ВПЛИВ якості ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ Демографічні процеси та регіональні особливості природної міграції населення

Коефіцієнти народжуваності, смертності та приросту населення (на 1000 чоловік)

Аналіз загальної захворюваності населення за показником звертання до органів охорони здоров'я свідчить про подальше погіршення ситуації. Поширення хвороб за всіма 17 класами хвороб збільшилася у 1998 порівняно з 1997. Найбільші погіршення спостерігаються за класом хвороб крові та кровотворних органів (на 11,2%), серед них анемії збільшилося на 12,2%. Система крові й кровотворних органів особливо чутливо реагує на існуючі негативні чинники (кризові соціально-економічний та екологічний стани). Серед регіонів хвороби крові та кровотворних органів набувають поширення у Південному (на 16%), Південно-Східному (на 14) та Північно-Східному (на 13,6%) регіонах.

Хвороби сечостатевої системи — на другому місці за темпами поширення (на 8,6%), з них найбільше підвищення спостерігається за ураженнями нирок (на 10,1%) та хворобами статевих органів у жінок (на 8,4%). Хвороби кістково-м`язової системи та сполучних тканин збільшилися на 8,0%. Хвороби нервової системи та органів чуття збільшилися на 7,5%, у тому числі глаукома — на 4,5%. Хвороби системи кровообігу за рік збільшилися на 7,3%, у тому числі стенокардія — на 10,3%, церебро-васкулярні хвороби — на 8,8%. Поширення хвороб системи кровообігу в 1998 р. порівняно з 1997 збільшилося майже в усіх регіонах з — 7,2-8,5%, за винятком Центрального регіону, де приріст був меншим — 5,3%. Найбільше серед регіонів поширення цієї патології було в Північно-Східному та Центральному регіонах, тобто регіонах з найбільш старим населенням (табл. 6.3.). Найнижчий показник поширення хвороб системи кровообігу — в Західному регіоні.

Хвороби органів дихання займають перше місце в структурі поширеності захворювань. У 1998 р., порівняно з 1997, рівень їх дещо знизився, що пов`язано з мінливістю збудників грипу.

Значну тривогу за санітарно-епідеміологічний стан у державі викликає поширення інфекційних та паразитарних хвороб, зокрема в Південно-Східному (на 8,8%) та Північно-Східному (на 8,3%) регіонах.

Наслідки Чорнобильської катастрофи вплинули на рівень загальної захворюваності на гіпертрофію щитовидної залози і клас хвороб ендокринної системи, розлад травлення, порушення обміну речовин. Поширення цих хвороб — найвище в Центральному регіоні, а темпи зростання — в Західному регіоні (збільшення на 10% порівняно з 1997), досить значні темпи (6,5%) — у Південно-Східному регіоні..

Захворюваність на новоутворення невпинно підвищується — на 2,5-3,0%. Відмічено значну диференціацію за регіонами: найвищий рівень у регіонах з більш старим населенням (Північно-Східний) та в регіонах більш забруднених відходами промислового виробництва (Південно-Східний).

Травматизм має тенденцію до зниження, особливо в останні роки, що значною мірою пов`язано зі зниженням інтенсивності виробництва. Найвищий рівень травм та отруєнь спостерігається у найбільш промислово-розвинутому Південно-Східному регіоні. Перевищення становить 18,9% порівняно з Центральним, 21,5 — з Південним та 44,4% — із Західним регіонами.

Таким чином, аналіз захворюваності населення України по регіонах свідчить про значну її диференціацію.

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua