6.2. Ядерна та радіаційна безпека

Радіаційна обстановка в області обумовлена наслідками аварії на ЧАЕС, використанням в різних галузях народного господарства радіоактивних речовин, приладів, які містять радіонукліди та генерують іонізуюче випромінювання, використанням будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди.

Станом на 01.01.2002р. в області нараховується 40 підприємств та 62 медичних заклади які використовують в своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ).

 Відкриті радіоактивні речовини використовуються в радіологічній лабораторії облСЕС, Поліському філіалі Укр. НДІЛГА, та Житомирському обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції.

 На всіх інших об'єктах використовуються закриті джерела та обладнання, генеруюче рентгенівське випромінювання.

На промислових підприємствах ДІВ використовуються як:

-           гама реле, щільноміри, лічильники, рівнеміри, еталонні та градуїровочні джерела - на 21 підприємстві;

-           РІДИ (радіоізотопні димосповіщувачі ) - на 4 підприємствах;

-           рентген обладнання (рентгенкамери, рентгенапарати) - на 15 підприємствах.

В області на багатьох підприємствах (відомчих лабораторіях, закладах освіти) використовуються зразкові, контрольні та навчальні джерела, що не потребують спеціальних дозволів, так як їх активність не перевищує 10-кратного значення МЗА згідно ОСП 72/87.

Протягом 2001 року держінспекторами управління екоресурсів, спеціалістами санітарно-епідеміологічної служби проводились планові перевірки промислових підприємств, організацій на предмет дотримання ними норм і правил з радіаційної безпеки.

По результатах перевірок складено 13 протоколів і винесено 13 постанов за порушення норм і правил з радіаційної безпеки.

Державним управлінням екології та природних ресурсів, санітарно-епідеміологічною службою області проводиться планова робота з усіма підприємствами і організаціями області, що використовують в своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання. Розгляд заяв, видачу ліцензій на здійснення діяльності з ДІВ та нагляд за дотриманням заявниками норм і правил з радіаційної безпеки покладено на відділ екологічного контролю на кордоні та радіаційного контролю, який створений в держуправлінні з червня 1998 року.

До керівників підприємств та організацій доведено порядок видачі ліцензій на здійснення діяльності з ДІВ та графік представлення документів на ліцензійну комісію держуправління. В 2001 році держуправлінням екології та природних ресурсів видані ліцензії на право володіння та експлуатацію ДІВ слідуючим підприємствам:

Радіоактивні відходи в області знаходяться у вигляді джерел іонізуючого випромінювання, у яких вийшов термін експлуатації.

Крім цього, згідно даних "Централізованої служби експлуатації сховищ відходів дезактивації Державного об'єднання "Радон" станом на 01.01.2002р. на обліку та контролі ЦСЕ в Житомирській області знаходиться 29 об'єктів, в тому числі:

Сховища низькоактивних радіоактивних відходів дезактивації розташовані в Народицькому районі - 11, Лугинському районі - 3, Овруцькому - 8, Олевському - 1.

Сховища радіоактивно забруднених відходів дезактивації розташовані в Лугинському районі - 4, Олевському районі - 1.

Пункт спеціальної обробки знаходиться на відстані 1,5 км. на північ від м. Житомира.

Контроль за радіаційним та технічним станом об'єктів виконувався власними силами ЦСЕ КДМСК Укр. ДО "Радон" із залученням представників СЕС, природоохоронних та державних виконавчих органів два рази на рік (весною та восени) за допомогою штатних радіометричних приладів.

При проведенні радіаційного обстеження вимірювались наступні параметри радіаційного контролю:

Значення параметрів порівнювались з "Рівнями радіоактивного забруднення поверхні об'єктів", які узгоджені з облСЕС.

Станом на 01.12.2001р. радіаційний стан 28 сховищ відходів дезактивації та 1 ПуСО - задовільний, параметри радіаційного контролю - в межах тимчасово визначених рівнів, які узгоджені з ОблСЕС.

Щодо відпрацьованих ДІВ, то на 01.01.2002 р. підприємствами області оформлено 3 заявки на здачу ДІВ, 6 підприємств здали ДІВ на захоронення в Київський державний міжобласний спецкомбінат "Радон", в т.ч.:

За уточненими даними Житомирського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості  продукції внаслідок катастрофи на ЧАЕС в зону із забрудненням понад 1 Кі/км2  (по цезію – 137) потрапило 327 тис.га сільгоспугідь.

Найбільш забруднені цезієм-137 угіддя Лугинського району – 33 тис.га, Народицького – 51 тис.га, Овруцького – 59 тис.га, Коростенського – 74 тис.га, Олевського – 31 тис.га, Ємільчинського – 45 тис.га, Малинського – 29 тис.га, Вол.-Волинського – 4 тис.га, Нов.-Волинського – 3 тис.га.

В Андрушівському, Любарському, Бердичівському, Попільнянському, Ружинському, Чуднівському, Дзержинському, Житомирському, Коростишівському,  Черняхівському, Баранівському, Радомишльському, Червоноармійському, Брусилівському районах забруднення грунтів радіоцезієм не перевищує 1 Кі/км2 . Здебільшого вона знаходиться в межах 0,1-0,7 Кі/км2.

В цілому по області  площі з щільністю забруднення грунту цезієм-137 більше  1 Кі/км2  виявлено в 224 колективних сільськогосподарських підприємствах 9 районів області.

За видами сільгоспугідь, щільність забруднення яких по Cs-137 перевищує 1 Кі/км2 – 202 тис.га відносяться до орних земель, 112 тис.га - до сінокосів і пасовищ,  в т.ч. 29 тис.га – до торфо–болотних грунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва.

Набагато складніша ситуація склалася в області з забрудненням сільськогосподарських угідь стронцієм-90. Щільність забруднення грунту стронцієм-90 більше 0,02 Кі/км2  виявлено на площах: Народицького району – 53 тис.га, Овруцького – 63 тис.га, Лугинського – 32 тис.га, Коростенського – 73 тис.га, Олевського – 45 тис.га, Малинського – 82 тис.га, Ємільчинського – 104 тис.га, Нов.-Волинського – 80 тис.га, Вол.-Волинського – 41 тис.га. А всього по області площа земель забруднених стронцієм-90 складає 1299 тис.га.

Найбільшу щільність забруднення стронцієм-90 мають сільськогосподарські угіддя Овруцького району, де 30 тис.га забруднені в межах 0,15-3,00 Кі/км2 і більше. В Народицькому районі забруднення стронцієм-90  від 0,15-3,00 Кі/км2 виявлено на площі 43 тис.га, в Лугинському районі на площі 14 тис.га.

Кількість господарств, де виявлено площі з щільністю забруднення грунту стронцієм-90 більше 0,02  Кі/км2 , складає 620 одиниць в 23 районах області.

У відповідності з "Програмою уточнення радіаційної обстановки в населених пунктах, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС", в минулому році відібрано і проаналізовано 4076 проб молока і 688 проб картоплі на радіоцезій та 294 проби молока і 140 проб картоплі на стронцій, з приватного сектора з 687 населених пунктів області.

Проведено обстеження 17200 чоловік на лічильниках внутрішнього випромінювання людини з населених пунктів, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС.

За минулий рік на радіаційно-забруднених територіях:

За період 1997 - 2000 рр. реабілітовано 2133 га. сільгоспугідь і передано на використання та випасання ВРХ, в тому числі:

Стан радіаційної обстановки  у лісах  Житомирської області визначається величиною їх радіоактивного забруднення та заходами, які вживаються по запобіганню поширенню продукції лісового господарства, вміст радіонуклідів у якій перевищує допустимі норми. Слід відмітити, що у Поліській частині України ліси залишаються найбільш радіоактивно забрудненим типом природної рослинності. Їх радіоактивність зменшується з часом дуже повільно, що обумовлюється головним чином швидкістю радіаційного розпаду ізотопів. Головними техногенними дозоутворюючими радіонуклідами на території Житомирської області нині є  Cs137  та  Sr90. Останній ізотоп в області має обмежене поширення, максимальні його активності у компонентах лісових екосистем характерні переважно для північно-східної частини Народицького району, центральної частини Овруцького району (с. Першортавневе) та центральної частини Лугинського району (с. Липники).

Необхідно підкреслити, що щільність забруднення грунту лісових насаджень, визначена у 1991 р., донині зменшилася на 18% внаслідок                                                                            радіоактивного розпаду радіоізотопів Cs137  та  Sr90.

В радіаційному відношенні "чистими" у Житомирській області є Баранівський, Житомирський, Коростишівський та Радомишльський держлісгоспи на території яких відсутні площі лісів із щільністю забруднення Cs137 більше 1,0 Кі/км2. Решта держлісгоспів області, в тій чи іншій мірі є постраждалими внаслідок Чорнобильської аварії.

Найбільш гостра ситуація спостерігається в Овруцько - Народицькому спецдержлісгоспі, на території якого наявні 23773 га. насаджень із щільністю забруднення 15-40 Кі/км2 за Cs137, 4757 га. - із щільністю забруднення 40-80 Кі/км2 та 555 га. - із щільністю забруднення більшою за 80 Кі/км2.

Таким чином усі лісогосподарські роботи припинені у даному держлісгоспі на площі 29085 га., яка відноситься до зони безумовного відселення.

Нині гостро постало питання про реабілітацію, хоча б частково, ряду площ, виведених із лісогосподарської діяльності внаслідок радіоактивного забруднення. Обумовлюється це як необхідністю термінового покращення санітарного стану насаджень на значних площах, так і можливістю отримання деревини, яка відповідає діючим допустимим рівням.

З відібраних зразків продукції лісового господарства найбільш забрудненими Cs137 виявлена харчова продукція лісу.

Зокрема, у 2001 році максимальний вміст Cs137 у сухих моховиках (Словечанський держлісгосп), визначений у лабораторії радіоекології лісу Поліського філіалу УкрНДІЛГА, дорівнював 3,7х106 Бк/кг; у сироїжках   (Словечанський держлісгосп) - 2,3х106 Бк/кг; у свіжих ягодах чорниці - ЗО кБк/кг (Овруцько-Народицький спецдержлісгосп, околиці с.Христинівка); у сухих ягодах чорниці (Овруцько-Народицький спецдержлісгосп, околиці с.Христинівка); - 350 кБк/кг; у свіжих ягодах журавлини (Словечанський держлісгосп) - 11 кБк/кг; у траві звіробою (Лугинський держлісгосп) - 10 кБк/кг; у листі брусниці (Лугинський держлісгосп) - 45 кБк/кг ; у пагонах багна болотного (Лугинський держлісгосп) — 60 кБк/кг; у м'язах козулі європейської (у жовтні) - 150 кБк/кг (Овруцько-Народицький спец держлісгосп); у м'язах дикого кабана (у листопаді) (Овруцько-Народицький спецдержлісгосп) - 200 кБк/кг.

Складна ситуація також склалася в Житомирській області у районах, забруднених радіостронцієм. Максимальні величини вмісту Sr90 у найбільш забруднених районах області становили: у свіжих ягодах чорниці - 120 Бк/кг (Овруцько-Народицький спецдержлісгосп, околиці с.Христинівка); у сухих ягодах   чорниці   (Овруцько-Народицький   спецдержлісгосп,   околиці с.Хрисгинівка); - 600 Бк/кг; у свіжих ягодах журавлини (Словечанський держлісгосп) - 120 Бк/кг ; у траві звіробою (Лугинський держлісгосп) - 880 Бк/кг; у листі брусниці (Лугинський держлісгосп)- 650 Бк/кг. На тій самій ділянці лісу найбільший вміст 137Cs характерний для грибів, а серед них для польського гриба, маслюка, моховиків, груздів. Найбільш чистими у радіаційному відношенні є підосичники, білі гриби, опеньки, шампіньйони. Серед ягідних видів найбільш забрудненими є ягоди головного ягідного виду регіону - чорниці, менший вміст радіоцезію властивий для інших видів брусничних, значно менший - для ягід малини та суниць лісових. Водночас, ягоди суниць мають найвищий показник акумуляції Sr90 серед усіх ягідних видів.

Наведені вище максимальні значення вмісту радіонуклідів у “дарах” лісу у 10-100 разів перевищують величини, передбачені для радіонуклідів загальнодержавними нормативами ДР-97. Слід, однак зазначити, що середні показники вмісту згаданих радіонуклідів у харчових продуктах лісу на території Житомирської області північніше широти м.Коростеня у більшості випадків також перевищують рівні, передбачені ДР-97. Більшість видів дикорослих ягідних лікарських рослин та грибів не можуть заготовлятися в області навіть при середніх рівнях радіоактивного забруднення території. Згадане становище буде зберігатися ще досить тривалий час (за оцінками математичного моделювання процесів - ще 10-15 років). Це підтверджено статистично на матеріалі багаторічних стаціонарних досліджень. Зокрема, на тому самому стаціонарі у Лугинському держлісгоспі вміст Cs137 у свіжих ягодах чорниці дорівнював: у 1988 р. - 15 кБк/кг, у 1991 - 10 кБк/кг, у 1994 р. - 7,4 кБк/кг, у 1997 р. - 5,6 кБк/кг, у 2001 р. - 4.4 кБк/кг.

Для головної продукції лісового господарства - деревної - на більшій частині території області характерним є поступове збільшення вмісту Cs137 за рахунок щорічного наростання радіоактивно забруднених висотних та радіальних приростів деревини.

Залишається на лісосіках області проблема утилізації порубочних залишків, які характеризуються підвищеною радіоактивністю та неможливістю господарського використання.

В області щорічно проводяться дослідження на 30 постійних площах моніторингу, закладеного по міжнародному стандарту 16 на 16 км, а також на 100 радіоекологічних стаціонарах (по 1 га. кожний), Поліського філіалу УкрНДІЛГА.