|
 Як і в попередні роки, у 1998 р. основними джерелами утворення відходів в Україні залишались підприємства гірничопромислового, хіміко-металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного, целюлозно-паперового та агропромислового комплексів. Враховуючи, що приблизно 70% валового продукту України виробляється на підприємствах металургійного та нафтохімічного комплексів, найбільша частка в утворенні відходів припадаэ саме на ці комплекси. Значна кількість відходів утворюється на підприємствах гірничодобувної та гірничо-збагачувальної галузей промисловості. Зокрема, до розряду великотоннажних відходів належать зола та золошлакові відходи теплових електростанцій і місцевих котелень, вуглевидобутку та вуглезбагачування, збагачення поліметалічних руд, шлаки металургійного виробництва, червоні шлами. Загальна економічна тенденція до зменшення обсягів виробництва є передумовою до зменшення обсягу фінансування природоохоронних заходів, що призводить до зниження рівня використання відходів. Продовжується накопичення золи та золошлакових відходів, основними джерелами утворення яких є теплові електростанції. Рівень використання цих відходів залишається низьким, у 1998 р. використано 16% відходів порівняно з 16,4% у 1997. У 1998 р. було знищено або вивезено на звалище 7,1 млн. т відходів порівняно з 0,6 млн. т у 1997 р. Станом на 1.I.1999 р. у золовідвалах електростанцій України було 358,8 млн. т цих відходів, що перевищує на 0,6 млн. т обсяг їх накопичення в 1997 р. У 1998 р. на шахтах і збагачувальних фабриках утворилося 31,1 млн. т відходів порівняно з 31,9 млн. т і 40,3 млн. т у 1997 і 1996 рр. відповідно, проте рівень їх використання становив 9,0% порівняно з 9,3% і 9,7%, за відповідні роки. Обсяг накопичення відходів вуглевидобутку та вуглезбагачування у 1998 р. становив 140 млн. т, що на 2,3 млн. т більше, ніж у 1997 р. В Дніпропетровській області накопичуються відходи, утворені при збагаченні поліметалічних руд. У 1998 р. їх утворилося 5,5 млн. т порівняно з 4,4 млн. т у 1997 р., до того ж рівень їх використання 2,4% був майже вдвічі меншим, ніж у 1997 р. (4,7%). Обсяг накопичення цих відходів невпинно зростає і становив у 1998 р. 119,8 млн. т порівняно зі 114,4 млн. т у 1997 р. і 110,2 млн. т у 1996 р. На підприємствах металургійної промисловості в 1998 р. утворилося 22,9 млн. т металургійних шлаків доменного, сталеплавильного і феросплавного виробництв порівняно з 15,0 млн. т у 1997 р. Водночас рівень їх використання зменшився з 54,5% у 1997 р. до 36,4% у 1998 р., а обсяг накопичення цих відходів збільшився на 8 млн. т відповідно і становив у 1998 р. понад 100 млн. т. Значна площа землі відводиться під складування шламів глиноземного виробництва (червоних шламів), майже вся кількість яких утворюється в Миколаївській області. Низький рівень їх використання (4,2%) призвів до збільшення обсягу накопичення цих відходів до 17,3 млн. т у 1998 р. порівняно з 16,4 млн. т у 1997 р. Таким чином, використання найважливіших видів вторинної сировини в 1998, порівняно з їх використанням у 1997 р., знизилося: золи та золошлаків — з 16,4% до 16,0%, відходів вуглевидобутку і вуглезбагачування — з 9,3% до 9,0%, відходів збагачення поліметалічнних руд — з 4,7% до 2,4%, сталеплавильних шлаків — з 57,1% (в абсолютному обсязі з 21,0 млн. т) до 15,1% (до 17,6 млн. т). Це відбувалося на фоні відповідного зменшення обсягів утворення відходів, за винятком відходів сталеплавильних шлаків, кількість утворення яких зросла з 3,7 до 11,7 млн. т. В Україні загострюються екологічні проблеми, пов’язані з накопиченням токсичних відходів, серед яких найбільш небезпечними є такі, що містять важкі метали, нафтопродукти, непридатні до застосування отрутохімікати. За класами небезпеки утворені в 1998 р. токсичні відходи розподіляються таким чином: 19 тис. т належить до I класу небезпеки, 183 тис. т — до II класу, 2 252 тис. т — до III класу, 81 579 тис. т — до IV класу, загальна кількість становить 84 033 тис. т. Рівень їх використання становив 33,3%, 38,5, 63,1, 21,9 і 23,1% відповідно. Основна маса токсичних відходів I—IV класів небезпеки в 1998, як і в попередні роки, утворилася в Донецькій і Дніпропетровській областях і становила 84,7% від загальної кількості їх утворення в Україні, обсяг накопичення цих відходів — 90,6% відповідно. Найбільше токсичних відходів I класу небезпеки утворилося у Дніпропетровській і Чернігівській областях, що становило 82,8% від загальної кількості їх утворення в Україні. Переважна кількість токсичних відходів II класу небезпеки утворилася в Дніпропетровській і Донецькій областях і в Автономній Республіці Крим і становить 63,2% від загальної кількості їх утворення. Найбільша кількість токсичних відходів III класу небезпеки утворилася в Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій областях і становить 83,7% від загальної кількості їх утворення. Основна маса токсичних відходів IV класу небезпеки в 1998, як і в попередні роки, утворилася в Донецькій і Дніпропетровській областях і становить 86,2% загальної кількості їх утворення. У містах і селищах міського типу щороку нагромаджується близько 40 млн. м3 сміття (близько 0,8 м3 на одного мешканця), яке знешкоджується на майже 700 міських звалищах, з яких близько 80% експлуатується без дотримання запобіжних заходів щодо забруднення підземних вод і повітряного басейну, та 4 сміттєспалювальних заводах, технологічне обладнання яких не відповідає сучасним екологічним вимогам. Найбільші площі під звалища зайняті у областях: Дніпропетровській — 140 га, Донецькій — 330, Одеській — 195, Запорізькій — 153 га. Така картина пояснюється вкрай неефективним використанням природних ресурсів у країні. Використовуються як вторинні ресурси макулатура, металобрухт та відходи скла. Це дає невеликий прибуток для деяких міст i селищ, але помітно не зменшує обсяги відходiв, які йдуть на звалища або спалювання. Узагальнені дані про обсяги утворення, накопичення використання і знешкодження відходів в Україні та їх обласна структура наведені в ( табл.3.33, табл.3.34, табл.3.35 , табл.3.36).
|