|
Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату, однією з Сторін якої є Україна, своєю кінцевою метою має «досягти стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би шкідливого антропогенного впливу на кліматичну систему», і пропонує ті рамки, в яких уряди країн світу зможуть співпрацювати заради здійснення нової політики і програм, спрямованих на захист кліматичної системи та її збереження для теперішнього і прийдешнього поколінь. Кількісні зобов’язання з обмеження та скорочення викидів парникових газів були визначені у Кіотському протоколі, який було узгоджено на третій сесії Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Згідно з Протоколом промислово розвинуті країни, до яких у відповідності з економічними показниками 1990 р. належить і Україна, мають з 2008 по 2012 роки знизити як мінімум на 5% у порівнянні з рівнем 1990 р. загальні викиди шести газів, які спричиняють парниковий ефект. Загальне зниження викидів буде досягнуто шляхом диференційованого їх зменшення у різних країнах. Наприклад, на 8% — у багатьох країнах Європи, на 7 — у США, на 6 — у Канаді, Угорщині, Японії, Польщі. Україна, Росія, Нова Зеландія мають стабілізувати викиди на рівні 1990 року, а Норвегія може їх збільшити на 1, Австралія – на 8, Ісландія – на 10%. Кіотський протокол передбачає запровадження низки механізмів (відомих як «гнучкі механізми»), що сприятимуть досягненню кінцевої мети Конвенції та допомагатимуть Сторонам, які входять до Додатку 1, забезпечити дотримання їх кількісних зобов’язань щодо обмеження та скорочення викидів парникових газів. Передумовою участі України в запровадженні «гнучких механізмів» є виконання положень Кіотського протоколу, зокрема в частині створення в державі національної системи для оцінки антропогенних викидів з джерел та абсорбції поглиначами парникових газів (cтаття 5 Кіотського протоколу). Необхідно також забезпечити чітке визначення базових обсягів викидів при проведенні спільних заходів, моніторинг та умови для зовнішньої перевірки зменшення викидів. Для забезпечення дієвості і ефективності Кіотського протоколу країни-Сторони Конвенції мають спільно вирішити низку ключових проблем, зокрема щодо умов, правил, процедур запровадження «гнучких механізмів». Цей процес почався в Буенос-Айресі в ході роботи четвертої Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (2-13 листопада 1998 р.). В роботі Конференції взяла участь делегація України. Результатом Конференції було прийняття так званого Буенос-Айреського плану дій, який включає, зокрема, робочу програму з «гнучких механізмів», розробку і передачу нових технологій. Ключові проблеми — це прозорість, ефективність, забезпечення звітності і моніторингу та можливість перевірок шляхом незалежного аудиту проектів, що виконуються. За умов вирішення цих проблем можна буде запровадити «гнучкі механізми». Участь у Кіотському процесі не суперечить інтересам нашої держави. Україна може зменшити викиди парникових газів за рахунок менших витрат, ніж Західна Європа чи США, для яких реалізація внутрішніх заходів, зокрема удосконалення технологій на діючих підприємствах потребуватиме занадто великих обсягів фінансування. США, Японія, інші розвинуті країни є потенційно зацікавленими в отриманні від України одиниць скорочення викидів, що мають утворитися в результаті реалізації проектів спільного впровадження, спрямованих на скорочення антропогенних викидів або на збільшення абсорбції поглиначами парникових газів у будь-якому секторі економіки. Для України участь у проектах спільного впровадження та в міжнародній торгівлі квотами на викиди парникових газів може бути складовою економічного підйому. Вже ведуться переговори з Нідерландами, США, Канадою, Японією щодо реалізації у найближчому майбутньому проектів спільного впровадження, що в подальшому може стати підгрунтям до рівноправної участі України у міжнародному режимі торгівлі квотами на викиди парникових газів. Урядові структури України та США здійснили низку консультативних зустрічей з метою налагодження співробітництва у зменшенні викидів парникових газів і, як наслідок, зменшенні загрози глобальної зміни клімату. Виконання вимог Кіотського протоколу та українсько-американського співробітництва були в центрі уваги під час роботи двосторонньої комісії Кучма-Гор 21-22 липня 1998 року в Києві. Сторони домовились про співпрацю у розробці методології спільного впровадження, зменшення викидів і торгівлі квотами на викиди парникових газів, про зобов‘язання Сторін у вигляді Меморандуму про співробітництво з питань зміни клімату. Передбачено організувати регулярне проведення дискусій між вищими посадовими особами стосовно сфер співробітництва в рамках Конвенції та Кіотського протоколу; обговорити перешкоди та передумови ратифікації та впровадження Кіотського протоколу; визначити позитивні економічні та екологічні переваги для України та США завдяки впровадженню механізмів виконання зобов’язань у відповідності з Кіотським протоколом; визначити напрями та конкретні заходи українсько-американського співробітництва в рамках проектів спільного впровадження, а також через торгівлю квотами викидів. Ці та інші питання було обговорено у Києві 11 вересня 1998 р. на зустрічі Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України В.Шевчука із Заступником Держсекретаря США Стюартом Айзенштатом. Незважаючи на фінансову скруту в державі, Україна вже зробила перші кроки у напрямі виконання зобов’язань щодо надання інформації у відповідності до Статей 4.1 та 12.1 Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. На початку 1998 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України було організовано підготовку та відправку на адресу Секретаріату Конвенції Першого національного повідомлення України з питань зміни клімату. . Всі завдання та проблеми, що витікають в зв’язку з приєднанням України до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, безумовно мають державну вагу. Проблема зміни клімату зачіпає всі сектори економіки незалежно від форм власності, кожного громадянина. За попередньою оцінкою вразливості екосистем та деяких економічних секторів, зміни клімату в Україні матимуть суттєві наслідки, зокрема для водних, лісових ресурсів, сільського господарства, берегової зони Чорного та Азовського морів. Тобто участь України у «гнучких механізмах» Кіотського процесу може вже в найближчому майбутньому сприяти структурній перебудові економіки України, але за умов створення відповідної інфраструктури і забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців.
|