Міністерство екології та природних ресурсів України

Український  Комітет Управління Програмою

ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра

Інформаційна довідка

про хід виконання Програми ПРООН-ГЕФ

з екологічного оздоровлення басейну Дніпра

Київ - 2002

Зміст

1. Загальні положення

1.1 Мета і задачі

Регіональний проект ПРООН-ГЕФ за участю урядових організацій Білорусі, Російської Федерації й України «Підготовка Стратегічної програми дій  для басейну Дніпра і розробка механізмів її реалізації» покликаний розробити систему заходів і механізм їхньої подальшої реалізації з метою екологічного оздоровлення транскордонної ріки Дніпро, третьої за величиною ріки Європи.

Тим самим проект внесе істотний вклад у справу охорони регіональних і світових водних ресурсів. Можливості управління водними ресурсами, як у кожній із країн-учасниць, так і на регіональному рівні в цілому, зростуть, що виявиться сприятливим для країн басейну Дніпра і Чорного моря.

Довготривалими цілями Програми є:

· усунення серйозних екологічних наслідків забруднення і погіршення середовища проживання в басейні Дніпра;

· забезпечення раціонального використання його ресурсів;

· підтримка біологічного різноманіття в басейні.

Проект (коротка назва - Програма ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра)  спрямований на рішення семи конкретних задач:

(1)                   створення транскордонного режиму управління і відповідного координаційного органу;

(2)                   допомога країнам-учасницям у формулюванні, перегляді і реалізації Стратегічної програми дій (СПД);

(3)                   удосконалювання фінансових, юридичних і практичних механізмів зниження рівня забруднення і раціонального використання ресурсів;

(4)                   складання Національних планів дій міжміністерськими комітетами;

(5)                   сприяння збереженню біорізноманіття в басейні Дніпра;

(6)                   розширення взаємодії між зацікавленими організаціями і залучення широкої громадськості до рішення проблем басейну Дніпра;

(7)                   створення умов для реалізації СПД.

1.2 Передумови реалізації

Дніпро - третя за розміром річка Європи (після Волги і Дунаю). Крім того, Дніпро - друга за розміром річка, що впадає в Чорне море. Водозбірна площа річки - 509 тис. км², довжина - 2200 км. Дніпро є транскордонною системою: 20% басейну річки розташовано на території Російської Федерації, 23% - у Білорусі і найбільша частина (55%) - в Україні.

Дніпро, який зазнав значних змін внаслідок будівництва низки водосховищ, вже не є більше саморегульованою річковою екосистемою. Зведені на Дніпрі гідроелектростанції, а також атомні електростанції та підприємства важкої індустрії, розташовані в басейні річки, завдали Дніпровському басейну екологічної шкоди регіонального масштабу.

У недавньому минулому були спроби протягом лише декількох десятиліть перетворити Дніпровський регіон із традиційно аграрного в промисловий. Тому басейн Дніпра можна розглядати як класичний приклад «нераціонального розвитку регіону”. Надзвичайно гострі соціальні та економічні труднощі, на які наштовхуються три країни регіону в період переходу до ринкової економіки, ускладнюють ситуацію. Наслідки зазначених тенденцій розвитку Дніпровського регіону такі:

· висока щільність міського населення і промислового виробництва;

· інтенсивне землекористування в сільському господарстві з надмірним застосуванням добрив (для компенсації втрат сільськогосподарських угідь у результаті бурхливого розвитку міського будівництва, добувної та інших галузей промисловості) та недостатня забезпеченість засобами агрохімії на фоні сильної ерозії ґрунтів і спадаючої врожайності;

· надмірна зарегульованість річкової системи, яка містить шість водосховищ у головній течії ріки та більше 500 дрібних дамб і гребель, споруджених на її притоках для виробництва електроенергії та забезпечення водою підприємств важкої промисловості;

· практика затоплення родючих земель у долинах річок у зв'язку з будівництвом гребель і осушенням заболочених земель для потреб сільськогосподарського виробництва, що призвела до серйозного зменшення біорізноманіття в усьому регіоні;

· широкомасштабне екстенсивне використання води у сільському господарстві і промисловості, зокрема металургійними підприємствами;

· слабкий контроль за скиданням відходів видобувної промисловості, у тому числі відходів видобутку урану;

· аварії на промислових підприємствах, однією з яких є сумно відома катастрофа 1986 року на Чорнобильській АЕС, що призвела до забруднення радіоактивними опадами величезних територій у Східній і Північній Європі;

· часті аварійні витоки забруднених стічних вод у річку та іноді у систему питного водопостачання;

· повне чи часткове очищення тільки 45% стічних вод.

Значна частина наслідків погіршення екологічного стану Дніпровського басейну має транскордонний характер.

Після розпаду Радянського Союзу в регіоні утворилися нові незалежні держави з різними економічними і політичними цілями та стратегічними задачами.

Три прибережні країни підтвердили свою прихильність справі захисту басейну Дніпра в ході виконання цілого ряду програм і проектів. У кожній з них створені спеціальні урядові структури, що відповідають за охорону навколишнього середовища.

У кожній країні розроблені Національні плани дій з охорони навколишнього середовища (НПД), спрямовані на удосконалювання охорони головних рік даної країни. Крім того, уряд України, наприклад, розробив Національну програму екологічного оздоровлення басейну ріки Дніпро і поліпшення якості питної води; Білорусь, Україна і Росія мають двосторонні міжурядові угоди про співробітництво в управлінні транскордонними водотоками, такими як Дніпро.

У січні 1995 року представники трьох прибережних країн у м. Києві підписали меморандум, у якому зверталися до ПРООН із проханням про надання сприяння в розробці Міжнародної програми по екологічному оздоровленню басейну ріки Дніпро, проведеної під егідою ГЕФ.

1 червня 1996 року в Хельсінкі міністри навколишнього середовища трьох країн (Білорусі, Росії й України) підписали спільну заяву, в якій висловили готовність надати ресурси і брати участь, на паритетних засадах, у розробці проекту з екологічного оздоровлення Дніпра. Даний документ став чіткою заявою про прихильність урядів регіону узятим на себе зобов'язанням і демонструє твердий намір співробітничати в досягненні намічених спільно цілей.

У результаті, був наданий грант PDF-B на реалізацію проекту з UNDP як головною організацією-виконавцем; 23 березня 1996 була підписана відповідна угода (RER/95/G42/A/1G/31).

Трирічна підготовча робота була завершена в 1998 році.  Спільна робота міністерств, міжнародних і національних експертів, наукових і громадських організацій дозволила виконати Транскордонний діагностичний аналіз (ТДА), що  став головним результатом реалізації гранта PDF-B, і розробити проектну пропозицію «Підготовка стратегічної програми дій для басейну ріки Дніпро і розробка механізмів її реалізації» (розглянута і затверджена Радою Глобального екологічного фонду в квітні 1998 року).

Розробка Стратегічної програми дій (СПД) може сприяти поліпшенню стану навколишнього середовища в басейні Дніпра і пом'якшенню транскордонних наслідків погіршення екологічної ситуації. СПД - це політичний документ, що буде узгоджуватися під час переговорів між урядами трьох придніпровських країн і реалізовуватися на вищому рівні виконавчої влади відповідних галузей економіки. У документі будуть чітко визначені пріоритетні напрямки вирішення першочергових проблем, що будуть описані у Транскордонному діагностичному аналізі (ТДА). СПД чітко визначить проблеми транскордонного значення. Для кожної з вище зазначених проблем повинні бути запропоновані шляхи її вирішення в окремих секторах (зміна політики в даній області, реформування нормативно-правової бази, вимоги до інвестування, розвиток організаційної й інституціональної структури, екологічна освіта і формування екологічної свідомості населення, широка участь усіх зацікавлених сторін).

Основні напрямки роботи повинні включати запобіжні і реабілітаційні заходи, що здійснюватимуться відповідно до загальновизнаних принципів сталого розвитку, у тому числі таких, як принцип попередження, принцип “сплачує той, хто забруднює”, принцип “сплачує користувач”, принципи прозорості інформації та повноправної участі усіх зацікавлених сторін. Особлива увага повинна приділятися перевірці відповідності запропонованих заходів діючим у кожній країні регіону національним і регіональним планам дій в сфері охорони довкілля, регіональним конвенціям і програмам, які виконує ГЕФ за іншими напрямками. Передбачається, що СПД буде максимально використовувати існуючі угоди, програмні розробки в галузі охорони і раціонального використання водних ресурсів. Такий підхід покликаний сприяти більш успішному проведенню початкового етапу Програми з вивчення існуючої ситуації.

1.3 Стратегія виконання

Стратегія проекту відповідає положенням Робочої стратегії GEF для міжнародних водойм. Першим кроком проектів, виконуваних у рамках Робочих програм 8 і 9 (Робоча програма по водних об'єктах і Об'єднана програма  по земельних і водних ресурсах) є проведення спільного вивчення існуючої ситуації за допомогою механізмів, описаних у Транскордонному діагностичному аналізі (ТДА). ТДА описує стан навколишнього середовища, розкриває глибинні причини його погіршення і необхідність проведення що випереджають і реабілітаційних заходів, у тому числі розвитку екологічних можливостей у регіоні. Основна увага в ТДА  приділяється транскордонним проблемам, разом з тим не ігноруються проблеми і пріоритети національного масштабу. ТДА з’ясовує існуючі інформаційні пробіли, недоліки організаційної структури і політики в даній області.

Наступним кроком, по досягненні домовленості про використання існуючої інформаційної бази даних, є розробка й обговорення Стратегічної програми дій (СПД). Вона являє собою політичний документ, погоджений у ході переговорів між трьома країнами і реалізований на вищому рівні виконавчої влади для відповідних секторів. У документі повинні бути чітко визначені пріоритетні напрямки в рішенні першочергових проблем, окреслених у ТДА.

СПД дасть ясне визначення проблем транскордонної значимості. Для кожної з перерахованих проблем повинні бути запропоновані шляхи її вирішення по окремих секторах (зміна політики в даній області, реформування нормативно-правової бази, вимоги до інвестування, розвиток організаційної й інституційної структури, екологічна освіта і формування екологічної свідомості населення, широка участь усіх зацікавлених сторін).

Очікується, що СПД стане унікальною Програмою дій щодо охорони навколишнього середовища в транскордонному басейні Дніпра. Він визначить основні віхи, що дозволять вимірювати досягнення цілей програми на її окремих етапах. У документі буде охарактеризована тристороння організаційна структура, необхідна для забезпечення реалізації  програми і моніторингу її ефективності.

Розробка Стратегічної програми дій може сприяти поліпшенню стану навколишнього середовища в басейні Дніпра і зм'якшенню транскордонних  наслідків погіршення екологічної ситуації.

1.4 Очікувані результати

Проект реалізується по п'ятьох основних напрямках:

·      Напрямок I. Координація проекту.

·      Напрямок II. Розробка і реалізація Стратегічної програми дій.

·      Напрямок III. Сприяння інвестуванню в зниження рівня трансграничного забруднення.

·      Напрямок IV. Збереження біорізноманіття.

·      Напрямок V. Розширення участі зацікавлених сторін у рішенні екологічних проблем.

У рамках зазначених напрямків розроблено сім головних задач відповідно до задач, затвердженими Радою ГЕФ.

Проект можна вважати успішно завершеним за умови виконання наступних дій:

1. Публікація низки тематичних доповідей з питань, безпосередньо зв'язаних з транскордонним управлінням басейном річки Дніпро, зокрема:

· доповідь “Екологічний стан Дніпра” на основі наявної інформації, доповненої результатами новітніх досліджень у рамках проекту;

· аналіз доцільності використання економічних інструментів (для муніципального і промислового контролю над транскордонним переносом забруднюючих речовин);

· оцінка удосконаленої технології переробки сільськогосподарських відходів інтенсивного тваринництва;

· оцінка системи регулювання скидання забруднюючих речовин і відповідальності підприємств за порушення відповідних вимог;

· огляд політики і практики оцінки впливу на довкілля;

· звіти про управління сховищами індустріальних відходів;

· аналіз основних напрямків і практичних кроків з утилізації відходів на ядерних об'єктах і ділянках для знищення відходів;

· оцінка експлуатаційних потужностей і практики водозабору та повернення води у водойму водоочисними спорудами з огляду на можливі наслідки для довкілля в транскордонній зоні;

· оцінка стану заповідних територій Дніпра, пріоритетних екосистем, найбільш несприятливих районів в аспекті збереження біорізноманіття, а також оцінка законодавчих, політичних і організаційних засад в галузі захисту біорізноманіття в басейні Дніпра;

· оцінка існуючої практики сільськогосподарського виробництва, ведення рибного господарства та аквакультури з огляду на їхній вплив на збереження біорізноманіття (і скорочення транскордонного поширення шкідливого впливу);

· соціально-економічна оцінка впливу транскордонного забруднення на населення, що проживає в басейні Дніпра.

2. Публікація переробленого та оновленого Транскордонного діагностичного аналізу, що містить новітню інформацію про джерела, рівні і наслідки забруднення, а також соціально-економічні показники першопричин погіршення екологічної ситуації в регіоні.

3. Проведення аналізу реальних можливостей оздоровлення навколишнього середовища у транскордонному басейні Дніпра.

4. Розробка регіональної стратегії захисту основних видів і середовищ проживання в басейні Дніпра.

5. Прийняття Стратегічної програми дій на рівні Кабінетів міністрів трьох придніпровських країн.

6. Розробка Національних планів дій і їхнє схвалення на рівні Кабінетів міністрів трьох країн регіону.

7. Спільне управління і фінансування з боку трьох країн «Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра» із залученням допомоги низки донорських організацій, створення Керівного комітету, наділеного виконавчими функціями, Об'єднаного комітету управління, що здійснює регулярний контроль за керівництвом проектом, і постійно працюючої групи з реалізації Програми, що буде відповідати за координацію Програми. Керівництво Програмою на національному рівні здійснюють Національні комітети управління Програмою і Національні офіси управління Програмою.

8. Створення у трьох країнах тематичних робочих центрів (як мінімум, по одному в кожній країні).

9. Організація трьома країнами діючої Регіональної ради Дніпра з представників усіх областей регіону, представників залучених міністерств, Групи реалізації проекту, представників громадськості, у тому числі наукових установ, приватного сектора і громадських організацій.

10. Надання необхідного обладнання і підготовка фахівців, залучених до проекту, для ведення постійного моніторингу стану довкілля в басейні Дніпра й оцінки ефективності реалізації СПД.

11. Створення регіональної бази даних щодо екологічного стану басейну Дніпра, доступної для користувачів у режимі “on-line”.

12. Виконання пілотних проектів у наступних областях:

· використання економічних інструментів контролю за муніципальним і промисловим забрудненням та зниженням рівня забруднення;

· утилізація відходів інтенсивного тваринництва.

13. Підготовка портфелю пріоритетних напрямків інвестування і проведення попередньої оцінки економічної доцільності.

14. Проведення конференції за участю організацій-донорів, що визначить донорів, які будуть спонсорувати реалізацію СПД і виконання портфеля пріоритетних напрямків інвестування.

15. Послідовне втілення країнами-учасницями принципів координації і співробітництва, проголошених Хельсінкською Конвенцією ЄЕК ООН щодо транскордонних водотоків.

16. Поширення серед усіх зацікавлених сторін і широких кіл громадськості інформації про екологічний стан Дніпра, можливі шляхи покращення ситуації, права і обов'язки громадян щодо їхньої участі у прийнятті рішень з екологічних питань, діях урядів з прийняття і реалізації СПД та національних стратегічних планів дій.

17. Успішне завершення кампанії з екологічної освіти громадськості і приверненню її уваги до проблем екології Дніпра.

18. Активне залучення громадських організацій в обговорення і вирішення екологічних проблем транскордонного басейну Дніпра.

2. Управління Програмою

Протягом усього ходу реалізації проекту головною задачею є забезпечення оптимальної участі існуючих національних структур і використання досвіду їхньої взаємодії. Участь закордонних консультантів буде зведено до необхідного мінімуму, а їхня робота  складатися в передачі навичок і досвіду, що  бракує місцевим виконавцям проекту, чи навчанні місцевих фахівців використанню нових технологій, устаткування, прийомів роботи з партнерами.

З цією метою створена організаційна структура управління, що включає:

Організації регіонального рівня:

Ø                      Керівний комітет управління

Ø                      Об'єднаний комітет управління

Ø                      Група управління проектом

Організації національного рівня:

Ø                      Національні комітети управління проектом

Ø                      Регіональні тематичні центри

Створена структура, на перший погляд,  виглядає досить складної, однак вона розроблена так, що дозволяє забезпечити взаємодію усередині секторів і активна участь зацікавлених сторін.

2.1 Керівний комітет

Керівний комітет управління Програмою виступає як основний направляючий орган проекту. Комітет здійснює керівництво діяльністю Групою управління проектом (ГУП) через Об'єднаний комітет управління з питань, що стосується керівництва проектом у регіоні басейну, і діяльністю Національних комітетів управління проектом з питань, що стосується управління Програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра на національному рівні.

До складу комітету входять посадові особи вищого рангу (Національний технічний координатор чи  інший представник вищого рангу) з кожної країни, а також регіональний координатор для країн Європи/СНД  ПРООН - ГЕФ (чи призначені представники).

Комітет розробляє власний план дій і затверджує посадові обов'язки. Засідання відбуваються не менш 1 разу в рік, чи в міру необхідності. Головою кожного засідання Керівного комітету є Міністр природних ресурсів (та охорони навколишнього середовища) тієї країни, на території якої відбувається засідання.

Члени Об'єднаного комітету  управління програмою (ОКУП) чи інших організацій, зв'язаних із Дніпровським басейном, можуть бути запрошені на засідання комітету з їх бажання як спостерігачі. Технічного координатора проекту від ПРООН - ГЕФ звичайно запрошують як спостерігача, якщо комітет вважає  це доцільним чи на прохання регіонального координатора ПРООН - ГЕФ.

Задачі:

Ø                      розробка стратегічних напрямків і загальне керівництво проектом;

Ø                      розгляд бюджету проекту і робочих програм, затверджених Об'єднаним комітетом управління і надання відповідних рекомендацій і вказівок Об'єднаному комітету;

Ø                      розробка механізмів взаємодії з приватним сектором і іншими недержавними організаціями в регіоні;

Ø                      пошуки додаткового фінансування для тих напрямків проекту, що не підлягають фінансуванню через GEF;

Ø                      забезпечення взаємодії з іншими програмами GEF у рамках Програми по Чорноморському басейні.

Керівний комітет:

Ø                      визначає регламент своєї роботи і затверджує коло своїх повноважень;

Ø                      розглядає бюджет проекту і робочі програми, затверджені Об'єднаним комітетом управління;

Ø                      розробляє рекомендації для діяльності Об'єднаного комітету управління за даними напрямками, розглядає і затверджує регламент роботи і коло повноважень ОКУП, а також здійснює стратегічне керівництво проектом, для чого розробляє основні стратегічні напрямки розвитку екологічної політики;

Ø                      виступає як головний орган, відповідальний за розроблення політики, направляє роботу Групи управління проектом (діючи через Об'єднаний комітет управління) з координації проекту на регіональному рівні і роботу Національних комітетів управління проектом (НКУП) з  адміністрування Програми на національному рівні;

Ø                      скликає позачергові засідання ОКУП;

Ø                      розглядає затверджений ОКУП Робочий план проекту і доповідь про виконання бюджету, представлену Технічним координатором проекту;

Ø                      приймає рішення про розподіл РТЦ між придніпровськими країнами

Ø                      підтримує повну прозорість усіх фінансових операцій, забезпечення якої входить в обов'язок координаторів кожного конкретного проекту;

Ø                      затверджує остаточні рішення із скликання позачергових засідань з метою аналізу ходу реалізації проекту;

Ø                      здійснює тристоронній аналіз ходу виконання проекту;

Ø                      ініціює підготовку Проміжних доповідей про хід реалізації проекту для представлення на найважливіших зустрічах і засіданнях за проектом;

Ø                      погоджує план роботи, складений Технічним координатором проекту в тісному співробітництві з ОКУП і строгу відповідність із правилами управління і звітності, прийнятими UNDP/UNOPS;

Ø                      консультує ПРОООН із приводу підбора за допомогою UNOPS інших субпідрядників (як організацій у країнах-учасницях, так і закордонних агентств);

Ø                      розглядає і затверджує щорічний робочий план і бюджет проекту.

2.2  Об'єднаний комітет

Об'єднаний комітет управління Програмою (ОКУП) створений з метою забезпечення безупинної участі в проекті урядів  трьох придніпровських держав.

До складу комітету входять три Національних технічних координатори проекту і технічний координатор проекту від ПРООН - ГЕФ. Заступник технічного координатора проекту від ПРООН - ГЕФ і агентства-виконавці запрошуються на засідання як спостерігачів за рішенням ОКУП чи на прохання технічного  координатора проекту.

ОКУП розробляє свій власний робочий план і перелік посадових обов'язків, що потім затверджується Керівним комітетом. Засідання ОКУП проходять не рідше, ніж раз у два-три місяців, чи частіше - у міру  необхідності чи за вимогою Керівного комітету.

Відповідно до вказівок і рекомендацій Керівного комітету ОКУП також несе відповідальність за поточне виконання проекту, на рівні басейну, що забезпечується діяльністю ГУП і на національному рівні - Національними комітетами управління проектом.

Задачі

Ø                      розробка рекомендацій з координації і управління проектом і його складовими частинами для ГУП;

Ø                      допомога в створенні механізмів впровадження робочого плану проекту, особливо у випадках, коли мова йде про транскордонні консультації і спільне вироблення політики;

Ø                      підготовка щорічного робочого плану і бюджету для наступного затвердження Керівним комітетом;

Ø                      забезпечення можливості проведення консультацій з організаціями-виконавцями.

Об'єднаний комітет управління:

Ø                      визначає регламент своєї роботи і затверджує коло своїх повноважень, що підлягають затвердженню з боку  Керівного комітету;

Ø                      розглядає і затверджує раз у півроку Робочий план проекту і доповідь про виконання бюджету, представлені Технічним координатором проекту, після чого передає їх для розгляду на найближчому засіданні Керівного комітету;

Ø                      контролює, щоб основні стратегічні напрямки політики, вироблені Керівним комітетом, ефективно і постійно реалізовувалися на регіональному рівні в процесі щоденної роботи Групи управління проектом і на національному рівні Національними комітетами управління проектом (НКУП);

Ø                      санкціонує усі витрати за проектом в ході розгляду бюджету і плану роботи на своїх засіданнях, проведених раз у півроку;

Ø                      розглядає і затверджує робочі плани і бюджети Регіональних тематичних центрів;

Ø                      розглядає і затверджує перелік посадових обов'язків місцевих співробітників ГУП, розроблених технічним координатором проекту.

2.3 Група управління проектом

Координацію і управління при розробці і впровадженні Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра відповідно до правил і процедур  ПРООН-ГЕФ, здійснює Група управління проектом.

Штат Групи управління проектом складається з Технічного координатора проекту, призначеного UNDP/GEF, заступника Технічного координатора, експерта із зв’язків з громадськістю, адміністратора  і представників агентств-виконавців.

Група управління проектом відповідає за координацію поточної роботи і функціонує на регіональному рівні як секретаріат ОКУ і Керівного комітету.

Задачі

Основні задачі Групи полягають у наступному:

- надання допомоги при взаємодії національних координаторів, регіональних тематичних центрів і робочих груп, а також інших багатосторонніх організацій, створених трьома прибережними країнами (Білоруссю, Російською Федерацією й Україною;

- організація технічного співробітництва між регіональними центрами Дніпровського басейну у всіх трьох прибережних країнах для їхнього внутрішнього зміцнення, розробки екологічної політики, керівництва і підготовки до інвестування;

- проведення консультативних зустрічей для ознайомлення з програмою і її впровадження, організація зустрічей Регіональної Ради по Дніпру;

- збір і поширення інформації, що стосується політичних, економічних, науково-технічних аспектів програми (тих, котрі не охоплені діяльністю регіональних тематичних центрів);

- надання допомоги при проведенні технічних досліджень і досліджень, що передують інвестуванню;

- підготовка проміжних звітів (адміністративних і фінансових) про хід виконання програми;

- створення мережі спеціалізованих установ у країнах-учасниках і здійснення взаємодії між ними і технічними фахівцями з інших країн;

- надання допомоги при впровадженні екологічних пілотних проектів;

- координація міжнародної, багатосторонньої  і двосторонньої екологічної  діяльності в басейні Дніпра в міру необхідності;

- керівництво програмою (фінансове, організаційне і стратегічне) у контексті компонентів ПРООН-ГЕФ,   IDRC і, там, де це потрібно.

2.4 Національні комітети управління

У Національний комітет управління проектом входять Національний координатор проекту (НКП), що також є Головою комітету, представники інших урядових закладів і громадських організацій. Головною задачею Комітетів є залучення якнайбільше зацікавлених сторін і організацій із усіх секторів, що активно впливають на процес прийняття рішень у  басейні Дніпра і забезпечити реалізацію стратегічних напрямків проекту, сформульованих Керівним комітетом, на національному рівні.

НКУП сам виробляє регламент роботи і визначає коло своїх повноважень, що затверджуються Міністром - членом Керівного комітету. Засідання проводяться  в міру необхідності, обумовленої самим НКУП, але не рідше, ніж раз у три місяці.

Фінансування діяльності НКУП здійснюється з національних асигнувань на проведення проекту. Національні комітети управління проектом створюють Регіональні тематичні центри, попередньо погодивши з Керівним комітетом  розподіл центрів між трьома країнами.

Задачі:

Національний комітет управління проектом має:

Ø                      забезпечити відповідність виконання проекту на національному рівні вимогам, розробленим Керівним комітетом;

Ø                      визначити, яким чином різні компоненти Програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра будуть виконуватися даною країною;

Ø                      створити національну мережу спеціалізованих установ і забезпечити їхню взаємодію;

Ø                      забезпечити своєчасний внесок своєї країни у виконання проекту;

Ø                      узяти на себе відповідальність за внесок країни в Транскордонний діагностичний аналіз і Стратегічну програму дій, а також у розробку Національних планів дій;

Ø                      забезпечити підтримку і взаємодію всіх Регіональних тематичних центрів дніпровського басейну;

Ø                      працювати в тісному контакті з Групою управління проектом.

3.Хід виконання Програми відповідно до  її основних задач

Задача 1. Створення транскордонного режиму управління і координаційного органу

Формування Керівного Комітету Проекту, Об'єднаного Комітету Управління і Національних Комітетів Управління проектом

Організаційний механізм виконання Програми в основному сформовано у 2001 році.

Згідно наказу Міністра екології та природних ресурсів України №17 від 29 січня 2001 року утворено Український Комітет Управління Програмою ПРООН-ГЕФ з екологічного оздоровлення басейну Дніпра. До його складу, відповідно із змінами, затвердженими наказом Державного секретаря Мінекоресурсів від 16 січня 2002 року, увійшли представники Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, наукових та громадських  організацій.

Метою діяльності Комітету визначено створення ефективного організаційного механізму реалізації української частини проекту.

Комітет забезпечує керівництво та реалізацію стратегічних напрямів Програми ПРООН-ГЕФ на національному рівні шляхом:

- забезпечення взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, наукових та громадських організацій, міжнародних організацій та експертів у виконанні завдань, визначених Програмою;

- сприяння реалізації Програми, забезпечення своєчасного та посильного вкладу держави у її виконання;

- розроблення пропозицій щодо формування і впровадження національних механізмів для:

оцінки стану навколишнього середовища і підготовки регулярних звітів про стан навколишнього середовища;

створення довгостроково діючої інституціональної мережі управління з питань охорони та використання водних ресурсів басейну Дніпра;

розроблення ефективних фінансових механізмів та стратегій щодо імплементації Стратегічного плану дій.

- забезпечення інформування державних органів влади про виконання та ефективність реалізованих завдань, передбачених Програмою ПРООН-ГЕФ;

- забезпечення інформування громадськості про цілі і завдання проекту, підвищення її участі в заходах Програми ПРООН-ГЕФ.

Аналогічні Комітети управління створені в Білорусі та Російській Федерації.

Протягом 2001-2002 років проведено 6 засідань Українського Комітету Управління Програмою (2 – в 2001, 4 – в 2002 роках), протоколи засідань Комітету наведені у Додатку.

Подальші кроки щодо формування організаційного механізму Програми здійснювалися відповідно до загальнобасейнового Плану дій.

1-3 березня 2001 року в м. Києві відбулася Початкова зустріч у рамках Програми. Керівники і члени білоруської, російської та української делегацій разом з вищими посадовими особами – представниками агентств ООН і Центру дослідження міжнародного розвитку (IDRC, Канада) – розглянули й обговорили початкову стадію трирічної програми.

На зустрічі були обговорені і вироблені спільні підходи до створення міждержавної керівної структури Програми, а саме – Керівного комітету – вищого органу управління й Об'єднаного комітету – оперативного виконавчого органу Програми.

У відкритому діалозі були детально обговорені принципи створення Регіональних тематичних центрів та їхнього розподілу між придніпровськими країнами. Була представлена Програма діяльності на 2001 рік та обговорені методологічні питання її реалізації і взаємодії між ключовими виконавцями Програми: Групою управління проектом ПРООН-ГЕФ, Центром дослідження міжнародного розвитку (IDRC, Канада), Організацією промислового розвитку ООН (UNIDO), Міжнародним агентством з атомної енергії (IAEA).

В подальшому, були утворені Керівний та Об’єднаний Комітети Управління Програмою, до складу яких увійшли керівники та члени Національних комітетів управління трьох країн-учасниць Програми. Протягом 2001-2002 років було проведено по два засідання Керівного та Об’єднаного Комітетів (протоколи засідань додаються).

27 квітня 2001 року в м. Москві у приміщенні Міністерства природних ресурсів Російської Федерації відбулося Перше засідання Об'єднаного комітету управління Програмою (ОКУ).

У роботі засідання взяли участь керівники національних комітетів управління Програмою, представники Групи управління проектом та міжнародних організацій - учасників Програми.

На зустрічі розглядався сучасний стан виконання Програми і заходів, що здійснюються національними комітетами управління програмою для забезпечення її реалізації. Обговорювався стан справ щодо заснування Регіональних тематичних центрів. При цьому досягнення сторонами повного консенсусу з питань розподілу центрів між країнами розглядалося як значний прогрес.

Обговорювалися питання, пов'язані з формуванням Дніпровської басейнової Ради (за участю представників трьох країн), підготовчі роботи із створення якої (відповідно до Програмного документа) повинні були вже розпочатися. Однак, на Початковій зустрічі Національні комітети запропонували розпочати цю роботу пізніше, після розробки достатньої кількості матеріалів та узгодження задач і функцій такої Ради. Разом з тим, була підкреслена надзвичайна важливість своєчасного створення такого органу, оскільки Програмний документ передбачає трансформацію Дніпровської басейнової Ради в Комітет управління басейном і створення тристороннього документа (конвенції, протоколу чи меморандуму) щодо спільного використання й охорони басейну Дніпра. У зв'язку з цим було запропоновано в майбутньому включати питання створення Дніпровської басейнової Ради до порядку денного усіх засідань ОКУ.

Також були розглянуті питання щодо:

· підготовки Транскордонного діагностичного аналізу;

· організаційного забезпечення реалізації Програми на національних рівнях і розгляд ходу виконання двосторонніх проектів.

Об'єднаний комітет розглянув та обговорив План робіт і фінансову підтримку діяльності на період 2000-2003 рр., виділення запланованого бюджету на 2001 рік і детальні плани діяльності IDRC, UNIDO, ПРООН і ГУП на 2001 рік.

Після обговорення узагальнена Програма робіт на 2001 рік в рамках проекту ПРООН-ГЕФ була схвалена Об'єднаним комітетом.

1 лютого 2002 р. у Москві відбулося 1-і засідання Керівного комітету управління Програмою ПРООН-ГЕФ екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

На зустрічі були розглянуті наступні питання:

-  обговорення і твердження складу й обов'язків Керівного комітету;

-  звіт про хід виконання Програми і її головних елементів;

-  план робіт і бюджет Програми на 2002 р.;

-  інформація про створення і функціонування Регіональних тематичних центрів;

-  концептуальні підходи до створення Дніпровської басейнової ради;

-  стан підготовки Трансграничного діагностичного аналізу;

-  стан розвитку співробітництва з екологічними НПО;

-  про додаткові джерела фінансування в рамках Програми;

-  про співробітництво з родинними проектами в басейні Чорного моря;

-  про визначення місця і часу проведення наступних зустрічей Керівного й Об'єднаного комітетів.

Розглянувши хід нинішнього стану виконання Програми і її головних складових, Керівний комітет схвалив звіт Групи управління проектом про діяльність і затвердив план робіт і бюджет на 2002 р.

Друге засідання Об'єднаного комітету управління Програмою відбулося 29-30 квітня на території заповідника Домжериці (Республіка Білорусь) .

На засіданні розглядалися наступні питання:

- звіти і поточні проблеми діяльності Регіональних тематичних центрів;

- проекти «Положення про Дніпровську басейнову раду» і «Міжміністерської угоди про співробітництво з питань екологічного оздоровлення басейну Дніпра», представлені Українським комітетом управління Програмою;

- проект Концепції створення екологічної бази даних басейну Дніпра;

- список обладнання для моніторингу, а також можливості навчання персоналу для робочої експлуатації обладнання, що буде поставлено в рамках Програми;

- виконання розділів Транскордонного діагностичного аналізу (ТДА), зокрема розділу «Про глобальні тенденції зміни стану басейну Дніпра», силами національних експертів;

- результати проекту IDRC щодо соціально-економічного дослідження басейну Дніпра;

- результати експедиційних досліджень у басейні Дніпра;

- реалізація проекту UNIDO з оцінки «гарячих точок»;

8 червня 2002 року в Москві відбулося Друге засідання Керівного комітету управління Програмою.

На зустрічі були розглянуті наступні питання:

- протоколи попередніх засідань Керівного та Об'єднаного комітетів управління Програмою;

- визначення термінів і місця проведення наступних засідань Керівного та Об'єднаного комітетів;

- основні підсумки і перспективи підготовки ТДА;

- хід організації Дніпровської басейнової ради і підготовки угоди придніпровських країн щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра; обговорення кількісного і якісного складу ради, термінів проведення його першого засідання;

- ініціювання Регіональним тематичним центром із законодавчо-нормативних аспектів та економічних механізмів розробки проекту «Конвенції про охорону і використання басейну річки Дніпро»;

- основні результати і перспективні розробки UNIDO;

- звіт по проектах IAEA;

- звіт РТЦ запобігання і контролю забруднення;

- можливості удосконалення складів національних комітетів управління Програмою і тематичних робочих груп;

- підготовка до 5-ої Пан-Європейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи» (Київ-2003).

Третє засідання Об'єднаного комітету управління Програмою відбулося 15 жовтня 2002 року у м. Ялта (Україна)

На порядку денному розглядалися наступні питання:

· Створення Дніпровської басейнової ради.

· Розробка Дніпровської конвенції

· Звіти Агентств (IAEA, IDRC, UNIDO)

· Звіт ГУП – ПРООН (підготовка ТДА, Звіту про екологічний стан басейну Дніпра, Екологічної бази даних басейну Дніпра та Програми транскордонного моніторингу.

· Різне

- Про створення Міжміністерських комітетів з підготовки СПД і НПД.

- Визначення переліку устаткування для організаційно-технічної підтримки роботи ММК

Формування Регіональних тематичних центрів та міжнародних груп експертів

На протязі 2001-2002 років в країнах - учасницях Програми були утворені Регіональні тематичні центри за напрямами:

- біорізноманіття (на базі Смоленської філії ФГУ «Спеціалізована інспекція аналітичного контролю по Центральному регіону» Міністерства природних ресурсів Російської Федерації, м. Смоленськ);

- законодавчі та нормативні аспекти, економічні механізми (на базі ФДУП «Центр російського регістра гідротехнічних споруд і державного водного кадастру» Міністерства природних ресурсів Російської Федерації, м. Москва)

- попередження та запобігання забрудненню (на базі Центрального науково-дослідного інституту комплексного використання водних ресурсів Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь,  м. Мінськ);

-“чисте” виробництво (на базі Центру міжнародних екологічних проектів, сертифікації й аудита «Екологіяінвест» Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь,  м. Мінськ)

- моніторинг забруднення (на базі Українського науково – дослідного інституту екологічних проблем Мінекоресурсів України, м. Харків);

- інформаційний менеджмент (на базі Українського науково – дослідного гідрометеорологічного інституту Мінекоресурсів України, м. Київ).

Регіональні тематичні центри – це механізм, що дозволяє країнам-учасницям домовлятися:

· про розподіл конкретних координаційних повноважень;

Мета створення:

· допомога країнам-учасникам у розробці  і поступовому впровадженні Стратегічної програми дій і Національних планів дій

· організація обміну інформацією, надання консультацій, проведення навчальних курсів, публікація і поширення результатів досліджень

Основні задачі функціонування:

·        координація діяльності національних експертних робочих груп;

·        координація участі технічних фахівців у проведенні Транскордонного діагностичного аналізу і розробці Стратегічної програми дій;

·        розробка економічно ефективних заходів щодо впровадження Стратегічної програми дій;

·        створення механізмів, покликаних забезпечити довгострокову інституціональну стабільність у Дніпровському басейні.

Організаційно-технічне формування Регіональних тематичних центрів  було завершене до кінця 2001 – початку 2002 років.

За рахунок коштів Програми і внеску країн-учасниць Центри обладнані сучасною комп'ютерною й офісною технікою, оснащені комунікаційним устаткуванням, установлені надійні зв'язки між Центрами і членами робочих експертних груп. Таким чином, були створені достатні передумови для організації їхньої наступної діяльності.

Відповідно до визначених напрямків діяльності також були сформовані національні та міжнародні робочі експертні групи (до їх складу увійшло понад 150 провідних фахівців трьох країн), які на базі Регіональних тематичних центрів провели координаційні та початкові зустрічі, а саме:

30-31 жовтня 2001 р. у Харкові – по моніторингу забруднення;

6-7 грудня 2001 р. у Києві – по інформаційному менеджменту

10-11 грудня 2001 р. у Смоленську - по біорізноманіттю;

18-19 грудня 2001 р. в Олімпійському спортивному комплексі "Раубичи» (передмістя Мінська) – по чистому виробництву і по запобіганню і контролю забруднення;

27 лютого – 1 березня 2002 р. у м. Коломна (Московська область)– по законодавчо-нормативних питаннях і економічних механізмах.

У ході Початкових зустрічей члени робочих експертних груп:

-  проінформували про функції і діяльність в області екологічного оздоровлення басейну Дніпра міністерств, відомств і інших організацій, що вони представляли;

-  були ознайомлені з Програмою ПРООН-ГЕФ, її цілями, задачами, організаційною структурою, а також задачами, поставленими перед кожним Регіональним тематичним центром і відповідною міжнародною робочою групою;

-  ознайомилися й обговорили інформацію членів делегацій про сучасний стан розвитку різних напрямків Програми в Республіці Білорусь, Російській Федерації й Україні, у тому числі в області інформаційного менеджменту, чистого виробництва, водного законодавства;

-  обговорили й в основному схвалили проекти програм і календарних планів роботи Регіональних тематичних центрів і робочих груп;

-  розпочали підготовку пропозицій по участі в конференціях і стажування членів національних робочих груп по відповідній тематиці;

-  розпочали формування пропозицій щодо конкретних проектів, пропонованих для реалізації Регіональними тематичними центрами і робочими групами;

-  розглянули питання участі Центрів у підготовці Транскордонного  діагностичного аналізу (ТДА) у частині узгодження програми робіт, визначення членів національних робочих груп, відповідальних за підготовку розділів ТДА, і порядку взаємодії між ними.

У квітні 2002 р. була почата реалізація навчальних турів, що передбачають навчання у провідних міжнародних центрах фахівців із країн басейну Дніпра.

Представники національних робочих експертних груп і Регіонального тематичного центра чистого виробництва (Мінськ, Білорусь) у квітні 2002 року пройшли програму навчання в Міжнародному інституті промислової економіки в області навколишнього середовища Лундского університету (Швеція).

У травні 2002 р. проведено навчальний тур членів робочих груп і Регіонального тематичного центра по попередженню і контролю забруднень (Мінськ, Білорусь) у Прагу (Чехія), де за допомогою компанії NOVECO вони ознайомилися  з теорією і практикою водного менеджменту.

У жовтні – листопаді  2002 року проведено навчальні тури членів робочих груп та Регіональних  тематичних центрів по моніторингу забруднення, інформаційному менеджменту та біорізноманіттю до наукових центрів Словакії, Угорщини та  Австрії.

18-22 лютого 2002 р. у Києві в туристичному комплексі "Пролісок" відбулася 2-я робоча зустріч експертної групи по моніторингу забруднення, основними питаннями якої були:

· формування переліку устаткування, що у рамках Програми буде поставлено в країни басейну Дніпра (на паритетних основах і в результаті проведення тендера) для дооснащения лабораторій, що ведуть трансграничний моніторинг. У результаті обговорення скоординовані (з урахуванням задачі уніфікації методів аналізу якості вод у країнах басейну) пропозиції по переліку устаткування від кожної країни передані в Групу управління Програмою;

· обговорення плану роботи Центра і робочої групи по моніторингу забруднення, а саме: 1) узгодження програми і місця проведення навчання (тренінгу, стажування) представників робочої групи; 2) обговорення переліку пріоритетних проектів (першочерговими визначені проекти «Розробка концепції організації моніторингу трансграничного забруднення басейну Дніпра» і «Дослідження стану лабораторій моніторингу трансграничного забруднення басейну р. Дніпро і розробка рекомендацій з удосконалення їхньої роботи», у зв'язку з чим вирішене прискорити підготовку і представлення відповідних проектних пропозицій).

22-23 квітня 2002 р. у Мінську та 20-21 жовтня 2002 року відбулися Друга та Третя зустрічі міжнародної робочої експертної групи і Регіонального тематичного центра по біорізноманіттю. Основними питаннями зустрічі були:

· обговорення ходу та результатів виконання проектів Програми;

· обговорення реалізації проектів двостороннього співробітництва в області біорізноманіття;

· розгляд і схвалення календарного плану роботи до кінця 2002 року;

· організаційні питання діяльності робочої групи і Центру.

18-19 червня 2002 р. в Києві відбулися чергові засідання РТЦ запобігання і контролю забруднення і РТЦ чистого виробництва.

На зустрічах обговорювалися:

- звітна інформація про поточну діяльність РТЦ;

- обговорення ходу реалізації проектів за тематикою РТЦ;

- обговорення проектних пропозицій для Програми за тематикою РТЦ;

- підведення підсумків за результатами навчання членів робочих груп РТЦ у Чехії та Лундському університеті.

21-23 листопада у мм. Брянську, Фокіно та Дятьково відбулася Третя зустріч міжнародної робочої експертної групи по чистому  виробництву, в ході якої були:

·      підведені підсумки відрядження членів групи до м. Корк (Ірландія) для участі в засіданні 8-го Європейського круглого столу по чистим технологіям;

·      розглянуті результати та хід виконання пілотних проектів з проведення екологічного аудиту на підприємствах України, Росії та Білорусі;

·      відвідування підприємств Брянської області, потенціально готових до реалізаціїї проектів з чистого виробництва

Створення Регіональної Дніпровської ради

У відповідності з Програмним документом роботи зі створення Дніпровської басейнової ради за участю представників трьох країн повинні були початися в 2001 році. Однак за пропозицією представників Національних комітетів управління на Початковій зустрічі в березні 2001 року ця діяльність була відкладена до розроблення достатньої кількості матеріалу і чіткого розуміння задач і функцій такої Ради. На засіданні Об'єднаного комітету в квітні 2001 року це положення було підтверджено, але прийняте рішення, що розгляд питання про створення Дніпровської басейнової ради повинний включатися до порядку денного засідань Керівного й Об'єднаного Комітетів.

Керуючись Проектним документом Програми, раніше прийнятими рішеннями і, виходячи з необхідності почати діяльність по цьому надзвичайно важливому напрямку Програми, Український Комітет Управління доручив Українському науково-дослідному інституту екологічних проблем Мінекоресурсів України розробити проектну пропозицію по створенню Дніпровської басейнової ради, що було прийнята IDRC до фінансування.

Головна мета проекту:

· створення функціонуючої міжнародної системи координації дій по екологічному оздоровленню басейну Дніпра шляхом розробки концептуальних основ,  відповідних документів щодо заснування і забезпечення діяльності Дніпровської басейнової ради, як її головної складової.

- вивчення досвіду впровадження й удосконалення басейнового принципу управління водними ресурсами і їх охороною;

- попереднього вивчення досвіду організаційно оформленого співробітництва в багатьох великих міжнародних басейнах  (рік Дунаю, Рейну, Чорного і Балтійського морів), вивчення досвіду створення і діяльності відповідних міжнародних органів управління (комісій);

- вивчення законодавчої бази і досвіду співробітництва країн Дніпровського басейну в області охорони навколишнього середовища, спільного використання й охорони транскордонних водотоків, інших областях;

- вивчення й аналізу міжнародних законодавчих документів і т.д.

були підготовлені відповідні міжнародні документи про заснування Дніпровської басейнової ради:

· Проект «Угоди між Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь, Міністерством природних ресурсів Російської Федерації і Міністерством екології і природних ресурсів України про співробітництво з питань екологічного оздоровлення басейну  Дніпра»

·  і як додаток до Угоди – «Положення про Міжнародну Дніпровську басейнову раду»

- підготовлено План роботи по підготовці і проведенні сесій Дніпровської басейнової ради на 2002-2003 роки.

Питання створення Ради було на порядку денному всіх засідань Керівного та Об’єднаного Комітетів у 2002 році, в результаті  обговорення якого були прийняті наступні рішення:

· для офіційного скликання Ради достатньо положень Програмного документу, підписаного керівниками міністерств - бенефіціаріїв,  тому перше засідання Ради має відбутися найближчим часом (орієнтовно – січень 2003 року), при цьому Національні комітети беруть на себе зобов'язання визначити посадовий і персональний склад Ради;

· рішенням Об’єднаного Комітетів затверджено «Положення про Міжнародну Дніпровську басейнову раду» в рамках виконання Програми ПРООН-ГЕФ;

· продовжити підготовку і узгодження угоди придніпровських країн з екологічного оздоровлення басейну Дніпра як законодавчо-нормативної основи міжнародного співробітництва в басейні Дніпра.

Задача 2. Сприяння країнам-учасницям у розробці, перегляді і реалізації Стратегічної програми дій (СПД)

Оцінка існуючих можливостей проведення моніторингу в басейні і виявлення слабких ланок; визначення характеру й обсягу необхідних реформ і інвестицій для удосконалювання системи транскордонного моніторингу

11-12 вересня 2002 року в Києві була проведена робоча зустріч національних і міжнародних експертів у рамках проекту «Підготовка Програми транскордонного моніторингу і посилення можливостей придніпровських країн щодо її виконання».

На зустрічі обговорювалися:

- інформаційні потреби басейнового менеджменту і вибір стратегії (законодавчо-нормативна основа здійснення транскордонного моніторингу в басейні Дніпра; вимоги правил ЄЕК ООН і Рамкової директиви ЄС щодо ведення моніторингу та оцінки якості води транскордонних річок; головні екологічні проблеми басейну, їхні причини і наслідки за результатами розробки ТДА; вибір і обговорення стратегічних основ розвитку Програми транскордонного моніторингу (ПТМ); визначення інформаційних потреб відповідно до обраної стратегії);

- особливості національних систем моніторингу вод у придніпровських країнах;

- представлення й обговорення головних системних блоків ПТМ;

- організаційні аспекти діяльності за проектом (обговорення і прийняття календарного плану робіт, орієнтовного складу робочої групи; формулювання задач; обговорення порядку взаємодії, порядку використання даних ПТМ органами державного управління і місцевими (регіональними) органами влади).

Проведення зустрічей експертів і регіональних семінарів для обговорення  “глибинних причин” транскордонних екологічних проблем

5-7 вересня 2001 року в м. Києві був проведений Міжнародний науково-практичний семінар «Транскордонний діагностичний аналіз басейну Дніпра».

У його роботі взяли участь представники державних органів влади та провідні вчені трьох країн з питань охорони природи, соціально-економічних досліджень і охорони здоров'я, які разом із закордонними експертами обговорили методологічні, організаційно-технічні і практичні аспекти проведення Транскордонного діагностичного аналізу (ТДА) басейну Дніпра.

Були розглянуті наступні питання:

· ідентифікація екологічних проблем, визначення їхньої масштабності та меж;

· навчання методології Глобальної оцінка міжнародних вод (GIWA) та її практичне застосування;

· формування організаційної структури, визначення термінів підготовки ТДА;

· підходи до формулювання стратегії екологічного оздоровлення басейну;

· концепція проведення національних семінарів.

Внаслідок проведеної на семінарі роботи, а також на основі анкетування й аналізу екологічних проблем місцевого, регіонального, національного і транскордонного рівнів було виконані наступні дії:

· учасники семінару ознайомилися з новою методологією Глобальної оцінки міжнародних вод (GIWA), що розробляється в рамках проекту ГЕФ, і випробували її дієвість на прикладі Чорного моря і Дніпровського басейну;

· обговорювалась і була прийнята концепція і змістовна структура ТДА та його складових частин: звіту про стан навколишнього природного середовища басейну Дніпра і розділу з соціально-економічних досліджень;

· було визначено коло організацій і фахівців, відповідальних за підготовку розділів і підрозділів ТДА, визначені роль і внесок Регіональних тематичних центрів, IDRC, UNIDO, IAEA, UNEP, UNDP у підготовку ТДА;

· були вирішені першочергові організаційно-технічні питання щодо створення Робочої групи з підготовки ТДА.

Учасникам семінару були запропоновані анкети-опитувальники, підготовлені відповідно до зазначеної вище методології. За допомогою анкет вивчалась думка провідних спеціалістів трьох країн щодо актуальних для басейну Дніпра екологічних і соціально-економічних проблем, визначалась їх масштабність та оцінювався їх просторовий ефект, також були визначені підходи до аналізу ключових причин деградації навколишнього середовища басейну.

Наступним кроком процесу підготовки ТДА став цикл національних зустрічей, присвячених вивченню суспільної думки щодо визначення, масштабування і локалізації транскордонних проблем басейну Дніпра.

24-26 вересня 2001 року в м. Славутичі, 11 – 12 жовтня в м. Смоленську і  25 – 26 жовтня в м. Могильову відбулася серія національних Науково-практичних семінарів «Визначення головних транскордонних  проблем басейну Дніпра» за участю представників державних і місцевих органів влади, вчених і громадськості Білорусі, Росії та України.

Під час проведення семінарів вирішувались такі задачі :

· аналіз головних екологічних проблем Дніпровського басейну;

· вивчення громадської думки з використанням анкетного опитування для  визначення екологічних проблем місцевого, регіонального, національного і транскордонного рівня;

· визначення причин і наслідків екологічної деградації басейну Дніпра;

· визначення масштабів соціально-економічних проблем та їх взаємозв’язку із станом довкілля Дніпровського басейну;

· розгляд звітів про експедиційні дослідження в басейні Дніпра в 2000–2001 рр.

Заключний семінар за участю представників громадських екологічних організацій трьох країн, присвячений підсумкам підготовки та розгляду ТДА, пройшов 10-11 грудня 2002 року.

Визначення “гарячих точок” забруднення

Робота з оцінки «гарячих точок» забруднення в басейні Дніпра і визначенню об'єктів першочергового інвестування розпочата у жовтні-листопаді 2001 р..

Ця діяльність координується Організацією ООН по промисловому розвитку (UNIDO).

Важливим компонентом діяльності UNIDO в регіоні є забезпечення міжнародної підтримки персоналу і національних експертів, що працюють у басейні Дніпра в Білорусі, Україні та Росії з таких питань:

·          підготовка національних оглядів щодо забруднення, які міститимуть інформацію про точкові і дифузні джерела забруднення та їхній вплив на транскордонні екосистеми, включаючи Чорне море;

·          підготовка і проведення національних і регіональних семінарів для вивчення «гарячих точок», формулювання пріоритетів і визначення вимог до інвестування.

В кожній із країн басейну Дніпра створена група експертів, що складається з національного координатора, фахівців з якості води і безпеки водокористування, економіки природокористування, промисловому і муніципальному очищенню стічних вод, охороні природного середовища (біорізноманіття) і представника неурядової екологічної організації.

Міжнародними експертами з SNC-Lavalin Engineers & Constructors (Торонто, Канада) розроблена оригінальна методологія визначення «гарячих точок» у басейні Дніпра (березень 2002 р.), що не має аналогів і може використовуватися надалі для аналогічних робіт у будь-яких інших річкових басейнах. А саме, запропоновані методичні підходи до попереднього відбору «гарячих точок», їхній детальній оцінці, визначенню ступеня пріоритетності, розробці заходів, що зм'якшують негативний вплив «гарячих точок» на навколишнє середовище, і визначенню витрат, необхідних на їх здійснення.

З моменту початку проекту в 2002 році було проведено чотири семінари:

· Семінар у у Києві 13-17 травня, був присвячений методичним підходам до вирішення проблеми;

· Два семінари були організовані у Харкові за сприяння Регіонального тематичного центру моніторингу забруднення. Основною метою другого семінару, що відбувся 3-6 липня, був перегляд поточного статусу проекту, а також обговорення і вирішення поточних проблем.

Третій семінар, що відбувся 19-21 серпня, був спеціалізованою робочою зустріччю експертів-економістів. Головними результатами семінару було завершення розробки методології соціально-економічної бальної оцінки і системи вагових коефіцієнтів для «гарячих точок»,  розробка процедури економічної оцінки, визначення заходів для пом'якшення негативних ефектів, розрахунку вартості цих заходів, а також підготовка пакету документів для інвестування окремих «гарячих точок».

·          З метою завершення визначення заходів для пом'якшення негативних ефектів, розрахунку вартості цих заходів і підготовки пакету документів для інвестування окремих «гарячих точок» у середині жовтня у м. Ялті було проведено семінар за участю керівників основних підприємств – забруднювачів водних об’єктів басейну.

Закінчення робіт за напрямом – весна 2003 року.

Підготовка Транскордонного діагностичного аналізу

Для розробки транскордонного діагностичного аналізу (ТДА) басейну Дніпра необхідно було визначити основні екологічні проблеми басейну і його транскордонних ділянок, ступінь їхньої значимості як для басейну в цілому, так і для кожної з країн, обґрунтувати найбільш актуальні проблеми транскордонного характеру і визначити пріоритетні напрямки подальшого співробітництва ГЕФ з країнами - учасницями проекту. ТДА повинен був розкрити глибинні причини деградації природного середовища в басейні і показати необхідність проведення запобіжних і реабілітаційних заходів.

Для вирішення поставлених Програмою завдань була сформована група експертів з провідних спеціалістів Республіки Білорусь, Російської Федерації та України. Регіональним координатором ТДА був призначений Олександр Васенко, заступник директора Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем.

Для підготовки ТДА відповідно до міжнародних вимог і для використання в роботі найсучасніших методологічних підходів у Транскордонному діагностичному аналізі брали участь міжнародні експерти - Лоренс Мі, Мартін Блокхем (Велика Британія), Ян Баріца (Канада) та інші.

Вперше в історії природоохоронної діяльності в басейні Дніпра експерти зібрали і проаналізували величезний масив даних та інформації про сучасний стан басейну і про проблеми, які вимагають першочергової уваги.

З метою узгодження отриманих результатів та написання кінцевого документу  було проведено декілька робочих зустрічей авторів розділів ТДА (три робочі зустрічі в Харкові та Сочі весною та влітку 2002 року).

В грудні 2002 року остаточний варіант ТДА було розглянуто на засіданнях Національних комітетів управління Програмою в Білорусі, Російській Федерації та Україні.

Складання Стратегічної програми дій

Діяльність з підготовки Стратегічної програми дій  буде розпочата у грудні 2002 року.

Задача 3. Удосконалювання фінансових, законодавчих і робочих механізмів, що забезпечують зниження рівнів забруднення і раціональне використання ресурсів

Проведення аналізу економічної доцільності/ пілотних проектів з використання економічних інструментів контролю за рівнем побутового і промислового забруднення і його зниження

Виконуються три пілотні проекти з проведення екологічного аудиту,  в тому числі в Україні:

·        Екологічний аудит  системи менеджменту стоків забруднених вод та міських очисних  споруд  м. Ніжина, Україна ( виконавець - Міжнародний фонд Дніпра)

Мета – відпрацьовування методології проведення екологічного аудиту міської системи менеджменту забруднених стоків і очисних споруд з рекомендаціями з її поширення в басейні Дніпра.

Задачі:

·             проведення демонстраційного комплексного експрес - екоаудиту системи менеджменту стоків і об'єктів міських очисних споруд;

·             проведення семінару з метою оцінки можливостей підвищення ефективності менеджменту стоків забруднених вод з використанням екологічного аудиту;

·             підготовка і видання рекомендацій з поширення методології екологічного аудиту системи менеджменту стоків і міських очисних споруд на малих річках в Україні.

Термін закінчення проекту – січень 2003 року.

Оцінка експлуатаційних потужностей водоочисних споруд і їхньої роботи в контексті транскордонних  екологічних наслідків водозабору і скидання води на таких спорудах

Провідна організація - виконавець проекту - Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут міського господарства,  м. Київ.

Мета проекту:

· Проведення необхідних досліджень у Дніпровському басейні по визначенню основних водокористувачів води, водоочисних споруд, споруд по очищенню стічних вод, скиду стічних вод у водойми.

· Вивчення існуючих і потенційних процесів і споруд водоочищення для визначення впливу скиду стічних вод на екологію і біорізноманіття в Дніпровському басейні.

· Розробити рекомендації зі створення   інформаційної технології з  одержання, збору, обробці і комплексній оцінці даних про стан водних об'єктів, водогосподарських споруд і використання водних ресурсів, необхідної  для  управління якістю вод  у басейні.

Термін закінчення проекту – квітень 2003 року.

Задача 4. Розробка Національних планів дій меж-міністерськими комітетами

Реалізація задач напрямку запланована на 2003 рік.

Задача 5. Сприяння збереженню біорізноманіття в басейні Дніпра

Проведення всебічної оцінки (включаючи вивчення економічних аспектів) існуючих заповідних територій (зон), екосистем першорядного значення і “гарячих точок”, де існує погроза біорізноманіттю

 Виконуються три пілотних проекти, в тому числі в Україні:

· Розробка концепції екологічних коридорів у транскордонних ділянках басейну ріки Дніпро ( виконавець - Київський національний університет імені Тараса Шевченко, Науково-дослідна частина)

Мета:

Розробити принципи проектування системи екологічних коридорів і її менеджменту в транскордонних ділянках басейну Дніпра. На основі цих принципів і аналізу інформації про біологічну і ландшафтну розмаїтість, структуру земельних угідь басейну Дніпра запропонувати схему основних територіальних елементів системи екологічних коридорів.

Термін закінчення проекту – листопад 2002 року.

Перегляд і оцінка практики сільськогосподарського виробництва в контексті збереження біорізноманіття в транскордонному регіоні (зокрема, зниження рівнів забруднення і збереження ґрунтів). Вироблення рекомендацій з реформування даної області для внесення їх у СПД і НПД.

 Провідна організація - виконавець проекту - Інститут землевпорядження Української академії аграрних наук разом з Інститутом проблем використання природних ресурсів і екології Національної академії наук Білорусі та Смоленським сільськогосподарським інститут ом.

Мета проекту:

· оцінка методів ведення сільського господарства, що практикується у даний час у Білорусі, Росії й Україні, з погляду їх впливу на втрату біологічної і ландшафтної розмаїтості, деградацію і забруднення ґрунтів. На основі цієї оцінки розробити систему основних напрямків по оптимізації структури земельних угідь і екологічно збалансованого землеробства.

Термін закінчення проекту – листопад 2002 року.

Вивчення статусу рибного і водного господарства в регіоні в контексті збереження біорізноманіття, визначення найважливіших проблем і слабких місць. Вироблення рекомендацій з реформування даної області для внесення їх у СПД і НПД.

Провідна організація - виконавець проекту -  Інститут гідробіології НАН України,  Київ.

Мета:

· оцінка впливу рибного господарства, аквакультури й аматорського рибальства на біорізноманіття водних екосистем у басейні р. Дніпро, виявлення проблем (пробілів)  і розробка заходів для збереження і відновлення чисельності популяцій видів риб і безхребетних тварин,  що зазнають прес зі сторони  рибного господарства.

Термін закінчення проекту – листопад 2002 року.

Сприяння країнам у розробці регіональної стратегії для охорони найважливіших середовищ проживання і біологічних видів у басейні Дніпра (у тому числі добір пріоритетних інвестиційних проектів по захисту водно-болотних угідь, що сприяють збереженню біорізноманіття і скороченню викиду забруднюючих речовин, у тому числі біогенних, у Чорне море).

Провідна організація - виконавець проекту – Смоленський екологічний фонд “Відродження Дніпра”

Термін закінчення проекту – березень  2003 року.

Задача 6. Розширення взаємодії між зацікавленими організаціями і залучення широкої громадськості до рішення проблем басейну Дніпра

Сприяння проведенню соціально-економічної оцінки впливу трансграничного забруднення на населення басейну (на основі наявних даних) і визначення кола основних зацікавлених сторін

Соціально-економічна оцінка здійснювалася згідно проектній пропозиції для IDRC на підставі комплексного аналізу основних складових басейну Дніпра шляхом поетапного узагальнення основних властивостей окремих компонентів, починаючи з вивчення природних ресурсів (водні, земельні і біологічні ресурси та екосистеми) і закінчуючи дослідженням економічної інфраструктури басейну (населення, основні водокористувачі, організації, органи управління тощо).

У практичній площині проведене дослідження сприяє створенню системи юридичних, економічних і технологічних механізмів та заходів, спрямованих на сприяння соціально-економічному й екологічному оздоровленню басейну Дніпра, пом'якшенню впливу транскордонного забруднення як на здоров'я людей, так і на довкілля, зниження соціальної напруги.

Комплексне дослідження басейну Дніпра є піонерським, оскільки його соціально-економічна оцінка в контексті транскордонного забруднення проводиться вперше.

Тематичний звіт підготовлено фахівцями України, Росії і Білорусі. Остаточна редакція звіту здійснювалася в трьох науково-дослідних установах: Раді з вивчення продуктивних сил України НАН України, Раді з вивчення продуктивних сил Росії Мінекономіки Російської Федерації і РАН, Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки Республіки Білорусь під керівництвом доктора економічних наук Богдана Данилишина (Україна).

Надання вільного доступу до інформації про проект і стан навколишнього середовища в басейні Дніпра, її поширення через електронні засоби комунікації (Інтернет)

У лютому 2002 р. почала функціонувати пілотна версія WEB-сторінки Програми (www.dnipro-gef.net), створена фахівцями Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Мінекоресурсів України, на базі якого заснований Регіональний тематичний центр інформаційного менеджменту.

Ціль створення WEB-сторінки – забезпечення інформаційного супроводу реалізації Програми ПРООН-ГЕФ засобами Інтернету, надання інформації, що стосується цілей, задач і ходу виконання Програми, публікація даних, отриманих у результаті виконання її проектів, забезпечення інформування як фахівців, так і широкої громадськості про екологічний стан басейну Дніпра, загальнодержавних, регіональних і місцевих екологічних проблемах і шляхах їхнього рішення.

Розширення доступу провідних сторін до Інтернету

З метою поліпшення комунікаційної мережі між організаціями, що беруть участь у Програмі і поширення інформації про природоохоронну діяльність у басейні Дніпра здійснюється реалізація проектних пропозицій для IDRC від Мінекоресурсів України  - “Підключення національного офісу Українського Комітету Управління Програмою до Інтернету” (8,1 тис. $),  Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь –“Удосконалення доступу в Інтернет Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь” (7,98 тис. $) та Смоленського державного екологічного фонду «Відродження Дніпра» - “Підключення до Інтернет» (8,5 тис. $)

Поширення інформації про хід реалізації Програми

В рамках проекту, що виконує Національний екологічний центр України:

·        сформовано  редакційну раду, розроблено  дизайн  бюлетеня та   логотип Програми ПРООН-ГЕФ;

·        протягом 2001-2002 років підготовлено і видано на трьох мовах 3 випуски Інформаційного бюлетеня Програми “Дніпро: партнерство в ім'я відродження” (у грудні 2001 року, травні та жовтні 2002 року);

·        розроблено  дизайн  і видано  два плакати про  Програму ПРООН-ГЕФ;

·        забезпечено поширення бюлетенів і плакатів серед  учасників Програми і зацікавлених державних і недержавних організацій і установ.

Проведення кампаній по екологічній освіті населення

Формування заходів просвітницької  кампанії здійснюється шляхом отримання цілеспрямованих проектних  пропозицій від НУО і місцевих об'єднань громадян України, Білорусі та Росії та проектів в рамках Програми малих грантів.

(Перелік підтримуваних Програмою  проектів в Україні наведено у Додатку)

Організація і проведення форумів громадських екологічних організацій

З метою сприяння  створенню мережі громадських організацій і зміцненню зв'язків між ними для обміну даними та інформацією, що стосується Стратегічної програми дій і проблем, пов'язаних із транскордонним забрудненням Дніпра Програмою передбачено:

· фінансування п'яти зустрічей громадських організацій в різноманітних регіонах басейну із проблем Дніпра із забезпеченням у зустрічах достатнього представництва громадських організацій регіону;

· забезпечення внеску громадських організацій у розробку Стратегічної програми дій і Національні плани дій;

· розширення участі громадських організацій і їхнього впливу у вирішенні проблем Дніпра, сприяння нарощуванню потенціалу і розвитку взаємозв'язків між громадськими організаціями;

У травні-червні 2002 року були проведені національні форуми екологічних неурядових організацій (НУО) Росії, України та Білорусі.

У Російському форумі НУО в Брянську 25-27 травня, Дніпровському форумі НУО України в Києві 10-11 червня і Форумі НУО Білорусі з проблем Дніпра в Мінську 27-28 червня взяло участь більше 100 представників громадських організацій і місцевих об'єднань громадян з переважної більшості областей, розташованих у басейні Дніпра, представники центральних і місцевих органів влади, міжнародних організацій - учасників Програми, регіональних тематичних центрів, наукових організацій, засобів масової інформації.

Організатори форумів: Брянська регіональна громадська організація «Еріка», Національний екологічний центр України (Київ), Молодіжне громадське об'єднання «Екологічна ініціатива "Біла Русь"» (Мінськ).

За підсумками роботи форумів були підготовлені рекомендації і пропозиції у відповідні розділи СПД і НПД, які були надіслані до Групи управління Програмою, національних комітетів управління, засобів масової інформації.

В рамках інформаційного забезпечення проведення форумів встановлено зв'язки з Групою управління Програмою, Регіональними тематичними центрами, національними комітетами управління, місцевими органами влади, експертами та організаціями, які працюють у Програмі. Матеріалам форумів і Програмі в цілому були присвячені спеціальний випуск газети «Молодий Брянськ», інформаційний CD-ROM, що містить текстові, графічні і відеоматеріали про екологічні проблеми басейну Дніпра, інформаційні повідомлення на телебаченні, радіо, в Інтернеті.

25-26 жовтня 2002 року був проведений Міжнародний Дніпровський  форум громадських екологічних організацій Білорусі, Росії, України (організатор - Національний екологічний центр України) 

Мета:

· обговорення Транскордонного діагностичного аналізу (ТДА) та вироблення пропозицій від громадськості до нього;

· формування механізмів, що забезпечують широку участь громадськості у плануванні і здійсненні екологічного управління басейном Дніпра шляхом розбудови міжнародної мережі громадських (неурядових) організацій і зміцнення зв’язків між ними для обміну даними та інформацією щодо проблем, пов’язаних з екологічними проблемами і транскордонним забрудненням басейну Дніпра;

· забезпечення участі громадськості у підготовці Стратегічного плану дій (СПД) з екологічного оздоровлення басейну Дніпра та роботі Регіональної Ради Дніпровського басейну.

Програма малих грантів

Відповідно до завдань Програми був оголошений конкурс пропозицій з надання НУО і місцевим об'єднанням громадян України, Білорусі та Росії малих грантів на вирішення регіональних проблем щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення управління водними ресурсами (Програма малих грантів).

Протягом 2001-2002 років на конкурс надійшло 126 проектних пропозицій (у тому числі: з Білорусі – 30, Росії – 39, України – 57), з яких у даний час реалізується (чи уже виконано) 23 проекти: 7  проектів із загальним обсягом фінансування 45 тис. дол. США в Білорусі, 7 проектів із загальним обсягом фінансування 45 тис. дол. США в Росії і 9 проектів із загальним обсягом фінансування  48 тис. дол. США в Україні (Перелік підтримуваних Програмою  проектів в Україні наведено у Додатку)

Прикметною ознакою реалізації профінансованих проектних пропозицій, окрім відповідності до вимог конкурсу, стала їхня орієнтація на вирішення поставлених задач з урахуванням не тільки місцевих проблем, але й басейнових в цілому, а також подальше розповсюдження результатів проектів на всі три країни басейну.

Головні напрямки Програми малих грантів:

1) Сприяння інституціональному розвитку діяльності екологічних НУО, пов'язаної з відродженням та охороною навколишнього природного середовища басейну Дніпра:

· залучення до екологічного руху широких верств населення, у тому числі школярів і студентів;

· підвищення наукового, методичного та організаційного рівня НУО й активістів екологічного руху шляхом проведення навчальних семінарів, організації обміну досвідом роботи, видання навчальних і методичних посібників екологічного змісту;

· об'єднання неурядових організацій, активістів екологічного руху, школярів і студентів у мережі НУО, що працюють у басейнах річок.

2) Підвищення рівня інформованості, екологічної і правової освіченості і свідомості населення:

· сприяння створенню цілісної системи інформування громадськості про екологічні проблеми басейну Дніпра на місцевому, регіональному і басейновому рівнях;

· створення і зміцнення інфраструктури для збору та обміну інформацією між громадськими організаціями, впровадження нових форм і методів інформування, підвищення рівня обміну інформацією на міжнародному і національному рівнях, полегшення доступу громадськості до існуючої екологічної інформації;

· ведення освітньої і виховної екологічної діяльності серед населення, у тому числі серед школярів і дошкільників;

· підготовка і видання навчальних книг, посібників, курсів, уроків з екології Дніпра і їхнє використання в програмах дошкільного і шкільного навчання;

· підготовка, видання і поширення серед населення, громадських організацій, місцевих, регіональних і центральних органів влади різнопланової інформації (книги, брошури, буклети, плакати, CD-ROM, відеокасети тощо) про Програму ПРООН-ГЕФ, екологічний стан Дніпра та його приток;

· створення і забезпечення трансляції на національних телевізійних каналах відеофільмів, присвячених екологічним проблемам басейну Дніпра;

· організація і проведення різнопланових заходів: Дня і Тижня Дніпра, дитячих і шкільних конкурсів, фестивалів, науково-практичних конференцій, семінарів, заходів з інформування та освіти населення.

3) Залучення екологічних НУО і широких верств населення до практичної роботи і конкретних дій з охорони і відновлення довкілля басейну Дніпра:

·             сприяння веденню громадського (у тому числі шкільного) моніторингу стану річок і прибережних смуг із застосуванням доступних методів дослідження;

·             вивчення екологічного стану окремих річок, розробка пропозицій щодо їхнього оздоровлення і щодо розвитку екологічно чистих видів діяльності;

·             встановлення громадського контролю за виконанням природоохоронного законодавства окремими громадянами, місцевими органами влади, підприємствами та іншими структурами;

·             проведення науково-дослідних робіт з екологічної проблематики;

·             проведення окремих практичних робіт з оздоровлення річок за участю широких кіл громадськості.

Задача 7. Забезпечення організаційних можливостей реалізації СПД

Надання устаткування для здійснення видів роботи, передбачених у 2а, при особливо пильній увазі до транскордонного забруднення екосистем

Семінаром по визначенню задач моніторингу, що відбувся 6 грудня 2001 р. у Києві, почата спільна діяльність міжнародних консультантів з Delft Hydraulics (Нідерланди) і представників національних робочих експертних груп по моніторингу забруднення. Розглянуто сучасний стан моніторингу в країнах басейну Дніпра, стратегія і задачі моніторингу, інформаційні потреби, складені переліки необхідного для кожної країни устаткування та обладнання.

В подальшому зазначені переліки узгоджені з зацікавленими організаціями та в міністерствах – беніфіціаріях, сумарний обсяг коштів, виділених на придбання обладнання склав приблизно 500 тис. дол. США.

Створення регіональної бази даних про стан навколишнього середовища в басейні Дніпра

18-22 лютого 2002 р. у Києві у туристичному комплексі "Пролісок" відбулися:

· семінар по інформаційному менеджменту;

· об'єднане засідання робочих експертних груп і Регіональних тематичних центрів інформаційного менеджменту і моніторингу забруднення;

На семінарі по інформаційному менеджменті був представлений і обговорювався досвід створення інформаційних систем, розроблених у країнах – учасницях Програми, розглядалися шляхи створення басейнової бази даних, можливості реалізації міждержавного обміну екологічною інформацією і роль у цьому процесі Регіонального тематичного центра інформаційного менеджменту.

На об'єднаному засіданні робочих експертних груп і Регіональних тематичних центрів інформаційного менеджменту і моніторингу забруднення керівники Центрів ознайомили учасників семінару з програмами їхньої діяльності, а також зі станом робіт на сучасний момент. Основна увага на засіданні було приділено пошуку напрямків і форм взаємодії між двома центрами і робочими групами. У якості найбільш перспективної була визнана реалізація спільних проектів, до виконання яких будуть залучатися експерти з обох робочих груп. Була запропонована й обговорювалася тематика спільних проектів («Застосування сучасних інформаційних технологій для удосконалювання трансграничного моніторингу», «Моніторинг дифузійних джерел забруднення» і ін.)

11-12 вересня 2002 року в Києві Регіональний тематичний центр інформаційного менеджменту (як провідна організація – виконавець) провів першу зустріч експертів проекту «Розробка екологічної бази даних басейну Дніпра».

На зустрічі обговорювалися:

- концепція створення екологічної бази даних, що дозволяє зберігати комплексну екологічну і нормативно-правову інформацію про стан Дніпровського басейну і заходи, спрямовані на його поліпшення, регулярно поновлювати її, обробляти і репрезентувати отримані результати;

- організаційні аспекти виконання проекту.

13 вересня в Києві в Регіональному тематичному центрі інформаційного менеджменту відбулася спільна координаційна зустріч робочих груп з підготовки екологічної бази даних для басейну Дніпра і програми транскордонного моніторингу басейну Дніпра.

Мета зустрічі - розгляд і обговорення питань координації діяльності і взаємодії робочих груп.

Підготовка і публікація першої доповіді “Екологічний стан Дніпра”

29-30 серпня в Києві в Українському центрі менеджменту землі і ресурсів (провідній організації – виконавцеві проекту) відбулася перша зустріч експертів з підготовки звіту "Про стан навколишнього природного середовища басейну Дніпра".

Основною метою зустрічі було обговорення проекту концепції національних і зведених доповідей про стан довкілля в басейні Дніпра (вимог до структури, змісту і представлення матеріалів), плану робіт і графіку робочих зустрічей.