З огляду на транскордонний характер переважної більшості екологічних проблем, обмеженість національних ресурсів для їх вирішення та необхідність поєднання зусиль на наднаціональному рівні, розвиток демократичних процесів в Україні та її прагнення до інтеграції в Європейське співтовариство, міжнародне природоохоронне співробітництво стало логічним і необхідним елементом державної діяльності.

Протягом 1998 р., незважаючи на ускладнення економічної ситуації, природоохоронне міжнародне співробітництво України розвивалось і зміцнювалось.

Головнi результати міжнародної діяльності Мінекобезпеки у 1998 р. такі:

Багатостороннє спiвробiтництво

В 1998 р. Укpаїна була Стоpоною 19 природоохоронних конвенцiй глобального та регiонального характеру , 5 додаткових протоколів та поправок до конвенцій. Готуються до підписання, ратифікації або приєднання ще понад 20 міжнародних конвенцій, протоколів та угод.

Протягом 1998 р. Мінекобезпеки взяло активну участь у розробці нових міжнародних документів, зокрема Протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, Протоколу про воду і здоров'я до Конвенції про використання та охорону транскордонних водотоків та міжнародних озер, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, додаткових Протоколів про скорочення викидів окислів азоту, летких органічних сполук, важких металів до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на значні відстані.

Практично завершена підготовка та узгодження з зацікавленими центральними органами виконавчої влади проектів законів України про ратифікацію або приєднання до Базельської Конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням; Конвенції ООН про боротьбу зі спустелюванням у тих країнах, які потерпають від серйозної посухи та/або спустелювання, особливо в Африці; Конвенції ООН про збереження мігруючих видів диких тварин; Конвенції ЄЕК ООН про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер; Конвенції ЄЕК ООН про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті; Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення; Європейської Угоди про збереження кажанів в Європі; Міжнародної Угоди про водоплавних птахів афро-євразійського міграційного шляху.

Порядок денний на 21 століття

Підписавши Декларацію в Ріо з навколишнього середовища і розвитку (1992 р.), Україна зобов'язалася впроваджувати принципи сталого розвитку. Важливими етапами цього процесу стали розробка базового документу Національного плану дій з охорони навколишнього середовища — "Основних напрямів державної політики…" та Концепції сталого розвитку України. "Основні напрями…" були ухвалені Верховною Радою України в березні 1998 р., відповідно до резолюції Самміту в Ріо, тоді як Концепція сталого розвитку все ще проходить процедуру узгодження. Головним завданням цих ключових документів екологічної політики є посилення економічного та політичного значення сталого розвитку й інтеграція екологічних пріоритетів в стратегію соціального і економічного розвитку.

В рамках технічної допомоги АМР США (Проект екологічної політики і технології) була створена Українсько-Американська Комісія сприяння сталому розвиткові в Україні, що виконувала експертно-дорадчі функції. В Комісію входили п'ять робочих груп — Міського водопостачання, Збалансованого сільського господарства, Промисловості й екологічного управління, Енергоефективності та Міжнародних екологічних угод.

Робоча група з міжнародних екологічних угод охоплювала п'ять напрямів: зміни клімату; транскордонні води; міжнародні підходи в екологічному менеджменті; освіта інформація та охорона здоров'я. Цей проект мав кілька позитивних результатів: він забезпечив навчання залучених осіб; професіонали, в тому числі й представники НУО, обмінювалися інформацією; були визначені слабкі місця в міжнародних угодах. Проект АМР завершився у серпні 1998 р., але пізніше АМР США надало фінансування (200 000 дол. США), на продовження його ще на рік.

Зміни клімату

У 1998 р. були зроблені перші кроки до організації виконання Україною зобов'язань по Рамковій конвенції ООН про зміну клімату (ратифікована в 1996 р). Підготовлено та направлено в Секретаріат Конвенції російську версію Першого національного повідомлення України з питань зміни клімату. Підготовлено до друку англійську версію цього документу. Підготовлено проект Національної стратегії, низку аналітичних записок з проблемних питань, що пов'язані з виконанням Україною вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, зокрема, з питань можливості продажу квот на викиди парникових газів. Виконано роботу по створенню Міжвідомчої Комісії по забезпеченню виконання Конвенції. Розроблено, узгоджено та підписано Протокол про співробітництво з питань зміни клімату з Нідерландами, на підставі чого розпочато впровадження трьох проектів спільного виконання. Підготовлено до підписання Меморандум про співробітництво Уряду України та Уряду Канади з питань зміни клімату. Проведено переговори з США з цих питань та готується технічне завдання на технічну допомогу при створенні в Україні інфраструктури реєстрації парникових газів. Представники Мінекобезпеки брали участь у роботі "парасолькової групи", створеної на виконання вимог Конвенції.

Проведена підготовча робота до підписання Кіотського Протоколу.

Ukrainian representatives also participated in the meetings of the intergovernmental Umbrella Group established to meet the requirements of the FCCC. In 1998, it was also considering signing of the Kyoto Protocol.

Захист озонового шару

В 1997 р. ГЕФ ухвалив грант на суму 23,3 млн дол. США для підтримки проекту реалізації Національної програми вилучення з використання озоноруйнуючих речовин (ОРР). Його впровадження розпочато в 1998 р. Проектом передбачено надання необхідної технічної допомоги для передачі технологій, пов'язаної з використанням в домашніх умовах холодильних агентів, які мають незначний вплив на глобальне потепління; а також для інституційного зміцнення Озонового офісу, який виконуватиме функцію впроваджувального центру проекту.

В 1998 р. Україна отримала допомогу від UNIDO на проект по обслуговуванню холодильного сектору, який передбачено здійснити у співпраці з Чеською Республікою. За цим проектом 35 сервісних центрів буде забезпечено обладнанням для збирання й повторного використання ОРР.

Україна відслідковує ОРР через систему регіональних органів контролю за користувачами ОРР. Імпортно-експортні операції ОРР і товарів, що вміщують ОРР, підлягають ліцензуванню. В 1998 р. була створена Всеукраїнська Асоціація користувачів холодильних агентів. Ця Асоціація сприяє поширенню інформації про міжнародні стандарти і технології.

Регіональне співробітництво
Процес "Довкілля для Європи"

В 1998 р. тривав процес реалізації проекту створення Нового Регіонального Екологічного Центру (НРЕЦ) в Україні. Проект фінансується Урядом США та підтримується західними донорами, зокрема програмою TACIС, а його координацію здійснює Мінекобезпеки. За підтримкою Мінекобезпеки відкрито координаційний офіс НРЕЦ в Україні, розроблено проекти статутних документів та відповідних угод з США та Європейським Союзом.

Делегація України взяла участь у роботі 4-ої Міністерської Конференції "Довкілля для Європи" (Орхус, червень 1998 р.), на якій було підписано важливі для України документи: Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля; Протокол про стійкі органічні забруднювачі та Протокол про важкі метали до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на значні відстані, Стратегію вилучення з використання етилованого бензину до 2005 р. Підписання цих документів Україною свідчить про політичну волю і готовність виконати ці зобов'язання.

В 1998 р. Київ було обрано місцем проведення наступної 5-ої Міністерської Конференції "Довкілля для Європи" в 2002 р., що свідчить про високий міжнародний авторитет України в галузі охорони довкілля.

Європейська Економічна Комісія ООН розпочала підготовку Огляду результативності екологічної діяльності в Україні. Мінекобезпеки забезпечило роботу першої місії експертів ЄЕК в жовтні 1998 р. За планом Огляд має бути завершено в 1999 р.

Контроль за забрудненням атмосфери

В 1998 р. було підписано Протокол про стійкі органічні забруднювачі та Протокол про важкі метали до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Вирішується питання їх ратифікації.

TACIS, the programme of the European Commission, provides technical assistance to Ukraine and other NIS countries. Due to inadequate use of available resources and ineffective management, TACIS was severely criticized by recipients of assistance, and in 1998 some procedures of project preparation were changed and improved. To prepare Terms of Reference of new projects, Ukrainian experts were invited. Representatives of Ukraine also participated in the meetings of the Tender Committee and contributed to its decision-making process.

Контроль за забрудненням гідросфери

Оскільки 75% річок України транскордонні, вони є важливою сферою регіонального співробітництва. У 1998р. укладено окремі угоди по транскордонних водах з Республікою Молдова, РФ, Польщею, Словаччиною і Румунією. Завершено підготовчу роботу щодо приєднання до Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер.

У жовтні 1998р. в Україні набула чинності Конвенція про охорону навколишнього середовища басейну р.Дунай, яка ще не ратифікована головним чином через фінансові зобов'язання. Проте Мінекобезпеки розцінює ратифікацію Конвенції як дуже важливу.

В січні 1998 р. розпочався проект "Система швидкісного реагування на надзвичайні ситуації і моніторинг, лабораторний і інформаційний менеджмент для України і Молдови". Інші чотири проекти для України і Молдови розпочалися також у 1998 р. з великим грантовим внеском ТАСІС. Вони будуть спрямовані на нові технології зменшення забруднень басейну Тиси деревообробними підприємствами; управління міжнародними водами в Україні, розвиток співробітництва на водно-болотних угіддях і Дунайських озерах між Молдовою і Україною, посилення системи моніторингу і реагування в басейні Дунаю. Також здійснено підготовку проекту ГЕФ про зменшення забруднення басейну Дунаю та зниження надходження біогенів через Дунай у Чорне море.

Окрім цього, на виконання рішень двосторонньої Українсько-Молдовської міжурядової комісії з торгівельно-економічного співробітництва в 1998 р. створено Міжвідомчу робочу групу, метою якої є аналіз транскордонних проблем у басейні Дністра та впливу об'єктів господарювання на екосистему Дністра. Планом роботи Комісії передбачено розробку спільної українсько-молдовської Програми екологічного оздоровлення басейну р. Дністер.

Предметом особливої уваги є р. Дніпро. В 1998 р продовжувалося виконання проекту з екологічного управління басейном р. Дніпро в тісній кооперації і за підтримки Уряду Канади. В 1998 р. розпочався проект ТАСІС з налагодження транскордонного моніторингу Західного Бугу та річок Латориця і Уж, учасниками якого є Україна, Білорусь, Польща та Словаччина. На розгляд ТАСІС надано проект налагодження моніторингу та оцінки водних ресурсів басейну Сіверського Дінця. Очікується, що всі ці проекти покращать моніторинг і оцінку якості транскордонних вод.

Збереження біорізноманіття

Протягом 1998 р. було підготовлено проект Національної програми збереження біорізноманіття на 1998-2015 рр. Проект Програми проходить попереднє допарламентське обговорення.

Після прийняття України до Ради Європи в 1995 р., Мінекобезпеки координує співробітництво з цією організацією в галузі охорони довкілля, зокрема впровадження Пан-Європейської Стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Експерти Мінекобезпеки брали участь у розробці нової Конвенції про збереження ландшафтного різноманіття в Європі.

У вересні 1998 р. підписано Конвенцію про охорону дикої флори, фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська Конвенція). Одним з перших кроків по її впровадженню був аналіз сучасного стану в Україні видів росли і тварин, занесених до додатку Конвенції (понад 150), проведений у 1998р. Незабаром буде завершено розробку критеріїв Смарагдової мережі й будуть вибрані певні заповідні території для занесення до цієї мережі. Кроком до виконання Конвенції стануть проект ТАСІС "Карпатська транскордонна екологічна мережа" та інші.

У 1998р. в Україні велась робота по реалізації багатьох проектів з використанням іноземної допомоги. З них за підтримки ГЕФ:

Деякі проекти виконуються спільно з закордонними партнерами:

У 1998р. продовжили роботу регіональне (для регіону Чорного моря) відділення Міжнародного союзу збереження водно-болотних угідь (підтримка Уряду Нідерландів) та Українське відділення Союзу збереження берегової зони в Одесі.

Угода про збереження кажанів в Європі (Євробатс), Угода про водоплавних птахів афро-євразійського міграційного шляху(АЕВА), Угода про збереження китоподібних Чорного, Середземного морів та прилеглих вод Атлантики (АКОБАМС), які є регіональними угодами Боннської Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин, перекладені українською мовою. Документи про приєднання до Конвенції та Євробатс вже передані до ВРУ для ухвалення. В 1998 р. Україна підписала АЕВА й розпочала підготовку до ратифікації. Спеціального закону про мігруючих тварин немає, проте є спеціальні положення в Законі про тваринний світ. Спеціальні статті стосовно мігруючих видів також включаються в нові законодавчі акти.

Ратифікація Вашингтонської Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕС) та Боннської Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин розглядається в Україні як пріоритет. Необхідні документи щодо приєднання до цих конвенцій обговорено й погоджено зацікавленими міністерствами та інституціями й направлено до Парламенту для ухвалення. В 1998 р. дозволи на експорт і імпорт видів дикої фауни видавало Мінекобезпеки. Для видів, занесених до додатків СІТЕС, Російський орган СІТЕС є відповідальним за надання відповідних дозволів для країн колишнього Союзу, які не є сторонами СІТЕС.

Двостороннє спiвробiтництво

Мінекобезпеки координує спiвробiтництво в рамках близько 60 двостоpонніх міжнаpодних угод та договоpiв.

У 1998 р. завершено переговори про співробітництво та підписано:

Підготовлено низку пpоектів міжнаpодних угод та договоpів про співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища, які в даний час опpацьовуються (зокрема, з Грецією, Румунією, Болгарією). Загальною проблемою двостороннього співробітництва є практично повна відсутність бюджетного фінансування, що особливо гостро проявляється у стосунках з країнами перехідної економіки, адже вони мають такі ж проблеми. Тому зусилля спрямовувалися на розробку та впровадження спільних проектів, що підтримувалися міжнародними донорськими організаціями та урядами держав. Результативними в цьому відношенні варто назвати проекти з управління якістю води транскордонних водотоків (партнери — Молдова, Польща, Білорусь, РФ).

Варто відзначити ефективність співробітництва з США, Нідерландами, Данією, Канадою, Німеччиною і Великобританією. Українсько-голландське співробітництво охоплює питання екологічного управління, розвитку природних заповідників, управління водними ресурсами і, з недавнього часу, зміни клімату. Данія підтримує проекти по переробці токсичних відходів в індустріальних регіонах України, "чистих технологіях" в машинобудівній індустрії України, регенерації місць розташування колишніх військових баз та ін. Співробітництво з Канадою включає успішну роботу з поліпшення басейну Дніпра. Німеччина надає технічну допомогу для атомних станцій, а Великобританія, зокрема, надала допомогу для проекту по водно-болотних угіддях та екоосвіті.

В додаток до роботи по Програмі сприяння сталому розвиткові в Україні було розроблено проекти технічної допомоги США, спрямовані на зміцнення ядерної безпеки, вдосконалення інфраструктури водопостачання, енергоефективності, управління промисловими відходами, ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, створення нового Регіонального екологічного центру, збереження біорізноманіття Криму і, з 1998 р., проблеми зміни клімату.

Співробітництво з Європейським Союзом

Розвивається співробітництво з Європейським Союзом, інтеграцію з яким визначено як стратегічне завдання. Мінекобезпеки підготовило проект Концепції забезпечення реалізації стратегії інтеграції України до ЄС в сфері екологічної політики та проект Програми інтеграції України до ЄС в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Розроблено й виконується план заходів на виконання цієї Програми.

Співробітництво з ЄС здійснюється в рамках Програми ТАСІС, діяльність якої викликала багато нарікань з боку отримувачів технічної допомоги. В 1998 р. процедура підготовки технічних завдань по нових проектах, їх затвердження та робота тендерних комітетів відбувалися за участю представників України.

Водночас виникли, а в деяких випадках загострилися проблеми з виконанням зобов'язань по міжнародних угодах України. Переважна більшість з них пов'язана з проблемами сплати внесків до бюджетів міжнародних угод та організацій. Обсяги таких внесків порівняно невеликі, але, незважаючи на це, проблеми з формуванням державного бюджету та його значним дефіцитом, а також наявність єдиної легітимної процедури сплати внесків є тими причинами, які підривають міжнародний авторитет України та мають серйозні економічні наслідки, оскільки суттєво скорочують можливості отримання технічної та фінансової допомоги від міжнародних фінансових та природоохоронних організацій.

Ядерна та радіаційна безпека

Станом на кінець 1998 р. Україна є Стороною п'яти міжнародних конвенцій з ядерної та радіаційної безпеки:

Співробітництво в галузі ядерної безпеки проводиться як на багатосторонній, так і на двосторонній основі. На багатосторонній основі співробітництво ведеться з МАГАТЕ та Комісією Європейського Союзу.

Україна є одним з засновників МАГАТЕ і бере активну участь в його роботі. Агентство фінансує кілька проектів для України, які виконують підрозділи Мінекобезпеки. Наша країна бере участь у регіональних проектах МАГАТЕ. На запит Уряду України Агентство у листопаді 1998р. направило до України спеціальну місію IRRT, метою якої були огляд ефективності регулювального органу України та обмін інформацією і досвідом щодо регулювання безпеки відповідно до визначених напрямів роботи місії.  

Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки є основним кооpдинатоpом виконання 16 договоpів та угод, укладених на міжурядовому рівні.

Угоди, які виконуються Адміністрацією ядерного регулювання Мінекобезпеки, головним чином розподіляються на угоди з оперативного оповіщення у випадку ядерної аварії, з обміну інформацією та про транспортування ядерного палива. І лише за деякими угодами проводиться виконання конкретних проектів. У 1998 р. це стосувалось співробітництва з США, ФРН, Іспанією та Францією а також співробітництва в галузі гарантій.

Як орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України здійснює співробітництво з трьома національними міністерствами США: Комісією з ядеpного pегулювання (в pамках Лісабонської ініціативи про допомогу Росії та Укpаїні в галузі підвищення pівня безпеки об'єктів ядеpної енеpгії), Міністерством Енергетики та Міністерством оборони (в рамках програми зниження взаємної загрози з питань розвитку Державних систем обліку і контролю ядерних матеріалів та фізичного захисту).

Основою для співробітництва є річні програми, які узгоджуються під час щорічних зустрічей. Протягом звітного року проводилась робота за 11 пріоритетами. В минулому році було розпочато співробітництво за напрямом "робота з громадськістю".

В 1998 р. в рамках співробітництва з Францією робота проводилась за наступними напрямами:

Активними партнерами співробітництва України в галузі ядерної та радіаційної безпеки виступають також Німеччина, Іспанія та інші держави, що виробляють ядерну енергію та використовують джерела радіаційного випромінювання.

Протягом 1998 р. міжнародне природоохоронне співробітництво України динамічно розвивалось. Досягнуто певного поступу як в укладанні нових міжнародних угод, так і в їх реалізації та залученні міжнародної технічної і фінансової допомоги для поліпшення управління в галузі екологічної і ядерної безпеки. Водночас виникли, а в деяких випадках загострилися проблеми з виконанням зобов'язань по деяких міжнародних угодах. Переважна більшість з них пов'язана з проблемами недосконалості фінансового механізму підтримки такої діяльності, що негативно впливає на міжнародний авторитет держави. Незважаючи на існуючі проблеми, Україна розглядає як пріоритетні підписання і ратифікацію багатосторонніх екологічних угод, оскільки цей процес стимулює узгодження національного законодавства з міжнародною практикою і є необхідним для інтеграції з європейським співтовариством.

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua