13.ВИСНОВКИ

Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що, як правило, зумовлюються впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710-и підприємств хімічної, машинобудівної, метало- та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод в поверхневі водні об’єкти області та надходженням в навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.

          Так, у 2001 р. викиди забруднюючих речовин  від стаціонарних джерел в атмосферу склали 14,9 тис. т, що на 0,8 тис. т більше, ніж у 2000 р. Збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу спостерігалося здебільшого на підприємствах будівельної та деревообробної промисловості, що зв’язано із збільшенням обсягів виробництва. З 20 адміністративних одиниць області (міст обласного підпорядкування та районів) збільшення викидів в атмосферу мало місце у 12-ти з них.

          В 2001 р. в поверхневі водні об’єкти області було скинуто 98,4 млн. м³ зворотних вод, що на 2,8 млн. м³ більше, ніж у 2000 р. При чому скид неочищених стічних вод збільшився за цей період на 0,87 млн. м³, а недостатньо очищених — на 3,15 млн. м³. Збільшився скид недостатньо очищених стічних вод в річки Случ,  Замчисько та неочищених в р.Устя. Основними забруднювачами водних ресурсів залишаються підприємства житлово-комунального господарства області.

          В 2001 р. в цілому по області було утворено 51,9 тис. т відходів, що на 148,8 тис. т менше, ніж в 2000 р.

          Таким чином викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел складають 0,013 т на душу населення, скиди зворотних неочищених вод — 1,295 м³, недостатньо очищених — 17,275 м³ на одного жителя області, і в розрахунку на душу населення було утворено 0,044 т відходів.

          Найбільшими ж забруднювачами атмосферного повітря в області в 2001 р. були підприємства хімічної, будівельної та деревообробної промисловості.

          Найбільшим споживачем води лишилася промисловість – 65,56 млн. м³, на другому місці - сільське господарство – 30,18 млн. м³ та на третьому місці - житлово-комунальне господарство – 29,02 млн. м³.

          Основними агентами забруднення грунтів в області виступають промисловість (хімічна і будівельна галузі), автотранспорт та сільське господарство, хоча внаслідок зменшення обсягів виробництва за останнє десятиліття спостерігається зменшення загального фонового навантаження грунтів токсичними речовинами, проте забруднення на локальних рівнях, особливо в зонах дії окремих промислових об’єктів та вздовж автотрас, і надалі залишається високим

Високого навантаження від об’єктів хімічної промисловості (ВАТ “Рівнеазот”) зазанають і рослинні ресурси області.

Стратегічними проблемами, що потребують головної уваги в сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області є:

-       радіоактивне забруднення території області (і особливо її північних районів) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

-       забезпечення ефективної роботи комунальних очисних споруд;

-       вирішення проблеми недопущення забруднення довкілля фосфогіпсами ВАТ “Рівнеазот”;

-       зниження родючості ґрунтів через їх збіднення на вміст поживних речовин та погіршення фізико-хімічних властивостей, що відбувається внаслідок зменшення внесення в ґрунти мінеральних та органічних добрив, а також скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів;

-       посилення державного контролю за станом об’єктів природно-заповідного фонду області, створення нових природно-заповідних територій і об’єднання їх в екологічну мережу;

-       покращання економічних механізмів регулювання природокористування;

-       створення регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів області на базі обласної системи екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;

-       забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;

-       розв’язання проблем, пов’язаних з поводженням з відходами

          Для цього необхідне:

-       підвищення ефективності державного контролю за природоохоронною діяльністю суб’єктів господарювання; забезпечення ефективної взаємодії з правоохоронними органами та іншими контролюючими службами області; забезпечення повного стягнення збитків за порушення екологічного законодавства та штрафних санкцій; впровадження комп’ютерних методів обробки інформації аналітичного забезпечення контрольної діяльності; здійснення заходів в рамках запровадження нової концепції регулювання охорони атмосферного повітря;

-       вирішення питання фінансування виробництва з переробки фосфогіпсів ВАТ “Рівнеазот”;

-       забезпечення ремонту і модернізації очисних споруд області;

-       інтенсифікація сільськогосподарського виробництва;

-       здійснення комплексу організаційно-технічних заходів в рамках забезпечення функціонування Рівненського державного природного заповідника; створення регіональних ландшафтних парків “Дермансько-Мостівський” в Здолбунівському, “Погориння” в Гощанському та “Демидівський” в Демидівському районах;

-       посилення контролю за цільовим використанням коштів природоохоронних фондів;

-       здійснення комплексу заходів по впровадженню регіональної інформаційної системи моніторингу навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області на базі системи регіонального екологічного моніторингу СЕМ “Полісся”;

-       забезпечення надійної експлуатації системи радіаційного спостереження та раннього оповіщення про радіаційну аварію “Гамма-1”;

-       посилення контролю за зберіганням на підприємствах області токсичних промислових відходів та небезпечних речовин;

-       розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;

-       удосконалення еколого-пропагандистської діяльності.

          Крім того піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:

-       запровадження екологічного аудиту;

-       запровадження механізму екологічного страхування юридичних та фізичних осіб на випадок заподіяння ними шкоди навколишньому середовищу, аварій та стихійних лих;

-       забезпечення чіткого розмежування повноважень органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки;

-       запровадження системи економічного стимулювання ефективної екологічної діяльності на умовах:

-       встановлення податкових, цінових, кредитних, митних та інших пільг для підприємств та фондів, які виготовляють конкурентоздатну, екологічно чисту, безвідходну продукцію, реалізують природоохоронні, ресурсозберігаючі технології і заходи та надають екологічні послуги;

-       підвищеного рівня оподаткування екологічно небезпечної продукції та технологій;

-       запровадження аукціонної системи купівлі-продажу ліцензій на право викидів, скидів забруднюючих речовин;

-       розроблення і прийняття Кабінетом Міністрів України загальнодержавної, а на її основі - регіональних програм моніторингу навколишнього природного середовища з чітким визначенням конкретних заходів, їх виконавців, термінів виконання, обсягів і джерел фінансування.

Вирішення стратегічних екологічних проблем області великою мірою залежить від стану вирішення структурного реформування економіки області (зменшення енергомісткості виробництва), ступеню зношення основних фондів, рівня застосування інноваційних, ресурсозбережних та природоохоронних технологій.