3. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Контроль за викидами в атмосферне повітря на підприємствах області здійснювався спеціалістами відділу аналітичного контролю, моніторингу та геодезичного нагляду. В результаті проведення інструментально-аналітичного контролю на 26 підприємствах області і на 101-му джерелі викиду, виявлено перевищення гранично-допустимих викидів на 8 по слідуючих інградієнтах: : азоту оксиди (сума), аміаку, зварювальному аерозолі, пилу ( у 2000р. на 14-ти ДЗА по окису вуглецю, пилу) див. табл. 7.5.

Крім цього на 2-х джерелах викидів в атмосферне повітря виявлено додаткові викиди забруднюючих речовин:сірководню, фенолу. формальдегіду.( у 2000р на 13-и по окису вуглецю, аміаку, бутилацетату, етилацетату, ксилолу, двоокису сірки, окислів азоту, пилу ).

Лабораторією спостережень Волинського ГМЦ у 2001 році шляхом узагальнення результатів лабораторних даних 14880 спостережень з 3-х стаціонарних постів (ПСЗ). виявлено, що середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Луцька, в одиницях ГПК середньо-добової становлять:

     Рівень забруднення атмосферного повітря м.Луцька нижче середнього рівня забруднення атмосфери по Україні. Індес забруднення атмосфери (ІЗА) м. Луцька за 2001р 14,93 2000 року – 13,86.

    У 2001 році за даними спостережень в порівнянні з 2000 роком зросли середньорічні концентрації по:

-оксиду вуглецю з 0,21 ГДК с.д. до 0, 24 ГДК с.д.

-формальдегіду  з 5,6 ГДК с.д. до 6,00 ГДК с.д., за рахунок викидів від автотранспорту.

Зменшились середньорічні концентрації по пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту. По фенолу залишились на тому ж рівні

Протягом року спостерігались 358 випадки перевищень ГПК ( у 2000р. – 354 ). Зрівнювати ці показники ми не можемо, так як з 2001 року почали працювати три ПСЗ. Спостерігалось 163 випадки перевищень по діоксиду азоту, 91 випадок перевищень по фенолу і 104 випадки по формальдегіду.

   2001р по метеорологічним показникам виявився аномальним у порівнянні з 90-ми роками. Значно зросла кількість днів без вітру. Це зумовлювало малорухомість повітря і відповідно збільшувало забруднення приземного шару. Враховуючи те, що викиди промислових підприємств з кожним роком зменшуються, а кількість викидів автотранспорту зростає, можна зробити висновок, що повітря м.Луцька забруднене за рахунок великої кількості автотранспорту і несприятливих метеорологічних умов.

   На 04 ПСЗ ( пункт спостережень забруднення – вул. Шопена ) визначався вміст канцерогенної речовини – 3,4 бенз/а/пирену у повітрі. Згідно проведених лабораторних досліджень середньомісячна концентрація складала 3,46 ГПК, що вказує на ввіз на територію області і використання автоводіями неякісного бензину і дизпалива.

   На 05 ПЗС ( пункт спостережень забруднення – вул. Рівненська, навпроти заводу виробів з пластмас ) визначався вміст 8 важких металів у повітрі. За звітний рік не спостерігались перевищення ГПК .

   У 2001-му році залишається незадовільний стан забруднення м. Луцька формальдегідом. Середньорічна концентрація сягнула 6,0 ГПК с.д. На 07 ПСЗ у лютому первищення ГПК складали 31% від загальної кількості досліджень. Середньомісячні концентрації на 07 та 05 ПСЗ на протязі року мало змінювались, хоча забруднення у теплий період року підвищується в зв'язку з залежністю від несприятливих метеоумов та великої кількості автотранспорту.

   Аналізуючи п'ятирічний ряд спостережень лабораторією Волинського ГМЦ по м. Луцьку на двох стаціонарних постах по 8 домішках, 8 важких металах та 3.4 бенз/а/пирену, треба відмітити , що позитивна тенденція ( це говорить про зростання концентрацій ) спостерігається по розчинним сульфатам, оксиду вуглецю, фенолу та формальдегіду. По пилу, діоксиду сірки, діоксиду та оксиду азоту спостерігаємо зменшення концентрацій. По бенз/а/пирену ) спостерігалась від’ємна тенденція..

   Сьомий рік проводиться спостереження по програмі транскордонного переносу на метеостанції Світязь цілодобово. По даним спостережень перевищень ГДК у 2001 році, як і в минулому не було. Середньорічні концентрації по діоксиду сірки та діоксиду азоту не змінились. П’ятирічний термін спостережень по даній програмі за період 1997-2001р.р. дає змогу оцінити стан забруднення в районі МС Світязь як стабільний ( тенденція 0 ).

   Згідно лабораторних даних санепідустанов області рівень забруднення атмосферного повітря / проби відбирались у 25 точках / із 1100 проб атмосферного повітря встановлено перевищення ГДК у 117 пробах, із яких 55 проб по пилу, 24 – окису вуглецю, 21 – окислів азоту, 14 – формальдегіду, 3 – сірчистого газу.

          Група контролю поверхневих та стічних вод відділу аналітичного контролю, моніторингу та геодезичного нагляду у 2001 році проводила відбір та аналіз стічних вод, що скидаються після очистки у відкриті водойми, а також вивчала вплив стічних вод на річки області і дотримання очисними спорудами нормативів гранично-припустимих скидів (ГПС).

          Аналізуючи вплив стічних вод на водойми області слід відмітити, що випуски очисних споруд: Луцького, Ковельського, Ківерцівського, Рожищенського водоканалів та Локачі ВУЖКГ, Горохівського УВКГ - впливають на якісний склад води у контрольних створах р.р.Стиру, Турії, Путилівки, Прудніка, Луги, Г.Липи.

          Контроль якості поверхневих вод здійснювався в 108 пунктах 160 створах основних рік, а також їх приток. З метою оцінки якості поверхневих вод було відібрано і проаналізовано 154 проби води (проти 194 проб в 2000 році), в яких виконано 4275 визначень (проти 4445 в 2000 році).

          Тому не дивлячись на загальний спад виробництва, скид недостатньо очищених стічних вод, що скидаються комунальними очисними спорудами, які на сьогоднішній день мають застарілі технологічні схеми очистки, замортизовані і не забезпечують необхідного ступеня очистки та внаслідок змивів з сільськогосподарських угідь спостерігались перевищення ГПК рибогосподарських водойм по нітратах, сульфатах, фосфатах, амонію сольовому, магнію, марганцю, БСК5, нафтопродуктах, фенолах  табл. 7.4.

          Кількість забруднюючих речовин у відкритих водоймах в порівнянні з минулим роком збільшилась по нітратах з 2-3 рази, по сульфатах 2-5 рази, амонію сольовому 2-3 рази, магнію 2,5-3 рази, зменшились по фосфатах у 2,4-4,7 рази, по фенолах 1,5-6 рази, по хрому 6⁺ 1,5 – 4 рази див. табл. 7.4.

Санепідслужбою області проводились дослідження водоймищ в місцях водокористування: із 275 бактеріологічних досліджень 38 не відповідають гігієнічним нормам, із 124 досліджень на солі важких металів відхилень від ГПК не реєструвалось, із 122 досліджень на наявність залишкових отрутохімікатів не виявлені перевищення ГПК.

Волинський облводгосп проводить контроль поверхневих вод в 35 точках спостережень. Всього за 2001р. обстежено 15 озер області, 8 меліоканалів, 11 річок області. Однак результати контролю в Держуправління представлені не були.

          Волинською обласною проектно-розвідувальною станцією хімізації сільського господарства контроль грунту на наявність хлорорганічних пестицидів (ДДТ, ГХЦГ) проводився в 35 контрольних точках. В Старовижівському р-н с.Синове КСП “17 Вересня” ГХЦГ та в Любешівському р-ні с.Любешівська Воля господарство "Стохід" виявлено перевищення ГПР по ДДТ, і в Любешівському р-ні с.Любешівська Воля господарство “Стохід” та с.Велика Глуша господарство ”За перемогу” перевищення по ГХЦГ.

          Із 1500 проаналізованих проб грунтів: Іванічівського, Горохівського,
В-Волинського р-нів на наявність важких металів виявлено перевищення ГПК по міді в 167 пробах, що становить 11,2% від всієї кількості проб. По інших показниках перевищень немає.

Вміст важких металів мг/кг становить:

         Середній                    Максимальний

  по міді - 2,1;                            - 5,7;

     по цинку - 1,5                            - 4,3

     по свинцю - 4,7                          - 12,7

     по кадмію  - 0,07                         - 0,46

     по ртуті   - 0,021                          - 0,083

          Відділом аналітконтролю, моніторингу та геодезичного нагляду Держуправління контроль інтенсивноті забруднення грунтів на території області в 2001 році не проводився.

Таблиця 3.1. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень