|
Нинішній кризовий стан екологічної безпеки України значною мірою обумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище, що сформувались за часів командно-адміністративної системи управління внаслідок непропорційного розміщення продуктивних сил на її території. Найбільшого техногенного навантаження зазнають індустріально розвинуті області, зокрема Донецька, Дніпропетровська, Київська, Луганська та Запорізька. Промислові регіони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик постійно зростає внаслідок підвищення частки застарілих технологій та обладнання, зниження темпів відновлення і модернізації виробництва, що обумовлено кризою в економіці. Знос основних виробничих фондів усіх галузей народного господарства України становить у середньому 50%. На багатьох теплових електростанціях рівень зносу фондів досяг критичного ступеня. Потенційно небезпечні виробництва мають значну питому вагу в структурі промисловості України, на їх долю припадає майже третина обсягів випуску продукції. Суттєвий негативний вплив на довкілля, зокрема на якість підземних вод, мають підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості. Понад 120 великих водозборів перебувають у зоні впливу існуючих або потенційних джерел нафтохімічного забруднення. В критичному стані перебувають водопровідно-каналізаційні мережі. За даними Держбуду четверта частина очисних споруд і мереж відпрацювала термін амортизації, 22% водопровідних мереж перебуває в аварійному стані, потребують заміни 40% насосних агрегатів. Як наслідок, кількість аварій на водопровідних мережах України в 10 разів перевищує відповідний рівень країн Європи. Аналіз ступеня негативного впливу техногенних чинників на природні екосистеми свідчить про те, що швидкість деградації компонентів довкілля в Україні вийшла за межі швидкості пристосування живих організмів до нових умов існування. Таким чином, виникла реальна загроза необоротних змін у довкіллі, що, в свою чергу, становить пряму небезпеку для здоров'я і життя людей у багатьох регіонах України. Значну потенційну загрозу становлять накопичувачі промислових відходів, оскільки експлуатація більшості з них здійснюється з порушенням проектних рішень та правил безпеки. Прогресує зона впливу закриття шахт, посилюються процеси підтоплення, знижується міцність грунтів. При дальшому розвитку цих процесів під загрозою екологічної катастрофи може опинитися близько 15 тис. кв. км. території Донецької та Луганської областей. Багато надзвичайних ситуацій певною мірою викликали також несприятливі гідрометеорологічні умови. За даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС) у 1998 р. відповідно до Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій виникло 2117 надзвичайних ситуацій (далі — НС), у тому числі: 713 — техногенного, 424 — природного (150 медико-біологічного) та 980 іншого характеру. Внаслідок цього загинуло 948 чоловік і потерпіло 4499 чоловік. Виникло НС загальнодержавного масштабу — 17, регіонального — 185, місцевого — 628, об'єктового масштабу — 1287. Порівняно з 1997 р. кількість значних НС (загальнодержавного та регіонального масштабу) зменшилася — 202 проти 355. Зменшилася також кількість НС, які віднесені до загальнодержавного рівня — 17 проти 41. Розподіл значних НС усіх типів наведено в табл. 7.1. Розподіл значних НС (загальнодержавних та національних) у 1998 р. Але загальні дані показують значне зростання кількості НС та їх трагічних наслідків протягом останніх чотирьох років. Так, порівняно з 1997 р. кількість НС збільшилася на 11,3%; кількість осіб, які загинули, збільшилася на 26,4%, кількість потерпілих збільшилася на 59,5%. Дані з НС наведено в табл. 7.2 . Найбільша кількість НС виникла у Дніпропетровській (175), Одеській (141), Львівській (137), Донецькій (128) областях, АР Крим (127) та м. Київ (150). Найбільша кількість загиблих зареєстрована у Донецькій області (179) , а також значна кількість загиблих у Луганській (81), Одеській (79), Дніпропетровській (72) областях. Найбільша кількість потерпілих зареєстрована у Закарпатській (1149), Одеській (578), Донецькій (569), Житомирській (381) та Дніпропетровській (245) областях. Дані розподілу НС по регіонах наведено у табл. 7.3.
|