1.ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ |
Рівненська область розміщена на північному заході України. Її площа — 20052 км2, що становить 3,1% від загальної території країни.
Клімат помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо; середньорічна кількість опадів — 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня — першу декаду січня. Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і грунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.
Рівненська область ділиться на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.
Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.
Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур — Українського щита та Волино-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип’ятського прогину.Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис. м3/добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн – 3521,7 тис. м3/добу, Прип’ятський артезіанський басейн – 12,0 тис. м3/добу, Український басейн тріщинних вод – 68,8 тис. м3/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах – 425,6 тис. м3/добу.
Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі — ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них — Горинь, Стир та притока Горині Случ. Основний напрямок течії — з півдня на північ— зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини.Найбільші серед озер— Нобель (4,7 км2) та Біле (4,5 км2). Нобель розташоване в заплаві Прип’яті; його максимальна глибина 11,9 м. Є також значна кількість невеликих озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфо-болотні грунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, — малородючі, бідні на поживні речовини; утворились під лісовою рослинністю, на водно-льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі грунти і опідзолені чорноземи; вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові грунти та торфо-болотні в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.
Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на своєрідній межі — екотоні — між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі. Але є й такі, що мають досить вузький ареал, та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.
Область за своїм рослинним покривом належить до Східно-Європейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7—8% — болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2—3% на півдні.
На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато — здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі — дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав’яним покривом.
Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок.
Більшість боліт низинні, менш поширені переходові та верхові.
Тваринний світ характерний для лісової зони.
Екологічна ситуація на території Рівненщини зумовлюється комплексною дією групи чинників глобального (як то руйнування озонового шару, посилення явища парникового ефекту, транскордонні переноси забруднюючих речовин тощо) масштабу, що характерні для всієї земної кулі, регіонального (забруднення радіонуклідами земель шести північних районів області внаслідок Чорнобильської катастрофи) прояву, що мають вплив на всю територію України або окремі її регіони, та місцевої дії, що, як правило, зумовлюються впливом на компоненти навколишнього природного середовища забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 710-и підприємств хімічної, машинобудівної, метало- та деревообробної, легкої, харчової, енергетичної та інших галузей області, пересувними джерелами викидів в атмосферне повітря, скидами неочищених і недостатньо очищених зворотних вод в поверхневі водні об’єкти області та надходженням в навколишнє середовище різних типів неутилізованих відходів.
Так, у 2001 р. викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел в атмосферу склали 14,9 тис. т, що на 0,8 тис. т більше, ніж у 2000 р. Збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу спостерігалося здебільшого на підприємствах будівельної та деревообробної промисловості, що зв’язано із збільшенням обсягів виробництва. З 20 адміністративних одиниць області (міст обласного підпорядкування та районів) збільшення викидів в атмосферу мало місце у 12-ти з них.
В 2001 р. в поверхневі водні об’єкти області було скинуто 98,4 млн. м3 зворотних вод, що на 2,8 млн. м3 більше, ніж у 2000 р. При чому скид неочищених стічних вод збільшився за цей період на 0,87 млн. м3, а недостатньо очищених — на 3,15 млн. м3. Збільшився скид недостатньо очищених стічних вод в річки Случ, Замчисько та неочищених в р.Устя. Основними забруднювачами водних ресурсів залишаються підприємства житлово-комунального господарства області.
В 2001 р. в цілому по області було утворено 51,9 тис. т відходів, що на 148,8 тис. т менше, ніж в 2000 р.
Таким чином викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел складають 0,013 т на душу населення, скиди зворотних неочищених вод — 1,295 м3, недостатньо очищених — 17,275 м3 на одного жителя області, і в розрахунку на душу населення було утворено 0,044 т відходів.
Найбільшими ж забруднювачами атмосферного повітря в області в 2001 р. були підприємства хімічної, будівельної та деревообробної промисловості.
Найбільшим споживачем води лишилася промисловість – 65,56 млн. м3, на другому місці - сільське господарство – 30,18 млн. м3 та на третьому місці - житлово-комунальне господарство – 29,02 млн. м3.
Основними агентами забруднення грунтів в області виступають промисловість (хімічна і будівельна галузі), автотранспорт та сільське господарство, хоча внаслідок зменшення обсягів виробництва за останнє десятиліття спостерігається зменшення загального фонового навантаження грунтів токсичними речовинами, проте забруднення на локальних рівнях, особливо в зонах дії окремих промислових об’єктів та вздовж автотрас, і надалі залишається високим
Високого навантаження від об’єктів хімічної промисловості (ВАТ “Рівнеазот”) зазанають і рослинні ресурси області.
Стратегічними проблемами, що потребують головної уваги в сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів області є:
Для цього необхідне:
Крім того піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:
Вирішення стратегічних екологічних проблем області великою мірою залежить від стану вирішення структурного реформування економіки області (зменшення енергомісткості виробництва), ступеню зношення основних фондів, рівня застосування інноваційних, ресурсозбережних та природоохоронних технологій.
На даний час вартість основних фондів області з урахуванням проведених індексацій станом на 1 січня 2002 р. становить 14,9 млрд. грн. Найбільша частка зосереджена в промисловості (35,7%) та в сільському господарстві (17,8%).
Технічний стан основних фондів незадовільний – коефіцієнт зносу становить 41,9%. У сільському господарстві ступінь зносу складає 54,5%, будівництві – 55,4%, транспорті (включаючи вартість доріг) – 48%, промисловості – 44,6%.
З метою відродження на сучасній технологічній основі господарського комплексу області, оновлення основних фондів здійснюються заходи з активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. В 2001 р. введено в дію автоматизоване виробництво глазурованих цукерок на ВАТ “Рівненська кондитерська фабрика”, автоматичну лінію на ТзОВ “Костопільський завод деревинних плит” та 4 механізовані потокові лінії (3 – на ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” і 1 – на ВАТ “Рівненська кондитерська фабрика”. Впроваджено 6 нових технологічних процесів, в т. ч. 2 – ресурсозберігаючі. Це дало можливість освоїти 373 нових види продукції, що на 47,4% більше ніж 2000 р.
За роки незалежності в економіку області залучено понад 40 млн. грн. державних інноваційних коштів. Протягом 2001 р. за рахунок вказаних коштів реалізовано інноваційний проект відновлення виробництва електроенергії на Хрінницькій ГЕС потужністю 800 кВтхгод.
За 2001 р. загальний обсяг інвестицій в основний капітал області зріс на 42% в порівнянні з 2000 р. і складає 496 млн. грн.
В 2001 р. підприємствами області зекономлено 78,6 тис. т умовного палива, що майже в 3 рази більше запланованого. При цьому за рахунок реалізації державної, обласної та регіональних програм енергозбереження досягнуто економії 34,5 тис. умовного палива. Впровадження в області Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних, відновлювальних джерел енергії і малої гідротеплоенергетики дало можливість зекономити 44,1 тис т органічного палива в умовному обчисленні.
Всього в 2001 р. в області забезпечено економію паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 4,6% середньорічного їх споживання.
На ВАТ АЕC Рівнеенерго” вдосконалено систему розрахункового та технічного обліку електроенергії, досягнуто економії 18,74 млн. кВтхгод., або 6,59 тис. т умовного палива (економічний ефект ві впровадження – 4,52 млн. грн.).На ТзОВ “ОДЕК Україна” введено в експлуатацію паровий котел “КАN4300” потужністю 5 МВт, який працює на відходах деревини. При цьому економія природного газу становить 3,45 млн. м3, або 4,00 тис. т умовного палива (економічний ефект – 1,10 млн. грн.).В області за 2001 р. фактичні питомі витрати теплової енергії порівнянол з 2000 р. зменшились на 0,9%, електроенергії – на 2,2%, проте на 0,6% зросли витрати котельно-пічного палива.
Стан вирішення проблем навколишнього середовища буде постійно зв’язаним з впровадженням економічних механізмів природокористування, зменшення енергоємності виробництва, що розглянуто вище, оптимізацією споживання природних ресурсів на душу населення, в першу чергу мінерально-сировинних ресурсів і води.
Так,
як видно з табл.1.1 видобуток корисних копалин на душу
населення поступово зменшувався з 1995 р. по 2000 р. В 2001 році спостерігається
явище зростання споживання більшості корисних копалин на душу населення.
За останній рік збільшився також як і видобуток корисних копалин загальний обсяг
забраної води на душу населення (табл. 1.2).