|
Сучасне велике місто неможливо уявити
без транспорту, який забезпечує функціонування та
зв'язок окремих районів і житлових масивів і багато в
чому визначає обличчя міста - потоки автомашин,
автостоянки, транспортні мережі та споруди, швидкісні
дороги, транспортні розв'язки, мости й естакади, авто-
та залізничні вокзали тощо. Проте транспорт, насамперед
автомобільний, належить до найбільш шкідливих джерел
забруднення повітря. Якщо за 70 останніх років загальна
довжина вулиць Києва збільшилась приблизно у 8-9 разів і
становить 1 ,6 тис.
км, то протяжність трамвайних колій - в 1,6 рази, а
кількість вагонів - у 4 рази, тролейбусних ліній - у 87
разів (з 3,5 км у 1935 р. до 305 км тепер), а тролейбусів - з 4 до 1100.
Найбільш високими темпами зростала
протяжність автобусних маршрутів у місті, особливо в
період 60-90-х років. Перший автобусний маршрут у Києві
було прокладено в 1925 р. - близько 3 км. Нині
нараховується понад 110 маршрутів загальною протяжністю
ліній майже 1,5 тис. км, які обслуговують приблизно 1000
автобусів різних марок.
Парк легкових таксомоторів досягає
тепер 3,5 тис. автомашин (до речі, в 1913 р. було лише
20). Сьогодні в місті нараховується більш ніж 470 тис.
одиниць автотранспортних засобів, в т.ч. 298 тис.
легкових автомобілів, 42 тис. вантажних автомобілів та 6
тис. автобусів.
Значно зросла кількість автозаправних
станцій та реалізація паливно-мастильних матеріалів. До
цього слід додати ще чимало будівельної, спеціальної,
дорожньої та іншої техніки, оснащеної двигунами
внутрішнього згорання.
Згідно матеріалів статзвітності викиди
автотранспорту у 1998 році склали по місту 54,737 тис.
тон, тобто більше половини від загальноміських.
Значний внесок в забруднення
повітряного басейну міста вносять також транзитні
автотранспортні засоби, а також ті, що прибувають в Київ
з інших міст. Загальна кількість таких автомобілів
становить, за даними ДАІ м.Києва, 50-70 тис. одиниць за
добу, їх викиди ніким не контролюються і не враховуються
органами статистики.
Автомобільний транспорт, таким чином,
належить до числа інтенсивно зростаючих забруднювачів
міського навколишнього середовища. До того ж з цим видом
забруднень боротися надто важко і складно. Поршневі
двигуни, як відомо, викидають у повітря значну кількість
окисів вуглецю, вуглеводних сполук, окисів азоту, сполук
свинцю та
інших токсичних і канцерогенних речовин. Відбувається це
через збільшення кількості і погіршення технічного стану
автомобільного парку, незадовільну якість палива,
відставання темпів розвитку шляхової мережі, труднощі
обліку великої кількості автотранспорту як джерела
забруднення атмосфери (особистий транспорт, транзит),
недостатньо розвинуту законодавчу та юридичну базу для
ефективного управління автотранспортом як екологічно
небезпечним об'єктом.
Чим більше
автомашин у місті, чим інтенсивніший їх рух, тим вищі
рівні забруднення навколишнього середовища, тим
відчутніша шкода здоров'ю людини. Смог все сильніше
наступає на Київ, а загазованість атмосферного повітря -
складова частина екологічної кризи великого міста.
Зростаюче акустичне забруднення
міського середовища також спричиняє чимало неприємностей
городянам, негативно відбивається на їх здоров'ї та
психічному стані. З розвитком всіх видів транспорту
збільшуються шумові навантаження на людину, зумовлюючи
її роздратування, психічну неврівноваженість, безсоння і
як наслідок - серцево-судинні та психічні захворювання.
Тепер на вулицях Києва в багатьох районах і мікрорайонах
шум нерідко досягає у денні години 80-90, а в нічні -
50-60 децибелів, що не можна вважати нормальним явищем.
Дослідження показують, що саме
акустичне забруднення міського середовища є одним із
ймовірних факторів, що призводить до зростання
гіпертонічної хвороби та інфаркту міокарда.
|
|
