Порівняно з 1997 р. кількість НС зменшилася на 14,1%, зменшилася і кількість потерпілих на 16,4%, але кількість загиблих збільшилася на 17,2%.

Найбільша кількість НС і потерпілих припадає на транспорт, пожежі й вибухи. Висока потенційна небезпечність транспорту вимагає постійної уваги керівників органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження і зниження наслідків цих видів надзвичайних ситуацій.

Найбільшу кількість техногенних НС зареєстровано у Донецькій (83), Львівській (63), Луганській (50), Одеській (48) областях, тобто у промислових областях. Найменшу кількість зареєстровано у Вінницькій (9), Чернівецькій (8) і Тернопільській (7) областях та у Севастополі (4). Розподіл випадків виникнення НС техногенного характеру в цілому збігається з картою техногенної навантаженості території України. Однак прикладом відносної умовності цих висновків є Харківська область, яка поєднує високий рівень техногенної навантаженості з відносно низьким рівнем виникнення НС техногенного характеру (15). Багато НС у деяких регіонах обумовлено наявністю техногенно небезпечних об'єктів. Так, у Донецькій та Луганській областях виникло відповідно 60 НС (51 у 1997 р.) та 45 (30 у 1997 р.) на об'єктах вугледобування, що обумовлено великою кількістю таких об'єктів у цих регіонах.

Кількість НС на системах життєзабезпечення значно зменшилася (90) порівняно з 1997 р. (140). Основними причинами більшості НС залишаються аварійний стан очисних споруд та водопровідних і каналізаційних мереж міст. Так, на каналізаційних мережах зареєстровано 19 НС (у 1997 р. — 45); найбільше їх у Львівській області (5 НС) та у Севастополі (4 НС). Крім того зареєстровано 15 НС на системах водопостачання населення питною водою (27 — у 1997 р.) та 7 — на системах теплопостачання (25 — у 1997 р.).

На магістральних трубопроводах зареєстровано 43 НС (29 у 1997 р.), 20 з яких виникли внаслідок пошкоджень зловмисниками (12 у 1997 р.), одна НС пов'язана з пожежею (5 у 1997 р.). Особливо багато таких НС виникло у Львівській області — 26. Більшість аварій призвела до відносно незначних збитків та впливів на навколишнє середовище. Не зареєстровано жодної аварії першої категорії (у 1996 р. — 3 аварії). Але трубопровідний транспорт і надалі — найнебезпечніше джерело НС у галузі нафтогазового господарства. Завантаження нафтопродуктопроводів за останні 7 років зменшилося у 10 разів. Таке становище негативно впливає на стан трубопроводів у результаті інтенсивної корозії внутрішньої порожнини. Кількість поривів нафто- і газотрубопроводів за рік залишається значною (близько 4000), є проблемою злочинні пошкодження трубопроводів. Відбуваються значні втрати нафти, внаслідок чого зазнає збитків навколишнє середовищє. Основними причинами аварійності на трубопровідному транспорті є зношеність труб, невиконання нормативних об'ємів планово-попереджувальних ремонтів, несвоєчасне виконання капітальних ремонтів.

Чимало НС виникло на об'єктах електроенергетики — 108 (у 1997 р. — 131). Переважна більшість з них (104) пов'язана з аваріями на електроенергетичних мережах (у 1997 р. — 118), що призводило до масового відключення електропостачання на тривалий період багатьох населених пунктів. Протягом року взагалі без електропостачання залишалося близько 5 тис. населених пунктів. Двадцять чотири НС пов'язано з викидом (загрозою викиду) під час аварії СДОР (у 1997 р. — 26). Внаслідок цих подій 1 чоловік загинув, 26 чоловік потерпіло (всі внаслідок отруєння хлором), 14 аварій виникло на транспорті (10 з них на залізничному, 4 — на автомобільному), 10 — на виробництві, 7 аварій пов'язано з викидом (витоком) хлору, 4 — з викидом (витоком) аміаку.

Зареєстровано 424 НС природного характеру, внаслідок яких загинуло 142 чоловіка, потерпіло 3787 чоловік. Порівняно з 1997 р. кількість НС збільшилася на 12,4% , кількість загиблих збільшилася на 10,9% і значно збільшилась кількість потерпілих — на 67,7%.

Найбільше природних НС зареєстровано в Криму (47), Дніпропетровській (27) та Одеській (27) областях; найменше у Севастополі (1) та Києві (5), Волинській (10) і Чернівецькій (10) областях.

Значними НС за масштабами збитків було підтоплення у січні у Миколаївській, Запорізькій і Херсонській областях. Внаслідок підняття рівня грунтових вод у воді опинилося понад 200 населених пунктів у 35 районах. Слід відмітити і чимало НС загальнодержавного та регіонального рівнів (21). Найбільша кількість з них виникла у Львівській (5) області. Всього протягом року сталося підтоплення у понад 900 населених пунктів. За даними ІАУ, сумарний показник збитків внаслідок небезпечних гідрологічних явищ становив близько 500 млн. грн. Значно зросли пожежі природного характеру. Протягом року виникло 3915 лісових пожеж (проти 2309 у 1997 р., збільшення на 69,5%), які знищили 4418 га лісів (проти 1467 га у 1997 р., збільшення — у 3 рази), завдано збитків на 4,56 млн. грн. (у 1997 р. — 615,4 тис. грн., збільшення — у 7,4 разу), що пов'язано, в основному, з погодними умовами цього року. Найбільші пожежі сталися у Криму, Донецькій, Луганській і Херсонській областях. МНС зареєструвало 75 НС (у 1997 р. — 31), що виникли внаслідок лісових пожеж. Найбільше таких НС у АР Крим (28), Харківській (7) та Дніпропетровській (7) областях.

Проблемою є ситуація із зсувними процесами та іншими геологічними небезпечними явищами. Несприятливі погодні умови 1996 р. значно активізували екзогено-геологічні процеси (зсуви, обрушення, карст, селі). У 1998 р. виникли 31 НС геологічного характеру (у 1997 р. — 21),27 з них — зсуви земної поверхні (у 1997 р. — 15). Ці дані підтверджують висновки, що територія України відзначається складною геолого-екологічною обстановкою зі стійкою тенденцію до розвитку багатьох геологічних процесів, серед яких виділяються зсуви. Найбільшого поширення зсуви набули у Закарпатському регіоні, Південному узбережжі Криму, морському узбережжі Одеської області, на правобережжі Дніпра (в межах Донбасу), у Чернівецькій, Полтавській, Луганській та Львівській областях, містах Києві та Севастополі. Найбільшу кількість зареєстровано на територіях Запорізької та Чернігівської областей.

Чимало НС припадає на випадки отруєння людей (91), їх кількість порівняно з 1997 р. значно зросла (64), наслідки цих подій були досить трагічними: 104 особи загинуло (у 1997 р. — 96) та 1164 постраждало (у 1997 р. — 960). До НС віднесено побутові випадки отруєнь, наслідком яких була загибель трьох і більше осіб або 5 і більше осіб потерпілих.

Збільшилися НС, пов'язані з випадками отруєнь токсичними та іншими речовинами — 48 (у 1997 р. — 24). Внаслідок цих подій загинуло 89 осіб (56 у 1997 р.) та постраждало 180 осіб (64 — у 1997 р.). Слід відмітити, що значну кількість серед постраждалих становлять діти. Так, у 24 НС загинуло 30 і постраждало 119 дітей. Більшість НС припадає на випадки отруєнь чадним газом у побуті — 17 (загинуло 43 чоловіка, постраждало 4) та отруєнь на виробництві — 10 (загинуло 14, постраждало 27). Серед випадків отруєння на виробництві слід відзначити 5 — отруєння під час роботи на каналізаційних системах, внаслідок чого 5 осіб загинуло і 13 постраждало.

Стійка тенденція до зростання загальної кількості НС протягом останніх років обумовлює необхідність термінової розробки ефективної системи заходів для запобігання їх виникненню, прогнозування та ліквідації наслідків аварій і катастроф природного і техногенного походження.

Постанова Кабінету Міністрів від 3 серпня 1998 р. № 1198 «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» визначила принципи створення системи, основні засади взаємодії органів управління функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи, встановила функції міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Постанова Кабінету Міністрів від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затвердила Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій.

Кризовий екологічний стан в Україні створює істотну загрозу її національним інтересам в економічній, військовій, гуманітарній та інших сферах.

Потребує вдосконалення система державного регулювання в екологічній сфері, зокрема шляхом більшої централізації функцій управління природними ресурсами, подальшого розвитку системи природоохоронного законодавства, організації належного фізичного захисту техногенно-небезпечних об'єктів.

Ситуацію щодо екологічного і техногенного стану у країні розглянуто на засіданні Ради національної безпеки та оборони України 26 листопада 1998 р. За матеріалами розгляду прийнято рішення «Про нейтралізацію і відвернення загроз, обумовлених екологічною і техногенною обстановкою в країні». Рішення Ради покладено в основу Указу Президента України від 31 грудня 1998 р. № 1420/98 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 26 листопада 1998 року “Про нейтралізацію загроз, обумовлених погіршенням екологічної і техногенної обстановки в країні”». Указ спрямовано на консолідацію зусиль державних органів виконавчої влади, направлених на попередження аварій, катастроф та інших НС, а також удосконалення системи регулювання екологічної безпеки та поліпшення стану в екологічній та техногенній сферах.

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua