Щодо промислового та соціально-економічного розвитку столиця України характеризується високими темпами. За післявоєнний період тут введено в дію основні виробничі фонди на багато десятків мільярдів карбованців, а обсяг промислового виробництва порівняно з 1940 р. зріс більш як у 30 разів.

Величезної шкоди навколишньому природному середовищу, а через нього й людині завдають викиди в атмосферу промислових та енергетичних об'єктів. В 1991 р. невловлювані шкідливі викиди від стаціонарних джерел досягли 64,3 тис.т (зростання порівняно з попереднім роком майже на 10 тис.т), а від пересувних засобів - 172,2 тис.т (зменшення на 46 тис.т), що загалом дорівнювало майже по 100 кг на рік на одного киянина. Із загальної кількості шкідливих викидів з розрахунку на одного жителя припадало: сірчистий ангідрид - 9,4 , оксиди азоту - 12, оксиди вуглецю - 56,3 кг та надзвичайно небезпечний свинець - по 10 г.

Викиди від стаціонарних джерел забруднення обумовлюються наявністю більш ніж 700 промислових підприємств різних галузей, на яких нараховується 24 тис. організованих джерел викидів. Основними забруднювачами атмосферного повітря в місті є підприємства, що розташовані в Харківському та Ватутінському районах, на які припадає відповідно 47,1 та 35,9% загальних викидів від стаціонарних джерел.

В останні роки намітилась тенденція до зменшення об`ємів викидів забруднюючих речовин, що перш за все пов`язано із зменшенням об`ємів виробництва.

Кількість шкідливих викидів у навколишнє природне середовище залежить від характеру і спеціалізації виробництва, наявності очисних споруд, ефективності їх роботи. Так, у Ватутінському районі розміщено лише 2% загальної кількості підприємств, що забруднюють атмосферне повітря викидами. Проте на них припадає, за даними міськстатуправління, майже одна третина обсягу невловлюваних викидів.

Дослідження, проведені науковими установами медичного профілю, підтверджують прямий зв'язок між погіршенням екологічної ситуації в Києві та станом здоров'я киян. Наприклад, аналіз стану здоров'я дітей, які проживають в 11 мікрорайонах міста з різним характером і ступенем забруднення навколишнього середовища, свідчить, що в районах, прилеглих до великих промислових підприємств і об'єднань, значно вищий рівень захворюваності в дітей системи кровообігу, органів травлення та ендокринної системи. Зростання захворювань систем кровообігу і дихання зв'язане головним чином з викидами в атмосферу сірковуглецю. Основними джерелами забруднення повітря цим газом у місті є ТЕЦ та ВО "Хімволокно".

Викиди промислових підприємств і об'єктів енергетики, вихлопні гази автомашин завдають великої шкоди не лише здоров'ю людини, а й міському господарству, культурним, історичним та архітектурним пам'яткам Києва. Хімічно агресивні елементи й сполуки, що містяться в цих викидах, спричинюють руйнування індустріальних будівель, житлових будинків, пам'яток архітектури тощо. Водночас прискорюються процеси корозійного руйнування металоконструкцій, мостів, кабельних мереж, металевої покрівлі, ліній електропередач, трамвайних та залізничних колій, втрачають естетичний вигляд пофарбовані фасади і будівель.

Більшість підприємств через нестабільність роботи і падіння обсягів виробництва зменшили свої викиди, хоча 89 збільшили їх на 4,868 тис.тонн.

27 підприємств міста використовують в своєму виробництві озон руйнуючі речовини.