Україна має високий науково-технічний потенціал, ефективне використання якого має бути ключовим елементом для подолання соціально-економічної та екологічної кризи.

Основними закладами Мінекобезпеки України, які здійснювали наукові дослідження на замовлення Міністерства в 1998 р., були:

Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (Харків);

Український науковий центр екології моря (Одеса);

Міжвідомчий екологічний цент (Харків);

Український науково-технічний центр «Сенсор» (Черкаси);

Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), (Київ).

Міністерство було замовником виконання наукових розробок установами Національної Академії наук України, Міносвіти, інших відомств.

У 1998 р. Мінекобезпеки продовжило виконання наукових досліджень, спрямованих на формування засад державної екологічної політики, створення наукових основ охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної (в тому числі ядерної та радіаційної) безпеки в рамках визначених пріоритетів наукових досліджень.

З метою наукового забезпечення «Національної програми екологічного оздоровлення басейнупрограми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» було:

обгрунтовано пріоритетні напрями досліджень для науково -технічного забезпечення реалізації Національної програми (розроблено структуру, інформаційні вимоги та форми подання пропозицій щодо науково-дослідних робіт, запропоновано систему критеріїв для оцінки пропозицій на фінансування наукових досліджень);

розроблено методичні засади підготовки і реалізації регіональних та місцевих екологічних програм у складі Національної програми;

розроблено програмно-інформаційне забезпечення для інформаційної системи підтримки Національної програми (бази даних інформаційної системи за розділами: еколого-економічна інформація стосовно басейну; ретроспективна гідрологічна та гідрохімічна інформація);

розроблено Концепцію басейнового підходу до управління якістю води в Україні, принципи та план відродження басейнової системи в басейні Дніпра;

розроблено екологічні та економічні критерії визначення пріоритетних заходів для басейну Дніпра з урахуванням комплексного ефекту їх дій, систему специфічних критеріїв до засобів моделювання з точки зору їх використання у системах прийняття рішень.

У рамках виконання наукової частини державної програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні виконано:

дослідження наукових основ управління екосистемами національних природних парків «Святі гори», «Подільські Товтри», «Шацький»;

наукові обгрунтування створення національних природних парків «Нижньодністровський» та «Чечельницький» (охарактеризовано території і обгрунтовано межі згаданих об'єктів, визначено їх наукову, природоохоронну та рекреаційну цінність, внесено пропозиції щодо функціонального зонування території);

роботи по підготовці планових картографічних матеріалів щодо земельного складу НПП «Нижньодністровський»;

роботи по створенню географічної інформаційної карти природно-заповідного фонду України, для чого було підготовлено цифрову карту адміністративно-територіального поділу України масштабу 1:500000.

розробка загальної концепції програми формування національної екологічної мережі та її структури.

Певні досягнення здобуто при виконанні Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 р.:

узгоджено остаточні редакції проектів ДСТУ та введення до системи ДСТУ 17 СООП нової спеціальної групи ДСТУ 17.9 «Охорона природи. Поводження з відходами», розроблено пакет пропозицій щодо дальшого проведення міждержавної стандартизації у сфері поводження з відходами та здійснення міжнародного проекту з експеримен тального регіонально-галузевого впровадження стандартів;

проведено зіставлення та систематизацію нормативних вимог до поводження з відходами у діючих системах нормативних документів в Україні;

здійснено порівняльний аналіз нормативної бази поводження з відходами в Україні та в інших країнах;

зроблено аналіз, класифікацію та характеристику об'єктів стандартизації;

узагальнено практику регламентації поводження з відходами в країнах ЄС та ОЕСР і нормативних вимог до поводження з відходами та обгрунтовано найсуттєвіші їх елементи для застосування в Україні.

По держзамовленню «Створення дослідно-промислової дільниці переробки токсичних відходів гальванічного виробництва з одержанням кольорових металів з фериту хрому»:

розроблено робочий проект «Дослідно-промислової дільниці переробки відходів гальванічного виробництва» згідно з чинними нормами, правилами, інструкціями, зокрема з нормами, які забезпечують вибухопожежну та пожежну безпеку при експлуатації будівель та споруд. Проведено монтаж технологічних комунікацій і технологічного обладнання та процесу феритизації хромових стоків. Проведено пусконалагоджувальні роботи технічного обладнання комплексу феритизації хрому.

Спроба систематизувати й тлумачити українські терміни, що стосуються сфери поводження з відходами виробництва та споживання сприяла до написанню короткого тлумачного словника «Терміни та визначення у сфері поводження з відходами».

Дослідження в 1998 р. при виконанні Міжгалузевої науково-технічної програми «Екологічна діагностика, експертиза, моніторинг» були спрямовані на першочергові завдання:

підготовлено основу для створення вузлів та блоків експериментальних макетів технічного обладнання з визначення забруднення атмосфери газовими домішками;

розроблено пристрій виділення домішок з рідинних речовин, систему вимірювання небезпечних рівнів шуму та вібрації, структури системи вимірювання рівнів грунтових вод, системи визначення пошкоджень в екологічно небезпечних резервуарах, системи визначення шкідливих домішок у водному середовищі, системи вимірювання небезпечних рівнів електромагнітного забруднення середовища та бази знань діагностичного комплексу.

З Міжгалузевої науково-технічної програми «Здійснення контролю, оцінки і прогнозування ситуації з розвитку нафтохімічних забруднень підземних вод України»:

розроблено та виготовлено експериментальний зразок мікролабораторії;

розроблено і атестовано методику визначення важких металів в об'єктах, проведено аналіз та розроблено методику вихідної інформації для оцінки впливу природних і техногенних факторів на забруднення підземних вод нафтопродуктами (сформульовано вимоги до вихідної інформації; розроблено класифікацію техногенних об'єктів згідно з існуючим та потенційно можливим забрудненням підземних вод; проведено типізацію великих водозаборів України за умовами природної захищеності; зроблено типізацію умов забруднення підземного середовища);

розроблено математичні моделі міграції нафтопродуктів у підземному середовищі, а також їх програмне забезпечення і зв'язок з геоінфільтраційними системами;

здійснено випробування розроблених програм та методик моделювання у створенні моделей і моделюванні поширення нафтового забруднення навколо Херсонського НПЗ та Одеського НПК;

розроблено засоби фрактальної інтерполяції дво- і тривимірних об'єктів, методи доведено до розрахункових алгоритмів;

проведено розрахунки з інтерполяції геоекологічних даних полігону «Феофанія», дільниць нафтохімічних забруднень;

підготовлено першу редакцію Методики оцінки ризику на ділянках нафтохімічного забруднення підземних вод та грунтів нафтопродуктами.

За державним контрактом «Створення засобів контролю якості вод» розроблено:

банк даних технічного забезпечення аналітичних лабораторій Мінекобезпеки;

банк даних технічних засобів контролю якості вод;

виготовлено експериментальний зразок мікролабораторії;

атестовано методику визначення важких металів в об'єктах довкілля на ДКР;

виготовлено макет комплексу і технічні вимоги на ДКР;

виготовлено макет біосигналізатора і технічні вимоги на ДКР;

7 ДСТУ.

Вперше в Україні розроблено основні положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення та форму дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів.

Проведено класифікацію морських природно-заповідних об'єктів за рівнем забруднення водного середовища, стану бентосних форм екосистеми та наявності основних шляхів міграції промислових і найцінніших видів риб; розпочато створення бази електронних карт районування морських акваторій за рівнями забруднення прибережних вод, існуючих гідрологічних заповідних зон.

Проведено дослідження для створення мережі атестованих міжвідомчих лабораторій з біотестування у різних регіонах Україні, а саме:

розроблено методику визначення генотоксичності води за частотою домінантних летальних мутацій у мух Drosophila melanogaster Mg та проект керівного нормативного документу на цю методику;

опрацьовано методики, які мають бути атестовані, визначення гострої летальної та хронічної токсичності з використанням ракоподібних;

розроблено загальну програму підготовки до атестацій лабораторій з біотестування;

проведено методично-практичний семінар з питань біотестування для підготовки фахівців лабораторій з біотестування до атестацій;

здійснено атестацію з біотестування відділів аналітичного контролю природоохоронних органів Мінекобезпеки України.

Боротьба з забрудненням повітряного басейну і водночас відсутність ефективних засобів контролю атмосферного повітря залишає актуальною проблему розробки і виготовлення автоматизованого газоаналізатора. Досліджено та розроблено макет автоматизованого стрічкового фотометричного аналізатора аміаку і сірководню в атмосферному повітрі на основі нових технічних рішень. Це дало можливість одержати необхідні показники чутливості й специфічності аналізу, зменшити габарити, масу і енергоспоживання газоаналізатора. В ході випробувань підтверджено, що конструкція приладу зручна в експлуатації та надійна в роботі. Конкурентоспроможність розробки підтверджено патентами на винаходи України і Росії.

Окремі наукові дослідження спрямовано на вирішення проблем ядерної та радіаційної безпеки:

Розроблено і зареєстровано в Мінюсті, введено в дію НД «Порядок видачі сертифікатів безпеки при транспортуванні радіоактивних матеріалів»; тривала робота над нормативними документами: «Основні правила безпеки», «Правила ведення обліку та контролю ядерних матеріалів на установці», «Державна система обліку і контролю. Положення про контроль за забезпеченням обліку ядерних матеріалів на установці», «Системи контролю та управління атомних станцій. Безпека. Загальні технічні вимоги», «Методика оцінки відповідності систем контролю та управління АС вимогам безпеки»;

опрацювання методик оцінки безпеки:

розроблено та введено в дію методику прогнозу реологічних втрат зусиль в армоканатах енергоблоків;

експертну та аналітичну підтримку Адміністрації ядерного регулювання (проведено щоквартальний аналіз порушень у роботі АЕС, щоквартальні аналітичні огляди стану ядерної та радіаційної безпеки в Україні, розглянуто проекти нормативних документів Міненерго та документи МАГАТЕ, виконано державну експертизу з ядерної та радіаційної безпеки технічних рішень, запропонованих АЕС для забезпечення експлуатації станцій;

продовжувалося освоєння розрахункових програм, наданих західними партнерами як технічна допомога, та перевірка відповідності українських АЕС критеріям безпеки за цими програмами;

створено лабораторію для вимірів ядерних матеріалів, розроблено методичне забезпечення для виконання замірів;

аналізувалася надійність обладнання АЕС для забезпечення інформацією при вирішенні питань продовження термінів роботи цього обладнання.

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua