Особливістю Національної програми є комплексне вирішення екологічних проблем басейну: від створення законодавчо – правової бази та економічного механізму реалізації програми до виконання конкретних природоохоронних заходів по 20 її пріоритетних напрямках.

Основна діяльність щодо забезпечення реалізації Національної програми в 2002 році була зосереджена на:

• реалізації першочергових заходів для зменшення забруднення водних джерел басейну та відновлення і збереження природних ресурсів;
• розробленні та виконанні першочергових заходів організаційного, законодавчого, нормативно- методичного та інформаційного забезпечення Національної програми;
• виконанні Комплексної програми науково-дослідних робіт з екологічного відродження басейну Дніпра та поліпшення якості питної води;
• залученні міжнародної технічної допомоги та інвестицій для екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

Спостереження за станом забруднення поверхневих вод в басейні Дніпра по гідрохімічних показниках проводились мережею спостережень Державної гідрометслужби України в 2002 році на 37 річках, 6 водосховищах, в 80 пунктах. Крім того Держводгоспом проводились гідрохімічні та радіологічні спостереження в басейні р. Дніпро на території 15 областей України, а Мінекоресурсів, МОЗ та інші центральні органи виконавчої влади провели спостереження за станом поверхневих вод відповідно до компетенції.

Характерними забруднюючими речовинами річок та водосховищ в басейні Дніпра були сполуки важких металів, феноли, нафтопродукти, сполуки азоту. Найбільший вплив на якість поверхневих вод завдавали стічні води підприємств різноманітних галузей промисловості, підприємств сільського і комунального господарства, поверхневий стік.

Річки. Водність річки Дніпро та її притоків в 2002 році була нижче водності попередього року і середньої багаторічної.

Основними забруднюючими речовинами вод р. Дніпро і його приток є біогенні елементи - органічні і азотні сполуки, залізо, які надходять з болотистих територій водозбору верхнього Дніпра і його приток Прип'яті та Ужа і утворюються в слабо проточних водосховищах каскаду. Найбільше біогенне забруднення спостерігається у Київському водосховищі, особливо після весняних паводків.

Найбільший рівень забрудненності серед річок басейну Дніпра відмічено на наступних водних об’єктах: рр.Стир, Горинь, Устя, Случ, Тетерів, Гнилоп’ять, Ірша, Ірпінь, Десна, Рось, Сула, Псел, Хорол, Ворскла, Вовча, Самара.

Мінералізація більшості річок не перевищувала норму і змінювалась в межах 206-1020 мг/л, за винятком р.Мокра Московка – м.Запоріжжя, де мінералізація становила 1420 мг/л. Мінералізація річок Орель, Самара, Вовча, Солона перевищувала допустимі норми і становила 1333-3538 мг/л. На мінералізацію цих річок впливають фізико-географічні умови району, де значна доля підземних вод з підвищеною мінералізацією.

Середньорічний вміст основних забруднюючих речовин перевищував допустимі норми, а по деяких інгредієнтах був на рівні високого забруднення (ВЗ), тобто коли концентрації були вище 10 гранично допустимих концентрацій (ГДК)*. По сполуках азоту концентрації були в межах 1-5 ГДК, нафтопродуктах – <1-3, фенолах – 1-7, сполуках міді та цинку – 1-15, марганцю – 1-28 та хрому шестивалентного –1 - 9 ГДК.

За декілька останніх років спостережень якість води покращилась по всіх створах, за даними Держводгоспу України, крім створу “питний водозабір м. Дніпропетровськ", де відчувається погіршення якості, у першу чергу, за санітарно - екологічними показниками та за вмістом специфічних речовин. Відповідно змінився як інтегральний показник якості води (категорія), так і клас якості з "доброго" на "задовільний”.

Однією з причин такого погіршення якості води є підвищене антропогенне навантаження промислового вузла цього регіону. У замикаючому створі “40 км від гирла, вище м. Херсон” якість води відновлюється.

Із основних факторів, що мали вплив на гідрохімічний стан водосховищ Дніпровського каскаду протягом 2002 року, слід відзначити такі:

• наявність незначного весняного паводку на Дніпрі та його притоках;

• надзвичайно тепла погода кінця зими та початку весни;

• наявність декількох піків дощових паводків на правобережних притоках Дніпра Поліського регіону.

У порівнянні з попереднім роком у створах річки Дніпро, за даними гідромету, збільшився вміст сполук марганцю, а в більшості річок басейну зменшився вміст нафтопродуктів та сполук цинку. Вміст інших забруднюючих речовин не зазнав значних змін. Процес самоочищення води проходив дещо повільніше ніж у 2001 році. На кінець грудня звітного року все ще підвищеними ( порівняно з груднем 2001 року) знаходилися показники вмісту амонію, заліза, ХСК, БСК та кольоровості у окремих водосховищах басейну.

У верхній течії Десни в прикордонних створах якість води задовільна. Підвищений, але в межах норм, вміст азоту амонійного та заліза загального (у весняний період до 1,2ГДК) пояснюється природними факторами - басейн водозбору Десни складають болота (20 %) і ліси (22 %).

У нижній течії Десни, в районі водозабору м. Києва, на якість деснянської води суттєво впливає Канівське водосховище. Вода в цих створах є практично сумішшю деснянської і дніпровської вод. Особливо звертає на себе увагу висока концентрація завислих речовин і заліза загального. Слід відзначити, що порівняно з минулим роком забрудненість деснянської води знизилась у нижній течії ріки, у верхній - залишилась на рівні минулого року.

Гідрохімічний режим р. Ворскла у нижній частині течії погіршився за рахунок скиду недостатньо очищених стічних вод підприємств-забруднювачів. Зростають середньорічні показники по таких показниках, як ХСК, БСК та амонію сольового. Наростання забрудненості річки вниз по течії можна пояснити скидом у неї забруднених зворотних вод, і тому необхідно забезпечити дієвий контроль за скидами неочищених зворотних вод у річку.

Санітарний стан Іскрівського водосховища (за даними 2002 року) задовільний. Санітарний стан Карачунівського водосховища (джерело питного і технічного водопостачання м. Кривий Ріг, який був незадовільним у попередні роки, дещо покращився у 2002 році.

Зростають також показники біогенного забруднення. Найгірша якість води спостерігалась у період літньої межені.

Причиною поганого стану річки Інгулець є скиди стічних вод Криворізького металургійного комбінату та інших підприємств Кривбасу і води річки Саксагань.

Крім цього, проаналізувавши результати вимірювань протягом останніх 5 років, слід зазначити:

2. За даними багаторічних спостережень вміст хлоридів у воді Інгульця нижче Криворізького промвузла у контрольному створі с. Андріївка змінюється протягом року таким чином:

*)Концентрація розчиненого у воді кисню надана в мг/л

На Київському і Канівському водосховищах та 5 річках - Рось, Десна, Тетерів, Трубіж, Ірпінь виконувались визначення хронічної токсичності вод (біотестування).

За даними вивчення планктонних ценозів сапробіологічний стан рр.Дніпро, Устя, Унава, Тетерів, Десна, Рось, Мокра Московка був відносно благополучним, помірне забруднення. Найбільш забрудненим водним об’єктом басейну була р.Стир. Планктонний ценоз річки знаходився в дуже пригніченому стані.

За екологічною класифікацією якості поверхневих вод суходолу, води рр.Тетерів, Рось, Унава на контрольованих ділянках відповідали вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод, річки Дніпро, Десна, Устя – 2-3 клас, 3-4 категорія якості. Переважаючий тип трофності – оліготрофні. Води річки Мокра Московка відповідали вимогам 3 класу, 4 категорії якості вод, трофність вод – мезо-евтрофні. Трофність вод р. Унава – від мезо-евтрофні до евтрофні.

Відмічено евтрофність вод річок Тетерів ( на створі нижче м. Житомир) та Унава (в районі м. Фастів).

За результатами біотестування токсичну дію вод на тест-об’єкт Ceriodaphnia affinis встановлено для таких річок: Десна (в лютому), Рось (в лютому, березні, травні, липні і серпні), Ірпінь (в березні), Трубіж (в лютому, березні, липні і жовтні), Тетерів (в березні).

Водосховища. Спостереження за станом забруднення поверхневих вод по гідрохімічних показниках здійснювалися на водосховищах дніпровського каскаду - Київському, Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському, Дніпровському і Каховському.

В 2002 році відмічено забруднення Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського водосховищ сполуками азоту нітритного. Середньорічні концентрації були на рівні 1-2 ГДК. Вміст фенолів у воді дніпровських водосховищ складав 1-6 ГДК.

Середньорічні концентрації по нафтопродуктах не перевищували гранично допустимої норми.

У порівнянні з 2001 роком, за даними гідромету, значних змін у забрудненні води каскаду дніпровських водосховищ не відмічено, спостерігалось деяке зниження вмісту нафтопродуктів в Київському водосховищі в пункті с.Новопетрівці, в Канівському – біля м.Київ та сполук цинку в Київському і Канівському водосховищах; збільшився вміст сполук марганцю в Кремечуцькому водосховищі, сполук цинку - в Дніпродзержинському водосховищі біля м.Верхньодніпровськ та в Кремечуцькому водосховищі в районі м.Світловодська.

Протягом другої половини літа сильні нагонні вітри південного і південно-західного напрямку та спека спричинили значне погіршення води гирлової частини Дніпра та вод Дніпровського лиману, де було відмічено різке зростання мінералізації води, зниження вмісту в ній кисню та значне виділення сірководню, який фіксувався у нижній течії Дніпра до м. Херсона включно (нафтогавань).

Гідробіологічні спостереження в басейні Дніпра в 2002 році проводились на 7 річках та 6 водосховищах дніпровського каскаду в 37 пунктах.

Оцінка якості вод Канівського водосховища в дослідах біотестування на хронічну токсичність проводилась з січня до грудня 19 разів. Всього було відібрано 131 пробу. В 35 пробах (26,7%) води водосховища чинили токсичну дію на плодючість тест - об’єкту: в лютому, березні, квітні, липні в створах вище і в межах міста, в серпні- вище і нижче міста, в жовтні – в усіх створах.

За результатами біотестування вод Київського водосховища встановлено токсичніу дію на тест- об’єкт Ceriodaphnia affinis в квітні в створі 1 км вище м.Чорнобиль.

Вирішальний вплив на радіаційний стан Дніпровських водних об’єктів мають гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що складаються безпосередньо на територіях найбільш забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ залишається р.Прип’ять.

Загалом у 2002 році середньорічні концентрації радіонуклідів у всіх дніпровських водосховищах були найменшими або близькими до найменших за весь післяаварійний період. Вміст радіонуклідів у дніпровських водосховищах у 2002 році наведений нижче у таблиці 2.

Загалом у 2002 році рівень концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об'єктах басейну Дніпра був значно нижчим за допустимі концентрації, встановлені НРБУ-97.

На виконання заходів щодо розробки законодавчої, правової та нормативної бази, передбачених Національною програмою та Планом її реалізації та іншими документами, в поточному році розроблено ряд нормативних документів.

В 2002 році Верховною Радою України розглянуто та прийнято Закон України “Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства” (№2988-III від 17 січня 2002 року).

На виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України” Мінекоресурсів запропонувало Кабінету Міністрів України та тримало відповідне доручення розробити за участю обласних держадміністрацій, зацікавлених міністерств та інших органів центральної виконавчої влади, наукових та громадських організацій додаток до Національної програми - “Першочергові завдання реалізації Національної програми екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води на 2003-2005(2010) роки”. В складі зазначених завдань мають бути розроблені першочергові заходи щодо екологічного оздоровлення Дніпра та поліпшення якості питної води, заходи удосконалення фінансово-економічного механізму реалізації Національної, регіональних, місцевих і галузевих програм в її складі, підвищення ефективності спрямування та використання коштів, що виділяються на природоохоронні цілі, заходи щодо законодавчого, нормативно–методичного, науково-технічного та інформаційного забезпечення Національної програми, заходи щодо екологічної освіти, інформування населення та залучення громадськості тощо, визначені необхідні обсяги коштів та джерела фінансування;

Практична реалізація природоохоронних заходів, завдань і робіт, встановлених Національною програмою здійснюється незадовільно внаслідок недостатнього фінансування.

Виконання найважливіших природоохоронних заходів в басейні Дніпра здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, власних коштів господарських органів усіх форм власності та інших джерел.

Загальний обсяг витрат у 2002 році на заходи щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра склав 227,065 млн. грн, що більш ніж у вдвічі перевищує обсяг фінансування у 2001 році (100,6 млн.грн).

З них за рахунок:

державного бюджету – 54,982 млн. грн. (в 2001 році - 33,1);

місцевих бюджетів – 63,572 млн.грн. (в 2001 році - 29,3; );

інших джерел фінансування – 108,511 млн.грн.(в 2001 році - 38,2)

Значним джерелом фінансування природоохоронних заходів Національної програми в 2002 році став Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що дозволило спрямувати кошти областям басейну Дніпра для вирішення невідкладних природоохоронних робіт.

+можна констатувати значне підвищення ролі Державного фонду у забезпеченні реалізації Національної програми.

Перелік та обсяги державної цільової програми “037” у розрізі адміністративно-територіальних одиниць, врахованих у складі бюджетних програм 2401230 “Очистка стічних вод” та 2401220 “Зниження рівня та запобігання забруднення навколишнього природного середовища” у 2002 році

Зважаючи на економічну ситуацію, що склалася в державі, за даними облдержадміністрацій без часткового фінансування за рахунок державного бюджету заходів щодо упорядкування існуючого водовідведення на об'єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах їх виконання у затверджених Національною програмою обсягах лише за рахунок місцевих бюджетів і коштів підприємств неможливо.

Міжнародне співробітництво щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра здійснюється Мінекоресурсів за такими пріоритетними напрямами:

-розвиток співробітництва та договірних відносин з країнами, розташованими в басейні Дніпра - Білоруссю та Росією з питань охорони та раціонального використання водних ресурсів;

-отримання технічної допомоги в галузі охорони навколишнього природного середовища в рамках міжнародних програм та проектів;

-сприяння залученню іноземних інвестицій для фінансування Національної, регіональних або місцевих екологічних програм, спрямованих на екологічне оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

Розуміння того, що екологічні проблеми басейну Дніпра реально не можна вирішувати в межах однієї держави, що проблема екологічного здоров’я Дніпра виходить за національні рамки, дало поштовх розробці великої міжнародної Програми ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра за участю Російської Федерації, Республіки Білорусь та України в рамках проекту Глобального Екологічного Фонду “Підготовка стратегічної програми дій для басейну ріки Дніпро та розробка механізмів її реалізації“.

Проект має на меті розробити відповідну систему заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра і механізм їх подальшої реалізації. Стратегічна програма дій, узгоджена в процесі переговорів між трьома країнами, буде основним політичним документом екологічного відродження Дніпра. У ньому будуть чітко визначені пріоритетні напрямки у вирішенні першочергових проблем транскордонної значимості.

Проект спрямований на вирішення семи конкретних задач:

(1) створення транскордонного режиму керування і відповідного координаційного органу;

(2) допомога країнам-учасницям у формуванні, перегляді і реалізації Стратегічної програми дій (СПД);

(3) удосконалювання фінансових, юридичних і практичних механізмів зниження рівня забруднення і раціонального використання ресурсів;

(5) сприяння збереженню біорізноманіття в басейні Дніпра;

(6) розширення взаємодії між зацікавленими організаціями і залучення широкої громадськості до вирішення проблем басейну Дніпра;

Даний Проект виконується в рамках Стратегічного підходу ГЕФ по басейну Чорного моря. Виконавцем Проекту екологічного оздоровлення Дніпра є ПРООН, при максимальній участі спеціалізованих агентств ООН і Центру Досліджень Міжнародного розвитку (IDRC, Канада), що співробітничають на партнерських засадах у реалізації окремих напрямків Проекту. Передбачається, що проект сприятиме поглибленню українсько-російського та українсько-білоруського співробітництва в галузі охорони навколишнього середовища та виконанню заходів Програми економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 1998-2007 роки та Програми економічного співробітництва між Україною та Республікою Білорусь на 1999-2008 роки.

В 2002 році в основному сформовано організаційний механізм виконання проекту та розпочато виконання поставлених завдань.

• Розроблено поновлений Транскордонний діагностичний аналіз (далі - ТДА), в якому визначені основні екологічні проблеми басейну і його транскордонних ділянок, ступінь їхньої значимості як для басейну в цілому, так і для кожної з країн, розкриті глибинні причини деградації природного середовища в басейні, обґрунтовані найбільш актуальні проблеми транскордонного характеру;
• Робочою групою з міжнародних та національних фахівців (виконавчі агентства – UNIDO та IDRC) завершується робота з визначення “гарячих точок” забруднення для наступної першочергової реабілітації /інвестування по прийнятті СПД;
• Фахівцями трьох країн виконано ряд проектів за напрямом “Сприяння збереженню біорізноманіття у басейні Дніпра” (виконавче агентство – IDRC), підсумковим результатом яких стануть відповідні тематичні звіти та регіональна стратегія збереження біорізноманіття у басейні Дніпра;
• Виконано завдання щодо визначення джерел радіаційного забруднення в басейні Дніпра, визначення та оцінки “радіоактивних гарячих точок”, розроблені відповідні пропозиції і рекомендації у ТДА і СПД (виконавче агентство – IEAE);
• Широко розгорнута діяльність за напрямом “Розширення взаємодії між зацікавленими організаціями і залучення широкої громадськості до рішення проблем басейну Дніпра” (виконавче агентство – IDRC), за яким реалізується біля 40 проектів;

• Виконуються підготовчі роботи щодо надання необхідного обладнання і підготовки фахівців, залучених до проекту, для ведення постійного транскордонного моніторингу стану довкілля в басейні Дніпра.