2.2.   Водні ресурси

Водозабезпечення області для потреб населення і всіх галузей промисловості здійснюється із поверхневих і підземних джерел водопостачання. Найбільшим джерелом водопостачання поверхневих та підземних вод є  річковий басейн р.Тетерів, з якого в 2001 році було забрано 55,65 млн.м³ або  51% поверхневих і 19,88 млн.м³ або 6,8% підземних вод. За ним слідують басейни р. Припять, загальний забір з якого складає 25,57 млн.м³ або 32%, р.Рось – 18,34 млн.м³ або  23  %, р.Уж – 14,67 млн.м³ або 18,5 % та інші    (табл. 2.2.1). Всього станом на 01.2002 року в області на обліку знаходиться 1209  первинних водокористувачів, з них 126 здійснюють скидання зворотних вод у водні об”єкти. На данний час відповідні дозволи на спеціальне водокористування мають 74 відсотки від загальної їх кількості по області.
В 2001 році забір води з природних джерел Житомирської області склав 126,0 млн.м³, а використання свіжої води 103,3 млн.м³, з них на виробничі потреби - 27,96 млн.м³, на госпобутові потреби - 40.72 млн.м³, на сільгоспводопостачання - 12,35 млн.м³, на зрошення – 0.013 млн.м³, на риборозведення – 21.959 млн.м ³ та на інші потреби - 0,298 млн.м³.

 За минулий рік забір води порівняно з 2000 роком зменшився на 5,9 млн.м^З, а використання води відповідно на 3,7 млн.м^З. Використання води на виробничі потреби збільшилось на 3,44 млн.м^З, а на інші потреби на 0.1 1 млн.м^З за рахунок росту промислового виробництва ( табл. 2.2.1).

Збільшилось водопостачання в 2001 році по ВАТ “Малинська паперова фабрика” на 0,46 млн.м³, ВАТ “Червонський цукровик” на 0,38 млн.м³, ВАТ “Корнинський цукровий завод” на 0,33 млн.м³, ДП “Андрушівськни цукровий завод” на 0,52 млн.м³, Червонському заводі продтоварів на 0,52 млн.м³, Липникському спиртовому заводі на 0,43 млн.м³, Чуднівському спиртовому заводі на 0,23 млн.м³, ВАТ “Андрушівський спиртзавод” на 0,22 млн.м³. ВАТ “Галієвський маслозавод” на 0.23 млн.м³ та інших.

В звітному році зменьшилось використання води на госппобутові потреби на 6.34 млн.м³ за  рахунок зменьшення подачі води  на потреби населення в місті Житомирі на 2,25 млн.м³, Бердичеві на 1,40 млн.м³, Н.Волинському на 0,16 млн.м³, Овручі на 0,19 млн.м³, Коростені на 0,31 млн.м³, зменьшилось також використання води на сільгосппотреби відповідно на 0,91 млн.м³, що пов”язано зі зменшенням поголів’я худоби в сільськогосподарських підприємствах області. Відповідно зменшилось водовідведення на 3,19 млн.м^З.

В 2001 році  підприємствами області скинуто  у поверхневі водні  об’єкти 57,48 млн.м³ зворотних вод з яких 35,13 млн.м³ недостатньо очищених.

Скид стічних вод в поверхневі водойми зменшився на 3,32 млн.м³, а скид нормативно-очищених стічних вод на 7,73 млн.м³. Скид   недостатньо-очищених стічних вод збільшився на 0,71 млн.м³, а забруднених без очистки на 0,03 млн.м³. Скид нормативно-чистих стічних вод без очистки збільшився на 3,67 млн.м³. Данні щодо скидання та очищення зворотних вод, та скиду забруднених речовин у поверхнееві об”єкти наведені в табл. 2.2.2 - 2.2.4.

В 2001 році кількість води в системі оборотного і повторного водоспоживання збільшена порівняно з минулим роком на 19.67 млн.м³ . В тому числі збільшилась кількість оборотної води на 17,0 млн.м³ по Іршанському ДГЗК (за  рахунок зміни технологічного регламенту при виробництві продукції), на 0,99 млн.м³ по ВАТ “Червонський цукровик” (за рахунок збільшення об”ємів перероблених буряків). На 3,68 млн.м³ збільшилась кількість повторної води по Житомирському ВУВКГ у зв”язку з реконструкцією блоку повторного використання промивних вод.

Найбільш повно система оборотного водопостачання задіяна у промисловості – 105,3 млн м³ або 99,5%. В цій же галузі спостерігається найбільший відсоток економії свіжої води – 87,9% та 43,9% - в житлово-комунальному господарстві, в сільському господарстві вона практично відсутня і складає всього 1%.

Незначна кількість води 8,3 млн.м³ використовується повторно, з якої 33% в промисловості і 67% - в житлово-комунальному господарстві (табл. 2.2.5).

В 2001 році перелік підприємст, які здійснювали скид зворотних вод в поверхневі водойми поповнили сім підприємств області, це: ВАТ “Іванопільський сахзавод" - періодичний скид після повної очистки за допомогою водоростей (в 2000р скид не здійснювався); ВАТ “Першотравневий завод ЕТФ" - в 2000р. завод не працював, відповідно, скиду не здійснював; КП "Головино - сервіс" - з другого кварталу звітного року підприємство  прийняло на баланс очисні споруди ВАТ ”Головинський кар'єр" ; ЗАТ "КЕС" м.Бердичів - прийняло на баланс очисні споруди ВАТ ”Бердичівське шкірооб”єднання";  ВАТ ”Галіївський маслозавод" - несанкціонований скид; Потіївське МКП, в/ч А-3258 м.Радомишль —додатково взяті на облік.

В 2001 році визначено 27 підприємств, які скидають неочищені та недостатньо очищені зворотні води в поверхневі водойми (табл. 2.2.6). Вісімнадцять підприємств перейшли з минулого року, в звітному році додалось ще 9 підприємств забруднювачів.

Причини недостатньої очистки стічних вод на очисних спорудах по підприємствах області слідуючі:

• - Житомирське ВУВКГ - споруди працюють неефективно із-за невдалих проектних рішень, ведеться реконструкція окремих вузлів;
  
• - Коростенський ВУВКГ - старі споруди працюють неефективно із-за фізичного зносу обладнання, новий комплекс перегружений;
  
• - ЗАТ “КЕС” м.Бердичів - порушення кисневого режиму в   аеротенках, процес нітріфікації проходить не повністю;
  
• - Бердичівське ВУВКГ   - земляні карти замулені, бетонні конструкції і розподільні мережі руйнуються, будівництво нових очисних споруд припинено за браком коштів;
  
• - ВАТ “Малинська паперова фабрика" - недостатнє розведення стоків на сільових картах;
  
• - в/ч А-2038 смт. Озерне - порушення режиму експлуатації очисних споруд, необхідно провести  очистку біоставків;
  
• - Овруцьке БВОУЖКГ - порушення режиму експлуатації очисних споруд;
  
• - Коростишівське МКП "Водоканал" - проводиться реконструкція комплексу;
  
• - Іршанське ДКП - нерівномірна подача стоків, будівництво буферної камери призупинено із-за відсутністі коштів, також має місце негативний вплив (по сульфатах) дренажних вод Лемнянського хвостосховища Іршанського ГЗК:
  
• - КП "Баранівка - очисні споруди" - порушення режиму експлуатації очисних споруд;
  
• - Володарськ-Волинське ВПЖКГ – необхідно привести перезагрузку біофільтрів, чистку біопрудів;
  
• - Радомишльське МКП - не працюють аероокислювачі, ведеться реконструкція;
  
• - Черняхівський КХП - порушення режиму експлуатації очисних споруд;
  
• - ВАТ "Романівський склозавод" - очисні споруди перебувають  в аварійному стані, контактні установки відпрацювали свій ресурс і по рішенню районої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій скид стоків в річку припинено 30.05.2001року. На даний час стічні води скидаються на карти полів фільтрації;
  
• - Городницький фарфоровий завод - споруди механічної очистки промстоків не відповідають сучасним технологіям очистки стоків:
  
• - Любарське ВП ЖКГ - споруди застарілі, будівництво нового  комплексу зупинено із-за відсутністі коштів;
  
• - Ємільчинське ДП ЖКГ - споруди потребують капітального ремонту:
  
• - ВАТ 'Цукровий завод ім.Цюрупи" – мав місце несанкціонований скид забруднених стоків;
  
• - Чуднівське ПЖКГ - порушення режиму експлуатації внаслідок відключення електроенергії;
  
• - “ВАТ ”Першотравневий завод ЕТФ”- порушення режиму експлуатації очисних споруд; 
  
• - ДП “Рихальський маслозавод" - порушення режиму експлуатації очисних споруд;
  
• - ДП "ВРЖЕП" с.В.Піч -- порушення режиму експлуатації, не проводиться   профілактичний  ремонт  окремих   вузлів;
  
• - Андрушівський спиртзавод -  невдале проектне рішення очистки бардових вод на полях фільтрації;


• - в/ч А-3258 м.Радомишль - порушення режиму експлуатації очисних споруд;
  
• - ВАТ “Галіївський маслозавод" – мав місце несанкціонований скид забруднених стоків;
  
• - Потіївське МКП - порушення режиму експлуатації очисних споруд;
  
• - ВАТ "Барановський фарфоровий завод" - скид забруднених стоків без предочистки.    Водночас для поліпшення ситуації вживаються певні заходи. Так, на першому комплексі ОСК Житомирського ВУВКГ проведена реконструкція окремих вузлів, внаслідок чого показники очистки стоків по цьому комплексі покращились. У власність Житомирського ВУВКГ передані очисні споруди ВАТ "Житомирський завод хімволокна", потужністю 27 тис. м³ на добу. Ще один забруднювач - Коростенське ВУВКГ - на даний час має рекомендації НВФ"Епрон" з м.Київа щодо інтенсифікації роботи очисних споруд. Згідно з ними запропоновано використати комплекс №2 (новий) та недобудовані очисні споруди, потужністю 15тис.м³ на добу.
  

Якість поверхневих вод.
За звітний період було обстежено від витоку до гирла 6 основних річок області:  Тетерів, Случ, Уж, Норинь, Ірша, Гнилоп"ять, а  також гирло річки Гуйва. Та 4 річки в прикордонних з сусідніми областями ставорах - це р.Уборть, яка межує з Білоруссю, р.Кам"янка та р.Роставиця  (басейн  р.Рось) та р.Ірпінь (басейн р.Рось),  яка  межує з Києвською областю.

Відбір проб здійснюється згідно "Програми моніторингу поверхневих вод суші", розробленної по Держуправлінню екології та природних ресурсів в Житомирській області.

"Програма..." нараховує 18 пунктів,  23 створи на 11 річках з  щоквартальним відбором проб в кожному створі (92 проби). Відібрано 89 проб  згідно - "Програми моніторингу".

Всього по затвердженій програмі було обстежено 23 створи в 18  пунктах.

Під час  інспекційних перевірок діяльності об"єктів-забруднювачів було перевірено також 18 малих  річок  (Кам"янка, Лозниця, Глухівка, Солотва, Добринка, Пустоха, Ужиця, Визна, Гниль, Тетерівка, Мика, Лісова, Лемня, Здрівля, Здвиж),  1 водосховище ("Відсічне",  с.Перлявка), 12 кар"єрів, 2 ставки, 3 міліоративних канали, 4 струмки, 1 артскважина.

Річка  ТЕТЕРІВ

Річка Тетерів, права притока р.Дніпро, протяжність на території області  247  км.  Кількість  контрольних створів - 27,  з них  згідно до "Програми..." - 7.  Відбір проб проведений 4  рази.  Результати представлені у порівнянні з 1999 роком (за середніми значеннями). У верхньому створі річки вище смт.Чуднів (с.Волосівка) та у створі нижче смт.Чуднів (с. Дубище) у порівнянні з 2000 роком  різких змін не спостерігається.
Погіршився стан річки в створі нижче смт.Чуднів: збільшився в 2 рази вміст сольового амонію в порівнянні з 2000 роком (0,79мг/дм³ – у 2000 році та 1,56 мг/дм³ – у 2001 році). Збільшились показники по сухому остатку, сульфатам і фосфатам.
У створі 5 км вище міста Житомира (водосховище “Відсічне”) різких змін якості води не спостерігається за винятком літнього періоду. Протягом липня-серпня поточного року спостерігалася екстремальна  ситуація з вмістом марганцю. Його вміст в 13-14,5 разів перевищував ГДК. Причиною такого явища була надзвичайно висока температура повітря,  а разом з тим і води протягом цього періоду, що призвело до порушення  окисловідновних процесів в поверхневих водах.
В міру спадання температур якість води покращилась. На кінець 2001 року збільшення вмісту марганцю не спостерігалося.
У створах вище гирла річки Кам"янка в порівнянні з минулим роком, показники стабільні.
У створі,  нижче гирла річки Кам"янка, у порівнянні з минулим  роком збільшився вміст сольового амонію з 0,8 мг/дм³  до 1,06 мг/дм³, фосфатів з  0,42 мг/дм³  до 0,66 мг/дм³.  Це пояснюється скидом в річку Кам"янку декількох скидів  зливових стоків та частими аварійними скидами з каналізаційно-насосних  станцій. 
У створі,  нижче  міста  Житомира, с.Левків у порівнянні з 2000 роком  спостерігається зниження розчинного кисню та збільшення сольового амонію, ХСК, БСК5,  сульфатів, що пояснюється впливом скиду ОСК Житомирсього ВУВКГ.
У прикордонному з Київською областю створі с.Вишевичі всі показники, проти минулого року стабільні, за вийнятком незначного підвищення вмісту сольового амонію в 2 рази.

Загальна оцінка гідрохімічного стану р.Тетерів від витоку до прикордонного з Києвською областю створу.

Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до  прикордонного створу з Київською областю дещо погіршується по всім показникам. Різко  зріс вміст сольового амонію 0,68 мг/дм³ (в створі вище смт.Чуднів) до 1,94 мг/дм³ , фосфатів з 0,11 мг/дм³  до 0,34 мг/дм³.

До кордону з Київською областю створ  с.Вишевичі вода річки Тетерів не взмозі очиститись до фонових значень показників (створ вище смт.Чуднів, с.Волосівка).

Річка  СЛУЧ

Протяжність на теріторії області 194 км.Якість води  в  прикордонному  з  Хмельницькою областю створі  (с.Вигнанка), у порівнянні з 2000 роком різких, змін не зазнала, навіть по деяким  показникам спостерігається покращення: сольового амонію 0,61мг/дм³ проти 0.83 мг/дм³, ХСК 37,7мг/дм³ проти 46,0 мг/дм³ та завислим речовинам 6,9 мг/дм³ проти 11,9 мг/дм³ .
У прикордонному створі з Рівненською областю (с.Лучиця) в порівнянні з 2000 роком збільшились такі показники, як ХСК, БСК5 та фосфати.
В цілому, стан річки на рівні 2000 року .

 
Річка УЖ

Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162км.
До міста Коростень річка практично не забруднюється стічними водами підприємств,  в  зв"язку з цим в створі вище міста  (водозабір) стан водойми задовільний. У порівнянні з 2000 роком  показники якості води в річці різких змін не зазнали.
Нижче міста Коростеня стан річки в порівнянні з 2000 роком  погіршився майже по всім показникам: сольовому амонію з 1 ,5 мг/дм³ до 1,9 мг/дм³, завислим речовинам з 6,7 мг/дм³ до 8,9 мг/дм³, БСК5 з 4,8 мг/дм³ до 6,0 мг/дм³. В цілому, гідрохімічний стан річки погіршився.

Річка  НОРИНЬ

Ліва притока річки Уж,  протяжнiсть 84км.
У створi вище скиду очисних споруд мiста Овруча санітарний  стан річки в порівнянні з 2000 роком залишається  без  змін.  Незначне збільшення  спостерігається по сольовому амонію з 0,79 мг/дм³ до 0,97 мг/дм³, фосфатам з 0,15 мг/дм³ до 0,35 мг/дм³. Вміст важких металів складає рівень ГДК. 
У створі нижче міста Овруча , нижче скиду очисних споруд , які працюють не ефективно, стан річки у порівнянні з 2000 роком покращився по сольовому амонію з 2,1 мг/дм³ до 1,32 мг/дм³, ХПК з 47,7 мг/дм³ до 42,0 мг/дм³ , нітратам з 7,1 мг/дм³ до 3,4 мг/дм³. Вміст солей важких металів залишився на рівні минулого року.
В цілому, в порівнянні з 2000 роком , якість води в річці Норинь дещо покращилась.

Річка ГНИЛОП'ЯТЬ

Права притока  річки Тетерів,  протяжність річки на території  області 70 км.
В прикордонному  з Віницькою областю створі (с.Жежелів) спостерігається  покращення по всім фізико-хімічним показникам у  порівнянні  з  2000 роком, крім фосфатів, вміст яких збільшився з 0,102 мг/дм³ до 0,24 мг/дм³.

В створі,  0.5  км  вище  скиду о/с шкірзаводу (с.Швайківка),  стан річки погіршився по вмісту сольового амонію з 1,15 мг/дм³ до 2,2 мг/дм³, фосфатам з 0,13 мг/дм³ до 0,31 мг/дм³, хрому загальному з 0,003 мг/дм³ до 0026 мг/дм³. Всі інші показники покращилися у порівнянні з минулим роком.

В створі,  3  км  нище  скиду  о/с  Бердичівського шкірзаводу  (с.Слободище),  в порівнянні з 2000 роком, стан  річки  залишається  майже без змін, лише спостерігається незначне збільшення  фосфатів та загального заліза. Вміст солей важких металів залишається без змін.
Далі, до гирла,  якість води  в  річці  залишається на рівні минулого року.
В цілому, стан річки залишається без змін у порівнянні з 2000 роком.

Річка ГУЙВА

Права притока річки Тетерів, протяжність річки в межах області 82 км.
Стан річки стабільний в порівнянні з 2000 роком по всім фізико-хімічним показникам.
Лише в липні 2001 року спостерігалась екстримання ситуація з вмістом розчиненого кисню в воді. Його вміст складає 0,64 мг/дм³.

Річка ІРША

Ліва притока річки Тетерів.  Протяжність річки  на  території  області від витоку до гирла 145 км.
Стан річки в порівнянні з 2000 роком  залишається  без  змін.
Покращилися показники по сульфатам – з 122 мг/дм³ до 62 мг/дм³ та сольовому амонію з 0,78 мг/дм³ до 0,54 мг/дм³.
Вміст солей важких металів залишився на рівні минулого року.

 Річка УБОРТЬ

Права притока річки Прип"ять, протяжність річки в межах області 174км. 
Якість води в створі с.Перга в порівнянні з 2000 роком  дещо покращилась. Так, ХСК зменшилось з 57 мг/дм³ до 50 мг/дм³, БСК5 - з 4,9 мг/дм³ до 3,9 мг/дм³, сольовий амоній - з 1,0 мг/дм³ до 0,79 мг/дм³, фосфати з 0,44 мг/дм³ до 0,17 мг/дм³, загальне залізо - з 1,3 мг/дм³ до 0,76 мг/дм³. Решта показників залишилася майже без змін, крім нітратів,  які збільшилися з 0,019 мг/дм³ до 0,059 мг/дм³. Вміст солей важких металів залишився на рівні минулого року.
В цілому, стан річки покращився в порівнянні з 2000 роком.

Річка РОСТАВИЦЯ

Прикордонний створ (с.Строків). Ліва притока річки Рось.
Протяжність річки в межах області 60 км.
Стан річки в порівнянні з 2000 роком залишився майже без змін.
Покрщилися такі показники як: ХСК з 52 мг/дм³ до 39 мг/дм³ та завислі речовини з 10,6 мг/дм³ до 5,3 мг/дм³ (в  порівнянні з 2000 роком).

Річка КАМ’ЯНКА

Річка Кам"янка ІІ-го порядку по відношенню до  річки  Дніпро.
Ліва  притока річки Рось,  протяжність в межах області 42 км.
Прикордонний створ з Київською областю село Кожанка.
Показники якості води в річці залишаються без змін в порівнянні з 2000 роком, крім ХСК та сольового амонію.

Річка ІРПІНЬ

Права притока річки Дніпро, протяжність її в межах області 38  км.
Прикордонний створ – с.Федорівка.
Показники якості води в річці залишаються без змін в порівнянні з 2000 роком, крім сольового амонію, вміст якого збільшився з 0,4 мг/дм³ до 1,3 мг/дм³ та фосфатам з 0,15 мг/дм³ до 0,35 мг/дм³.
В цілому, стан річки задовільний.

Табл. 2.2.1. Забір і використання води, млн. куб.м на рік Табл. 2.2.2. Скидання зворотних  вод,  млн. куб. м на рік Табл. 2.2.3. Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік Табл.2.2.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Табл. 2.2.5. Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Табл.2.2.6. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів водних об’єктів Табл. 2.2.7. Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування)Управління  у 1999 –2001 рр.