5.3. Характеристика екологічних проблем області.

Одна з найактуальніших, найскладніших проблем області – ліквідація радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції.

Станом на 1 січня 2002 року в зоні радіоактивного забруднення роз­ташовано 698 населених пунктів. Чисельність населення забруднених ре­гіонів області становить 369,9 тисячі осіб. За рік чисельність населення зони безумовного (обов'язкового) переселення зменшилась на 6 %, там проживає 3857 осіб, з них 80,8% жителі Народицького району. І хоча на­селення цієї зони становить всього 1%, проте частка дітей до 14 років серед жителів зони безумовного відселення становить 16,5 відсотка.

Половина населення контрольованої зони в працездатному віці, бі­льше чверті (28,5%) мають пенсійний вік. Жителів пенсійного віку бі­льше в Народицькому і Коростенському районах, там вони становлять 39,5% і 35,9 % відповідно, тоді як місто Коростень має понад половину жителів у працездатному віці - 56,9 відсотка. Статус постраждалих внаслідок Чорнобильського лиха мають  428,3 тисячі осіб, це на 18,2 тисячі, або на 4,1 % менше, ніж на початок року. Діти, віднесені до потерпілих, становлять 30,5%. Більше 352 тисяч осіб проживають у зонах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення, з них 27,5 % у місті Коростені та районі. 18,8 % - в Овруцькому, 14,2 % -в Малинському і 11,5 % в Ємільчинському районах.

З 12,7 тисячі учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильсь­кій атомній електростанції кожний третій проживає в населених пунктах з різним  рівнем забруднення радіонуклідами, найбільше постраждалих цієї категорії в Овруцькому районі та місті Коростені відповідно 15 % та 11,3 %. На превеликий жаль майже дві треті дітей Житомирщини, які потерпіли від цієї аварії продовжують жити і навчатися на території забруднених регіонів.

У звітному році з північних регіонів нашої області виїхало 168 сімей та одинаків, всього 422 особи. З другої, найнебезпечнішої для здоров'я, зони виїхали 45,5% всіх переселенців, причому з Народицького району 76%. Торік з регіонів, небезпечних для життєдіяльності людей, було пе­реселено на 73 людини (14,7%) більше. Зону безумовного відселення за­лишили 192 особи, проти 334 осіб торік. По вільному переселенню в останні роки активніше від’їжджають з міста Коростеня та району. За останній рік звідти виїхали дві п’ятих цієї категорії переселенців, з Олевського району - 23,5%. Багато  молодих, працездатних людей покидають рідні місця, 28% переселенців у пенсійному віці.

Географія переселення залишається досить широкою, однак більше  половини (56 %) бажають залишитися на Житомирщині, обрали місцем постійного проживання Київську область - 6,2 %, Харківську - 4,7%, Полтавську - 4%,  до Хмельницької і Черкаської областей виїхали по 3,3 %, Дніпропетровської-2,8 відсотка.

Внаслідок катастрофи на ЧАЕС в зону із забрудненням понад 1 Кі/км² (по цезію - 137) потрапило 327 тис. га. сільгоспугідь, а також 440 тис. га. лісів. Тут розміщено п'яту частину обласних площ зернових культур, по 35 % льону та картоплі, утримується третина поголів’я ВРХ, виробляється також значна кількість обласних обсягів молока і м'яса.

Для забезпечення одержання більш чистої сільгосппродукції на всіх етапах її виробництва і переробки діє система радіологічного контролю за станом сільгоспугідь, продукцією рослинництва і тваринництва, переробної промисловості, яка здійснюється спеціальними підрозділами обласної станції хімізації, ветеринарних лабораторій, переробних підприємств, радіоекологами господарств зони гарантованого добровільного відселення, в яких працює 85 спеціалістів. Щорічно вони обстежують понад 170 тис. зразків продукції.

Сучасний стан радіологічної обстановки на території області визначається рядом факторів: радіонуклідним складом випадінь, часом, що минув після аварії на ЧАЕС, геохімічними умовами міграції радіонуклідів у природних та штучних екосистемах регіону та ін. Житомирська область знаходиться в межах західного сліду Чорнобильських випадінь радіонуклідів, дозоутворюючими яких є Сs¹³⁷ та Sг⁹⁰, які випали первинно в складі переважно конденсаційної форми, найбільш доступної для надходження до рослин.

Радіаційна обстановка в лісах Житомирщини залишається досить складною. Найбільш гостра ситуація спостерігається в Овруцько - Народицькому спецдержлісгоспі, на території якого наявні 23,773 га. насаджень із щільністю забруднення 15-40 Кі/км² за Сs¹³⁷, 4,757 га. - із щільністю забруднення 40-80 Кі/км² та 555 га - із щільністю забруднення більшою за 80 Кі/км .

У більшості  зразків ягід і грибів в даному спецдержлісгоспі вміст Сs¹³⁷ значно перевищує гранично-допустиму концентрацію (в деяких зразках в 100-120 разів), що може стати причиною отримання значних додаткових доз внутрішнього опромінювання населення при вживанні місцевих “дарів лісу” у їжу. Найбільш дієвим заходом для зменшення дози є повна заборона використання грибів і ягід  із радіаційно забруднених територій лісу та обмеження заготівлі сіна на лісових сіножатях.

Необхідно підкреслити, що щільність забруднення грунту лісових насаджень визначена у 1991 році донині зменшилася на 18% внаслідок радіоактивного розпаду радіоізотопів Сs¹³⁷  та Sr⁹⁰. Тому на державному рівні необхідно прийняти рішення про перерахунок щільності забруднення радіонуклідами лісових насаджень України. Це дозволить перевести до зон із менш жорстким режимом значні площі лісів, і відповідно відновити на них частково лісогосподарську діяльність.

До головної продукції лісового господарства - деревної - на більшій частині території області характерним є поступове збільшення вмісту Сs¹³⁷ за рахунок щорічного наростання радіоактивно забруднених висотних та радіальних приростів деревини.

На лісосіках області залишається проблема утилізації порубочних залишків, які характеризуються підвищеною радіоактивністю та неможливістю господарського використання.

Проблема деградації земель.

Сучасне сільськогосподарське використання земельних ресурсів не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно-допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливають на стійкість агроландшафту та природних ландшафтів в цілому.

Під можливим впливом вітрової ерозії знаходиться більшість території області, особливо Поліська її частина, де в структурі ґрунтового покриву переважають грунти піщаного та супіщаного механічного складу, площа їх 491,9 тис. га, або 79,3 % ріллі Поліської зони області,                   

Загальна площа земель, підданих водній ерозії, складає 83.9 тис.га. Найбільші площі таких земель в Ружинському (25,9 тис. га, Любарському (14,% тис. га), Попільнянському (11,6 тис.га, Чуднівському (9,6.тис.га), Овруцькому (6,7 тис.га) районах.

Однією   з   причин   деградації   земель   є   їх   вилучення   для несільськогосподарських потреб, зокрема, для видобування корисних копалин.

В області налічується біля 12 тис. га земель, порушених різними гірничими розробками, з яких більше 3 тис.га вже відпрацьованих. Обсяги робіт з рекультивації незначні, тому землі повертаються попереднім землекористувачам невчасно.

Проблеми утилізації токсичних відходів.

Не вирішеним для області є питання знешкодження токсичних відходів, в т.ч. непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин. На початок року на спеціально обладнаних майданчиках підприємств на зберіганні знаходилось 1,55 тис.т відходів, з яких 770 т або 50% відносяться до І та ІІ класу небезпеки.

На складах сільгосппідприємств зберігаються 508 т непридатних до використання пестицидів. З метою утилізації за межі області в 2001 році було вивезено лише 32 т пестицидів.