FLAG.GIF (374 bytes)

ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ УКРАЇНИ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

GRID1.GIF (345 bytes)
home1.gif (831 bytes) Contents.gif (1475 bytes) indicat.gif (1475 bytes) about.gif (1320 bytes)

prev1.gif (1198 bytes)next1.gif (1228 bytes)

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ГРОМАДСЬКІ РУХИ

Екологічна освіта

У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і цілісного екологічного світогляду. Тому екологічна освіта і виховання є одним з пріоритетних напрямів державної політики.

Існуюча в Україні система екологічної освіти потребує вдосконалення у напрямі підвищення ефективності та інтегрованості на основі глибокого філософського і психолого-педагогічного осмислення проблеми з урахуванням соціально-культурних функцій екології у суспільстві, цілісної структури екологічних знань, сучасного рівня розвитку екологічної науки, традицій, звичаїв та історичного досвіду українського народу в цій сфері, а також особливостей екологічної та економічної ситуації в країні. Ключовим принципом взаємодії людського суспільства і природи мають бути не споживацтво і насильство, а співіснування.

З огляду на те, що в світі не існує єдиної ефективної системи екологічної освіти, яку можна було б без суттєвих змін взяти за основу, формування її в Україні відбувається на основі власного досвіду розробників із урахуванням національних особливостей. Науково-педагогічні кадри України мають високоякісні доробки з екологічно стійкого розвитку, медичної екології, екології військової діяльності, методології та змісту екологічної освіти і виховання, екологічної етики і психології, освіти і управління та ін. З використанням цього досвіду та на виконання Указу Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні» колектив фахівців у галузі екологічної освіти за участю спеціалістів Мінекобезпеки розробив Концепцію розвитку екологічної освіти і виховання в Україні. Концепція враховує програмні документи щодо політики в галузі освіти і охорони навколишнього середовища, зокрема «Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Концепцію схвалено Науковою радою Інституту змісту і методів навчання Міносвіти України й передано на погодження зацікавленим міністерствам і відомствам.

Згідно з концепцією екологічна освіта та виховання будуть спрямовані на здобуття фундаментальних екологічних знань та їх методології, а також на професійну екологічну підготовку, екологізацію спеціальних навчальних дисциплін і екологічне просвітництво. Це забезпечить формування цілісного екологічного знання і мислення, необхідних для прийняття обгрунтованих управлінських рішень на рівні підприємств, галузей, регіонів, країни загалом.

Нині в середніх загальноосвітніх навчальних закладах екологія не виділена в окремий предмет, а викладається у вигляді складових елементів до предметів природничого циклу та географії. Обов'язково-вибірковий курс «Екологія» чи аналогічні авторські курси викладаються у спеціалізованих навчальних закладах природничого напряму. Для них видано збірник навчальних програм «Екологічна освіта школярів». Суттєву роль у розвитку екологічної свідомості відіграють масові природоохоронні заходи національного та регіонального рівнів («Жива вода», «Ріки мого дитинства», «Джерело» та ін.). Позитивне значення для розвитку екологічної освіти та виховання школярів мають олімпіади з екології, які все частіше проводяться в Україні та за її межами. Впродовж останніх років команда українських школярів постійно займає призові місця у міжнародних олімпіадах екологічного спрямування.

У вузах курс «Основи екології» введено як обов'язкову нормативну навчальну дисципліну до циклу природничих, гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. У переліку напрямів і спеціальностей передбачено спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища» та відповідні спеціалізації. Розробляється державний стандарт зі спеціальності 0708 «Екологія».

Досить активну позицію щодо розповсюдження і поглиблення екологічних знань займають державні управління екологічної безпеки в областях. Універсальність проблеми обумовлює різноманітність форм і підходів до її вирішення у різних регіонах, що заслуговує позитивної оцінки.

Так у Рівненській області екологічна освіта і виховання населення здійснюються на всіх рівнях системи загальної освіти — від дитячих дошкільних закладів до вузів. У кількох закладах нового типу (гімназії, ліцеї, колегіуми) введено окремі екологічні курси або здійснюється навчання за програмами спеціалізованих класів. Мережу позашкільних закладів з екологічної освіти представляють станції юних натуралістів, екошколи, еколого-натуралістичні центри та ін., де протягом 1998 р. працювало понад 260 еколого-природничих об'єднань, якими охоплено близько 10 тисяч дітей. Серед вузів області провідне місце в екологічній освіті належить Українській державній академії водного господарства, де готують інженерів-екологів за спеціальністю «Екологія». Можливості для поглиблення екологічних знань надає система післявузівської освіти (народні університети «Природа», Рівненський інститут підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, галузеві курси перепідготовки і підвищення кваліфікації). В області прийнято і реалізується «Програма удосконалення еколого-пропагандистської роботи та формування екологічної культури на 1998-2000 роки».

У Сумській області робота держуправління з формування екологічної свідомості населення проводиться спільно з Штабом цивільної оборони, службами пожежної охорони та охорони здоров'я. В школах організовано класи екологічного спрямування, факультативи та спецкурси з екології. Протягом року їх відвідало близько 5000 слухачів. Окремі школи працюють за моделлю «Екологія і діалектика», екологічні питання в них викладаються з початкових класів. В області працюють 146 шкіл молодого еколога. В заочному екологічному університеті «Природа», створеному при обласній станції юннатів, навчається понад 2000 учнів.

У Черкаській області держуправління є одним із засновників обласної газети «Екологія, здоров'я, життя». В Уманській сільськогосподарській академії викладаються базові екологічні дисципліни: «Охорона навколишнього природного середовища», «Загальна екологія», «Соціоекологія», «Природокористування», «Економіка природокористування», підготовлено до друку агроекологічний словник. У жовтні ц. р. за участю держуправління проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Екологія і освіта: питання теорії та практики».

В Луганській області екологічне виховання учнів поєднується з відпочинком (на базі оздоровчого табору «Зоря»). Держуправління не тільки надає фінансову підтримку, його спеціалісти також беруть участь в експедиціях. Розроблено нові програми для експедиційних загонів. У 1998 р. в Луганську проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Форми і методи екологічної освіти в Україні».

У Чернігівській області в галузі екологічної освіти та виховання перевагу віддають масовим акціям: дослідницькій роботі, експедиціям, тематичним природоохоронним святам, роботі у шкільних лісництвах, у лісових дозорах та ін. Проведено конкурс учнівської молоді «Мій рідний край — моя земля», в якому взяли участь 830 шкіл та 43 позашкільних дитячих заклади. За програмою міжнародного екологічного проекту «Зелений німб України» висаджено близько 150 тисяч дерев. За сприяння держуправління організовано видання серії дитячих книжок з екології.

Кримський республіканський комітет у справах сім'ї та молоді здійснює програму «Екологічний всеобуч». Предмет «Екологія» не є обов'язковим для шкіл і лише 10 з них мають еколого-географічну спеціалізацію. Позашкільну і позакласну роботу з екології забезпечує Мала академія наук Криму та Будинок Природи.

Держуправління Харківської області плідно співпрацює з Українською екологічною академією наук. У провідних вузах Харкова — державному, педагогічному, аграрному, автошляховому та технічному університетах, в Університеті архітектури та будівництва діють спеціалізовані екологічні кафедри, в Академії міського господарства створено факультет інженерної екології міст. З метою удосконалення екологічної освіти та виховання проведено Всеукраїнський екологічний фестиваль «Еко-2000», обласний конкурс-огляд екологічних агітбригад «Твоєї мрії кольори», екологічну акцію «Марш парків-98», 2 міжнародні симпозіуми — «Програма виживання в умовах техногенного пресингу» і «Транспорт і навколишнє середовище», 14 конференцій, 11 семінарів, 15 брифінгів екологічного спрямування. Держуправління організувало курси підвищення кваліфікації з питань охорони довкілля для спеціалістів проектних інститутів, промислових підприємств і організацій області.

В Кіровоградській області питання екологічної освіти і виховання вирішуються у рамках «Комплексної програми охорони природного середовища області на 1996-2000 роки» та інших програм, де особливу увагу приділено молоді.

В Хмельницькій області провідну роль у формуванні екологічної свідомості населення відіграють заклади освіти. Облдержадміністрація визначила 29 опорних шкіл екологічного профілю з вивченням основ екології як самостійної дисципліни. Налагоджено позашкільну екологічну діяльність. Упродовж року юннати посадили близько 330 тисяч дерев і кущів, виготовили майже 5 тисяч годівниць і шпаківень, впорядкували понад 900 джерел, взяли під охорону 1,5 тисячі мурашників. При держуправлінні створено філію Хмельницького технологічного університету Поділля, на базі якої проводиться студентська екологічна практика.

На Львівщині значну увагу приділяють виданню літератури природоохоронного спрямування. Підготовку спеціалістів-екологів здійснює Львівський державний університет, Державний університет «Львівська політехніка», Український державний лісотехнічний університет, які тісно співпрацюють з Держуправлінням екологічної безпеки.

У Вінницькій області осередком асоціації «Екошкола» розроблено програму «Естафета Дня довкілля», яка передбачає методичну і практичну допомогу місцевим радам і адміністраціям у вирішенні питань екологічної освіти і виховання та налагодженні їх взаємодії з неурядовими організаціями.

Певну роль у системі екологічної освіти і виховання відіграють також установи природно-заповідного фонду при тісній взаємодії з навчальними закладами.

Ринкові умови поставили нові вимоги до рівня підготовки екологічних кадрів, у зв'язку з чим зросла роль післядипломної екологічної освіти. У розв'язанні цієї проблеми суттєву роль відіграє Державний інститут підвищення кваліфікації Мінекобезпеки України, де використовуються різні форми навчання. У 1998 р. тільки в системі Мінекобезпеки підвищили кваліфікацію близько 400 осіб. Крім того організовано короткотермінове навчання керівників державних підприємств за темою «Економічний механізм природокористування в дії».

Підготовка фахівців з напряму «Екологія» здійснюється і в інших навчальних закладах різних форм власності. За останні три роки підготовлено 505 молодших спеціалістів, спеціалістів та бакалаврів, другу вищу освіту за спеціальністю «Екологія» здобули 590 фахівців. Близько 5 500 фахівців підвищили кваліфікацію за цільовими замовленнями міністерств та відомств. Усі ці зрушення заслуговують позитивних оцінок, але зрозуміло, що для України цього явно недостатньо.

sea""
 

prev1.gif (1198 bytes)up1.gif (1148 bytes)next1.gif (1228 bytes)

 

logo.gif (3313 bytes) WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України

phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343

e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua

unep.gif (2142 bytes)