2.2 Водні ресурси
|
2.2 Водні ресурси |
|
В 2001 р. об`єктами господарювання Київської області було забрано 1112.0 млн. м3 води, в тому числі з поверхневих джерел 1056.2 млн. м3, з підземних джерел 55.8 млн. м.3 Вцілому, в порівнянні з минулим роком, забрано води менше на 13% (табл.2.2.1).
Із загальної кількості водокористувачів близько 76% - об`єкти промисловості, 0.34% - сільського господарства, 6% - житлово-комунального господарства.
Так, в промисловості за 2001 р. було використано 849.05 млн. м3 води, що на 226.95 млн. м3 (на 21%) менше у порівнянні з минулим роком (див.табл.2.2.1).
Сільським господарством використано 3.8 млн. м3 проти 109.2 млн. м3 у 2000 р., що менше на 105.4 млн. м3, або на 96.5%. Підприємствами житлово-комунального господарства на протязі 2001 р. використано 64.2 млн. м3 води, це на 27.3 млн. м3, або на 30% менше ніж у минулому році (див.табл.2.2.1).
В області функціонує 4 питних водозабори із поверхневих водойм (із р. Десна в с. Пухівка для питних потреб м. Бровари, із р. Рось для міст Біла Церква, Богуслав, Миронівка).
Крім того, із поверхневих джерел використовується вода для технічних потреб.
Найпотужнішим водокористувачем є Трипільська теплова електростанція, яка використовує воду Канівського водосховища. За 2001 р. для охолодження обладнання спожито 794.9 млн. м3, що становить 71% загального водоспоживання області. Значними водоспоживачами з поверхневих водойм на технічні потреби є цукрові та спиртові заводи.
Зменшення забору та використання води з поверхневих та підземних джерел стало причиною відповідного зменшення обсягу скиду стічних вод у водні об`єкти області.
За 2001 р. у р. Дніпро з його водосховищами та притоками було відведено 868.9 млн. м3, у 2000 р. – 1022.0 млн. м3 (табл.2.2.2) .
Із загального обсягу водовідведення, у водні об`єкти скидаються, у більшості, нормативно-чисті стічні води. Їх обсяг у 2001 р. становив 794.8 млн. м3 вод, що на 123.8 млн. м3 менше у порівнянні з минулим роком. Обсяг скиду неочищених та недостатньо-очищених стічних вод в 2001 р. становив 15.44 млн. м3 (див.табл. 2.2.2).
Основними забруднювачами поверхневих водойм Київщини є підприємства житлово-комунального господарства (табл.2.2.6), а точніше загальноміські каналізаційні очисні споруди (КОС) в смт. Рокитне, м. Кагарлик, м. Переяслав-Хмельницький, м. Васильків. Чимало населених пунктів області взагалі не мають очисних споруд. Серед них смт. Іванків, міста Макарів та Тараща.
Незважаючи на фінансову скруту триває будівництво житла і пов`язане з ним підключення до загальноселищних та загальноміських КОС, які є на балансі промислових підприємств.
В 2001 р. на баланс Богуславської експлуатаційна дільниця водопровідно-каналізаційного господарства Київського обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (ЕДВКГ КОКП ВКГ) “Київоблводоканал” були передані каналізаційні очисні споруди ВАТ “Богуславська суконна фабрика”, а на баланс ЖКП “Немішаєве” - каналізаційні очисні споруди ЗАТ “Немішаївський завод біохімічних препаратів”.
В 2001 р. на території Київської області нараховувалось 1106 підприємств (первинних водокористувачів) (табл. 2.2.7), які здійснюють водокористування.
Кількість водозаборів при цьому становить 1149 ( в т.ч. 898 підземних), так як деякі підприємства мають і поверхневі водозабори з річок та ставків. За рік було видано 114 дозволів на спецводокористування.
За даними спостережень ЦГО, які проводились мережою гідрометслужби на р. Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах вміст розчиненого кисню на протязі 2001р. був достатнім і знаходився в межах 8.29-14.7 мгО2 /дм3.
Водні об’єкти Київської області забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, нафтопродуктами та фенолами,
В 2001 р. відмічено забруднення:
- легкоокисними органічними речовинами (по БСК5) на рівні 1.2-1.4 гранично допустимих концентрацій (ГДК ) на на рр. Тетерів, Унава, Десна, Трубіж (м. Переяслав-Хмельницький), Рось (м. Богуслав);
- азотом амонійним-1.1-1.4 ГДК в районі м. Переяслав-Хмельницький, водосховищі Київському – м. Чорнобиль;
- азотом нітритним - 1-2 ГДК на рр. Ірпінь, Трубіж, водосховищах Київському нижче м. Київ та смт. Ржищів;
- нафтопродуктами в межах 1-7 ГДК на всіх річках та водосховищах, де проводились спостереження, крім рр.Тетерів та Ірпінь;
- фенолами - 1-4 ГДК на всіх річках та водосховищах крім р. Трубіж (м. Переяслав-Хмельницький), водосховищах крім пунктів вдсх. Київське (с. Новопетрівці), вдсх. Канівське – м. Українка, смт. Ржищів;
- сполуками міді - 1-3 ГДК, цинку - 1-9, марганцю - 1-7 ГДК на рр. Ірпінь, Унава, Десна, Рось та водосховищах Київському і Канівському.
- сполуками хрому шестивалентного – 5- 8 ГДК на всіх річках і водосховищах.
Протягом року спостерігались випадки високого забруднення:
- сполуками цинку - 14-29 ГДК на рр. Унава, Рось, Київському водосховищі у м. Київ, смт. Ржищів;
- сполуками марганцю - 11-18 ГДК на водосховищах Київському в районі с. Страхолісся та Канівському в районі м. Київ;
- сполуками хрому шестивалентного - 10-13 ГДК на всіх річках, крім р. Недра, та на водосховищах Київському та Канівському;
- нафтопродуктами на рівні 45 ГДК на р. Трубіж смт. Баришівка.
Порівняно з 2000 р. у водних об’єктах області дещо зменшились концентрації нафтопродуктів, сполук хрому шестивалентного - в рр. Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж (м.Переяслав-Хмельницький); в Київському водосховищі (в пунктах м. Чорнобиль, с. Страхолісся) - сполуками цинку. В воді річок Трубіж (смт.Баришівка), Недра, Рось, Київського водосховища (с. Новопетрівці) спостерігався ріст нафтопродуктів.
За гідробіологічними спостереженнями стан забруднення річок і водосховищ Київської області характеризувався такими показниками.
Річка Тетерів на ділянці м. Іванків по екологічній класифікації якості поверхневих вод суші характеризувалася 2 класом, 3 категорії якості вод, b-мезосапробної зони. Трофність води в лютому - мезотрофні, в червні - евтрофні, а в листопаді - політрофні.
Стан планктонних угруповань р. Ірпінь в районі с. Мостище свідчив про екологічну напругу. По класифікації якості вод - 2 клас, 3 категорія, b- мезосапробні. Тип трофності - в лютому - оліготрофні, в червні - евтрофні, а в листопаді - політрофні.
Плактоценоз р. Унава на створах м. Фастів характеризувався високим розвитком, але в порівнянні з 2000 р. був трохи нижчим. В цілому стан планктоценозу був задовільний. Води річки відповідають вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод, bα-b-мезосапробної зони. З травня води річки характеризуються як евполітрофні, а з серпня - політрофні .
Вода річки Десна на ділянці с. Літки відповідала вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод, , b-мезосапробної зони. В зимовий період води річки характеризувалися як оліготрофні, влітку і восени – мезотрофні.
Фітопланктон р. Рось на створах м. Біла Церква був досить різноманітним, а в літній період і чисельним. Основу фітопланктону складали водорості b-мезосапробного комплексу. Зоопланктонна сукупність перебувала в нестабільному і нестійкому стані. В цілому вода річки відповідала вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод, b- мезосапробної зони. Переважаючий тип трофності- мезотрофні і евтрофні. В цілому стан планктоценозу засвідчив антропогенну екологічну напругу. В хронічних дослідах біотестування на тест- об’єкти Ceriodaphnia affinis в пробах токсична дія вод річки встановлена на р. Тетерів в лютому, на р. Десна- в лютому і березні, на р. Рось – в березні і в червні.
Для видової структури зоопланктонного угрупування Київського водосховища було характерно низьке видове багатство. Сезонна динаміка угрупування з літнім максимумом чисельності та біомаси простежувались на всіх створах. У верхній та середній частинах водосховища домінували коловратки та циклопіди, серед сапробних організмів переважали βα- та b-мезосапроби. Альгофлора досить чисельна і різноманітна. В межах селища Зелений Мис чисельний розвиток альгофлори був нижче, ніж у верхів’ї водосховища. Передгреблева ділянка в районі с. Новопетрівці характеризувалась влітку масовим розвитком синьозелених водоростей, їх біомаса складала 12.908 мг/л. В інші строки спостережень домінували діатомові та зелені водорості βα- та b-мезосапробного комплексу. В цілому води Київського водосховища характеризувались екологічною напругою і відповідали вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод, β- мезосопробної зони. Переважний тип трофности- оліго-мезотрофні, евтрофні.
В Канівському водосховищі найвищий розвиток фітопланктону спостерігався у серпні, найнижчий в листопаді. Весною та на початку літа домінували діатомові та зелені водорості, в серпні переважно розвивались синьозелені. Кількісний та якісний розвиток зоопланктону мав чіткий сезонний характер з максимумом значень показників влітку та різким спадом восени. В цілому води Канівського водосховища відповідали вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод, b-мезосапробної зони. Переважаючий тип - оліго-мезотрофні, мезо – евтрофні..
В хронічних дослідах біотестування на плодючість Ceriodaphnia affinis. токсичну дію поверхневих вод на плодючість ракоподібних було встановлено у квітні в усіх створах в районі м. Києва, придонних вод – в листопаді в створах 1,5 км вище міста і 6 км нижче міста.
Контроль за радіаційним станом поверхневих та стічних вод в зоні відчуження веде Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство “Чорнобильський радіоекологічний центр”. За даними Центру радіаційно-екологічного моніторингу зони відчуження (ЦРЕМЗВ) ДСНВП середня за 2001 р. концентрація 90Sr та максимальна з зафіксованих були найнижчими за післяаварійний період. Винос 90Sr р. Прип’яттю в створі м. Чорнобиля склав у 2000 р. 3.36 ТБк (90.8 Кі), р. Ужем 0.14ТБк (3.7 Кі), р. Брагінкою – 0.13 ТБк (3.4 Кі). Всього в Київське водосховище цими водотоками винесено 3.63 ТБк (98 Кі) 90Sr, що після маловодного 1997 р. є найнижчим показником за післяаварійний період. За період водопілля (березень-червень) Прип’яттю в створі Чорнобиля було винесено близько 2.0 ТБк (54Кі) 90Sr або 60% від його виносу за весь рік (в багатоводному 1999 р. частка виносу за водопілля склала майже 80%)
Винос 90Sr з лівобережної польдерної системи в цьому році склав 0.35 ТБк (9.5Кі), що майже в 4 рази менше 1999р. В процентному відношенні це становить близько 10% всього виносу цього радіонукліду Прип’яттю та 21%- від виносу, який сформувався в межах зони відчуження. Домінуючим джерелом забруднення в 2000 р. стала водойма - охолоджувач ЧАЕС, якою сформовано майже половину наджодження 137Сs в межах зони відчуження. Винос 90Sr р. Глиницею разом з південним дренажним каналом та потоками фільтраційної води з боку північного дренажного каналу склав 0,43 ТБк.
Всього з водойми-охолоджувача (включаючи й підземну складову фільтраційної води) за рік винесено близько 0,80 ТБк 90Sr або 23,8% від виносу його Прип’яттю.
Концентрація 137Сs у воді Прип’яті та Ужа протягом року змінювалась переважно в межах 0.1 – 0.2 кБк/м3 , що лише в кілька разів перевищує доаварійні значення. Це на два - три порядки менше ДКВ, яке згідно з НРБУ-97 для цього радіонукліду встановлено на рівні 100 кБк/м3.
Сумарний виніс цього радіонукліду за 2000 р. в створі м. Чорнобиля склав 1.71 ТБк, з яких 1.42 ТБк (83%) сформувалось за межами території зони відчуження. Концентрація 238+239+240 Pu та 241Am в прип’ятьській воді не перевищувала кількох Бк/м3, тобто була на два порядки меншою, ніж 137Сs та 90Sr.
На протязі 2001 р. СЕС області проводились систематичні спостереження стану водойм в 64 постійних створах на водоймах першої категорії та в 143 створах на водоймах другої категорії. З постійних створів спостереження досліджено 3280 проб води по хімічних показниках, в т.ч. по токсикологічних - 2099 проб, з них не відповідало вимогам 171 проба, що становить 5.2 %. По мікробіологічних показниках досліджено 1260 проб, не відповідало вимогам 204 проби (16.2 %).
Перевищення середньообласного рівня проб води, що не відповідають санітарним вимогам, по хімічних показниках зареєстровано в Бориспільському – 60.9 %, Києво-Святошинському – 57.2 %, Рокитнянському – 45.2 %, Яготинському – 43.2 %, Іванківському – 33.3 %, Обухівському – 22.6 %, Васильківському – 17.03 %, Миронівському – 15.6 %, Бородянському – 15.2 % районах та місті Ірпінь – 33.3 %.
По мікробіологічних показниках перевищення середньообласного рівня зареєстровано в Яготинському – 95.5%, Рокитнянському – 55.6%, Бориспільському – 51.2%, Іванківському – 32.2%, Бородянському – 26.1%, Обухівському – 22.1% та місті Ірпінь – 50.0%.
Із досліджених 2099 проб води поверхневих водойм по токсикологічним та 114 проб по радіологічним показникам не відповідаючих санітарним нормам не виявлено.
На вірусологічні показники досліджено 91 проба води поверхневих водойм. Віруси поліомієліту та інші ентеровіруси не виявлені.
В пробах води з водойм II категорії найбільший відсоток відхилень по санітарно-хімічним показникам в місті Ірпінь – 93.3%, Рокитнянському – 81.8%, Бородянському – 62.9%, Миронівському – 41.8%, Яготинському – 36.6%. Києво-Святошинському – 30.2%, Іванківському – 28.6%, Бориспільському – 22.2% районах, по мікробіологічним – в м. Ірпінь – 84.2%, Києво-Святошинському – 60.8%, Яготинському – 48.8%, Рокитнянському – 25%, Іванківському – 20% та Бородянському – 18.5% районах.
Відхилення від гігієнічних вимог по хімічним показникам реєструється, переважно, по біохімічному споживанню кисню, окислюваності та залізу, по мікробіологічним показникам – по числу лактозопозитивних кишкових паличок.
Контроль за станом річок в місцях водозаборів свідчить про характерне погіршання якості води поверхневих водойм в повеневий період по органолептичним показникам (кольорності, прозорості, мутності, запаху).
За даними лабораторних досліджень, проведених райсанепідстанціями області, відхилення від санітарно-гігієнічних вимог якості питної води комунальних водопроводів в 2001 р. становили: 10.6% по санітарно-хімічним та 2.6% по мікробіологічним показникам. В тому числі на водопроводах з поверхневих джерел водопостачання відповідно 1.4% та 0.5%.
