Києву притаманні екологічні проблеми великих міст, які в концентрованому вигляді відображають майже всі екологічні проблеми України. За останні три роки, в умовах економічної кризи та процесу приватизації найбільше загострюються такі проблеми :

1. Поводження з усіма видами відходів (побутові, промислові, токсичні, радіаційні та ін.).

2. Забруднення атмосферного повітря викидами енергетики та автотранспорту (морально та фізично застарілі технології, якість палива, значне зростання кількості приватного автотранспорту).

3. Забруднення поверхневих та підземних водних ресурсів (відсутність або мала ефективність очисних споруд, особливо на зливових водотоках).

4. Зменшення біорізноманіття (несанкціановане будівництво, захоплення територій ).

Так, розвиток м.Києва, де на обмежених територіях ( 836 кв.км ) зосереджено 2,7 млн. чоловік населення (з передмістями 3,8 млн. чоловік) та значна кількість центрів господарської діяльності, перетворив санітарну очистку в одну з головних екологічних проблем міського господарства. Відсутність ефективних новітніх технологій та потужностей по переробці відходів, дефіцит земельних площ, призводить до наднормативного накопичення відходів на території міста та промислових об'єктів в тому числі відходів І-го та ІІ-го класів токсичності. В межах міста знаходиться пункт поховання радіоактивних відходів, де тільки в трьох могильниках, які введені в дію у 1975р., зберігаються тверді радіаційні відходи І-ї та ІІ-ї групи загальною активністю 320 тис.кюрі, у тому числі 220 тис.кюрі тритію.

Кількість автотранспорту, зареєстрованого в місті та транзитного за останній час збільшилась майже в два рази, що призвело до збільшення викидів в атмосферу. При цьому значну небезпеку становлять: використання етильованого бензину, незадовільні транспортні розв'язки та технічний стан значної частини автомашин.

Основні напрямки вирішення екологічних проблем, поліпшення екологічного стану закладені в перспективні комплексні плани охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. У зв'язку із змінами в економіці вони корегуються поточними річними планами економічно-соціального розвитку міста, річними планами охорони природи підприємств та організацій. З метою координації дій по концентрації зусиль на головних напрямках Держуправління розробило план першочергових заходів на 1998-2010рр.

Автомобільний транспорт, як забруднювач атмосферного повітря, вийшов на перше місце, його викиди становлять зараз понад 70 відсотків від загальноміських і формують підвищений рівень забруднення повітряного басейну міста. Аналізуючи ситуацію, що склалася в нашому місті, а також досвід роботи інших країн по впорядкуванню системи діагностики та екологічного контролю викидів автотранспортних засобів можливо вирішити шляхом створення в м.Києві підрозділу "Екологічної міліції" при ГУ МВС України в м.Києві на базі відділу попередження забруднення навколишнього природного середовища автотранспортними засобами.

Протягом останніх років постійну турботу викликає стан головного міського каналізаційного колектору (ГМКК), побудованого у 1970 році для відведення стічних вод правобережної частини міста. Колектор потребує капітального ремонту, так як повна його амортизація настала іще в 1990 році. Для виконання ремонтних робіт необхідно відключення стічних вод та будівництво другої нитки ГМКК. Дане будівництво, розпочате в 1994 році, включено до переліку невідкладних природоохоронних заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну р.Дніпро та поліпшення якості питної води, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1997р. Через відсутність коштів (фінансування за рахунок державного бюджету) будівництво не ведеться. Аварійні ситуації, які можуть виникнути на ГМКК можуть призвести до екологічної катастрофи не лише для міста Києва, але й для 30 млн. жителів України, для яких р.Дніпро є джерелом водопостачання.

Одним із основних факторів забруднення р.Дніпро (Канівського водосховища) та 370 внутрішніх водойм в межах міста є зливові стоки. Поверхневі стічні води з території міста відводяться мережею колекторів зливової каналізації через 41 випуск в р.Дніпро, з них лише на 5 збудовані очисні споруди, які працюють як накопичувачі забруднених поверхневих стічних вод, не виконуючи свою основну функцію - очистку цих вод до рівня існуючих екологічних нормативів. Для поліпшення ефективності їх роботи необхідно укомплектувати служби по нагляду за роботою очисних споруд, провести їх наладку та впровадити нові технології очищення зливових вод.

Найбільшу тривогу викликає припинення будівництва очисних споруд зливових стоків житлового масиву Оболонь 3-А та 14 мікрорайонів, розпочате іще в 1990 році. Роботи виконані на 90%, але через відсутність фінансування (об"єкт в план державного бюджету не включається з року в рік) вони не закінчені до цього часу. У зв"язку з цим уже готові споруди виходять із ладу, руйнуються.

Викликає занепокоєння забруднення внутрішніх водойм міста нафтопродуктами, пов"язане з інтенсивним забрудненням ними зливових стоків. Це спричинено зростаючою кількістю автотранспортних засобів, розміщених на прилеглих територіях автостоянок, гаражів, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на територіях річкових портів та Київдержтрансу, АЗС без локальних очисних споруд на зливостоках. Для зменшення забруднення поверхневих водойм планується посилення контролю саме за цими об"єктами.

З метою охорони поверхневих водних об"єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності особливої ваги набирає виконання протокольних доручень, напрацьованих під час наради Київської міськдержадміністрації від 26.02.98р. "Про дотримання вимог водного і земельного законодавства в водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах водойм та водотоків міста Києва суб"єктами господарювання". Контроль за виконанням даних доручень проводитися Держуправлінням.

Для покращення забезпечення населення міста Києва якісною питною водою на протязі останніх двох років згідно до розпоряджень Київської міськдержадміністрації організовано бюветне водопостачання. На сьогодніщній день побудовано та введено в дію 76 бюветів. Розширення мережі бюветного водопостачання жителів столиці є важливим завданням у поточному році.

З метою покращення роботи в галузі розміщення, утилізації та переробки відходів в м.Києві необхідно:

1.Для запобігання витоку фільтрату на полігоні №5 в с.В.Дмитровичі та полігону в с.Пирогів необхідно:

- запроектувати та побудувати аварійно-попереджувальну дамбу на полігоні №5;

-провести гідрологічні та інженерно-геологічні дослідження для підготовки проектного для захисту прилеглих до звалища територій.

2.Для запобігання руйнування та забруднення довкілля провести демеркуризацію 150 тисяч відпрацьованих люмінісцентних ламп, що розміщені на території в/ч в Дарницькому районі м.Києва.

3. Провести вишукувальні роботи та впровадити технологію використання або знешкодження продуктів згорання (зола) на СЗЗ "Енергія".

4. Для зняття екологічної напруги, яка сталася в Ленінградському районі міста в зв'язку з критичним станом по ліквідації наслідків забруднення берилієм підприємства "Захід" та накопиченням відходів з вмістом берилію на його території виконати роботи по ліквідації даного джерела забруднення.

Для розвитку заповідної справи та охорони зелених насаджень на 1999р необхідно:

Розширення мережі природно-заповідного фонду міста:

-оголошення 9 об"єктів пам"ятками природи місцевого значення;

-завершення розробки проекту організації території регіонального ладшафтного парку "Голосіївський".

Для поліпшення санітарного стану території міста, з метою повної ліквідації несанкціонованих звалищ відходів та запобіганню утворення нових необхідно, в залежності від місця їх розташування та можливих перспектив, виділяти:

• під індивідуальне житлове будівництво;
• під гаражне будівництво;
• під тимчасові відкриті автостоянки;
• для створення зелених насаджень.

З метою поліпшення радіаційного стану та екологічного контролю в 1999 році необхідно:

2.В місті Києві необхідно організувати аварійну бригаду з ліквідації радіаційних аварій спільно з представниками МНС, МіськСЕС та Держуправління екологічної безпеки.