|
В 1998 р. за офіційними даними зареєстровано 9856927 захворювань на інфекційні хвороби проти 10111669 у 1997 р. При цьому 90,56% захворювань на інфекційні хвороби припадало на грип та гострі інфекції верхніх дихальних шляхів. За сучасними уявленнями епідемічний процес визначається як природне явище, де збудник стабільно циркулює в системі «організм — природне середовище — організм». Суттєвий вплив навколишнього природного середовища на поширення інфекційних хвороб спостерігається при кишкових, кров`яних інфекціях і інфекціях зовнішніх покривів. Це відбувається через вплив, насамперед, на механізм передачі збудника і на інфекції дихальних шляхів, де поряд з активізацією механізму передачі збудника в осінньо-зимовий період шкідливі фактори довкілля негативно впливають на імунологічну захищеність населення. У 1998 р. в Україні зареєстровано 141585 випадків гострих кишкових інфекційних хвороб (280,31 на 100 тис. населення), що на 7,75% менше, ніж у 1997 р., коли було зареєстровано 153472 випадки (302,72 на 100 тис. населення). В епідемічній ситуації 1998 р. особливої уваги заслуговують кишкові інфекції, зокрема, захворюваність на черевний тиф, холеру, лептоспіроз і вірусний гепатит А. Підвищення захворюваності на черевний тиф в Україні пов'язане з погіршенням епідемічної ситуації з цієї інфекції в Закарпатській області, де у 1998 р. було зареєстровано 88 випадків передачі інфекції через водні джерела (6,83 на 100 тис. населення) проти 3 випадків (0,23 на 100 тис.) у 1997 р. В Україні зареєстровано 3 випадки холери і 7 випадків носіїв збудників холери в АР Крим, Донецькій і Закарпатській областях. У минулому році таких випадків не зареєстровано. Оцінюючи епідемічну ситуацію з цієї інфекції, слід зазначити, що вона залишається складною і непрогнозованою, особливо в південних і південно-східних регіонах України. Це обумовлено виявленням збудників холери в навколишньому природному середовищі, невирішеністю проблеми забезпечення населення гарантованим водопостачанням і каналізацією. В останні роки в Україні підвищилася кількість випадків захворюваності на лептоспіроз. Так, у 1998 р. було зареєстровано 1600 випадків (3,17 на 100 тис. населення) проти 1389 випадків (2,75 на 100 тис.) в 1997 р. При цьому найвища захворюваність на лептоспіроз була зареєстрована в Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій і Чернігівській областях. Аналіз захворюваності на вірусний гепатит А свідчить про зниження її порівняно з 1997 р. в усіх областях, за винятком Чернівецької, де захворюваність зросла на 7,23% і становила 90,04 у 1998 р. проти 83,96 на 100 тис. населення у 1997 р. Найвища захворюваність на вірусний гепатит А в Україні в 1998 р. зареєстрована у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській і Чернівецькій областях. Наведені дані свідчать про те, що епідемічна ситуація із захворюваності на кишкові інфекції в Україні нестійка. З метою покращання цієї ситуації надалі необхідне посилення комплексу загальнодержавних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів. В 1998 р. зареєстровано 304567 випадків інфекцій верхніх дихальних шляхів проти 194281 випадку в 1997 р. При цьому особливе занепокоєння викликає захворюваність на дифтерію, кір і туберкульоз. У 1998 р. зареєстровано 706 випадків на дифтерію (1,40 на 100 тис. населення). Незважаючи на зниження кількості випадків захворювання на 48,24% порівняно з 1997 р., епідемічна ситуація із захворюваннями на дифтерію залишається неблагополучною. Захворюваність на дифтерію нерівномірно розподілялася по адміністративних територіях. Найвищу захворюваність було зареєстровано в Києві — 138 випадків (5,25 на 100 тис. населення), в Одеській області — 77 випадків (3,02 на 100 тис.), у Севастополі — 10 випадків (2,52 на 100 тис.), у Запорізькій — 44 випадки (2,15 на 100 тис.), в Івано-Франківській — 29 випадків (1,98 на 100 тис.) областях і АР Крим — 42 випадки (1,95 на 100 тис). Минулого року в Україні зареєстровано 5107 випадків кору (10,11 на 100 тис.) проти 7000 випадків (13,86 на 100 тис.) в 1997 р. При цьому аналіз динаміки захворюваності населення на кір у 1993-98 свідчить про тенденцію до зниження захворюваності. Найвищою захворюваність була зареєстрована в Одеській (29,59) і Харківській (24,10) областях, у Києві (23,12 на 100 тис.). В останні роки значно погіршилася ситуація із захворюваності на туберкульоз. Згідно з офіційними даними зареєстровано 113966 випадків захворювання (226,8 на 100 тис. населення), що на 7,11% більше, ніж у 1997 р., коли кількість випадків захворювання дорівнювала 106391 (210,1 на 100 тис. населення). При цьому кількість хворих на всі форми туберкульозу, що перебували на обліку в 1998 р., підвищилася щодо 1997 р. на всіх адміністративних територіях країни. Найвищі показники цього контингенту хворих зареєстровано у Донецькій — 13498 випадків (267,4 на 100 тис.), Житомирській — 3731 випадок (257,4 на 100 тис.), Запорізькій — 5082 випадки (249,8 на 100 тис.), Одеській — 6665 випадків (263,5 на 100 тис.) і Херсонській — 3301 випадок (265,4 на 100 тис.) областях. Захворюваність на всі форми активного туберкульозу становила 27763 випадки (55,3 на 100 тис. населення) і підвищилася на 12,63% проти 1997 р., коли було зареєстровано 24883 випадки (49,1 на 100 тис.). При цьому захворюваність збільшилась на всіх адміністративних територіях за винятком Івано-Франківської і Чернігівської областей, де вона знизилась відповідно з 730 випадків (50,2 на 100 тис.) до 707 випадків (48,6 на 100 тис.) і з 726 випадків (54,6 на 100 тис.) до 707 випадків (53,7 на 100 тис. населення). Найвищу захворюваність на всі форми активного туберкульозу в 1998 р. зареєстровано у Донецькій (68,5), Запорізькій (72,8), Кіровоградській (63,0), Миколаївській (62,5) і Херсонській (70,4 на 100 тис. населення) областях при середньому показнику в Україні — 55,3 на 100 тис. населення. Протягом 1993-98 рр. в Україні не зареєстровано випадків епідемічного висипного тифу, але зареєстровано випадки хвороби Брилля. Виявлено 11 таких хворих в Одеській і Чернівецькій областях, у Києві і Севастополі. Випадки захворюваності на хворобу Брилля, етіологічно тотожної епідемічному висипному тифу, дає підстави для невтішного прогнозу стосовно захворюваності на епідемічний висипний тиф. Особливе занепокоєння викликає значне поширення захворюваності на педикульоз, який є основним фактором поширення висипного тифу. Так, в країні поточного року було виявлено 73718 випадків педикульозу (145,98 на 100 тис. населення), що на 3,90% більше, ніж у минулому році. При цьому значного поширення педикульоз набув в АР Крим (215,92), Донецькій (247,93), Миколаївській (260,04), Полтавській (208,57) областях і у Севастополі (286,43 на 100 тис. населення), де показник захворюваності значно перевищував середній показник у країні, який становив 145,98 на 100 тис. населення. Значно загострилася ситуація із захворюваністю на туляремію. Протягом року було зареєстровано 104 випадки (0,21 на 100 тис. населення) проти 4 випадків (0,01 на 100 тис.) у 1997 р. Хворих на туляремію в 1998 р. було виявлено в Миколаївській, Полтавській і Харківській областях. У 1998 р. в Україні існували природні вогнища таких особливо небезпечних інфекцій, як лихоманка Ку (3 випадки, 0,01 на 100 тис. населення) і кліщовий енцефаліт (25 випадків, 0,05 на 100 тис.). Протягом 1998 р. зареєстровано 1 випадок (0,002) сибірки проти 38 випадків (0,08 на 100 тис. населення) у 1997 р. Незважаючи на низьку захворюваність і тенденцію до її зниження у 1993-98 рр., значна кількість неблагополучних пунктів по сибірці й недоліки у проведенні протиепізоотичних і протиепідемічних заходів не дають підстав для оптимістичного прогнозу захворюваності населення на сибірку. В 1997-98 рр. зареєстровано по одному випадку (0,002 на 100 тис. населення) захворювань на сказ. Проте епідемічну ситуацію не можна оцінити як стабільну, враховуючи складний епізоотичний стан з цієї інфекції, погіршення в останні роки комплексності в роботі зацікавлених служб (медичної, ветеринарної, житлово-комунальної, державних адміністрацій, лісового господарства тощо).
|