За експертними оцінками, в Києві утворюється щорічно від 1,5 до 1,7 млн. тонн різних видів відходів, з них близько 1,2 млн. тонн твердих побутових відходів (ТПВ).

Структурний склад твердих побутових відходів в цілому по місту такий:

• макулатура - від 20 до 40% від загальної маси;

• продуктові відходи - від 20 до 40%;

• пластмаси - від 1 до 5%;

• чорні і кольорові метали - від 2 до 5%;

• скло - від 4 до 6%;

• текстильні матеріали - від 4 до 6%, тощо.

До 80% їх утилізується на полігоні № 5 фірми "Київспецтранс", 20% - на заводі "Енергія".

Крім цього, в місті налічується біля 140 несанкціонованих, на яких знаходиться понад 127 тисяч тон твердих відходів.

Не менш актуальною є і проблема переробки (з можливим використанням) та утилізації осаду стічних вод. Тільки очисні споруди Бортницької станції аерації щодобово затримують 9-12 тис.куб.м органічних речовин, які після біологічної очистки не використовуються, а просто утилізуються у зв’язку з відсутністю відповідних технологій і потребують відведення нових територій для їх накопичення.

На території міста розташовані надзвичайно небезпечні відходи берилієвого виробництва об’єднання "Захід" (загальна вага контейнерів з відходами 250,0 т) та радіоактивні речовини, що знаходяться на пункті поховання спецкомбінату УкрДО "Радон". Спецкомбінат потребує негайного вирішення проблеми забруднення підземних вод радіоактивним тритієм, який в результаті появи води у могильниках проникає в підземні водоносні горизонти.

Лише два підприємства міста мають свої площі для поховання токсичних відходів - ВО "Хімволокно" та ВО "Радикал". Шламовідвали цих підприємств розташовані біля с.Рожівка і мають проектну потужність біля 200 тис.куб.м відходів, але вона використовується приблизно на половину.

Гостро стоїть питання зі збором та утилізацією акумуляторів, шин з металокордом, використаних корпусів від автомобілів, відпрацьованих мастил тощо.

Зношені автомобільні шини (90% гумових виробів) - відходи, які не переробляються в м.Києві, і потрапляють у побутові відходи. Вони майже не підлягають біологічному розкладу в природних умовах, займають велику площу на полігонах, зберігаючи вихідний об’єм. Зношені шини вивозяться рядом підприємств на переробні заводи в інші області. Щомісячно ДКП "Київспецтранс" вивозить на переробні заводи Івано-Франківської, Миколаївської, Полтавської областей близько 160 тонн автопокришок і УАПАК "Автокомплект" відповідно 170 тонн. За даними Держуправління щорічно в місті утворюється 600-800 тонн зношених автомобільних шин (без урахування приватного автотранспорту). Велика їх кількість "утилізується" самовільно їх власниками на стихійних звалищах. Крім того, в 1997 р. за даними виданих лімітів на полігон та завод "Енергію" підприємствами міста було вивезено до 400 тонн гумових відходів. Основна причина цього - відсутність потужностей по переробці.

Збільшення кількості автотранспорту безперечно призводить до підвищення забруднення навколишнього середовища.

На протязі останніх років не вирішується питання утилізації мулу очисних споруд мийки автотранспорту. Ці відходи з вмістом нафтопродуктів зберігаються на територіях підприємств, потребують залучення додаткових площ та спецконтейнерів для зберігання і створюють додаткові труднощі в роботі підприємств. Вирішення цієї проблеми, згідно договору з Держуправлінням, взяв на себе Інститут мікробіології та вірусології НАН України, однак через відсутність фінансування Київрадою виконання цієї роботи було тимчасово затримано. В цьому зв’язку гостро стоїть проблема будівництва мулових майданчиків на другій черзі полігону ТПВ №5.

Не вирішені також питання утилізації токсичних відходів, які утворюються на підприємствах міста, причому кількість таких відходів постійно зростає.

За результатами екологічного рейду щодо знешкодження та зберігання промислових токсичних відходів та люмінісцентних ламп у м.Києві, який було проведено в 1997 році, встановлено, що на 113 перевірених підприємствах міста зберігається 1302,9 т гальванічних відходів .

Тільки на перевірених підприємствах накопичено 251168 відпрацьованих люмінісцентних ламп. Передача ламп на демеркурізацію не здійснюється у зв'язку з відсутністю коштів на їх знешкодження. Так, на території в/ч32536 (КМТП-1175) зберігається 150 000 відпрацьованих люмінісцентних ламп просто неба, без оформлення відповідного ліміту на їх утилізацію. Питання їх знешкодження не вирішується, як військовою частиною так і Дарницькою райдержадміністрацією.

У Києві, як і в Україні в цілому, обсяги виробництва залізобетонних конструкцій та деталей постійно зменшуються. Але в місті накопичилась певна кількість бракованих виробів та залізобетонних конструкцій і деталей, що вже використовувалися в результаті руйнування будівель та доріг, в т.ч. завдяки проведенню будівельно - ремонтних робіт. Браковані (некондиційні) залізобетонні вироби (конструкції та деталі) є сировиною для переробки в іншу продукцію залежно від ступеня браку та експлуатаційних можливостей. Невикористані браковані залізобетонні конструкції та деталі, в разі їх вивезення на звалища, становлять значну загрозу довкіллю як великогабаритні відходи. Тому використання цих відходів як вторинних ресурсів має важливе економічне і екологічне значення для міста.

У місті продовжують зростати обсяги невикористаної скляної тари.

Надзвичайно важливою проблемою є переробка пластикових пляшок, що вiдносяться до категорiї тари одноразового використання. Кiлькiсть пляшок, що завозяться на територiю м.Києва, встановити практично неможливо. Крiм того, як правило, невiдомий точний склад матерiалу, з якого цi пляшки зроблено. Пiсля використання пляшки викидаються до смiттєзбiрникiв.