"Всемогутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг: не захоплюйся своєю могутністю, людино, не жартуй з нею. Бо ти і причина, ти й наслідок"
Г. Медведєв

6.1. Екологічна безпека області
Особливості фізико-географічних умов, наявність розвинутої промисловості та підприємств, які використовують у своїй виробничій діяльності сильнодіючі отруйні та вибухо-пожежонебезпечні речовини, наявність нафто - та газопромислів, нафто - та газопроводів, значної кількості транспортних комунікацій, по яких здійснюється перевезення людей і небезпечних вантажів, створюють на території області потенційну екологічну небезпеку. Усе це робить можливим виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть завдати значної шкоди навколишньому середовищу та економіці області, створити загрозу життю і здоров'ю людей.
У цілому по області найбільш високий рівень виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у містах: Чернігів, Ніжин, Прилуки. Ці міста відносяться до багатогалузевих промислових центрів, де проживає 35,4% від загальної кількості населення області та розміщено 117 об(єктів підвищеної небезпеки.
Крім того, техногенна небезпека зумовлена також застарілістю виробничого обладнання, рівень зносу якого наближається до критичного, що приводить до виникнення екологічних проблем, пов'язаних з забрудненням навколишнього середовища відходами виробництва.
Аналіз технічного стану нафто - і газопроводів та обладнання на них показує, що їх значна частина, яка введена в експлуатацію більше 25-30 років тому, виробила свій ресурс і без вжиття заходів по їх обновленню може привести до значного підвищення аварійності в цій галузі економіки та, як наслідок, до забруднення навколишнього середовища.
Основним джерелом забруднення поверхневих вод є підприємства комунального господарства. Причиною такого положення є значний знос основного обладнання, наявність замартизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюються.
В м. Чернігові ветхими та аварійними є 22,8 км (4,6%) водопровідних та 103,1 км (28%) каналізаційних мереж, в м. Прилуки 77,2 км (43%) та 48,5 км (70%) відповідно. В м. Ніжині ветхими та аварійними є 122,4 км (69,4%) та 10,9 км (27%) каналізаційних мереж. В м. Н. - Сіверському до 90% всіх наявних водопровідних мереж.
Негативно на навколишнє природне середовище впливає і золовідвал Чернігівської ТЕЦ. Переповнений золовідвал може стати причиною забруднення р.Десни.
Перелік потенційно еколого небезпечних об(єктів області наведений в табл. 6.1.1.

На виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" Держуправлінням екобезпеки в Чернігівській області на протязі 2001 року видано 74 дозволи підприємствам (табл. 6.1.2).
Аварії, які б виникали під час поводження з хімічними речовинами, пестицидами, небезпечними відходами, продуктами біотехнології (відповідно Постанови КМУ № 440) в області не встановлено.

6.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності
Потенційними джерелами забруднення водних і земельних ресурсів у військових об'єднаннях є комунальні об'єкти (каналізаційні очисні споруди і насосні станції), бази і склади паливно-мастильних матеріалів (ПММ), пункти заправки ПММ, автопарки, виробничо-технологічні майстерні та інші. Особливою небезпекою забруднення навколишнього природного середовища є ненадійні резервуари всіх типів з перевищеними строками експлуатації. Вичерпаний проектний термін експлуатації ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів у в/ч 44884 (с. Жидиничі) та в/ч 0517 (м. Ніжин). Навколо складів ПММ в/ч 44884 та в/ч 0517 не побудовані спостережні свердловини.
У більшості військових частин області відсутні мийки автотранспорту із зворотним водопостачанням, водозабори підземних вод не обладнані водовимірювальними приладами, облік забору води ведеться не прямим методом.
Продовжують самовільно без дозволу на спецводокористування забирати підземну воду в/ч 03354 (с. Розсудів Ріпкинського району), в/ч 434884 (с. Жидиничі Чернігівського району) та в/ч 4479 (м. Прилуки).
Внаслідок випадання атмосферних опадів утворюються зливові (талі) стічні води, що стікають з територій військових містечок, забруднені сміттям, різноманітними відходами, у т.ч. нафтопродуктами та іншими хімічними відходами. Найбільш забруднені стічні води потрапляють з територій автопарків, заправочних пунктів, складів і баз ПММ, котельних, майданчиків ремонту та обслуговування техніки.
З територій більшості військових частин не здійснюється організований відвід зливових стічних вод, тобто відсутня зливова каналізація.
Проблема, яка не вирішується вже на протязі останніх років - це роботи по очищенню від забруднення нафтопродуктами зони аерації грунтів на території військових частин А-2816 (м. Прилуки) та Д-0170 (м. Ніжин).

6.2. Радіаційна безпека
Чернігівська область одна з не багатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Вони використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях і потребують підвищеного контролю з боку держави.
Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90.
Основна маса радіоактивних відходів, накопичених в області, утворилась в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), які використовувались на підприємствах, установах та організаціях. Гостро постала проблема пов'язана з виявленням на території області радіаційно забрудненого металобрухту чорнобильського походження, який накопичується на території пунктів прийому металобрухту і створює загрозу опромінення населення та забруднення довкілля.

6.2.1. Екологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС
Область зазнала суттєвого впливу під час Чорнобильської катастрофи. Загальна площа територій, віднесених до зон радіаційного забруднення по цезію-137 вище 1 Кі/км2, складає 174,715 тис.га, в тому числі с/г угідь - 72,015 тис.га, лісів - 102,7 тис.га, населених пунктів - 107 шт. Забруднення територій стронцієм-90 вище 0,02 Кі/км2 складає 97 % .
Найбільш негативному впливу піддані ліси де забрудненість радіоцезієм складає близько 16 %. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 - дев`ять, стронцієм-90 - всі.
Спостереження за радіаційним станом в області проводиться центром "Облдержродючість" на 7 контрольних стаціонарних ділянках, які знаходяться в найбільш забрудненій поліській зоні області. Забруднення грунту характеризується такими показниками. Рівень гама-фону становив 8-18 мкР/год. Щільність забруднення радіоцезієм - 0,16-0,73 Кі/км2, радіостронцієм - 0,03-0,34 Кі/км2. Відношення щільності забруднення цезієм-137 і стронціє-90 в орному шарі дорівнює від 1,5 до 4,6. Дані щільності забруднення приведені в табл. 6.2.1.
Дослідження останніх років вказують на деяке зменшення щільності забруднення ґрунту радіоцезієм, а забруднення стронцієм-90 знаходиться на стабільному рівні.
В с/г виробництві рівень забруднення рослинницької і тваринницької продукції не перевищував допустимі рівні ДР-97, за винятком окремих випадків забруднення молока, м'яса - не більше 1%, зеленої маси - 12%, сіна - 4% в контрольованих районах області. Протягом останніх п'яти років динаміка рівнів забруднення с/г продукції свідчить про їх стабільність. Майже на одному рівні знаходиться забруднення зерна, картоплі, силосної маси. Водночас спостерігається підвищення рівня забруднення сіна, зеленої маси. Дані забруднення с/г продукції радіоцезієм по найбільш забруднених господарства області наведені в табл. 6.2.2.
.
За даними радіологічної лабораторії об'єднання "Чернігівліс" забруднення продукції лісового господарства залишається достатньо високим і характеризується стабільними показниками. Динаміка результатів досліджень представлена в табл. 6.2.3.

6.2.2. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві
В області широко застосовуються джерела іонізуючого випромінювання у вигляді радіоактивних речовин, пристроїв, папаратів у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях, тощо. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела. В 37 підприємствах налічується 1571 джерело іонізуючого випромінювання.
Викликає занепокоєння проблема поводження з контрольними джерелами, які використовуються для контролю стабільності роботи дозиметричної та радіометричної апаратури і зберігаються в лабораторіях, установах та організаціях області. Згідно законодавства із-за низьких рівнів питомої та сумарної активності зазначені ДІВ зняті з регуляційного контролю, але великі об'єми їх накопичення в області становлять потенційну загрозу як для населення так і для навколишнього природного середовища. Сьогодні контрольні ДІВ знаходяться у власників, частина їх вже давно не використовується за призначенням, але послаблення контролю з боку держави не гарантує їх подальше безпечне і контрольоване зберігання. Через відсутність коштів та неврегульованість законодавчої бази власники джерел зайняли очікувальну позицію. Необхідне впровадження механізму по вилученню зазначених джерел у власників і захороненню їх на спеціалізованих підприємствах УкрДО "Радон".
В 93 медичних закладах області, за даними обласного управління охорони здоров'я, джерела використовують як для лікування так і для діагностики захворювань, 383 джерел іонізуючого випромінювання. Контроль за станом радіаційної безпеки при використанні ДІВ в медичних закладах покладений на органи санепідемслужби і здійснюється через надання санітарних паспортів на право проведення відповідних видів діяльності.
Небезпеку, пов'язану з використанням ДІВ, значною мірою зумовлює активність радіонуклідів, форма їх застосування, енергія випромінювання та інші фактори. Використання генераторів випромінювання та закритих ДІВ створює ризик зовнішнього опромінення. Пошкоджені або негерметично закриті радіонуклідні ДІВ, а також використання відкритих радіонуклідних ДІВ може призвести до забруднення навколишнього природного середовища і надходження радіонуклідів до організму людини.
Безпеку при використанні ДІВ, обмежує держава шляхом регулювання безпеки діяльності з ДІВ, яке передбачає встановлення норм, правил і стандартів з радіаційної безпеки (РБ), надання дозволів (ліцензій) на ведення діяльності, пов'язаної з використанням ДІВ, здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів.
Видачу ліцензій на діяльність, пов'язану з використанням джерел іонізуючого випромінювання, для юридичних осіб, зареєстрованих в Чернігівській області здійснює Держуправління екоресурсів в Чернігівській області.
Нагляд та контроль за діяльністю підприємств, в яких використовуються ДІВ, розподіляється з урахуванням характеру їх діяльності, що на сьогодні розподіляється наступним чином:
- отримали ліцензії на діяльність, пов'язану з використанням ДІВ 21 суб'єкт підприємницької діяльності (проліцензовано всіх суб'єктів господарювання області), видано Держуправлінням - 18 ліцензій;
- законсервували і не використовують рентгенустановки - 10 підприємств;
- підприємства на яких ДІВ підлягають захороненню (закінчився термін експлуатації) - 12 шт.
При здійсненні державного контролю підприємств, установ, організацій щодо дотримання ними нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій на використання ДІВ проводилась робота по приведенню стану радіаційної безпеки у відповідність із встановленими державою нормативами, зокрема:
* вдосконалення або створення системи радіаційного контролю та індивідуального дозиметричного контролю;
* підвищення кваліфікації відповідальних осіб та персоналу у сфері протирадіаційного захисту;
* розроблення та вдосконалення планів аварійних заходів, згідно вимог НРБУ-97.
Встановлені дозові межі опромінення персоналу в 2001 році не перевищувались. Інцидентів, пов'язаних з перебуванням ДІВ у незаконному обігу (втрата, випадкове виявлення, крадіжка, незаконне ввезення ДІВ) на території області не виявлено.
Радіаційно забруднений побутовий металобрухт "чорнобильського" походження, вилучений у населення під час його заготівлі, який тимчасово зберігався на території ТОВ "Чернігів-Вторкольормет" за наполяганням Держуправління екоресурсів здано на Київський державний міжобласний спецкомбінат у кількості 5,76 тонн.
З метою недопущення несанкціонованого обігу радіаційно забрудненого металобрухту, забруднення довкілля та усунення загрози здоров'ю населення на території області Держуправління екоресурсів вийшло з пропозиціями до облдержадміністрації:
1. Впровадити систему попередження використання радіаційно забрудненого металобрухту, а саме:
1.1. Створити кілька пунктів збору забрудненого металобрухту, передбачивши сховища для тимчасового зберігання радіоактивних матеріалів.
1.2. Зобов'язати суб'єктів, які здійснюють заготівлю металобрухту вилучати радіаційно забруднений металобрухт у брухтоздавачів та передавати його на тимчасове зберігання до пунктів збору.
1.3. Заключити з Київським спецкомбінатом по захороненню радіоактивних відходів договір на поховання зазначеного металобрухту.
1.4. Запровадити фінансовий механізм функціонування системи.
2. Посилити вимоги до діяльності суб'єктів підприємницької діяльності в сфері поводження з металобрухтом щодо забезпечення ними радіаційного контролю при прийманні металобрухту.
Питання законодавчого врегулювання поводження з забрудненим металобрухтом та фінансування робіт по його вилученню з обігу в державі на сьогодні залишається не врегульоване, не встановлені рівні, які регламентують віднесення до тієї чи іншої групи радіоактивних відходів, не розроблений порядок поводження з забрудненим металобрухтом.

6.2.3. Радіаційні аварії та надзвичайні події при використанні ДІВ на об'єктах та за їх межами
Радіаційно забруднену пляму між коліями в локомотивному депо Чернігів було виявлено інженером-радіологом сандільниці станції Чернігів Дарницької лінійної СЕС Південно-Західної залізниці під час планового обстеження електропотягів 16.11.2001р., які обслуговують Чорнобильську АЕС. Ділянку негайно було огороджено знаками радіаційної небезпеки, повідомлено в управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації, запрошено спеціалістів Київського державного міжобласного спецкомбінату (КДМСК) УкрДО "Радон", який підпорядкований Міністерству надзвичайних ситуацій.
Уточнююче обстеження фахівці спецкомбінату "Радон" провели 19 листопада 2001р. Площа забрудненої ділянки біля 8 м2. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання становила 500 мкР/год., поверхневе бета-забруднення - 200 част./(см2*хв). Встановлено наявність цезію-137 та цезію-134, що вказує на чорнобильське походження плями.
Інспекторами Держуправління екоресурсів був виданий припис про проведення дезактивації забрудненої ділянки.
Фахівці Київського спецкомбінату 28.11.2001р. провели зняття ґрунту з забрудненої ділянки, транспортування та захоронення його на потужностях КДМСК. Вартість послуг склала біля 12 тис. грн., платником виступила Південно-Західна залізниця.

6.2.4. Поводження з радіоактивними відходами
Частина підприємств, з фінансових міркувань, або у зв'язку з неспроможністю забезпечити вимоги радіаційної безпеки, відмовилась від роботи з ДІВ та здали їх на довгострокове зберігання на спеціалізовані підприємства. Але проблема радіоактивних відходів, які в області утворюються за рахунок використання ДІВ і до тепер залишається актуальною.
Перевірками встановлено, що протягом 2001 року припинили діяльність з ДІВ 3 підприємства, які здали на спецкомбінати 176 відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Станом на 01.01.2002р. потребують захоронення 1441 відпрацьованих ДІВ (радіоактивних відходів) на 12 підприємствах області. Відпрацьовані ДІВ продовжують тимчасово зберігатись на об'єктах власників відходів за якими здійснюється постійний контроль органами Мінекоресурсів та Держсаннагляду. Нестача коштів не дає змогу повністю позбутися радіоактивних відходів в області, особливо це стосується установ, що фінансуються з держбюджету.
Динаміка утворення та захоронення РАВ в розрізі районів представлена в табл. 6.2.4.

Перелік об'єктів, на яких тимчасово зберігаються радіоактивні відходи, наведений в табл. 6.2.5.
На території області розташовані 3 сховища радіоактивно забруднених відходів дезактивації, утворених під час проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - "Корюківське", "Семенівське", "Ріпкинське". Всі ці об'єкти знаходяться на після експлуатаційному обслуговуванні в ЦСЕ КДМСК Українського державного об'єднання "Радон", що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом.
На кінець 2001р. технічний стан 2 сховищ - задовільний. Незадовільний стан сховища "Ріпкинське" пояснюється відсутністю огорожі та в'їздних воріт.
Радіаційний стан усіх сховищ дезактивації - задовільний, параметри радіаційного контролю - в межах тимчасово визначених рівнів, які узгоджені Чернігівською облСЕС.
Характеристика технічного та радіаційного стану об'єктів наведена в табл. 6.2.6.