2.4. НАДРА

 На Житомирщині зосереджений великий і різноманітний комплекс ко­рисних копалин - вугілля буре і торф, метали, нерудна сировина, засоби для меліорації кислих грунтів і мінеральна сировина для виробництва різних бу­дівельних матеріалів.

Тут зосереджено 510 родовищ, з яких розробляється 195 (табл.2.4.1.).

 Область має перспективні площі на виявлення ресурсів чорних і кольорових металів, алмазів та ін.

Програмою розвитку мінерально-сировинної бази України до 2010 ро­ку передбачається підготовка до розвідки та наступна розвідка найбільш пер­спективних в області родовищ молібдену - Вербинського, Устинівського та Високого (можливо - із супутнім сріблом, оловом та вісмутом), які мають де­які переваги перед аналогічними родовищами інших областей - не освоєні землі і малу потужність осадочних покрівельних порід (5-10 м).

Хоча і невеликі, але все ж перспективні родовища сульфідного нікелю є на північному заході УЩ у Красногірсько-Житомирській зоні, де відоме єди-не поки що родовище сульфідних мідно-нікелевих руд - Прутівське, по якому за результатами пошукових робіт складено ТЕМ доцільності розвідки та промислового освоєння родовища. Крім того, у цьому районі планується розпочати пошукові та пошуково-оціночні роботи в межах Варварівського масиву з конкретними ознаками сульфідної мідно-нікелевої мінералізації, а при позитивних результатах - і розвідки.

Видобуток титанових (ільменітових) руд в області виконує ДП  "Іршанський ДГЗК", який спільно з Верхньодніпровським гірничо-металургійним комбіна­том у Дніпропетровській області повністю забезпечують товарними концент­ратами заводи України, значна частина яких експортується в країни близько­го та далекого зарубіжжя. Розвіданими запасами титанових руд ДП "Іршанський ДГЗК" забезпечений на далеку перспективу, але для їх експлуатації необхідне капітальне будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик, на що потрібні час і кошти. Тому, згаданою вище програмою передбачається забезпе­чити додатково розвіданими запасами розсипних родовищ діючі потужності ДП "Іршанський ДГЗК" та хімічних заводів України на період до вводу нових рудників. До першочергових віднесено розвідку корінних Федорівського та Видиборзького апатит-ільменітових руд. Геологорозвідувальні роботи на інших корінних та розсипних родовищах Коростенського плутону плануються на більш пізній час.                  

Гірничохімічні корисні копалини області представлені рудами апатиту (2 родовища), сировиною для вапнування кислих грунтів (І родовище),  фтору 1 родовище). Всі родовища не розробляються.                        

Гірничорудні корисні копалини представлені: сировиною польовошпа-товою, каоліном, п'єзокварцом, сланцями пірофілітовими.

Сировина польовошпатова представлена двома родовищами (Грузлівецьке та Гірне), які  розробляються.

В області розвідано 4 родовища каолінів з яких 3 розробляється. Каоліновою сировиною забезпечуються  ЗАТ "П"ятирічанка" і  колективні підприємства "Баранівський фарфоровий завод" та “Довбиський фарфоровий завод”.

Готується до експлуатації дочірнє підприємство "Дубрівка" ВАТ "Львівський керамічний завод".

В області відоме унікальне Волинське родовище п"єзокварцу, на якому  проводиться геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою сировини   відкритим акціонерним товариством "Кварцсамоцвіти".

 Балансом враховані 2 родовища сланців пірофілітових, які не розроб­ляються.

Із ряду ділянок верхньопротерозойських конгломератів і пісковиків, які утворюють основу Овруцько-Білокоровицької структури на півночі УЩ, до­буті сотні зерен алмазу всіх відомих на даний час генетичних типів корінних джерел, але враховуючи дефіцит коштів держбюджету на геологорозвідува­льні роботи цієї галузі, програмою передбачається виконати пошуки родовищ алмазів тільки в найбільш перспективних і підготовлених до пошуків райо­нах, в тому числі на схилах Бердичівського підняття у західній частині УЩ у процесі геологічного картування.

Нерудні корисні копалини для металургії в області представлені Овруцьким і Товкачівським родовищами, які розробляються відкритим акціонерним товариством  Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит" та "Гірничо-переробне  підприємство кварцитів "Товкачівський".

Гірничодобувні підприємства повністю задовільняють потреби металургійних заводів України.

 Житомирська область має добре розвинену сировинну базу промисло-вості будівельних матеріалів. На її території налічується 246 родовищ кори­сних копалин, що застосовуються у будівництві, з яких 3 - розробляються.

Балансом запасів враховано 4 родовища піску кварцового для виробни-цтва скла.  Освоєно промисловістю 2 родовища - Білокриницьке та Броницьке.

 Видобуток сировини Білокриницьким склозаводом та ВАТ "Броницький склозавод"  не здійснюється.

Пісками будівельними область забезпечена повністю. Тут налічується  20 родовищ, з яких розробляються - 5 (Тарасівське, Гощівське, Ігнапільське, Озерянське, Іршанське). Видобуток  сировини здійснюється лише ВАТ "Житомирський комбінат силікатних виробів"  (Тарасівське родовище) та ДП "Колійна машинна станція № 276" Південно-Західної залізниці. На інших родовищах видобуток сировини не здійснюється більше п"яти років.

На території області  розвідано 69 родовищ каменю облицювального. В розробці знаходиться 38  родовищ з видобутком сировини 83 тис.м³/рік,  що становить 59,4% від видобутку України.

Гірничодобувні підприємства повністю задовольняють потреби проми­словості будівельних матеріалів, облицювальна продукція поставляється в країни СНД і далеке зарубіжжя.

Аналогічне становище з каменем будівельним. Балансом враховано 71 родовище цієї сировини. В промисловій розробці знаходиться 32 родови­ща. Видобуток  каменю склав 2459 тис.м³ або 16,75% від видобутку України.

Цегельно-черепична сировина зосереджена на 77 родовищах. В експлуатації знаходяться 34 родовища, видобуток по яких становив  лише 12 тис. м³/рік.

Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.

Сумарна кількість затверджених запасів складає 205,80 тис.м³ /добу.

В даний час введено в експлуатацію 12 ділянок, сумар­ний водовідбір по яких складає 30,65 тис.м^3,/добу.

Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 м³/добу. На даний час введено в експлуатацію 1 ділянка, з якої видобувається 18,816 м³/ добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей.

В області нараховується 1204 надрокористувача підземних вод.

Спостереження за якісним станом  підземних вод здійснюється санітарно-епідеміологічною службою, а також суб’єктами господарювання по найбільших водозаборах: Бердичівському, Коростишівському.

Відхилення від держстандарту санітарно-хімічних показників пов’язано з використанням в області підземних вод, що забираються з кристалічних порід Українського кристалічного масиву, які характеризуються високим вмістом заліза. Більшість свердловин, що експлуатується, дають воду з вмістом заліза більше 0,3 мг/л. Для доведення показників до вимог стандарту на найбільших водозаборах (Бердичівський, Коростишівський) діють споруди знезалізнення води.

В багатьох випадках розвідані запаси вод непридатні для питних потреб через наявність в них шкідливих речовин в надмірній кількості (уран, радон, трансуранові елементи, берил, марганець).

По бактеріологічних показниках підземні води відповідають держстандарту. Відхилення відмічаються у водозабірній мережі, де відбувається забруднення вод з причин незадовільного її стану.

Табл. 2.4.1. Мінерально-сировинна база Табл. 2.4.2. Використання надр