Молочна.
|