|
У цілому м.
Київ, як розвинута промислова агломерація,
має сприятливе забезпечення біологічними ресурсами -
лісами, міськими зеленими насадженнями, водами, лучними
формаціями тощо. Це значною мірою нейтралізує техногенний
вплив на міське довкілля, компенсуючи
тимчасову нестачу технічних засобів екологічного
захисту. Тому забезпечення біоекологічного потенціалу
міста постає дуже актуальним завданням як міських
служб так і державних природоохоронних органів. Виходячи
з цього, зусилля відповідних служб Держуправління
зосереджуються нині на максимальному збереженні наявних
земельних, рослинних, водних ресурсів міста, їх
недоторканості, повній охороні та збереженні.
Розпорядженням Київської міської
держадміністрації від 25.12.1995р. №325 створено
регіональний ландшафтний парк
"Голосіївський". Держуправлінням екологічної
безпеки в м. Києві виділено 60 тисяч гривень на розробку
"Проекту організації території регіонального
ландшафтного парку "Голосіївський" у м.
Києві". Терміни проектування жовтень 1997 року
– травень 1998 року.
Для поліпшення стану зелених насаджень
міста згідно розпоряджень Київської міської
держадміністрації від 04.02.97 р. №122 та 01.11.97 р.
№1758 було проведено зняття сухостійних, аварійних,
хворих та сильно пошкоджених омелою дерев та очищення
дерев від омели. Всього на протязі року знято 17216
дерев і очищені від омели 6248, для цього
Держуправлінням було обстежено зелені насадження
вказаних в 524 актах виданих районними підприємствами
зеленого господарства.
На виконання розпорядження Президента
України “Про Всеукраїнську акцію "Дерево -
Життя" в м. Києві було посаджено 10727 дерев та
25401 чагарників, а всього в 1997 р. в місті було
посаджено 24912 дерев, 61890 кущів, 49438100 квітів,
177,1 га газонів.
В 1997 р. перевірено дотримання
природоохоронного законодавства 12 районних трестів
зелених насаджень, 3 лісопаркових господарств, 37
об`єктів природно-заповідного фонду.
З метою оздоровлення лісових
масивів‚ підвищення їх життєстійкості‚
екологічної та біологічної функцій‚ доцільно
проводити постійну детальну інвентаризацію та облік
багаторічних лісових насаджень‚ що перебувають
нині у різних формах користування відомствами‚
установами‚ підприємствами‚ комерційними та
іншими структурами. Здійснити заходи направлені на
поліпшення санітарного стану лісів. Провести ландшафтну
реконструкцію зелених насаджень. Розширити видовий склад
порід дерев та чагарників‚ передбачивши при цьому
введення в деревостої швидкорослих‚ вічнозелених
деревних порід (модрина‚ смерека Дугласа).
Відновити активне вертикальне озеленення міських
споруд.
Табл. Озеленення населених пунктів,
га
|
Заходи |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
|
Створено нових зелених
насаджень |
45.0 |
41.0 |
22.4 |
19.0 |
44.8 |
|
Проведено ландшафтну реконструкцію
насаджень |
39.1 |
35.5 |
24.0 |
40.0 |
91.8 |
|
Проведено догляд за
насадженнями |
7131.1 |
7242.6 |
7315.6 |
7380.1 |
7380.1 |
В насадженнях загального користування
(парках‚ скверах‚ бульварах) проводиться
комплекс робіт‚ які підтримують необхідний
санітарний стан цих територій. Санітарний стан парків
(Сирецький гай‚ Кирилівський гай‚
Гідропарк‚ Голосіївський парк ім.
Рильського‚ схили правого берега Дніпра ) не
відповідають сьогоднішнім вимогам ведення паркового
господарства. Основною причиною такого становища є
відсутність необхідних коштів на розробку проектів їх
реконструкції ‚ нестача капіталовкладень на їх
впорядкування та догляд за ними.
Розвиток зеленого господарства в місті
ведеться по напрямках створення нових площ, ландшафтної
реконструкції. Незважаючи на нормальне виконання
екологічних функцій наявним потенціалом рослинних
ресурсів у зазначеній галузі існує ряд проблем, що
потребують докорінного вирішення.
Одним із важливих резервів розширення
міських екологічних територій, тобто придатних для
озеленення й відведення їх під рекреаційні зони
(ландшафтні парки, сквери, дендрарії, сади і т.п.), слід
вважати, по-перше, пришкільні ділянки, двори навчальних
закладів, науково-дослідних інститутів, установ та
організацій, а, по-друге, ліквідацію дрібних, технічно
застарілих виробництв, складів, баз тощо у межах міста.
Проте, як свідчить практика, цей резерв використовується
поки що вкрай недостатньо, так само, як і фактори
зменшення запиленості повітряного середовища в Києві.
Останнє може бути досягнуто шляхом максимального
збереження природного грунтово-рослинного покриву,
усунення та локалізації природних осередків запилення,
захисту грунтів від повітряної й водної ерозії та
механічного впливу. Але головний фактор, мабуть, полягає
в тому, щоб всі відкриті території були засаджені
деревно-чагарниковою або трав'янистою
рослинністю.
Табл.5.2.5.2. Динаміка лісовідновлення,
лісорозведення та створення захисних лісонасаджень,
га
|
|
1994р. |
1995р. |
1996р. |
1997р. |
1998р. |
|
Лісовідновлення, лісорозведення
— на землях лісового фонду |
38.5 |
117.9 |
129.4 |
156.8 |
121.8 |
|
В тому числі заліснення
лісосік |
38.5 |
117.9 |
129.4 |
156.8 |
121.8 |
|
|
