Організаційне забезпечення реалізації Національної програми

2. Екологічно безпечне використання водних ресурсів

3. Відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та здійснення заходів щодо боротьби із шкідливою дією вод

Науково-технічне забезпечення Національної програми

Інформаційне забезпечення Національної програми

Міжнародне співробітництво

Програми і проекти технічної допомоги

Інвестиційні проекти

Фінансування виконання найважливіших природоохоронних заходів Національної програми

Попередній аналіз екологічної ситуації свідчить, що незважаючи на значний спад виробництва, забруднення навколишнього середовища в басейні Дніпра в 1997 році залишається на високому рівні. За попередніми даними, обсяг забору води в басейні в 1997 році зменшився, порівняно з 1996 роком, на 2,1 млрд. куб. м. і становить 11,7 млрд. куб. м., однак при цьому скид забруднених стічних вод (неочищених та недостатньо очищених) у водні об’єкти басейну збільшився на 0,3 млрд. куб. метрів.

За даними спостережень Держкомгідромету протягом року зафіксовано 411 випадків неприпустимо високого забруднення поверхневих вод в басейні Дніпра важкими металами, амонійним та нітритним азотом тощо.

Екологічна ситуація, що склалася в таких містах басейну Дніпра, як Кривий Ріг, Дніпродзержинськ , Запоріжжя, Рівне та Гощанський район Рівненської області (басейн р.Горинь) визнана в 1997 році на рівні Президента України та Кабінету Міністрів України як надзвичайна та кризова.

Зважаючи на визначальну роль Дніпра в забезпеченні водою населення, сільського господарства та промисловості його надійна охорона та поліпшення екологічного стану мають становити важливий фактор забезпечення національної безпеки країни.

Екологічне оздоровлення басейну Дніпра стало одним із найважливіших пріоритетів у діяльності Мінекобезпеки, а розробка і виконання завдань Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (далі - Національної програми) є важливою складовою в формуванні та реалізації екологічної політики України на шляху до її сталого розвитку.

Поліпшення екологічної ситуації, пов"язаної з напруженим станом водної екосистеми басейну Дніпра, у 1997 році передбачалось здійснювати як за рахунок зниження рівнів забруднення та виснаження водних об'єктів, так і створення в рамках виконання Національної програми нормативно-правових, організаційних та економічних передумов переходу до екологічно безпечного використання водних об'єктів.

Основна діяльність щодо забезпечення реалізації Національної програми в 1997 році була зосереджена, по-перше, на її доопрацюванні та прийнятті, по-друге, розробці плану реалізації, підготовці переліку першочергових заходів для зменшення забруднення водних джерел басейну, активізації зусиль міністерств і відомств, обласних та міських державних адміністрацій, підприємств і громадських організацій на виконання завдань, встановлених Національною програмою, залученні міжнародної технічної допомоги та інвестицій для відродження Дніпровської басейнової системи.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 18 січня 1997 року №27045/3 до постанови Верховної Ради України від 27 грудня 1996 року №658/96-ВР "Про проект Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води " Мінекобезпеки разом з постійною комісією Верховної Ради України з питань екологічної політики, Кабінетом Міністрів, заінтересованими міністерствами і відомствами, обласними державними адміністраціями, розташованих в басейні, взяли участь у доопрацюванні та забезпеченні його подання для розгляду на Верховній Раді України.

27 лютого 1997 року Національна програма була розглянута на Верховній Раді України і затверджена.

З питань розробки плану реалізації та організаційного забезпечення виконання Національної програми було проведено спільне засідання колегій Мінекобезпеки та Держжитлокомунгоспу, колегії Держводгоспу.

Організаційні заходи щодо забезпечення реалізації Національної програми проведені в більшості областей басейну Дніпра. Розроблені і затверджені розпорядженням голів обласних державних адміністрацій регіональні програми (або плани першочергових заходів) екологічного оздоровлення басейну Дніпра в Запорізькій (№372 від 31.07.97), Полтавській (№245 від 1.07.97), Черкаській (№48 від 30.01.98), розроблюються регіональні програми в Дніпропетровській, Київській та інших областях.

Разом з тим, зважаючи, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 року №1272 “Про ліквідацію робочих і консультативних органів Кабінету Міністрів України’ ліквідовано Надзвичайну комісію з проблем екологічного стану ріки Дніпро та якості питної води, створену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року №324, і яка мала на меті забезпечувати координацію діяльності міністерств і відомств щодо охорони навколишнього природного середовища, розроблення та впровадження заходів Національної програми тощо, рішенням спільної колегії Мінекобезпеки та Держжитлокомунгоспу від 23.07.97 №22/8 та постанови колегії Держводгоспу від 30.05.97 №16 запропоновано Мінекономіки, Мінекобезпеки, Держжитлокомунгоспу, Держводгоспу разом з іншими зацікавленими міністерствами і відомствами розробити та подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення Міжвідомчої Ради з реалізації та контролю заходів, передбачених Національною програмою.

Також, Мінекобезпеки забезпечує подання до Мінфіну зведених матеріалів щодо переліку і вартості робіт, відповідно до структури видатків державного і місцевих бюджетів, передбачених бюджетною класифікацією, щодо оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води для врахування при складанні Державного бюджету.

Перелік найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води на 1997 рік не розроблявся, цільових коштів на реалізацію Національної програми не виділялось.

Виконання природоохоронних заходів, спрямованих на екологічне оздоровлення басейну Дніпра, в 1997 році здійснювалось за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, власних коштів господарських органів усіх форм власності, міжнародної допомоги та інших джерел. Мета виконання цих заходів відповідає таким пріоритетним напрямам Національної програми, як:

охорона поверхневих і підземних вод від забруднення;

екологічно безпечне використання водних ресурсів;

відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та здійснення заходів щодо боротьби із шкідливою дією вод;

поліпшення якості питної води.

Зазначені заходи спрямовані насамперед на зменшення надходжень в Дніпро та його притоки забруднюючих речовин від комунальних та господарських об’єктів, відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок басейну та здійснення заходів щодо боротьби із шкідливою дією вод, здійснення лісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, роботи з удосконалення мережі природно-заповідного фонду, поліпшення якості питної води тощо.

В зв’язку з цим за матеріалами, наданими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, обл(міськ)держадміністраціями та відповідними державними управліннями екологічної безпеки, проведено аналіз виконання заходів щодо реалізації Національної програми в 1997 році та означено завдання на 1998 рік.

1. Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення

а) Упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах

Витрати на роботи, пов'язані з будівництвом і реконструкцією споруд та мереж водопостачання і каналізування міст, населених пунктів та господарських об’єктів є найбільшими за обсягом витрат, необхідних для реалізації завдань Національної програми, і це закономірно, адже стан цих комунальних об’єктів давно викликає занепокоєння.

В умовах, коли централізоване фінансування будівництва комунальних систем водопостачання і каналізування міст та населених пунктів припинено і здійснюється з місцевих бюджетів в межах нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, обсяги будівництва зазначених об’єктів скоротилися в десятки разів. Відсутність достатнього цільового фінансування зазначеного напряму Національної програми значно ускладнює реалізацію запланованих заходів в повному обсязі.

Згідно інформації Держбуду, в минулому році облдержадміністрації особливу увагу приділяли питанням реконструкції систем централізованого водопостачання. Через брак коштів будівництво каналізаційних об’єктів велося повільними темпами, хоча ефективність заходів щодо якісного забезпечення питною водою має визначатись насамперед обсягами та ефективністю водоохоронних заходів щодо зменшення та нейтралізації негативного антропогенного навантаження на водні джерела, а не тільки розвитком систем водопостачання та забезпеченням відповідної якісної водопідготовки.

Будівництво та реконструкція станцій очистки стічних вод комунальних та господарських об’єктів велось у більшості областей басейну. Їх кількість сягає біля 100 об’єктів загальною потужністю 1245 тис. куб. м. стічної води на добу, в тому числі комунальних - 881 та господарських 364 тис. куб. метрів. Загальний обсяг капіталовкладень у зазначене будівництво склав 54,7 млн. грн., в тому комунальних - 31,6 та господарських - 23,1 млн. гривень.

Як свідчать наведені дані, органи самоврядування, на яких покладено функції формування комунальної інфраструктури населених пунктів, не завжди займаються питаннями розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на належному рівні, при чому за скидання забруднених стічних вод безпосередньої відповідальності не несуть.

Все це приводить до значних економічних втрат для держави, оскільки порівняльний аналіз економічних показників систем водопостачання на різних за якістю поверхневих вод ділянках закономірно показує значне зростання (в 1,5 - 2 рази) питомих витрат на водопідготовку з використанням більш забруднених водойм.

Крім того, подальше збереження існуючих тенденцій розвитку водопровідно-каналізаційного господарства пов’язане з підвищенням ризику техногенних катастроф в басейні (внаслідок старіння та зношеності технологічного обладнання) і може призвести до катастрофічних економіко-екологічних наслідків на більшій частині України.

Разом з тим, питна вода є необхідним елементом життєзабезпечення населення, оскільки від її якості, кількості та забезпечення безперебійної подачі залежить стан здоров’я населення, рівень його санітарно-епідеміологічного благополуччя, стабільність роботи комунальної сфери.

Як відзначено Протоколом засідання Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 22 лютого 1997 р. №2, в Україні залишається складною санітарно- епідемічна ситуація. Щорічно майже чверть населення потерпає від інфекційних хвороб. У 1996 році зареєстровано 8,5млн. випадків інфекційних захворювань, а показник смертності від цих хвороб збільшився порівняно з 1990 роком в 1,5 рази.

Серед інфекційних хвороб, що реєструються в Україні, значний вплив на здоров’я мають гострі кишкові та інші інфекції, збудники яких надходять до джерел питного водопостачання разом з недостатньо очищеними водами населених пунктів.

Проблема забезпечення населення басейну Дніпра питною водою нормативної якості стала однією з пріоритетних в деяких регіонах при реалізації програм соціально-економічного розвитку, посилюючи їх соціальну спрямованість.

Зазначена проблема мала бути значною мірою вирішена з прийняттям Кабінетом Міністрів України Програми розвитку водопровідно - каналізаційного господарства України (постанова від 17.11.97 №1269). Однак цільових коштів на виконання зазначеної Програми, як це передбачалось вищезазначеним “Планом...’, в Державному бюджеті України на 1998 рік не передбачено, що відповідно ускладнює реалізацію заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

При складанні Переліку найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води на 1998 рік до останнього було включено комплекс заходів, що враховує пропозиції обласних державних адміністрацій, розташованих в басейні Дніпра, щодо будівництва і реконструкції очисних споруд (каналізаційних мереж, насосних станцій тощо) міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів, інфекційних лікарень, при цьому потреба в коштах на 1998 рік становить 337 млн. грн. В основу формування переліку заходів по напряму покладено такі принципи: пріоритетне спрямування державних капіталовкладень на завершення будівництва об'єктів високого ступеня будівельної готовності і введення їх у дію та на здійснення заходів щодо запобігання надходженню у водні об'єкти басейну неочищених стічних вод.

Враховуючи значні обсяги витрат на роботи, пов’язані з будівництвом і реконструкцією споруд та мереж водопостачання і каналізування міст та населених пунктів України, а також те, що вони є найбільшими за обсягом і у Національній програмі, питання визначення джерел фінансування зазначених робіт потребує прийняття спеціального рішення на державному рівні. Ця проблема повинна цілеспрямовано вирішуватись у межах Державної програми водопостачання та каналізування населених пунктів України та Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства України.

З цією метою Мінекобезпеки направило зазначений перелік Мінфіну та Мінекономіки для врахування при доопрацюванні Державного бюджету України на 1998 рік та складанні проекту Програми соціально-економічного розвитку України на 1998 рік і запропонувало при визначенні нормативів відрахувань облдержадміністраціям від загальнодержавних податків і зборів врахувати потребу в коштах на цільове виконання найважливіших природоохоронних заходів в частині будівництва і реконструкції споруд та мереж водопостачання і каналізування міст та населених пунктів в басейні Дніпра, а відповідно державні адміністрації областей басейну Дніпра та м. Києва здійснюють фінансування в межах коштів, передбачених їм відповідними бюджетами та із залученням інших джерел.

Зазначена пропозиція при доопрацюванні Державного бюджету України на 1998 рік Мінфіном не врахована. Мінфін листом від 21.01.98 №10-455/11-198 повідомив, що не має можливості розглянути питання про додаткове фінансування комплексу водоохоронних заходів, що передбачається виконати в 1998 році, тому фінансування робіт щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра може здійснюватись лише в межах коштів, передбачених в Державному бюджеті на 1998 рік міністерствам та відомствам, аналогічно можуть передбачатись кошти, що враховані у відповідних місцевих бюджетах.

Таким чином, остаточні переліки будівництва природоохоронних об’єктів на 1998 рік будуть сформовані тільки після затвердження бюджетів всіх рівнів та офіційного доведення Мінекономіки централізованих лімітів капітальних вкладень.

Крім того, згідно інформації Держбуду та обласних держадміністрацій, Управліннями житлово-комунального господарства областей розробляються Регіональні програми розвитку будівництва та реконструкції водопровідно-каналізаційного господарства до 2005 року, які мають бути затверджені обласними адміністраціями.

Декілька об’єктів, в тому числі по розділу “Реалізація невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра’ (із загальним обсягом фінансування 52,8 млн. гривень), Мінекобезпеки та Мінекономіки запропонувало включити до Переліку будов виробничого призначення, які планується профінансувати у 1998 році за рахунок амортизаційних відрахувань, що залучатимуться до Державного бюджету України. Однак при формуванні остаточного варіанту Переліку зазначена пропозиція повністю не була врахована, а розділ “Реалізація невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра’ вилучено взагалі.

Згідно з інформації Держбуду України, Програмою діяльності Уряду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.96 № 1396, було доручено Держжитлокомунгоспу, Мінфіну, Мінекономіки і Мінюсту розробити проект Закону України “Про питну воду" з терміном виконання - вересень 1998 року.

Кабінет Міністрів України своїм дорученням від 20.03.97 № 5362/38 погодив склад Міжвідомчої комісії з розробки проекту Закону України “Про питну воду", до складу якої входять представники 23 міністерств і відомств, створена робоча група у складі фахівців різних інститутів, організацій, міністерств та відомств, що займаються розробкою проекту Закону.

Пунктами контролю мережі екологічного моніторингу Держбуду є технологічні лабораторії очисних споруд та виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства. Щодобово 272 лабораторії виконують більше 2,5 тисячі аналізів води за всіма показниками, передбаченими чинними нормативними документами. Проведення цієї роботи не потребує додаткового фінансування з державного бюджету, бо вона здійснюється за рахунок коштів, які підприємства водопровідно-каналізаційного господарства отримують від споживачів за надання послуг водопостачання та водовідведення.

Однак величезний масив отриманої інформації систематично не накопичується, не обробляється і не використовується при прийнятті управлінських рішень, оскільки всупереч постановам Кабінету Міністрів України від 23.09.93 №785 та 20.07.96 №815, незважаючи на узгодження з Мінфіном та Мінекономики (лист Комітету від 19.04.94 № 45-8-593), не вирішено питання фінансування створення структурного підрозділу моніторингу у складі Комітету, про що було повідомлено Мінекобезпеки України листом від 29.05.97 № 45-8-1399.

в) Упорядкування існуючого водовідведення на сільськогосподарських угіддях

Агротехнічні та водоохоронні заходи на сільгоспугіддях басейну готуються Держкомземом з урахуванням вимог Національної програми охорони земель на 1997-2000 роки, державної і регіональних програм захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель, розроблених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 1993 р. №334 “Про першочергові заходи щодо підготовки і проведення земельної реформи" тощо.

Першочергові заходи по реалізації зазначеного напряму Національної програми направлені на попередження ерозії грунтів, екологічну оптимізацію структури земельних угідь, здійснення комплексу агротехнічних, лісомеліоративних, протиерозійних гідротехнічних заходів, рекультивацію порушених земель, поступове впровадження контурно- меліоративної організації території сільськогосподарських угідь.

Цільових коштів на виконання заходів Національної програми у 1997 році не виділялось. Роботи здійснювались за рахунок власних коштів підприємств, загальний обсяг витрат на зазначені цілі склав 2,7 млн. гривень.

На 1998 рік передбачається:

будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд (земляні вали різних конструкцій, водоскидні споруди, протиерозійні ставки - мулонакопичувачі , берегоукріплення); (в 1997 р. відбудовано 10 протиерозійних ставків, 3,5 км валів-доріг);

рекультивація порушених земель на площі 109,8 га; (в 1997 р. - 201 га);

агротехнічні протиерозійні заходи (безполицевий обробіток грунту -125 тис. га , щілювання ріллі-90 тис. га); (в 1997 р. - 119,7 тис. га);

консервація еродованих техногенно забруднених сільськогосподарських угідь (способом залуження та залісення) - 25,3 тис. га; (в 1997 р. - 53,8 тис. га).

Здійснення зазначених заходів сприятиме формуванню екологічно стійких агроландшафтів, захисту водних джерел басейну Дніпра від забруднення.

г) Упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях

Заходи по зазначеному напряму розробляються та здійснюються обласними державними адміністраціями, розташованих в басейні Дніпра, Держбудом, якими з метою забезпечення упорядкування існуючого водовідведення на урбанізованих територіях передбачається як кроки по практичній перебудові системи водовідведення, обладнання мережі дощової каналізації спорудами уловлювання засмічуючих речовин у зливових водах, так і заходи щодо удосконалення нормативно-правової бази виконання таких робіт. В 1997 році здійснювалось будівництво 9 об’єктів зливової каналізації загальною потужністю 127 тис. куб. м. води на добу, загальний обсяг капіталовкладень склав 13,2 млн. гривень.

д) Забезпечення екологічно безпечного функціонування Дніпровського каскаду водосховищ

Заходи щодо забезпечення необхідних інженерно-технічних умов господарської діяльності та проживання населення на окремих ділянках берегової зони, запобігання ризику небезпечних геологічних процесів під впливом дії водосховищ здійснюються Держводгоспом.

Водночас зростають екологічні вимоги до режимів роботи дніпровських водосховищ та використання дніпровської води. Зокрема, рибне господарство вимагає істотного зменшення коливань рівнів води в нижніх б’єфах ГЕС під час нересту риб. В свою чергу, таке обмеження може нанести відчутні збитки гідроенергетиці в результаті зменшення виробітку електроенергії, особливо в години пікового навантаження.

Суперечності у вимогах енергетики і судноплавства викликають утруднення у забезпеченні безаварійного проходження великогабаритних туристичних суден на лімітуючих ділянках Дніпровського водосховища.

Внаслідок інтенсивної забудови заплави Дніпра істотно змінились умови пропуску високих повеневих витрат.

Зазначені суперечності учасників водогосподарського комплексу спричиняють постійні ускладнення при розробці та встановленню щомісячних режимів роботи водосховищ на засіданнях Міжвідомчої Комісії.

Держводгосп пропонує передбачити в 1998-1999 роках уточнення Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду з урахуванням екологічних вимог в рамках заходів, передбачених Національною програмою. За експертною оцінкою ВАТ “Укргідропроект" та ВАТ “Укрводпроект", вартість цієї роботи складає 1500 тис.грн.

З метою створення умов для відтворення та охорони біологічних ресурсів і з урахуванням Програми “Дніпрориба" Держкомрибгоспом передбачалось виконання заходів щодо збільшення рибних запасів водосховищ.

Заходами на 1998 рік передбачалось модернізація инкубаційних цехів, вирощування молоді рослиноїдних риб та зариблення водосховищ дніпровського каскаду.

За науковими обгрунтуваннями, окрім отримання через 5 років значної кількості високоякісної рибної продукції (з середньою масою особини риб 5 кг, загальна маса орієнтовно складатиме 50-60 тис. т), вселення рослиноїдних риб забезпечить покращання якості води дніпровських водосховищ, оскільки зазначені рослиноїдні риби являються біологічними меліораторами, які використовують в своєму раціоні мікроскопічні водорості, тим самим позитивно впливаючи на санітарний стан водойм дніпровського каскаду. Таким чином знищується більш 1 млн. т синє-зелених водоростей.

е) Запобігання забрудненню підземних вод

Для забезпечення реалізації Національної програми по зазначеному напряму Держкомгеології затвердило пооб’єктні плани робіт на 1997 рік підвідомчим організаціям.

З метою оцінки еколого- геологічного стану басейну Дніпра та розвитку структури його моніторингу Державним інформаційним геологічним фондом разом з державними підприємствами виконані:

аналіз стану ресурсів питних підземних вод, їх розвіданості та ступеня використання, питомої ваги їх в загальному балансі водокористування;

аналіз водно-екологічного стану ресурсів підземних вод;

щорічний “Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища України’, в якому на основі виконаних оцінок відмічається тенденція до зростання техногенного навантаження на геологічне середовище;

інформаційний бюлетень “Регіональні інженерно- геологічні умови території України’;

комплексний аналіз стану та структури мережі регіонального екологічного моніторингу басейну Дніпра.

Одержані результати спостережень в рамках моніторингу свідчать про зростання хімічного забруднення верхньої зони геологічного середовища басейну Дніпра важкими металами, хімічними сполуками, нафтопродуктами і т.д. при відносно сталому рівні радіохімічного забруднення поверхневих вод, донних відкладів і грунтів.

Виконаний аналіз даних моніторингу геологічного середовища свідчить про значні зміни його екологічних параметрів, що впливає на якість поверхневих та підземних вод, а також геохімію ландшафтів, тому реалізація запропонованих Держкомгеології заходів в 1998 році по зазначеному напряму (розроблення і введення в дію системи ідентифікації та удосконалення контролю за всіма існуючими і вірогідними джерелами забруднення підземних вод із створенням відповідної інформаційної бази даних; дослідження та оцінка техногенного навантаження на підземні води, їх захищеності, якісного стану; організація системи моніторингу) дозволить знизити ризик забруднення підземних вод, подати еколого- економічне обгрунтування перспектив розвитку використання підземних вод, підвищити стійкість систем господарсько - питного водопостачання та забезпечити населення в басейні Дніпра питною водою високої якості.

2. Екологічно безпечне використання водних ресурсів

а) Впровадження мало- і безводних технологій, повторного використання стічних вод, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання

Комплекс зазначених заходів має впроваджуватись з метою забезпечення раціонального використання поверхневих та підземних вод, широкого впровадження водозберігаючих технологій в усіх галузях народного господарства та скорочення обсягів водоспоживання із впровадженням сучасних водозберігаючих технологій.

Здійснення заходів здійснюється шляхом будівництва та реконструкції споруд виробничого водопостачання промислових підприємств в комплексі заходів щодо їх структурної перебудови за рахунок власних коштів, надання державних кредитів тощо.

Будівництво та реконструкція систем оборотного водопостачання в басейні Дніпра велось в 4 областях на 6 об’єктах, загальною потужністю 257,7 тис. куб. м. води на добу. Загальний обсяг капіталовкладень у зазначене будівництво склав 4,2 млн. гривень. В 1997 році введення в дію зазначених потужностей не було.

3. Відродження і підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та здійснення заходів щодо боротьби із шкідливою дією вод

Пріоритетні заходи по напряму розробляються та реалізуються установами Держводгоспу, Деркомгідромету, Держкомлісу та Мінекобезпеки.

Згідно інформації Держводгоспу протягом 1997 року комітет фінансувався із державного бюджету по розділу “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" для здійснення заходів по водогосподарському моніторингу: паспортизації малих річок, веденню водного кадастру, розробки і впровадженню системи управління водними ресурсами і контролю за якістю води, а також виконання Комплексної програми проведення протипаводкових заходів.

Цільового фінансування заходів по Національній програмі на 1997 рік не передбачалось.

Одержані кошти комітет в першу чергу направляв на покриття заборгованості. Роботи виконувались тільки з дозволу голови комітету на найневідкладніших об’єктах у басейні Дніпра, де протягом 1997 року виконано:

- будівництво захисних дамб - 0,1км;

- відбудова протипаводкових гідротехнічних споруд - 2 шт.

Загалом в 1997 році у басейні Дніпра здійснено природоохоронних заходів на суму 5096,1 тис. грн., у тому числі на погашення заборгованості направлено 4025,5 тис. грн.

У відповідності до Водного кодексу України, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворення водних ресурсів водогосподарськими організаціями Держводгоспу на протязі минулого року у басейні Дніпра здійснювались такі заходи:

розроблялися, встановлювалися та контролювалися режими роботи водосховищ і водогосподарських систем, з метою забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах та проведення міжбасейнового перерозподілу вод. Лише за 1997 рік Держводгоспом проведено 15 засідань Міжвідомчих комісій по встановленню режимів роботи каскаду Дніпровських водосховищ;

реалізувались державні, міждержавні і регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів спільно з Російською Федерацією, а також велась співпраця у реалізації програм розвитку Приазов’я, Причорномор’я та ряду обласних програм;

радіологічний та гідрохімічний моніторинг водних об’єктів комплексного призначення. По басейну Дніпра визначено 71 створи, на яких відбирається на протязі року 1221 проба та виконується 125501 аналіз води;

екологічне оздоровлення поверхневих вод та догляд за ними, облаштування прибережних смуг та водоохоронних зони;

залучення громадськості (проводились десанти школярів) до екологічного оздоровлення водних об’єктів басейну;

ведення державного обліку водокористування та державного кадастру;

погодження дозволів на спеціальне водокористування;

по міжнародному співробітництву у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів на прикордонних водних об’єктах з Російською Федерацією.

Кризовий екологічний стан ряду водних об’єктів басейну визнано на державному рівні. Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 1997 р. №587 “Про розв’язання соціальних та екологічних проблем житлового масиву Павло-Кічкас міста Запоріжжя" передбачається реалізувати програму берегоукріплення західної частини житлового масиву Павло-Кічкас. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року №1275 “Про подолання надзвичайного екологічного стану у басейні р.Горинь та забезпечення якісною питною водою населення м.Рівне і сіл Гощанського району Рівненської області" прийнята з метою розв’язання комплексу проблем, пов’язаних із стабілізацією водогосподарського стану в басейні р.Горинь. Тільки реалізація заходів, передбачених зазначеними постановами потребує суттєвого збільшення видатків у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Зважаючи на викладене і на те, що фінансове забезпечення природоохоронних заходів вкрай занижене і з кожним роком зменшується, Держводгосп порушує питання про збільшення фінансування природоохоронних заходів на наступні роки проти ліміту 1998 року у сім-вісім разів, у тому числі в басейні Дніпра - 80-90 млн. грн.

В Держкомгідрометі України в межах “Комплексної програми проведення протипаводкових заходів" на 1997 рік не планувалось фінансування та виконання заходів Національної програми.

На 1998 рік ця робота передбачена і буде виконуватись в межах вищезгаданої “Комплексної програми...’.

Держкомгідромет відмічає, що через незадовільний технічний стан споруд та обладнання якість спостережень на державній мережі спостережень дедалі знижується. Вирішення цієї проблеми треби зарахувати до пріоритетних з відповідною фінансовою підтримкою.

Обсяги запланованих робіт на 1998 рік дозволяють відслідковувати кількісний і якісний стан вод басейну Дніпра при мінімальних фінансових витратах. Виконання робіт в повному обсязі дозволить приймати оптимальні з точки зору екології і економіки рішення з оздоровлення басейну Дніпра, зменшення впливу стихійних гідрометеорологічних явищ на екологічний стан довкілля.

Держкомліс, реалізуючи Національну програму, забезпечив за рахунок державного бюджету і власних коштів лісогосподарських підприємств створення в 1997 році 3340 га захисних смуг, провів ряд лісівничих заходів по підвищенню продуктивності та поліпшенню якісного складу лісів.

Враховуючи недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення (65,3% до затвердженого плану на 1997р. та 12,7% в 1996р.), підприємства галузі, навіть при залученні власних коштів на захисне лісорозведення, не забезпечили повний комплекс лісомеліоративних робіт в басейні Дніпра, особливо з підготовки грунту під лісопосадки 1998 року, допустили велику заборгов аність по заробітній платі, створився кризовий фінансовий стан.

Необхідна практична допомога і підтримка в забезпеченні фінансування робіт, пов’язаних з створенням захисних лісових насаджень і лісових смуг в 1998 році та наступних роках - цього важливого природоохоронного заходу.

д) Роботи з удосконалення мережі природно-заповідного фонду

З метою збереження цілісної єдиної екосистеми басейну Дніпра, забезпечення охорони біологічного та географічного різноманіття, сприяння підтриманню екологічної стійкості екосистеми та структури природних комплексів, відновлення та підтримання водоохоронних, відтворювальних та інших функцій екосистеми, відродження джерел, що дають початок річкам, Національною програмою згідно пропозицій Мінекобезпеки передбачається проведення заходів відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 48, ст. 430), а саме: розширення мережі природно-заповідного фонду в басейні Дніпра, його упорядкування та утримання.

Цільових коштів в 1997 році на виконання заходів Національної програми не виділялось. На 1998 рік обсяги запланованих робіт та асигнувань по Мінекобезпеки щодо заповідання об’єктів та територій у басейні Дніпра загальною площею 135,09 тис. га становлять 0,4 млн. грн.

З метою вирішення завдань та науково-технічного обгрунтування конкретних природоохоронних заходів Національної програми передбачено розширення масштабів робіт щодо їх науково-дослідницького, нормативно-правового та методичного забезпечення, удосконалення системи моніторингу, створення басейнової інформаційної системи екологічного менеджменту тощо.

Розроблення науково-технічних засад виконання завдань та заходів Програми має здійснюватися під управлінням Мінекобезпеки установами зацікавлених міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Цільових коштів на науково-технічне забезпечення Національної програми в 1997 році не виділялось, науково-дослідні роботи виконувались в межах лімітів, визначених міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, за рахунок позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, в рамках міжнародних проектів та програм технічної допомоги.

Мінекобезпеки за участю зацікавлених міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, наукових установ та організацій планує розробити Комплексну програму науково-технічного забезпечення екологічного відродження басейну Дніпра (в тому числі, “Координаційний план найважливіших науково-технічних робіт з екологічного відродження басейну Дніпра на 1999-2001 роки").

Крім того, Мінекобезпеки передбачає розроблення методичних засад підготовки та реалізації регіональних і місцевих екологічних програм у складі Національної програми; розроблення програмного забезпечення для Інформаційної системи підтримки реалізації Національної програми; розроблення наукових засад впровадження басейнової системи управління водокористуванням, охороною вод, відтворенням водних ресурсів та фінансування заходів екологічного оздоровлення водних об`єктів в басейні Дніпра; розроблення наукового обгрунтування виконання природоохоронних заходів екологічного оздоровлення водних об`єктів в басейні Дніпра; підготовку пропозицій щодо вдосконалення механізму фінансування та реалізації Національної програми.

Згідно пропозиції Держбуду передбачається фінансування наукового обгрунтування та розроблення Закону “Про питну воду", пропозиції Держводгоспу - наукового обгрунтування коригування “Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду", Національної академії наук - започаткування створення електронного Атласу України тощо.

З метою розробки та забезпечення виконання першочергових заходів щодо створення інформаційної системи підтримки реалізації Національної програми, яка має забезпечити можливість прийняття планових та оперативних рішень, відслідковувати хід виконання заходів тощо:

підготовлено розпорядження по Мінекобезпеки (№28 від 11.07.97) та положення про Дніпровський еколого- інформаційний центр;

в рамках Програми технічної допомоги Канади “Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні (район басейну р.Дніпро)’ проведено технічне обладнання “Інформаційної системи управління реалізацією Національною програмою", що включає постачання технічних засобів та необхідного системного програмного забезпечення до всіх областей басейну Дніпра і м.Києва, Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем та Відділу басейну Дніпра Мінекобезпеки, його налагодження та встановлення електронного зв’язку;

Важливе значення для виконання завдань Програми з врахуванням регіонального і глобального впливу і значимості басейну Дніпра для Європи та всього світу має активізація міжнародного співробітництва, в результаті якого вже виконані програми і проекти загальним обсягом 5 млн. дол. США. Так, Уряд Канади надав грант Мінекобезпеки для виконання в 1994-1997 роках програми “Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні (район басейну р. Дніпро)’ загальним обсягом 5 млн. кан. дол., з яких в 1997 році надійшло 1,4 млн. кан. дол.

Загальною метою програми є сприяння оздоровленню екосистеми ріки Дніпро, особливо її південної частини, шляхом спільних зусиль українських та канадських організацій.

Реалізовано основні ідеї щодо підготовки створення інформаційної системи екологічного менеджменту басейну Дніпра та інформаційної системи управління реалізацією Національної програми. У Запоріжжі введено в експлуатацію Регіональну інформаційну систему екологічного менеджменту .

Започатковано становлення в Україні системи екологічного аудиту і “зелених" технологій - від розробки законодавчої і нормативної бази, навчання і перепідготовки кадрів, до практичного проведення аудиту на підприємствах агропромислового комплексу з наступним впровадженням сучасних установок і технологій очищення стічних вод, удосконаленням основних технологічних процесів. Демонстраційні проекти будуть функціонувати у вигляді показових, практично діючих центрів, лабораторій, “зелених технологій" і міських систем контролю якості води у південній частині басейну Дніпра, зокрема у Запорізькій області.

Розпочато роботи з впровадження сучасних технологій поліпшення екологічного стану прибережних територій та встановлення зразкових прибережних смуг.

Започатковано роботу по розробці Міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра (Україна, Росія, Білорусь).

Успішний та ефективний хід реалізації проектів Програми, отримання позитивних практичних результатів та налагодження довготривалих контактів з урядовими та науковими структурами Канади стало достатнім обгрунтуванням для продовження співпраці. Тому Уряд Канади та Канадське Агентство Міжнародного Розвитку (СІДА) через Міжнародний Розвитково Дослідний Центр в Канаді, надасть Мінекономіки та Мінекобезпеки безповернену фінансову допомогу в сумі 2,6 млн. канадських доларів для цільового використання на продовження в 1997-2000 роках Програми "Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні (район басейну Дніпра)". Меморандум про умови надання і використання цільової безповерненої фінансової допомоги підписано 27 листопада 1997 року. Зазначеним Меморандумом передбачається, що всі проекти програми мають відповідати цілям і завданням Національної програми.

Проводиться підготовча робота за рахунок фінансування Глобального Екологічного Фонду (0,26 млн. дол. США) щодо виконання в 1998-2001 роках проекту “Підготовка стратегічної програми дій для басейну ріки Дніпро та розробка механізмів її реалізації" загальною вартістю 7,0 млн. дол.США.

Протоколом про спільну діяльність між Мінекобезпеки та Агентством охорони навколишнього середовища США за фінансової підтримки Агентства міжнародного розвитку США і Уряду України, який підписано 25 листопада 1997 року, передбачається здійснити в 1997-1998 роках проект “Оцінка та управління якістю води в естуарії Дніпра’ загальною вартістю 0,25 млн. дол.

Проводиться підготовча робота щодо залучення гранту (орієнтовно до 10 млн. дол. США) Уряду Японії для фінансування проектів технічної допомоги в рамках Національної програми. Проекти цього гранту мають бути спрямовані на поліпшення якості питної води, в тому числі, шляхом постачання та встановлення відповідного обладнання на станціях водопідготовки декількох населених пунктів басейну Дніпра, де існують проблеми із забезпеченням населення якісною питною водою. Крім того, розглядається можливість розробки Генерального плану по переробці відходів збагачення та очищення стічних вод, які супроводжують видобуток і збагачення залізної руди у місті Кривий Ріг (очікувана вартість складає від 2 до 5 млн.) , що є складовою частиною багатоцільового проекту очищення стічних вод у місті Кривий Ріг в рамках Національної програми.

Враховуючи складний екологічний стан, що склався в ряді населених пунктів, та згідно пропозицій зацікавлених міністерств та відомств, обласних та місцевих державних адміністрацій проводиться підготовча робота щодо залучення кредитів, в тому числі пільгових, (початково загальним обсягом понад 130 млн. доларів) від міжнародних фінансових організацій для реконструкції очисних споруд у найбільших містах-забруднювачах басейну - Запоріжжі, Кривому Розі та Дніпродзержинську.

Так, на виконання доручення Президента України № 1-14/430 від 25 червня 1997 року та доручення Прем’єр-Міністра України від 25 вересня 1997 року № 12219/46 Національне агентство України з реконструкції та розвитку разом з Мінекономіки, Мінфіном та Мінекобезпеки провели роботу щодо визначення пріоритетних для України проектів, реалізацію яких доцільно було б здійснити за за рахунок кредитів в рамках японської програми Офіційної допомоги розвитку (ОДР).

На виконання розпорядження Президента України “Про еколого - економічний експеримент у містах Кривий Ріг, Дніпродзержинськ та Маріуполь" від 11 червня 1997 року №235/97 та з метою забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині започаткування реалізації Національної програми запропоновано та погоджено Прем’єр-Міністром України від 01.11.97 до №12219/46 пріоритетність спрямування коштів програми ОДР на реалізацію багатоцільового проекту очищення стічних вод у місті Кривий Ріг в рамках Національної програми. Як свідчать попередньо проведені консультації з представниками офіційних органів Японії, можливість отримання кредиту в 1998 році (початково 100 млн. дол.) на 40 років під 0,75 відсотків річних, включаючи 10 років пільгового періоду, цілком реальна.

Фінансування виконання найважливіших природоохоронних заходів в басейні Дніпра здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, власних коштів господарських органів усіх форм власності та інших джерел.

Реалізація завдань програми здійснюється повільно через недостаток фінансування. Загальний обсяг витрат в 1997 році на природоохоронні заходи щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра склав біля 90 млн. грн., в тому числі за рахунок державного бюджету - біля 6 млн. грн., тоді як потреба в коштах, визначена Національною програмою на 1997 рік, складала 527 млн. гривень, в тому числі на виконання заходів, які фінансуються по розділу Державного бюджету “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" - 71 млн. гривень.

Капітальні вкладення на роботи, пов’язані з упорядкуванням існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах, мали становити понад 80 відсотків обсягу витрат на 1997 рік.

Згідно до існуючого порядку фінансування централізованих капітальних вкладень по територіальних органах державного управління у 1997 році з державного бюджету на вирішення проблем розвитку області, реалізації Національної програми кошти не передбачались. Зміни порядку фінансування заходів Національної програми на 1998 рік не передбачено.

Однак власних коштів місцевих бюджетів на реалізацію Національної програми, згідно інформації всіх обласних державних адміністрацій басейну Дніпра, навіть при умові їх перерозподілу між статтями бюджету та спрямування на ці цілі додаткових асигнувань, вкрай недостатньо. Наприклад, тільки на виконання заходів на будівництво об’єктів водопостачання та каналізування в Дніпропетровській області, які перебачають джерелом фінансування кошти місцевого бюджету, з урахуванням їх щорічного виділення за останні три роки, потрібно більше ніж 80 років.

Зважаючи на економічну ситуацію, що склалася в державі, без часткового фінансування за рахунок державного бюджету заходів щодо упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах їх виконання у затверджених Національною програмою обсягах лише за рахунок місцевих бюджетів і коштів підприємств неможливо.

Враховуючи вищенаведене та згідно пропозицій зацікавлених міністерств, відомств та обласних державних адміністрацій для забезпечення реалізації зазначеного напряму Національної програми необхідно вирішення широкого кола питань на різних рівнях.

На державному рівні необхідно:

прийняття відповідних рішень Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України щодо забезпечення фінансування розвитку та реконструкції систем водопостачання і каналізування населених міст та населених пунктів України;

в складі Державного бюджету передбачити окремий розділ по фінансуванню заходів Національної програми, наприклад, пропонується за рахунок коштів державного бюджету здійснювати фінансування заходів, включених до Переліку невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра (додаток №3);

з урахуванням реальних фінансових можливостей Державного та місцевих бюджетів Мінфіну та Мінекономіки при опрацюванні Державного бюджету України на 1999 рік при визначенні нормативів відрахувань облдержадміністраціям від загальнодержавних податків і зборів врахувати потребу в коштах на цільове виконання найважливіших природоохоронних заходів в частині будівництва і реконструкції споруд та мереж водопостачання і каналізування міст та населених пунктів в басейні Дніпра;

розробити пропозиції щодо удосконалення процесу надання централізованої допомоги окремим адміністративно-територіальним одиницям для подолання екологічної кризи шляхом застосування дольового методу фінансування видатків, що мають загальнодержавне значення.

На обласному та місцевому рівнях:

при формуванні і затвердженні місцевих бюджетів передбачати окремим рядком капіталовкладення на реалізацію Національної програми;

забезпечити цільове використання коштів місцевих та обласних фондів охорони навколишнього природного середовища, в тому числі на виконання завдань та заходів Національної програми (обсяг надходжень до зазначених фондів в зв’язку з прийняттям змін і доповнень до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища" має суттєво зрости);

з метою здійснення стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища обласні Ради народних депутатів за поданням пропозицій Державних управлінь екобезпеки, узгоджених з місцевими органами влади, райдержадміністраціями та облдержадміністраціями, та згідно встановленого порядку можуть приймати рішення про передачу частини коштів фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам та організаціям на заходи для гарантованого зниження скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища (позитивний досвід впровадження зазначеної системи стимулювання підприємств отримано в Запорізькій області).

Значну частину загального обсягу витрат Національної програми складають заходи по відродженню та підтриманню сприятливого гідрологічного стану річок та боротьби із шкідливою дією вод, здійснення водоохоронних та протиерозійних заходів, створення захисних лісонасаджень тощо.

Видатки, пов’язані з виконанням зазначених робіт, фінансування яких здійснюється в розділі Державного бюджету України “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека", за розрахунками Мінекобезпеки забезпечені надходженнями в бюджет плати за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий доход, плата за спеціальне водокористування, плата за спеціальне використання надр, плата за землю) при умові їх повного спрямування на цю мету.

Так, надходження від ресурсних платежів до державного та місцевих бюджетів України за 1997 рік (за даними Державного казначейства України) склали, відповідно 171,3 та 1102,7 млн. грн., загалом - 1274,1 млн. гривень.

Введення платного природокористування стало постійним джерелом наповнення доходних частин державного та місцевих бюджетів. Завдяки здійсненню еколого- економічних реформ державний та місцеві бюджети отримують значні надходження від природних ресурсних платежів.

В Державному бюджеті України на 1998 рік платежі за використання природних ресурсів визначені в сумі в сумі 560,9 млн.грн., однак видатки на охорону навколишнього природного середовища і ядерну безпеку становлять тільки 69,9 млн.грн.

При цьому Мінфін при визначенні контрольних показників проекту Державного бюджету не в повній мірі врахував обсяги видатків на фінансування заходів Національної програми (при потребі на виконання заходів Програми, які фінансуються по розділу Державного бюджету “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" в 116.6 млн. грн., Державним бюджетом заплановано лише 23,6 млн.грн.).

Таким чином, значна частина отриманих коштів бюджетами усіх рівнів не використовується за цільовим призначенням для відтворення та підтримання природних ресурсів у належному стані, як того вимагає Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища’.

Таке невиконання законів щодо цільового використання коштів від природних ресурсних платежів призводить до зриву виконань завдань, встановлених Національною та регіональними екологічними програмами, поглиблення екологічної кризи і погіршення соціально-економічних умов проживання населення.

Для виконання запланованих обсягів робіт необхідно значне збільшення видатків з державного бюджету та залучення коштів, які надходять до місцевих бюджетів за спеціальне використання природних ресурсів.

Зокрема, в місцеві бюджети надходить 20% платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів загальнодержавного значення і 100% платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів місцевого значення; 60% платежів за використання надр при видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення і 100% платежів за використання надр при видобуванні корисних копалин місцевого значення; 100% платежів за землю та 20% за лісові ресурси державного значення. Проте, значна частина отриманих коштів в даний час не використовується за цільовим призначенням для відтворення та підтримання цих ресурсів у належному стані, як того вимагає Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища’.

Враховуючи вищезазначене та грунтуючись на Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища", постанові Верховної Ради Украни “Про структуру бюджетної класифікації України’, необхідно у складі місцевих бюджетів сформувати окремий розділ “Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" та передбачити видатки із нього, в тому числі на реалізацію заходів регіональних екологічних програм у складі Національної програми.

Створення розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" в місцевих бюджетах дало б можливість частково вирішити проблему фінансування Національної програми.

В умовах еколого- економічної кризи це може бути головним кроком по концентрації місцевих бюджетних коштів для цільового фінансування природоохоронних заходів на регіональному рівні.

При цьому, потребує опрацювання питання необхідності визначення Мінекобезпеки та його органів на місцях як уповноваженого розпорядника усіх коштів, передбачених на реалізацію заходів Національної програми, за рахунок видатків по розділу "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" в Державному та місцевих бюджетах.

В світі загальновідомо: природоохоронна діяльність не є збитковою - світова практика свідчить про високу ефективність вкладень в національні природно-ресурсні та природоохоронні проекти, що дають економіці ефект, який в 10-15 разів перевищує ці вкладення завдяки вартості шкоди, яку запобігнуто внаслідок таких заходів.

Як відзначалось на засіданні Ради керівників Програми ООН з навколишнього середовища у жовтні 1997 року вартість благ, пов’язаних з водними ресурсами, набагато перевищують видатки на підтримання їх у належному стані. Виходячи, що питома вартість мінімальних екологічних благ, які створюють водно-болотяні угіддя, за експертними оцінками становить біля 15 тис.дол. США в рік з одного гектара, а озер, річок та водойм - приблизно 8,5 тис. дол., їх загальний обсяг в Україні сягає, відповідно, 13 та 10 млрд. дол. США, тоді як витрати, наприклад, на 1998 рік заплановані у розмірі кількох десятків мільйонів гривень.

Виконання поставлених завдань щодо розробки і впровадження нормативно-правових і організаційних засад механізму реалізації та фінансування Національної програми (за участю Мінекономіки та Мінфіну) включено до пропозицій Мінекобезпеки до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 1998 рік, які надіслано листом від 15.01.98 №10-3/5-14 до Мінекономіки.

У світі немає аналогів інших річок, які мали б таке значення для країни. Екологічне відродження басейну Дніпра може стати великою об’єднувальною ідеєю всього басейну з обох його берегів для економічного, соціального і духовного відродження України.

Виконання Національної програми гарантуватиме населенню, яке проживає на території басейну Дніпра, право на екологічну безпеку у використанні як поверхневих, так і підземних вод.

Зважаючи на незадовільний хід фінансування та реалізації заходів Національної програми, першочерговим завданням на 1998 і подальші роки є забезпечення подолання багаторічного відставання у реалізації природоохоронного будівництва, оскільки збереження існуючих тенденцій потребує в майбутньому ще більш значних капітальних вкладень в екологічне оздоровлення басейну Дніпра та збільшення фінансування заходів по відродженню та підтриманню сприятливого гідрологічного стану річок та боротьби із шкідливою дією вод, здійснення водоохоронних та протиерозійних заходів тощо.

На виконання зазначеного завдання, які Мінекобезпеки має забезпечити за участю заінтересованих управлінь, міністерств і відомств, відповідних управлінь обласних державних адміністрацій, розташованих в басейні, наукових установ щодо реалізації Національної програми в 1998 році:

-забезпечення та контроль за виконанням першочергових завдань та заходів Програми на 1998 рік, розробка переліку робіт та їх вартості найважливіших природоохоронних заходів щодо оздоровлення Дніпра і поліпшення якості питної води на 1999 рік:

-розробка та виконання першочергових заходів організаційного, законодавчого, нормативного та методичного забезпечення Програми:

-підготовка актів законодавства, що стосуються порядку фінансування природоохоронних заходів з оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів і позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища

-розробка та забезпечення виконання першочергових заходів інформаційного забезпечення Програми (створення інформаційної системи супроводження Національної програми; створення національного та регіонального інформаційних центрів екологічного менеджменту)

-забезпечення розробки Комплексної програми науково-дослідницьких робіт з екологічного відродження басейну Дніпра

-забезпечення міжнародного співробітництва щодо реалізації пріоритетних напрямів та завдань Програми.