За даними ООН ресурси 18 екологічно найважливіших мінералів знаходяться на межі повного вичерпання, навіть якщо впровадити рециклічність і відновлення. Серед них - золото, срібло, ртуть, свинець, сірка, олово, цинк, вольфрам.

На території Чернігівської області налічується 428 родовищ різноманітних корисних копалин, серед яких 194 можуть розроблятися. Мінерально-сировинний потенціал регіону на 66.7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, газу, конденсату, торфу; 30.3% загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині, 3.0% - решті видів багатств земних надр.
Нафта представлена 21-м родовищем, на яких видобувні балансові запаси складають близько 12.7 млн.т., що становить 9.45% від запасів України. Розробляються 17 родовищ (видобувні запаси - 11.8 млн.т.).
Газ вільний на території області представлений 11-ма родовищами. Видобувні балансові запаси - 10.5 млрд.м3, що становить 1% від запасів України. Експлуатуються 7 родовищ із балансовими запасами - 8.3 млрд.м3.
Газ розчинений представлений 19 родовищами, видобувні запаси 1.5 млрд.м3, що складає 4.18% від запасів України. Експлуатуються 17 родовищ.
Конденсат представлений 11-ма родовищами з сумарними запасами 2.36 млн.т., що складає 2.95% від запасів України. Розробляється 7 родовищ із загальними запасами 2.09 млн.т.
Серед родовищ вуглеводнів унікальними по запасах і якості сировини є Гнідинцівське, Леляківське і Талалаївське родовища. Вони складають основу сировинної бази нафтогазовидобувної промисловості області (понад 50 % запасів і 80 % видобутку).
Перспективними для пошуків родовищ вуглеводнів є надра Варвинського, Прилуцького, Талалаївського, Срібнянського, Ічнянського та інших районів.
Торф представлений 256-ма родовищами, 88 родовищ із запасами 64.2 млн.т. можуть експлуатуватися.
Більша частина родовищ торфу характеризується розповсюдженням майже по всій території області. Перспективними для пошуків і видобутку торфу є надра Ріпкинського, Семенівського Чернігівського, Коропського, Корюківського, Прилуцького, Менського, Сосницького, Борзнянського та Городянського районів.
У цих районах торф відрізняється високою якістю та помірною зольністю - 10-16 % і ступенем розкладання - 25-35 %.
Сировинна база будівельної галузі представлена 121-м родовищем, з яких в розробку залучено 65 родовищ. Тут відомі 98 родовищ цегельно-черепичної сировини, 9 піску будівельного, 6 крейди будівельної, по 3 скляної сировини і глини тугоплавкої, 2 цементної сировини, 1 керамзитової сировини (табл. 2.4.1).

Найбільш розвиненими галузями виробництва в будівельній індустрії області є виготовлення стінових матеріалів, будівельного вапна і пісків різноманітного призначення. Відсутнє виробництво цементу, скляних виробів і керамзитового гравію. Область має одне родовище керамзитової сировини, яке не експлуатується через її низьку якість. Усунення дифіциту в цьому секторі можливе за рахунок налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.
Будівельні піски в області видобуваються на 1-му родовищі. Резервною сировинною базою забезпечення будівельних об'єктів цим матеріалом можуть служити руслові піски р. Десна.
Гірничо-хімічна та агро-хімічна сировина представлена запасами бішофіту та фосфоритів.
Бішофіт видобувається методом підземного розчинення з глибини понад 2300 м. Він є екологічно чистим, не токсичним природним полімінеральним розсолом йод-бром-хлор-магнієвого типу з високим вмістом хлориду магнію, брому та більш ніж 20 мікроелементів. Ця мінеральна сировина може використовуватися як бальнеологічний засіб, затверджений Міністерством охорони здоров'я України. Лікувальний ефект бішофіту полягає в особливому природному складі, що сприяє проти запалювальній, розсмоктуючій дії. Мікроелементи мають високу фармакологічну активність.
Крім медицини, бішофіт може застосовуватись майже у всіх галузях народного господарства: магнієвій, хімічній, будівельній, кольоровій та чорній металургії, електроенергетичній, поліграфічній, легкій промисловостях і сільському господарстві.
Перспективні площі залягання фосфоритів у Чернігівській області розповсюджені в основному в її північному і північно-східному регіонах: Городнянському, Щорському, Семенівському, Новгород-Сіверському, Коропському, Сосницькому, Менському районах з сумарними прогнозними ресурсами понад 240 млн. т.
Особливо вирізняються площі, які зосереджені в Новгород-Сіверському і Семенівському районах. Тут потужність фосфоритоносних пісків сягає до 3 м з глибиною залягання від 15 до 50 м, а в східній частині області на правобережжі р. Десна горизонт виходить на поверхню, з загальним вмістом Р2О5 до 18 % (Разлєтське родовище).
Загалом, не зважаючи на кількість запасів і ресурсів та перспективи їх освоєння, гірничо-хімічна та агро-хімічна сировина області не залучені до використання у народному господарстві.
За період ліцензування родовищ області отримано надрокористувачами ліцензій: на експлуатацію родовищ корисних копалин - 55 , в т. ч. 20 - нафта, газ, газовий конденсат, 8 - торф, 17 - цегельно-черепична сировина, 1 - пісок кварцовий, 7 - вода прісна, 2 - вода мінеральна; на пошуки та розвідку родовищ корисних копалин - 26, в т. ч. 15 - нафта, газ, газовий конденсат, 2 - торф, 3 - бішофіт, 5 - цегельно-черепична сировина, 1 - вода мінеральна.
За даними територіального управління Держнаглядохоронпраці по Чернігівській області налічується 98 кар'єрів та розробок корисних копалин, 94 надрокористувачі мають гірничі та земельні відводи.
Експлуатація родовищ корисних копалин кар'єрним способом здійснюється згідно 26 ліцензій. Загальна площа порушених земель складає 3375 га, з них відпрацьованих 1770 га. Рекультивовано та передано попереднім землекористувачам для використання за призначенням 66 га відпрацьованих земель (табл. 2.4.2).
Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.
В області використовуються такі водоносні горизонти:
* Четвертинний;
* Харківський;
* Бучацький;
* Верхньокрейдяний;
* Нижньокрейдяний.
Четвертинний горизонт використовується повсемісно. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н-Сіверський, Чернігівський райони).
Харківський і бучацький горизонти - можуть бути пов'язані між собою, а можуть і ні. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.
Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у верхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вміст фтору (м. Прилуки, м. Щорс, м. Мена), карбонату (смт. Варва - у воді присутній запах сірководню).
У 2001 р. забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 74,88 млн. куб. м.
В області використовується мінеральна вода "Поліська", яка розливається Чернігівським пивкомбінатом "Десна" та "Остреч", що розливається Чернігівським заводом продтоварів "Ясен". Для лікування застосовуються води у санаторіях "Десна" с. Ладинка Чернігівського району та "Берізка" Прилуцького району.
За геоморфологічними та геологічними умовами більше чим на 11% території області розвинені зсувні екзогенні процеси. Загальна площа таких земель сягає близько 3,6 тис. кв.км.
Зсуви мають розвиток на крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, а також на їх притоках. Адміністративно ці території відносяться до Н-Сіверського, Чернігівського, Прилуцького, Варвинського, Коропського, Сосницького, Ріпкинського, Ічнянського,Срібнянського, Талалаївського районів.
В ході робіт по дослідженню зсувонебезпечних ділянок в містах Чернігів, Н-Сіверський виявлено більше 40 зсувонебезпечних ділянок, небезпечних для проживання населення в зв'язку з розвитком активних інженерно-геологічних процесів.
Отже на території області активні зсувні явища мають обмежене поширення, але вони негативно впливають на інфраструктуру в межах населених пунктів, у місцях проходження автодоріг та інших комунікаційних мереж, на безпеку споруд і будівель, становлять загрозу безпеці проживання і здоров'я людей.
З метою протидії зсувним процесам необхідно виконати заходи передбачені комплексною цільовою програмою протизсувних заходів на території Чернігівської області на період 2002-2007рр..