Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні і збереженню

Структура природно-заповідного фонду України

У 1998 р. продовжувалося здійснення політики зростання площі природно-заповідного фонду України та формування заповідної справи як окремої галузі охорони довкілля.

Відносини в галузі організації, охорони, відтворення і використання природно-заповідного фонду (ПЗФ) регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (1992). З метою розгалуження правової бази діяльності в галузі заповідної справи та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.XI.1997 № 1259 «Про вдосконалення державного управління заповідною справою в Україні», у 1998 р. було підготовлено проект Закону «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», в якому передбачено реформування Служби охорони ПЗФ, впровадження змін щодо порядку створення (оголошення) територій та об’єктів ПЗФ і т. ін., що дозволить зміцнити правову базу збереження і розвитку ПЗФ.

З метою реалізації вимог Закону «Про природно-заповідний фонд України» у 1998 р. було підготовлено та прийнято ряд постанов Кабінету Міністрів України та наказів по міністерству, що стосуються вдосконалення механізму відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в межах ПЗФ, організації еколого-освітньої діяльності та наукових досліджень в установах ПЗФ тощо. Розвиток системи ПЗФ здійснюється відповідно до Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженої постановою Верховної Ради 1994 р. На виконання цієї програми в органах Мінекобезпеки на місцях створені відділи (підрозділи) ПЗФ, які виконують функції державного управління в галузі організації, охорони та використання ПЗФ, ведення Державного кадастру ПЗФ тощо. Станом на 1.I.1999 природно-заповідний фонд України має в своєму складі 6728 територій та об’єктів загальною площею 2354,2 тис.га, що становить 3,9% площі України. До складу природно-заповідного фонду України входять 15 природних і 4 біосферних заповідника, 8 національних природних парків, 288 заказників, 132 пам’ятки природи, 17 ботанічних садів, 7 зоологічних парків, 19 дендрологічних парків, 88 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та об’єкти місцевого значення. За останні 6 років (у порівнянні з 1992) площа ПЗФ зросла на 1037,4 тис.га, або на 78,8%.

Зростання площі природно-заповідного фонду України 1992-1998 рр.

В складі території ПЗФ на долю окремих категорій припадає: природних заповідників — 4,8%, біосферних заповідників — 9,6, національних природних парків — 20,9, заказників — 42,6, пам’яток природи — 0,9, ботанічних садів — 0,1, зоологічних парків — 0,02, дендрологічних парків — 0,08, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва — 0,5, регіональних ландшафтних парків — 17,2 та заповідних урочищ — 3,3%. Протягом 1998 р. продовжувалося зростання кількості об’єктів ПЗФ. Було прийнято 6 Указів Президента України про створення (оголошення) нових та розширення існуючих територій і об’єктів загальнодержавного значення. Було створено 2 природних заповідника — Казантипський (450,1 га) та Опукський (1592,3 га) в Автономній Республіці Крим, а також Дунайський біосферний заповідник (46402,9 га) на базі природного заповідника «Дунайські плавні» в Одеській області, Яворівський національний природний парк (7078,6 га) у Львівській області, розширено територію Чорноморського біосферного заповідника, оголошено ряд об’єктів заказниками, пам’ятками природи тощо. В цілому за 1998 р. мережа ПЗФ збільшилась на 108 територій та об’єктів загальною площею 145,2 тис. га.

Указом Президента України від 24 квітня 1998 р. було затверджено перелік цінних природних територій (загальною площею 6388,7 га), що резервуються для створення у 1998—2005 рр. нових та розширення існуючих природних заповідників та заказників загальнодержавного значення.

У 1998 р. здійснено підготовку матеріалів для створення низки нових заповідних об’єктів: національних природних парків «Сколівські Бескиди» у Львівській області, Деснянсько-Старогутського у Сумській області та Ужанського у Закарпатській області, Рівненського природного заповідника у Рівненській області, а також матеріалів про розширення Шацького національного природного парку у Волинській області.

На виконання попередніх Указів Президента України про створення нових і розширення існуючих об’єктів ПЗФ було організовано роботи по розробці проектів відведення земель, виносу меж в натуру та отримання Державних актів на право користування землею. На сьогодні вже отримано Державний акт природним заповідником «Горгани», оформлено матеріали на отримання Державного акту національним природним парком «Вижницький», розроблено проекти відведення земель національному парку «Подільські Товтри», природному заповіднику «Єланецький степ». Виготовлено межові знаки для природних заповідників Казантипський, Опукський, «Єланецький степ», «Горгани», національних природних парків «Вижницький», «Подільські Товтри», «Святі Гори», Яворівський, Карпатський, «Синевир» та Карпатського біосферного заповідника. Розроблено та затверджено проекти організації територій природних заповідників «Горгани», «Єланецький степ», розроблено та узгоджено проект організації території національного природного парку «Вижницький», здійснюється розробка відповідних проектів для національних природних парків «Подільські Товтри» та «Святі Гори».

З метою оцінки складу та перспектив розвитку ПЗФ, стану територій та об’єктів, що входять до нього, організації ефективної охорони і використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних органів та інших установ інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, ведеться робота по створенню Державного кадастру ПЗФ України. Підготовлено та заповнено тимчасові карттки первинного обліку територій та об’єктів ПЗФ для більшості об’єктів. У 1998 р. підготовлено проект Програми формування національної екомережі України на 2000—2015 рр., який узгоджено з центральними органами державної виконавчої влади та іншими зацікавленими установами. Проектом Програми передбачено формування єдиної територіальної системи ділянок природних ландшафтів у формі природних регіонів і природних коридорів для збереження біологічного різноманіття, стійкості біогеоценозів та екологічної рівноваги на території України. Одними з основних елементів екомережі, її серцевинними природними ядрами мають стати території та об’єкти ПЗФ, загальну площу яких в процесі виконання Програми планується збільшити до 10,4% від площі держави.

У сфері міжнародної діяльності розпочато роботу по створенню міждержавних заповідних об’єктів. До міжнародної мережі біосферних резерватів включено регіональні ландшафтні парки «Стужиця» (Закарпатська область) та «Надсянський» (Львівська область), які стали частиною трьохстороннього польсько-словацько-українського біосферного заповідника «Східні Карпати». Підготовлено та передано до Бюро Рамсарської конвенції інформаційні описи 22 водно-болотних угідь міжнародного значення. Отримано сертифікати (дипломи) про визнання міжнародного значення цих угідь. Таким чином було завершено процедуру входження України в правове поле Рамсарської конвенції. В рамках виконання Україною Рамсарської конвенції було розроблено і передано до Кабінету Міністрів України проект постанови «Про затвердження Положення про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення», метою якої є врегулювання питань, що стосуються порядку оголошення певних територій водно-болотними угіддями, розробки єдиних критеріїв оцінки територій, які можуть бути оголошені водно-болотними угіддями, режиму їх охорони та природокористування..

	Зникаючи реліктові види флори
	Сезонні міграції птахів

WWW сторінки були зроблені у Міністерстві охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України phone: +380-044-2287343 fax: +380-044-2287343 e-mail: grid@mep.freenet.kiev.ua