ВПЛИВ якості ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ Аналіз демографічних процесів та захворюваності населення у м. Київ

В силу низки екологічних та соціально-економічних чинників у Києві склалася особлива демографічна ситуація, дещо відмінна від загальнодержавної. Стан здоров'я населення Києва характеризується подальшим погіршенням. У 1998 р. народилося 18304 дитини, тобто показник народжуваності (7,0 на 1000 населення) порівняно з 1997 р. (7,5 на 1000 населення) знизився на 6,7%. Показники по Києву дещо нижчі, ніж по Україні в цілому, де рівень народжуваності становить 8,3, а для міського населення — 7,6 на 1000 населення.

Незважаючи на деяке зниження показника загальної смертності населення міста (9,8 на 1000 у 1998 р. проти 10,0 на 1000 у 1997 р.), природний приріст у Києві залишається від'ємним і становить -2,8‰ (проти -2,5‰ у 1997 р.). Оскільки показники смертності в Києві нижчі, ніж загальнодержавні (14,3 — для України і 12,5 — для міського її населення), показник від'ємного природного приросту (-2,8‰) залишається також дещо нижчим за середній (-6,0‰).

Порівняно з 1997 р. у місті знизилася смертність від інфекційних та паразитарних хвороб (-20,6%), у тому числі від туберкульозу (-22,2%), хвороб ендокринної системи (-14,3), хвороб крові та кровотворних органів (-16,0), хвороб нервової системи та органів чуття (-24,0), хвороб органів дихання (-9,5), хвороб органів травлення (-6,3), хвороб сечостатевої системи (-5,6), ускладнень вагітності і пологів (-78,5), шкіри та підшкірної клітковини (-55,1), хвороб кістково-м'язової системи (-36,5), уроджених аномалій (-31,6%). Водночас підвищилася смертність від злоякісних новоутворень (168,73 випадків на 100 тис. населення у 1998 р. проти 162,81 у 1997 р.). Найсуттєвіше зростання відмічається за показниками смертності від злоякісних новоутворень органів дихання (+6,9%) та органів травлення (+4,7%), тобто від новоутворень тих локалізацій, які можуть бути пов'язані із забрудненням навколишнього середовища. Дещо підвищилася і смертність від хвороб системи кровообігу (+0,12%). Зазначені зміни суттєво не відрізняються від визначених для України в цілому.

Внаслідок вжитих заходів зменшилися показники дитячої смертності в Києві — 13,3 на 1000 народжених живими (1998 р.) проти 19,0 (1997 р.). Однак, вони залишаються вищими, ніж по Україні (12,8 по країні і 12,9 для міського її населення). Показник перинатальної смертності знизився до 12,0 (1998 р.) з 17,8 (1997 р.). Значно зменшилася кількість померлих дітей до 1 року — з 296 (1997 р.) до 193 (1998 р.) і смертність матерів — 4 випадки у 1998 р. проти 9 випадків у 1997р. Показники стаціонарної допомоги, яка надається населенню, в тому числі і дітям лікувально-профілактичними закладами Києва та України в цілому наведені в таблиці 6.4 . Серед захворюваності населення особливе занепокоєння викликають зміни в динаміці соціально-значимих хвороб. Рівень поширеності і первинної захворюваності на новоутворення у Києві дещо вищий за середні дані по Україні: у Києві — 2937,18 випадків на 100 тис. населення, а в України — 2866,59; первинна захворюваність відповідно — 774,98 та 740,69. Зростає захворюваність на злоякісні новоутворення: порівняно з 1985 р. первинна онкологічна захворюваність збільшилася на 27,2%, а порівняно з 1997 р. — на 0,85%. Найбільше зростання відмічено: шкіри (+8,4%), щитовидної залози (+25,6%), прямої кишки (+4,5%). Однак рівень його (307,36 випадків на 100 тис. населення) дещо нижчий за середньодержавний (312,36), що обумовлено значною мірою високими показниками по Київській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській та Черкаській областях, а також по Севастополю.

Первинна захворюваність дорослого населення становить 5824,6 випадків на 10 тис. населення, що на 12,4% менше, ніж у 1991р. Разом з тим за останній рік відмічається зростання первинної захворюваності за такими класами хвороб: ендокринної системи, нервової системи та органів чуття, органів дихання, сечостатевої системи, ускладнення вагітності та пологів, шкіри та підшкірної клітковини, кістково-м'язової системи. Порівняно з даними в цілому по Україні в Києві зареєстровано більш високі показники поширення захворюваності на цукровий діабет і хвороби сечостатевої системи, розповсюдженість хвороб нервової системи і органів чуття, системи кровообігу, органів травлення.

Особливу увагу викликають високі показники патології органів дихання, як такої, що може бути пов'язана із впливом забрудненого атмосферного повітря: рівень поширення цих хвороб в Києві перевищує дані по Україні на 36,2%, а первинної захворюваності — на 43,5%.

Показники загальної (1810,19 випадків на 1000 дітей) та первинної (1498,53) захворюваності дитячого населення Києва перевищують відповідні показники по Україні (1444,17 та 1119,36). При цьому відмічено збільшення цих показників: поширення хвороб у 1998 р. порівняно з 1997 р. зросло на 6,4%, а первинна захворюваність — на 8,3%. Особливе занепокоєння викликає невпинне зростання соціально-значущих захворювань серед дітей. Порівняно з 1995 р. захворюваність дітей на туберкульоз органів дихання зросла у два рази, а з 1986 р. — у 10 разів. За останні 6 років в 1,4 разу збільшилася кількість новоутворень серед дітей: у 1998 р. в Києві становив 4,39 випадки на 1000 дітей (при середньодержавному рівні 4,02). Значно перевищують середньодержавні показники захворюваності дітей на хвороби органів дихання (на 45,2%), органів травлення (на 29,4%), шкіри і підшкірної клітковини (на 11,9%), уроджених аномалій (на 13,5%).

Потребує уваги і стан здоров'я вагітних жінок. У Києві показник частоти ускладнень після пологів на 5,2% більший, ніж в Україні в цілому. Збільшується захворюваність на анемії серед вагітних (у 1998 р. 140,3 проти 100,8 у 1997), що значно впливає на стан здоров'я народжених ними дітей. Особливе занепокоєння викликає те, що в репродуктивний період вступають дівчата 1979-86 рр. народження, тобто ті, що віднесені до категорії потерпілих від аварії на ЧАЕС. Нині зареєстровано високий відсоток новонароджених з явищами внутрішньоутробної гіпоксії, а, зважаючи на широке поширення анемій у майбутніх матерів, прогнозується подальше збільшення цих показників.

Значний вплив на формування відхилень у стані здоров'я дітей відіграє обтяжений медико-біологічний анамнез, тобто наявність патології в анте-, інтра- та ранньому постнатальному періодах онтогенезу. Ризик формування хронічних захворювань при наявності цих чинників ризику збільшується у 25,9 разу; а ризик формування порушень функціонального стану організму — в 14,1 разу.

Однією з складових незадовільного стану здоров'я населення, поряд із складною економічною ситуацією, є забруднення довкілля. Зокрема, розрахунки показують, що проживання дітей у мікрорайонах, прилеглих до великих промислових підприємств, порівняно з відносно чистими районами, підвищує ризик формування хронічної патології та виникнення частих гострих захворювань у 1,5 разу, а проживання в мікрорайонах, прилеглих до місць розташування метеолокаторів, відповідно — у 2,0 та 2,6 разу.

Обчислення втрат здоров'я дитячого населення (комплексного показника здоров'я) показало, що умовно у 192 (у мікрорайонах біля великих промислових підприємств), у 154 (у відносно чистих мікрорайонах) та у 157 дітей (з мікрорайонів, прилеглих до метеостанцій) з кожної тисячі рівень здоров'я може бути підвищений за рахунок медичних, соціально-економічних та інших заходів.

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua